Мараморош (реґіон)
Мараморош | |
---|---|
![]() ![]() | |
Держава | ![]() |
Подрядность | Румуньско |
Заложѣня | 1320 (Julian) |
Интернет-сайт | http://www.prefecturamaramures.ro/ |
![]() | |
![]() Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ |
Марамо́рош (рум. Maramureş) (укр. Мармарощина) (лат. Marmatia) (мад. Máramaros) — русиньскый етно-історическый реґіон у Карпатах.
Ныні северна її часть є у составі Украйины ото є Тячӯвськый, Міжгірьскый, Хустськый и Раховскый районы, «Северный Мараморош».
А южна її часть є у повітах Сатмар и Мараморош Румыниї, «Южный Мараморош». Главні центры — Хуст, Сіґет-Мараморош и Бая-Маре. Етніческы реґіон є разнообразный у ню̄м живуть — Румыны, Русины, Молдавани, Полякы, Руські, Цигани, Мадяры, Армяни, Словены, Болґары, Німці, Ціпзерьскі Німці и Украйинці.[жрідло?]
Туризм
[едітовати | едітовати жрідло]• «Веселый Тиметӯв» у селі Сепинця.
• Деревляні цирьквы реґіона Мараморош включены ЮНЕСКО у число памнятникӯв всесвітнёго наслідя.[жрідло?]
• Иппен для туристӯв вызывать интерес и замкы давнёго Мадярского рода Друґетӯв.[неенциклопедичный стиль]
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Из V. стороча у Марамороші живуть Словяни, у XI. сторочу туды прийшли Мадяры и основали жупу Боршова.[жрідло?]
Перва згадка назывкы "Мараморош" стрічат ся у грамоті 1199. года[1].
Українські історикы вказувут, што жупу (комітат) Мараморош выділили пуд сив назвов у 1385 годі[1]
У 1342. році Мараморошськый воєвода Богдан пудняв восстаніє.[жрідло?]
Потӯм Мараморош быв знамый за свої соляні шахты и бокорашӯв.[жрідло?]
У 1920. році по Тріанону 60% реґіона удойшла до Чехословеньска а 40% Румыниї[2]
На начало XX. стороча у Жупі жило 269,000 людий векшына из них Русины.[жрідло?]
У 1946 Северный Мараморош удойшов ид Украйиньскӯв ССР а южный обстався за Румыниёв.[жрідло?]
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Мармарош (область) на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
- ↑ 1,0 1,1 Віднянський С.В. МАРАМОРОЩИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с
- ↑ Тріанонський мирний договір з Угорщиною: умови та наслідки (2017). http://jur-academy.kharkov.ua/news/6455/