Перейти до вмісту

Муль

Зо сторінкы Вікіпедія
Hypercompe scribonia

Муль (даколи липарь)[1] —Сполочне іменованя дїля удносно малинькых оваду із вида лускокрылых (Метелику, Lepidoptera), ведущых побулшости нучный і пудвечурьньый жывотошор. Роздїлїня вида лускокрылых на денных метелику тай нучных метелику доста розусяжене, айбо ни є научно арґуметоване[2]

Слово «муль» выходит уд праслов. *molь, котре, по єднуй вирзії, є выхудным уд *melti («молоти», и тогды етімолоґічне значіня слова — «друблячый (тоты ко казят) овад»), ай по инакуй — скапчано із дв.-ґрец. μῆλον («мала худоба»), ірьл. míl («звірь» — із етімолоґічным значіньом «малый звірь».[3]

У анґліцькому языкови повного аналоґа русинського слова «муль» ни є. Словом анґл. moth у анґлоязычных крайинах обозначавут всьых «нучных метелику». [4]

Ґрупа включат у ся булше чим 15 тисяч виду. Представникы избератильної ґрупы характерізувутся малинькыми і дуже малинькыми розмірами. Розмах крыла 3—20 мм, май рїдко ід 40 мм (Cosmopterigidae і Coleophoridae) і выйимково рїдко ід 60 мм (Scardia — руд файты грибных молю). Голова шырока із стырчащыма волосками. Крыла узкі, часто із удовженов стряпков. Представникы ізбератильної ґрупы сут рузнї по будові тїла і жылковатости крыл. Май прімітівными сут первиннї зубатї молї (файта Micropterigidae) ймавучі єднаке будованя перидньых і задньых крыл і грызущый ротовый апарат дїля їдїня пиля. Всї сеґменты тїла їх гуселниць ймавут кунцї.

Муль розусяжена домак усяды, ряд виду (платяна муль) сут сінантропами. Гуселницї рузных файт молї удкрыто жывлятся на розтинах, прокладавут ходы вудну листя — «мінувут» листя (молї-малюткы, Nepticulidae), розвоювутся у твирьдых гливах тай роговых субстратах (зуправднї молї), їдят ростиннї авадь худобиннї зостаткы, грибами і лишайниками. Грибоїднї гуселници свойствиннї для файты зупрадных молю і, в особности, для рода Tinea. Інтересный факт, што гуселницї амбарної молї можут розвойоватися на отровнуй спорыни[5]. Ряд виду сут кератофаґами і жывлятся штофами звіриного похожіня: шкуров, волосьом, вовнов, роговыми штофами. У приклад сут представникы файты зуправдных молю: платяна муль (Tineola biselliella), коврова муль (Trichophaga tapetiella), шубна муль (Tinea pellionella), сирстяна муль (Tinea laevigella) тай другі. Гуселницї молю рода Ceratophaga жывут у рогах живых і мертвых афріканськых антілоп тай буйволу, жывлячися кератіном[6]. Ай гуселницї вида Ceratophaga vicinella, жывучі в южнуй Флоріді, жывлятся панцирями мертвых черепах ґофер-полїфем.

Дакоторї молї сут ґаздувськыми шкудниками (хлопкова муль, капустяна муль, ржана муль) плодовых дерев (яблыньова муль, Yponomeuta malinella), зерновых запасу (зернова муль, амбарна муль) тай вовны (шубна муль, платяна муль, мебелна муль).[7]

Склад

[едітовати | едітовати жрідло]

У ґрупу включавут слїдувущі файты:

Пудміткы

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Керча Іґорь. Словник русько-русинськый — Ужгород: ПоліПрінт, 2012. — Т. 1. — С. 490. — 580 с. — ISBN 978-966-2595-26-0.
  2. ↑ Каабак Л. В., Сочивко А. В. Бабочки мира. — М.: Аванта+, 2003. — ISBN 5-94623-008-5.
  3. ↑ Этимологический словарь славянских языков. т. 19 — М.: Наука. 1992. с. 203—205
  4. ↑ Hangay G., Gruner S. V., Howard F. W., Capinera J. L., Gerberg, E. J., et al. (2008). Moths (Lepidoptera: Heterocera). Encyclopedia of Entomology, 2491—2494. doi:10.1007/978-1-4020-6359-6_4705
  5. ↑ Герасимов А. М.. {{{тітул}}} Т. 1.
  6. ↑ Балашов Ю. С.. {{{тітул}}}.
  7. ↑ Девяткин Л. А. Моли. Большая российская энциклопедия. 2004
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Муль&oldid=158491"