Мараморошська ґвара (румынськый язык)

Діалект: мараморошськый

---

Мараморошська ґвара (субдіалект/graiul maramureșean) єдена із ґвар румынського языка (дако-румынського). Ї ґеоґрафічне поширіня ся покрыват приблизно із історійным реґіоном Мараморош, котрый ныні є розділеным миже Румынійов тай Украйинов.

Класіфікація

Мараморошська ґвара належыт до ґрупы удносно фраґментованых трансілваньскых рузновиду, в рокаши із крішанськов ґваров. Сесе кладе ї до северної ґрупы румыньськых ґвару, котра так само включат молдовську ґвару. І банатську ґвару, удокромлено уд южної ґрупы, до котрої належит лем валашська субґвара.

У контекстови переходных тай дуже фраґментованых языковых рузновиду Трансілванії класіфікація мараморошської ґвары гий удокромоленого рузновида є тяжков. Подобно, як із крішанськов ґваров, авадь іще бульше, то-та тяжкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетічных особливостю. Позад того лум досліднику, особливо в раньых стадіях досліжованя румыньськых ґвару, не признавали існованя удокромленої мараморошської ґвары. Такє никаня мали Ґустав Ваіґанд, Александру Філіппіде, Йорґу Йордан і Емануел Василію тай другі. У май пузньых досліжованях признавалося існованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых ученых (наприклад Еміл Петровічі і Секстіл Пушкарію) розробляти рузні класіфікації у залежности уд крітерію, подля котрых мараморошкый рузновид ся признає авадь нє. Днисьні класифікації, зотворені Ромулусом Тодораном, Йоном Котеану тай иншыми, признают марамороську ґвару як окрому.

Ґеоґрафічне поширіня

Мараморошська ґвара є поширинов у границях історійного реґіона Мараморош, што включат теріторії Румынії тай Украйины. У Румынії ареал тої ґвары ся покрыват северно-выхудну частину повіта Мараморош, вдовж долин Тисы, Вышова, Мары і Косау; читава часть носитилю жыє у Сигуті-Мармариї, Вышова і Борші. У Украйині носитилі ґвары ся находять у выходнуй части Закарпатьської области (северный Мараморош),май груба їхня діаспора є у Солотвиньськуй селещнуй громади, тай їх число ся меншит.

Субґвары

Ходь ґвара пошырина на малому просторови, ї мож розділити на три ґрупы, головно подля лексічных особливостю:

• шырока централна частина, котра є май репрезентатівнов;
• северно-заподна частина, котра має вплив уд ґваркы крайины Оаш;
• юго-выхудна частина.

Особливости

Много особливостю є сполочні із крішаньськов ґваров, иншыми сусідньыми трансілваньскыми рузновидами і дакотрыми рисами молдовської ґвары.

Фонетічні особливости

• Серидні голосні [e, ə, o] наближавутся до [i, ɨ, u], авадь до серидньых позицій. Май часто мінятся [e] на [i̞]: [di̞, di̞ la] взамін літературного de, de la.
• коли [e] находится у двох послідовных складох, перве [e] розкрыватся на [ɛ]: [ˈfɛte] (літературне fete [ˈfete]).
• Діфтонґ [o̯a] монофтонґуєся на [ɔ]: [uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe] взамін літературного ușoară [uˈʃo̯arə], noapte [ˈno̯apte].
• По-конзонантови [s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r] перидні голосні роблятся централными, а діфтонґ [e̯a] монофтонґуєся на [a]: [ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ] fвзамін літературного singur, seară, zeamă, jir, țin, zi.
• Конзонанты [t͡ʃ, d͡ʒ] мают май малу палаталізацию, ги у літературному языкови, і посериднюют наступне [e] стає [ə]: [t͡ʃər, d͡ʒər] взамін літературного cer, ger.
• По-губных конзонанту, [e] стає [ə], а діфтонґ [e̯a] монофтонґуєся на [a]: [mərɡ, ˈmarɡə, pə] взамін літературного merg, meargă, pe.
• Наголошиный діфтонґ [e̯a] монофтонґуєся на [ɛ]в кунцьовых позіциях: [aˈvɛ, vrɛ] взамін літературного avea, vrea.
• Діфтонґ [ja] мінятся на [je] у даякых словах: [bəˈjet, muˈjet] взамін літературного băiat, muiat.
• Девокалізовані [i, u] находятся в кунцьовых позиціях: [pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ] взамін літературного păcurar, cer.
• Діфтонґ [ɨj] монофтонґуєся на [ɨ]: [ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe] взамін літературного câine, mâine, pâine.
• Етімолоґічне [ɨ] усокочуєся у словах, гий îmblu, îmflu, întru (літературне umblu, umflu, intru).
• Архаїчні [d͡z, d͡ʒ] усокочувутся у словах, гий [d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok] (літературне [zik, ʒos, ʒok]).
• Конзонанты [l, n] палаталізувутся перед передньыми голосными: [ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe] взамін lemne, vine.
• Палаталізація губных перед передньыми голосными має особливі формы:
  • [p] стає [ptʲ]: [ˈptʲelʲe] взамін piele;
  • [b] стає [bdʲ]: [ˈbdʲinʲe] взамін bine;
  • [m] стає [mnʲ]: [mnʲik] взамін mic;
  • [f] стає [s]: [sə ˈsije] взамін să fie;
  • [v] стає [z]: [ˈzjerme] взамін vierme.

