Перейти до вмісту

Мовда

Едітовати одказы
Матеріал з Вікіпедії
Приклады елементув мовды: модні проникованя, манекены, бутікы, моделі тай дізайнеры

Мо́вда ци мо́да є термін, котрый ся хоснує на вытворьованя цуря, обувли, аксесуарув, косметикы тай біжутерії разных културных естетик тай їх комбінації, котрі репрезентувут специфічні способы ся убирати (стилі тай тренды) ги показникы соціалного статуса, самовыражіня, цінностий, віровань, значінь тай приналежностий ид даякым ґрупам. Як многозначный термін, мовда означує фешен-індустрію, дизайны, еститетику тай тенденції.

Позад ростучого масового выробництва товарув и цуря у ґлобалных масштабах за май низкі ціны, мовда на днешньый день скапчана з проблемов устояня (sustainability) тай еколоґічного влива мовды на окруженя — такі вопросы ся пуднимавут політиками, брендами тай спожывачами.[1][2]

Етимолоґія

[едітовати | едітовати жрідло]

Термін „мовда“ позыченый через посередництво німецького языка (нїм. Móde) из французького (фр. mode), котроє походит уд лат. modus „міра; правило; манера“, скапчаного из лат. meditārῑ „роздумовати“.[3]

Історія

[едітовати | едітовати жрідло]
Ілустрація французької мовды у Nouveau Larousse illustré, 1617–1898
Марія Антуанетта, жона Лудовіка XVI., была сімболом мовды. Єї выбор цуря, ги наприклад сесь білый мушліновый сукман пуд назывков chemise a la Reine, быв дуже вливовый тай ся скоро пошырьовав у масы.[4]

Зміны у цурьови часто ся ставали бігом економічных авадь соціалных перемін, наприклад у стародавнюм Римі тай середньовічнум Халіфаті. Подобні зміны у мовді ся стали ай на Ближньому Востокови у 11. сторочови по приходови Тюркув, котрі принесли з собов стилі з Централної Азії тай Далекого Востока.[5]

Западный світ

[едітовати | едітовати жрідло]

Зачаток довгочасної тай ускорювучої ся тенденції ид зміні цурьовых стилюв у Европі ся сохтує датовати пузньым Середньовічам. Історикы такі як Джеймс Лейвер тай Фернанд Бравдел маркувут зачаток западної мовды у цурьови серединов 14. сторуча,[6]:317 [7]:62 хоть часто мусят никати на ілустрації того часу,[8] бо ілуміновані рукописы не были пошырені до 14. стороча.[9] Майчитавов змінов у раннюй мовді было наглоє покуртаня тай зуженя чоловічого верьхнього цуря уд довготы по голінкы до такої, котра ледвы прикрывала сідало;[10] у нього пораз ся сохтовало пхати наповненя у область грудий, обы они ся виділи май великыма. Уд того пушла западна тенденція носити індивідуално сшытый верьх поверьх ґатий вадь обтягувучых ногавиць.

У 15. сторочу мовда стала щи скорше проґресовати, а мужська тай жунська мовды стали єднако сложні — а май у стилізації тай декорованьови волося. Зато історикы, зглядавучи уміня, годні набізувно датовати образы з точностьов до пяти рокув. На зачаткови зміны у мовді привели д розділеньови удну сперед сим булше-менше єднакого стиля высшых класув европського общества тай розвойови окремых націоналных стилюв. Такі націоналні стилі ся лишали дуже разні до появліня стрічного кываня у 17–18. сторочах из цільов вернути в оборот похожі стилі, котроє головно походило из Франції часув ancien régime (досл. „старый порядок“).[6]:317–324 Хоть обычайно мовду тручали допереда богаті, позад вливу ранньої сучасної Европы буржуазія тай даже селяне йшли многым май близко за елітами в плані мовды — Фернанд Бравдел держит сесь фактор єдным из майглавных ходувникув про мінявучу ся мовду.[6]

Ілустрація Албрехта Дюрера противопокладат буржуа из Нюрнберґа (зліва) тай буржуа из Венеції (справа). Леді из Венеції ся видит май высоков, бо носит высокі шопіны.

