Перейти до вмісту

Муль

Матеріал з Вікіпедія
Hypercompe scribonia

Муль (даколи липарь)[1] —Сполочне іменованя для удносно малинькых оваду із вида лускокрылых (Метелику, Lepidoptera), ведущых побульшости нучный і пудвечурьньый животошор. Роздїлїня вида лускокрылых на денных метелику тай нучных метелику доста розусяжине, айбо не є научно арґуметоване[2]

Слово «муль» выходит уд праслов. *molь, котре, по єднуй верзії, є выхудным уд *melti («молоти», і тогды етімолоґічне значіня слова — «друблячый (тоты ко казят) овад»), ай за инаков — скапчано із дв.-ґрец. μῆλον («мала худоба»), ірл. míl («звірь» — із етімолоґічным значіньом «малый звірь».[3]

У анґліцькому языкови повного аналоґа русинського слова «муль» не є. Словом анґл. moth у анґлоязычных крайинах обозначают всьых «нучных метелику». [4]

Ґрупа включат у ся бульше чим 15 тисяч виду. Представникы ізбиратильної ґрупы характерізуются малинькыми і дуже малинькыми розмірами. Розмах крыла 3—20 мм, май рідко до 40 мм (Cosmopterigidae і Coleophoridae) і выйимково рідко до 60 мм (Scardia — руд файты грибных молю). Голова широка із стырчащыми волосками. Крыла узкі, часто із удовжинов стряпков. Представникы ізбиратильної ґрупы сут рузнї по бодові тїла і жилковатости крыл. Май прімітівными сут первичнї зубатї молї (файта Micropterigidae) імаючі єднакє будованя перидньых і задньых крыл і грызущый ротовый апарат для їдїня пеля. Всї сеґменты тїла їх гуселниць імают кунцї.

Муль розусяжена усяды, ряд виду (платяна муль) сут сінантропами. Гуселницї рузных файт молї удкрыто живлятся на розтинах, прокладают ходы вудну листя — «мінуют» листя (молї-малюткы, Nepticulidae), розвоюются у твердых гливах тай роговых субстратах (зуправднї молї), їдят ростиннї авадь худобиннї зостаткы, грибами и лишайниками. Грибоїднї гуселницї свойственнї для файты зупрадных молю і, в особности, для рода Tinea. Інтересный факт, што гуселницї амбарної молї можут розвойоватися на отровнуй спорыни[5]. Ряд виду сут кератофаґами і живлятся штофами звіриного похожіня: шкуров, волосьом, вовнов, роговыми штофами. У приклад сут представникы файты зуправдных молю: платяна муль (Tineola biselliella), коврова муль (Trichophaga tapetiella), шубна муль (Tinea pellionella), серстяна муль (Tinea laevigella) тай другі. Гуселницї молю рода Ceratophaga жиют у рогах живых і мёртвых афріканськых антілоп тай буйволу, живлячися кератіном[6]. Ай гуселницї вида Ceratophaga vicinella, жиючі в южнуй Флоріді, живлятся панцирями мертвых черепах ґофер-полїфем.

Дакоторі молї сут сильськоґаздувськыми шкудниками (хлопкова муль, капустяна муль, ржана муль) плодовых дерев (яблынна муль, Yponomeuta malinella), зирьновых запасу (зирьнова муль, амбарна муль) тай вовны (шубна муль, платяна муль, мебелна муль).[7]

У ґрупу включают слїдующі файты:

  1. Керча Іґорь. Словник русько-русинськый — Ужгород: ПоліПрінт, 2012. — Т. 1. — С. 490. — 580 с. — ISBN 978-966-2595-26-0.
  2. Каабак Л. В., Сочивко А. В. Бабочки мира. — М.: Аванта+, 2003. — ISBN 5-94623-008-5.
  3. Этимологический словарь славянских языков. т. 19 — М.: Наука. 1992. с. 203—205
  4. Hangay G., Gruner S. V., Howard F. W., Capinera J. L., Gerberg, E. J., et al. (2008). Moths (Lepidoptera: Heterocera). Encyclopedia of Entomology, 2491—2494. doi:10.1007/978-1-4020-6359-6_4705
  5. Герасимов А. М.. {{{тітул}}} Т. 1.
  6. Балашов Ю. С.. {{{тітул}}}.
  7. Девяткин Л. А. Моли. Большая российская энциклопедия. 2004