• Присвуйный артікл є неізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele ("муй/моє", поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
• Проґсімалні заіменникы ближе до свойых латінськых корінь: aista, aiasta.
• даякі часослова 1-ої і 4-ої кон'юґаций не берут суфіксы -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce ("ун робит", "я ганьблюся", "ун сяє", поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у часословах, што го не мавут у літератури: împărțăsc, omorăsc, simțăsc ("я розділюву", "я убиваву", "я чуву", поруняйте із împart, omor, simt).
• У окромых формах часослув звук [n] заміняєся иншыми звуками: [spuj, viw, viˈind] ("я кажу", "я йду", поруняйте із spun, vin). Ся риса є сполочнов із валаськов ґваров.
• Помочне слово в складинуй формі перфекта для 3-ої особы є o у єднині і or / o у множині: [o d͡zɨs, or d͡zɨs] ("ун указав", "они вказали", поруняйте із a zis, au zis).
• Формы 3-ої особы субжунктіва, єднины і множины, выглядают так: să deie, să steie, să beie, să vreie, із кунцьом[ˈeje], в тот час як у літературному языкови є să dea, să stea, să bea, să vrea, ending in [ˈe̯a].
• Плусквамперфект можут будоватися аналітічно: m-am fost dus, am fost venit ("я быв пуйшов", "я быв прийшов", поруняйте із літературным mă dusesem, venisem).
• Часослова a aduce ("приносити") і a veni ("приходити") мавут особливі імператівні формы: adă, vină (літературне adu, vino).
• Є сполочна тенденція скорочовати слова: o fo (літературне a fost), Gheo (навзамін Gheorghe, чоловіче імня) і т. д.

Лексічні особливости

• Спеціфічні слова: a cușăi ("смаковати", літературне a gusta), cocon ("дітина", літературне copil), pup ("бутон косици", літературне boboc), potică ("аптека", літературне farmacie), zierme ("змія", літературне șarpe).

Приклады

Мараморошська ґвара: [sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]

Румыньськый літературный штандарт: Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.

Тувмачіня по-русиньськы: "Она ся молит ід Богови, ерстится тай говорит: "Боже, поможи ми." А жона бере яйце тай розбиває го уб вуз, убы плугованя было легке, ги яйце."

Бібліоґрафія

• Ilona Bădescu, "Dialectologie", навчалный матеріал для Універзідії в Крайови (румынськый).
• Vasile Ursan, "Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale", Transilvania (new series), 2008, No. 1, pp. 77–85 (in Romanian)
• Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, Raport de țară: România, звід крайины для Проґрамы цілийоживотного ошколованя MERIDIUM (румынськый).

Дальше читаня

• Mioara Avram, Marius Sala, Enciclopedia limbii române, Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

Див. втож

• Румынськый язык
• Румыньська фонолоґія
• Румыньскі ґвары
• Крішаньська ґвара
• Банатська ґвара
• Молдовська ґвара

Удкликаня

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Maramureș dialect на анґліцькій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).