Маріан Токар
| Маріан Токар | |
|---|---|
| Имя при уроджіню | укр. Маріан Юрійович Токар |
| Уроджіня | 28. апріля 1973 Ужгород |
| Научна робота | |
| Сферы наук | історія, політолоґія, соціолоґія |
| Ученый ступень | кандидат історичных наук (2004) доктор наук из державного управліня (2021) |
| Alma mater | Ужгородськый націоналный університет |
| Узнаня | |
| Членство в | Націонална спулка журналістув Украйины (2001–днесь)
Научно-изглядователный інститут політичної реґіоналістикы УжНУ (директор, 2013–днесь) Кафедра соціолоґії тай соціалної роботы факултета общественных наук УжНУ (професор, 2024–днесь) Русинськый културолоґічный клуб |
| *** Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статі | |
Маріа́н То́кар (28. апріля 1973, Ужгород) є історик, політолоґ, соціолоґ. Кандидат історичных наук (2004), доктор наук из державного управліня (2021). Член Націоналної спулкы журналістув Украйины; директор НДІ політичної реґіоналістикы при Ужгородському націоналному університеті;[1] професор кафедры соціолоґії тай соціалної роботы факултета общественных наук УжНУ.[2] Член Русинського културолоґічного клуба, частый дописовач тай член редакційної колеґії журнала „Отцюзнина“,[3] головный редактор журнала „Карпатознавство“.[4]
Жывотопис
[едітовати | едітовати жрідло]Маріан Токар ся родив 28. апріля 1973. року в Ужгороді. Кунчив Ужгородськый націоналный університет на спеціалностьох „історія“ (1996) тай „політолоґія“ (2009).[2]
У 2004. рокови дустав ступінь кандидата історичных наук у спеціалности „Історія Украйины“ из дисертаційов на тему „Становлення і розвиток політичних партій Закарпаття в 1919–1939 роках“. У 2007. рокови став доцентом; из 2009. року доктор філозофії з історії.[1]
У 2021. році дустав ступінь доктора наук из державного управліня на спеціалности „Механізмы державного управліня“ из дисертаційов: „Державна політика сприяння розвитку громадських організацій в Україні“.[1]
У 1997–2000. роках робив учительом, а пак уд 2002. року робит в УжНУ. У 2007–2009 быв заступником декана факултета общественных наук из ошколовално-выховної роботы, уд 2013. року — директор Научно-изглядователного інститута політичної реґіоналістикы. У 2015–2016 быв завідовачом кафедры політолоґії тай державного управліня, а пак у 2024 став ся професором кафедры соціолоґії тай соціалної роботы.[1][2]
Творьба
[едітовати | едітовати жрідло]Научні інтересы Маріана Токаря чинят: соціолоґія громадянського общества; соціолоґія управліня; соціолоґія організацій; соціална взаємодія тай комунікація; реґіоналістика (крайознавство).
Токар — автор поетичної зберькы „Чорно-білі дні..: поетичний триптих“ (Ужгород, 2023), активный учасник Русинського културолоґічного клуба, частый дописовач тай член редакційної колеґії русинськоязычного културно-белетричного журнала „Отцюзнина“,[3] головный редактор украйинськоязычного етноґрафічного журнала „Карпатознавство“.[4]
Основні роботы[1][2]
[едітовати | едітовати жрідло]- Нариси історії національно-визвольної боротьби закарпатських українців. Уж., 2002;
- Становлення і розвиток політичних партій Закарпаття в 1919–1939 роках. Уж., 2004;
- Політичні партії Закарпаття в умовах багатопартійності (1919–1939). Уж., 2006;
- Августин Волошин. Життя і помисли президента Карпатської України. 2-е вид. Уж., 2009 (співавт.);
- Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. Уж., 2010 (співавт.);
- Електоральні процеси України в регіональному вимірі: Буковина і Закарпаття. Уж., 2014 (співавт.);
- Закарпаття: нариси боротьби за українську державність (з історії неурядових громадських організацій). Уж., 2018;
- Громадські організації України в системі розвитку публічно-управлінських відносин. Л., 2020;
- Державна політика сприяння розвитку громадських організацій в Україні. Уж., 2021.
Жерела
[едітовати | едітовати жрідло]- Петро Габрин (2024-06-21). Маріан Токар. in І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Енциклопедія сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-884561.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Кафедра соціології і соціальної роботи / Співробітники кафедри (по украйинськы). УжНУ. https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/fsusp-syssocio/staff.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 Петро Габрин (2024-06-21). Маріан Токар. in І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Енциклопедія сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-884561.
- ↑ 3,0 3,1 За нас (по русинськы). Отцюзнина. https://otcuznyna.com/za-nas/.
- ↑ 4,0 4,1 Петро Медвідь (15. юлія 2024). Почав выходити новый часопис Карпатознавство (по русинськы). lem.fm. https://www.lem.fm/pochav-vykhoditi-novyj-chasopis-karpatoznavstvo/.