Модёрош
Мо́дёрош авадь Заху́тарь (мад. Mogyorós) (укр. Модьорош) (чис. Modoroš) (рум. Modoroș) — село у Хустському районови, Закарпатьской области, Украйины.
| село України
Модёрош
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
.svg){kind=link}
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Село первый раз ся споминать у 1717 році.
Хоч типирішнёє село и невеликоє, но ділить ся на Вирьхньый тай Нижньый Модёрош. Инфраструктура развита слабо. Є у населеному пунктови лише цирьков и начальна школа.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]У селі на 2001 рӯк живе 374 людий, из них подля языка: [1]
| Язык | Число | Процент |
|---|---|---|
| украйиньскый | 364 | 97.32% |
| руськый | 4 | 1.07% |
| мадярьскый | 4 | 1.07% |
| білоруськый | 1 | 0.27% |
| инні/не указали | 1 | 0.27% |
| Усёго | 374 | 100% |
Реліґія
[едітовати | едітовати жрідло]храм Покровы прст. богородици. 1990, 1990-ы.
У кӯнцёви 1930-ых рокӯв архимандрит Йосип (И. Попович) купив у жидӯв зимлю и ділянку хащи на схылови горы, над селом. Ге кажуть, монах мав талант до рисованя, тому го пригласили розрислвати стіны новозведеной православной церкви у Межгорью.
Платов за роботу стала деривляна православна цирьков 1920 року, яку розобрали и сплавили по Ріці до Велятина, а удтӯть перевезли возами на Модёрош.
Близко 1945 року церкву удтворили на новому містови. Она была зрубныв, но из тонкого дерева. Удну ї обшили фанеров, из вон уббили ґонтами. Стріхы иппен были тоже ґонтові. Основныв украсов быв невеликый иконостас.
Близко 1985 року вышка церкви похылилася уд вітру, айбо ї уруняли и пристпойили из западного боку приміщеня розмірами 3:3 метрӯв, якоє укрыли бляхов. Товды деривляна споружа уже была у пӯллому станови.
У авґустови 1988 року зачали робити фундамент про нову муровану цирьков. Усі траты и орґанізачны звіданя уыяв на ся пӯп о. Михаил Пішта. Раз вокруг деривляной церкви змуровали мало май велику за ниї споруду из вышков на главному фасадови. Служба одбывалася у бӯчному притворови, а у яри 1989 року деривляну цирьков розобрали, быстро настелили падимент и удтовды правили службу ужек у новӯв церкви. Міста было помало, и того у яри 1989 року пристройили великоє приміщеня из западного бока. Через рӯк розшырили цирьков и из выходного бока. Над стріхов здойняло ся сім бань. Иконостас урізьбив майстер из Заднёго Иван Палаташ.
Туристичны міста
[едітовати | едітовати жрідло]- Вышковськый замок
- храм Покровы прст. богородици. 1990, 1990-ы.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даных Державної службы штатістікы Украйины. http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp.