Меноніты
| Меноніты | |
|---|---|
| Є єдным из | конфесія, култура, християнська конфесія |
| Є пудкласов | анабаптисти |
| Часть од | анабаптисти, Протестантство |
| Описано в | Енциклопедичний лексикон, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Енциклопедія Нутталла, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Большая советская энциклопедия, 1926—1947, Новая международная энциклопедия, Большая советская энциклопедия, 1926—1947 |
| Відокремилось від | Римокатолицька церьков |
| Із використанням | відмовник за ідейними міркуваннями |
| OpenStreetMap ключ або тег | Tag:denomination=mennonite |
| Складники | Old Roman Mennonites |
| Не плутати з | Non-church movement |
| Категорія Вікісховища | Mennonites |
| Основна катеґорія за темов | Категорія:Меноніти |
| Mennonites | |
Меноні́ты — християньскоє протестантьскоє кываня, якоє принадлежить до церковної общины анабаптистӯв. Основаноє Менно Сімонсом віра пропаґує мирноє сожитя у світьскому обществови, одсутность насильства, ненасильницькі методы протеста и розязаня спорных звідань, пацифізм. У свойых роботах Менно Сімонс сформуліровав и формалізовав практику май ранньых основателю̄в Швайца, причому ранні практикы менонітӯв ґрунтовали ся на вірі, ге у місію, так и у службу Исусови, якої первістні послідователі анабаптистӯв додержовали ся из великым убіждінём, не никавучи преслідованя из боку разных римокатолицькых тай протестантьскых держав.
У світі у 2006 році налічовало ся 1,5 млн менонітӯв (2006). При Катерині II переселені из Німицька и Голландії у южномалороссійські степы. Удтак они переселилися до Северной и Южной Америкы: майвеликі у ЗША, Канаді и Демократичнӯв Републіці Конґо. Меноніты проживавуть авадь у уддільных общинах, авадь розпорошені миже містного обывательства у порядку пійсятёх держав світу.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Менонітство взникло у 1530. рокы у ході реформаціонного кываня у Нідерландах, у якому брали участь радикалні и уміренні анабаптисты (уд грец. «Наново крещені»). Раннёє нашарованя менонітьскых віровань было кодифіковано у Дордрехтьскӯв сповіді віры 1632 році, но разні реліґіозні менонітьскі ґрупы не додержувуть ся общого и єдиного признаня ци віры.
Иппен позерайте
[едітовати | едітовати жрідло]Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- Марочко В. І. Меноніти в Україні Архівовано 24 серпня 2020. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Меноніти // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 954-955. — 1000 екз.
- Меноніти // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Dietrich Neufeld. Mennonitentum in der Ukraine: Schicksalsgeschichte Sagradowkas Архівовано 4 грудня 2021.. Emden : Selbstverlag, 1922. 40 s.