У 16. сторочови розлука межи націоналныма стилями была майвелика. Десять портретув німецькых авадь таліянськых чоловікув у 16. сторочу годні обсяговати десять дуже разных калапув. Албрехт Дюрер ілустровав контраст межи нюрнберґськов тай венеційськов мовдами у кунци 15. стороча. „Іспанськый стиль“ 16. стороча помалы ся вертав у хоснованя межи высшыма класами в Европі, а по борьбі з середины 17. до кунця 18. стороча французькі стилі узяли верьх.[6]

Фарбы тай мінты ся міняли кажджый рук,[6] айбо круй чоловічого кабата тай довгота його жілета, вадь круй жунського сукмана ся міняли май помалы. Чоловіча мовда многым залежала на воєнські уніформы, а зміны у силует европського чоловіка ся закладали у театрох европськых воєн, де офіціры могли занотовати си разні стилі ги наприклад „штайнкіркськый“ шийник.

Попри дистрибуцію вдітых бабовок у Франції уд 16. стороча тай продукованя ґравірув из ілустраціями мовды Абрагамом Боссом у 1620. роках, мовда набрала темпы у 1780. роках, коли урусло число публікованых французькых ґравірув, котрі указовали майсвіжі паризькі стилі. До 1800. року всі западні европейці ся убирали похожо (вадь думали, ож так ся убиравут); локална варіація стала раз признаком провінційної културы, а пак — конзервативного селянина.[11]:317[12]

У 1858. рокови анґлічанин Чарлз Фредерік Ворт удкрыв у Парижі першый автентичный дум высокої мовды (фр. haute couture). Такый тітул дуставали домы мовды, котрі удповідали стандартам індустрії; такі домы дотеперь ся держат стандартув, наприклад мавут маймало двадцять робутникув на выробленя цуря, указувут дві колекції за рук на проникованьох мовды тай предлагавут костюмерам дакотроє число мінт.[13] Удтовды ставала чим май дале, тым май домінантнов ідея фешен-дізайнера ги знаменитости.

Никайте щи

[едітовати | едітовати жрідло]

Референції

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Environmental Audit Committee (19 February 2019). "Fixing fashion: clothing consumption and sustainability". UK Parliament.
  2. ↑ Fletcher, Kate (2012). Fashion & sustainability: design for change. Laurence King Pub. ISBN 978-1-78067-196-3. OCLC 866622248. 
  3. ↑ Болдирєв, Ростислав Васильович; АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні (1989). Мельничук, О. С.. ed (по uk). Етимологічний словник української мови у 7 томах. Том 3: Кора–М. Київ: Наукова думка. pp. 548, [1]. https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21STR=%D0%92332214%2F3. 
  4. ↑ Ribeiro, Aileen (2003). Dress and Morality. Berg. pp. 116–117. ISBN 9781859737828. 
  5. ↑ Josef W. Meri & Jere L. Bacharach (2006). Medieval Islamic Civilization: A–K. Taylor & Francis. p. 162. ISBN 978-0415966917. 
  6. ↑ 6,0 6,1 6,2 6,3 6,4 Braudel, Fernand Civilization and Capitalism, 15th–18th Centuries, Vol 1: The Structures of Everyday Life, William Collins & Sons, London 1981 ISBN 0-520-08114-5
  7. ↑ Laver, James: The Concise History of Costume and Fashion, Abrams, 1979.
  8. ↑ Heller, Sarah-Grace (2007). Fashion in Medieval France. Cambridge; Rochester, NY: Boydell and Brewer. pp. 49–50. ISBN 9781843841104. 
  9. ↑ Boitani, Piero (1986-07-31). English Medieval Narrative in the Thirteenth and Fourteenth Centuries. Cambridge University Press. ISBN 9780521311496. https://books.google.com/books?id=CMvTkgVRYvMC&pg=PA28. 
  10. ↑ Jeans Calças Modelos Ideais. Conceito M.. 19 November 2014. http://www.conceitom.com.br/jeans/#more-1226. [перевірено 26 April 2015]. 
  11. ↑ Braudel, Fernand Civilization and Capitalism, 15th–18th Centuries, Vol 1: The Structures of Everyday Life, William Collins & Sons, London 1981 ISBN 0-520-08114-5
  12. ↑ Laver, James: The Concise History of Costume and Fashion, Abrams, 1979.
  13. ↑ Claire B. Shaeffer (2001). Couture sewing techniques "Originating in mid- 19th-century Paris with the designs of an Englishman named Charles Frederick Worth, haute couture represents an archaic tradition of creating garments by hand with painstaking care and precision". Taunton Press, 2001
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Мовда&oldid=157018"