Перейти до вмісту

Мараморошська ґвара (румынськый язык)

Матеріал з Вікіпедія
Діалектмараморошськый

Мараморошська ґвара (субдіалект/graiul maramureșean) єдена із ґвар румынського языка (дако-румынського). Ї ґеоґрафічне поширіня ся покрыват приблизно із історійным реґіоном Мараморош, котрый ныні є розділеным миже Румынійов тай Украйинов.

Мараморошська ґвара належыт до ґрупы удносно фраґментованых трансілваньскых рузновиду, в рокаши із крішанськов ґваров. Сесе кладе ї до северної ґрупы румыньськых ґвару, котра так само включат молдовську ґвару. І банатську ґвару, удокромлено уд южної ґрупы, до котрої належит лем валашська субґвара.

У контекстови переходных тай дуже фраґментованых языковых рузновиду Трансілванії класіфікація мараморошської ґвары гий удокромоленого рузновида є тяжков. Подобно, як із крішанськов ґваров, авадь іще бульше, то-та тяжкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетічных особливостю. Позад того лум досліднику, особливо в раньых стадіях досліжованя румыньськых ґвару, не признавали існованя удокромленої мараморошської ґвары. Такє никаня мали Ґустав Ваіґанд, Александру Філіппіде, Йорґу Йордан і Емануел Василію тай другі. У май пузньых досліжованях признавалося існованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых ученых (наприклад Еміл Петровічі і Секстіл Пушкарію) розробляти рузні класіфікації у залежности уд крітерію, подля котрых мараморошкый рузновид ся признає авадь нє. Днисьні класифікації, зотворені Ромулусом Тодораном, Йоном Котеану тай иншыми, признают марамороську ґвару як окрому.

Ґеоґрафічне поширіня

[едітовати | едітовати жрідло]

Мараморошська ґвара є поширинов у границях історійного реґіона Мараморош, што включат теріторії Румынії тай Украйины. У Румынії ареал тої ґвары ся покрыват северно-выхудну частину повіта Мараморош, вдовж долин Тисы, Вышова, Мары і Косау; читава часть носитилю жыє у Сигуті-Мармариї, Вышова і Борші. У Украйині носитилі ґвары ся находять у выходнуй части Закарпатьської области (северный Мараморош),май груба їхня діаспора є у Солотвиньськуй селещнуй громади, тай їх число ся меншит.

Ходь ґвара пошырина на малому просторови, ї мож розділити на три ґрупы, головно подля лексічных особливостю:[1]

  • шырока централна частина, котра є май репрезентатівнов;
  • северно-заподна частина, котра має вплив уд ґваркы крайины Оаш;
  • юго-выхудна частина.

Много особливостю є сполочні із крішаньськов ґваров, иншыми сусідньыми трансілваньскыми рузновидами і дакотрыми рисами молдовської ґвары.

Фонетічні особливости

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Присвуйный артікл є неізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele ("муй/моє", поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
  • Проґсімалні заіменникы ближе до свойых латінськых корінь: aista, aiasta.
  • даякі часослова 1-ої і 4-ої кон'юґаций не берут суфіксы -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce ("ун робит", "я ганьблюся", "ун сяє", поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у часословах, што го не мавут у літератури: împărțăsc, omorăsc, simțăsc ("я розділюву", "я убиваву", "я чуву", поруняйте із împart, omor, simt).
  • У окромых формах часослув звук [n] заміняєся иншыми звуками: [spuj, viw, viˈind] ("я кажу", "я йду", поруняйте із spun, vin). Ся риса є сполочнов із валаськов ґваров.
  • Помочне слово в складинуй формі перфекта для 3-ої особы є o у єднині і or / o у множині: [o d͡zɨs, or d͡zɨs] ("ун указав", "они вказали", поруняйте із a zis, au zis).
  • Формы 3-ої особы субжунктіва, єднины і множины, выглядают так: să deie, să steie, să beie, să vreie, із кунцьом[ˈeje], в тот час як у літературному языкови є să dea, să stea, să bea, să vrea, ending in [ˈe̯a].
  • Плусквамперфект можут будоватися аналітічно: m-am fost dus, am fost venit ("я быв пуйшов", "я быв прийшов", поруняйте із літературным mă dusesem, venisem).
  • Часослова a aduce ("приносити") і a veni ("приходити") мавут особливі імператівні формы: adă, vină (літературне adu, vino).
  • Є сполочна тенденція скорочовати слова: o fo (літературне a fost), Gheo (навзамін Gheorghe, чоловіче імня) і т. д.

Лексічні особливости

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Спеціфічні слова: a cușăi ("смаковати", літературне a gusta), cocon ("дітина", літературне copil), pup ("бутон косици", літературне boboc), potică ("аптека", літературне farmacie), zierme ("змія", літературне șarpe).

Мараморошська ґвара: [sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]

Румыньськый літературный штандарт: Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.

Тувмачіня по-русиньськы: "Она ся молит ід Богови, ерстится тай говорит: "Боже, поможи ми." А жона бере яйце тай розбиває го уб вуз, убы плугованя было легке, ги яйце."

  • Ilona Bădescu, "Dialectologie", навчалный матеріал для Універзідії в Крайови (румынськый).
  • Vasile Ursan, "Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale", Transilvania (new series), 2008, No. 1, pp. 77–85 (in Romanian)
  • Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, Raport de țară: România, звід крайины для Проґрамы цілийоживотного ошколованя MERIDIUM (румынськый).
  1. Universitatea din Timișoara, Analele Universității din Timișoara, 1969, p. 274
  2. Шаблона:Ro icon Matilda Caragiu-Marioțeanu, Compendiu de dialectologie română, Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 159
  3. Шаблона:Ro icon Matilda Caragiu-Marioțeanu, Compendiu de dialectologie română, Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 171
  • Mioara Avram, Marius Sala, Enciclopedia limbii române, Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Maramureș dialect на анґліцькій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).