Нижньый Студеный

Діалект: боржавськый

---

Ни́жньый Студе́ный (мад. Alsóhidegpatak) (укр. Нижній Студений) (чис. Nyžnij Studenyj) (рум. Studena de Jos) (пол. Nyżnij Studenyj) — село у Хустському районови (бывшый Межгорскый район), Закарпатьской области, Украйины.

село України Нижньый Студеный

48°41'46"N, 23°21'23"E Держава Україна Админединка Межгорскый район, Хустськый район, Пилипецька сільська громада • Закарпатьска область Основан XVI. стороча Первое упоминание 1612 Прежние названия Studena de Jos, Alsóhidegpatak, Студеный Потӯк Высота центра 670 метер Водный обєкт Студений Население 1124 человека (2001) Этнохороним Нижнё-Студенчане Часова зона UTC+2:00 Почтовый индекс 90010

Історія

Село первый раз ся споминать у XVI сторочови, но май достовірно у 1612. Давня назва села — Студеный Потӯк. Село интересноє тым што туй жили великыми дворищами по пару файтӯв, часто не родацькых. Є на берегови рікы Студенка.

У XVI сторочови сими землями ґаздовали файты Липчею̄в тай Долгаю̄в які заселили сюды файты вольных селян — немешӯв, из них: Kornis György, Bernáth László, Farkas György, Kun Péter, Bér Mihály.

Присілкы

Студеный

Студеный — бывшоє село у Пудкарпатёви.

Зъєдинено из селом Нижньый Студеный

Спомин: 1892: Sztudenei (Hnt.), 1898: Sztudenei (Hnt.), 1904: Sztudenszki potyik, Patakvölgy (Lelkes 66), 1907: Patakvölgy (Hnt.), 1913: Patakvölgy (Hnt.).

Реліґія

храм Благовіщеня пресятой Богородици. 1812.

Централна часть села — тото бывшый Вирьхньый Студеный. У 1751 році туй была деривляна цирьков. У 1801 році є спомин за закрыту деривляну цирьков, т. е уже была необходимость стройити нову цирьков.

Очевидно, нынішню цирьков споружено ужек не у Бойкӯвському штілови. Но три зрубы и торнадз дуже подобні до зрубӯв и торнадза бойкӯвськой церкви у Вирьхнёсму Студеному. Стріхы над навов тай алтарём значително розтягнуті по оси вход-запад. Башта над бабинцём доста низка, из неразвитым бароковым кӯнцём.

Цирьков мать файні різьблені деталі: стовбчикы торнадза, двирі из фігурным одворком, разнообразні «качури» та «східці» оздоблювуть упукы вінцю̄в, орнаментована «насічков» лиштва пудчеркує аркаду нижньых голосниць.

На одворку надпись — СОИЗВОЛЕНИЕМ ОЦА ПС…ЛАНІЕ СТАГО ДУХА РОКУ БОЖИЯ | AWIB (1812) МѢСЯЦЯ ІЮНІЯ Г (3). Богужаль, удкрытый торнадз недавно забито дощками и бляхов. Усередині сохранено старый иконостас и бӯчні алтарі. Бӯчный алтарь зліва исподнив Игнатій Глиньскый на заказ куратора Ивана Кондрича, а фондовали роботу Михаил Матуляк, староста села Иван Ґымба, Стефан Фурданик, Федор Кополович и парох Антон Сабад. Алтарь справа купив Илько Кондрич у 1870 році. Михаил Книш из жонов Маріёв позаботили ся за кивот. Усі три зрубы перекрыто коробовыми склепінями.

Пиля церкви стойить типічна про Мижегӯрщину деривляна дзвӯниця. Квадратна у плановм споруда мать традичні два ярусы — нижньый зрубный, укрытый опасаням, и вирьхньый — каркасный, пуд восьмисхылым шатром. Интересна художня находка — двоярусна аркада голосниць пуд шатровым вирьхом.

Подробно: Цирьков Благовіщеня Пресятой Богородици (Сиридньый Студеный)

храм Знесіня Господнёго. 1926.

Матеріалы на споруджіня мурованой церкви зачали заготовляти у 1921 pоці, пӯсля того як община на зборах, проведеных о. Иваном Мустяновичом, условила ся за стройку. На веденя робӯт было избрано раду, до якої войшли Василь Мазур, Федор Жиґан, Федор Гуйван, Федор Томинець, Митер Щадей и Олекса Ціфрак. Стройку рішили зачати аж у кӯнци 1923 року и тоды убрали раду у составови 27 особ. Обывательство села поділили на 5 катеґорій зависно уд пожиткового стана. Майбогаті мали унести по 2000 чехословеньскых корун и матеріалы, внескы другых катеґорій становили 1700, 1300, 700 корун и матеріалы, а майбідні здавали по возмозі. Возглавив раду Митер Щадей.

Цирьков довгу 20 м и шыроку 10 м, из высоков вышков стройили из 1924 року по 1926 рӯк. Осятив ї епископ Петро Ґебей 26 мая 1928 року при помочи священика Евґенія Медвецького и 6 монахӯв, што совершали міссію у селі.

Споминавуть, што проект церкви зробив инженер-желізничник из Скотарьского, главным майстром быв мадяр Янош Лешко, а стріху клав тоже мадяр на фамілію Райк. Чотирирядный иконостас спорудив у 1946 році різьбарь из Пудгорян (Мукачово) Илля Винар, а помалёвав ї Д. В. Мешко.

У выці — три дзвоны. Майстарый из 1821 року мать надпись: «Сей звон до Нижньой веси Студеное иждивением общества излѣт в Пряшевѣ». Важить 415 кіл. Другый дзвӯн удлито у 1929 році у честь ст. Михаила, а тритьый важив 25 кіл из присвятов ст. Иллі удлив Ф. Еґрі.

Первым священиком у сю̄в церкви быв о. Иван Мустянович. Наступниками были о. Євюен Медвецькый, о. Силвай, о. Реківчак, о. Микула Анталь, о. Михаил Манзюк. Первым куратором быв Василь Мазур.

храм ст. Николая

У 1751 році У Нижнёму Студеному споминавуть недавно учинену велику деривляну цирьков сятого Михаила из трёма малыми вышками (може быти, бойкӯвського штіла).

У 1801 році споминать ся за стару деривляну цирьков, што розпадать ся, и тго общины зачала стройити нову цирьков на 420 вірян, на што просила гроші из реліґіозного фонда.

Согласно из переказами, исю цирьков переносили двычи, она згоріла в кінці XIX стороча, до дзвӯници, што лишила ся, пристройили наву из алтарём такым образом учинено нову цирьков. Деривляну дзвӯницю до церкви перенесли из с. Лісковиць. Пӯсля споруджіня мурованой деривляну цирьков ст. Миколая розобрали у 1928 вадь 1929 році, а дзвӯницю — у кӯнцёви 1930. рокӯв.

Обывательство

У селі на 2001 рӯк живе 1124 людий, из них подля языка:

Язык	Процент
украйиньскый	99,82 %
руськый	0,18 %

Туристичны міста

• храм ст. Михаила . 1751.

• храм Знесіня Господнёго. 1926.

• храм Благовіщеня пресвятой Богородици. 1812.

• горнолыжный зхыл.

Удкликованя

• Погода в селі Нижній Студений [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Інформація на сайті Дерев'яні Храми України [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]