Мараморошськый діалект (румынськый язык)

Мараморошськый діалект ци субдіалект (рум. graiul maramureșean) тото єден из діалекту румынського языка (дако-румынського). Його ґеоґрафічноє пошириня ся приблизно збігат из історичным реґіоном Мараморошом, котрый ныні є розділеным миже Румынійов тай Украйинов.

Класифікація

Мараморошськый діалет надлежит ид ґрупі удносно фраґментованых трансілванськых рузновиду, в рокаши из крішанськым діалектом. Сесе кладе го до сіверної ґрупы румынськых діалекту, котра так само включат молдовськый діалект. И банатськый діалект, удокремлено уд южної ґрупы, до котрої надлежит лем валашськый субдіалект.

У контекстови переходных тай дуже фраґментованых языковых рузновиду Трансилванії класифікація мараморошського діалекта гий удокремоленого рузновида є чажков. Подобно, як из крішанськым діалектом, авадь ищи булше, тота чажкость є скапчана из малов кулкостьов характерных фонетичных особностю. Позад того лум досліднику, особливо в раньых стадіях досліджованя румынськых діалекту, не признавали екзістованя удокремленого мараморошського діалекта. Сякоє никаня мали Ґустав Ваіґанд, Александру Філіппіде, Йорґу Йордан и Емануел Василію тай другі. У май пузньых досліджованях признавало ся екзістованя того рузновида, айбо из даяков опатрностьов. Уто заставило дакотрых ученых (уприклад Еміл Петровічі и Секстіл Пушкарію) розробляти рузні класифікації у залежности уд критерію, подля котрых мараморошськый рузновид ся признає авадь нє. Днишні класифікації, зотворині Ромулусом Тодораном, Йоном Котеану тай другыми, признают марамороськый діалект ги окремый.

Ґеоґрафічноє поширіня

Мараморошськый діалект є пошириным у границях історійного реґіона Мараморош, што включат території Румынії тай Украйины. У Румынії ареал того діалекта ся покрыват сіверно-выходну частину повіта Мараморош, вздовж долин Тисы, Вышова, Мары и Косау; читава часть носитилю жиє у Сиготі, Вышова и Борші. В Украйині носитилі діалекта ся находят у выходнуй части Закарпатської области (сіверный Мараморош),майгруба йихня діаспора є у Солотвинськуй варощиковуй громаді, тай йих число ся меншит.

Субдіалекты

Ходь діалект поширеный на малому просторови, го мож розділити на три ґрупы, головно подля лексичных особливостю:

• широка централна частина, котра є май репрезентатівнов;
• сіверно-западна частина, котра має вплыв уд діалекта края Оаш;
• юго-выхудна часть.

Особливости

Много особливостю є сполочні из крішанськым діалектом, иншыма сусідньыма трансилванскыма рузновидами и дакотрыма особностями молдовського діалекта.

Фонетичні особности

• Серидні голосні [e, ə, o] наближаются до [i, ɨ, u], авадь до серидньых позицій. Май часто мінятся [e] на [i̞]: [di̞, di̞ la] місто літературного de, de la.
• коли [e] находит ся у двох послідовных складах, пирьве [e] розкрыват ся на [ɛ]: [ˈfɛte] (літературне fete [ˈfete]).
• Діфтонґ [o̯a] монофтонґує ся на [ɔ]: [uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe] місто літературного ușoară [uˈʃo̯arə], noapte [ˈno̯apte].
• По конзонантови [s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r] перидні голосні роблят ся централными, а діфтонґ [e̯a] монофтонґує ся на [a]: [ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ] f місто літературного singur, seară, zeamă, jir, țin, zi.
• Конзонанты [t͡ʃ, d͡ʒ] мавут май малу палаталізацію, ги у літературному языкови, и посериднювут слідувуче [e] стає [ə]: [t͡ʃər, d͡ʒər] місто літературного cer, ger.
• По губных конзонанту, [e] стає [ə], а діфтонґ [e̯a] монофтонґує ся на [a]: [mərɡ, ˈmarɡə, pə] місто літературного merg, meargă, pe.
• Надголошеный діфтонґ [e̯a] монофтонґує ся на [ɛ]в кунцьовых позиціях: [aˈvɛ, vrɛ] місто літературного avea, vrea.
• Діфтонґ [ja] мінят ся на [je] у даякых словах: [bəˈjet, muˈjet] місто літературного băiat, muiat.
• Девокалізовані [i, u] находят ся в кунцьовых позиціях: [pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ] місто літературного păcurar, cer.
• Діфтонґ [ɨj] монофтонґує ся на [ɨ]: [ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe] місто літературного câine, mâine, pâine.
• Етімолоґічноє [ɨ] усокочує ся у словах, гий îmblu, îmflu, întru (літературне umblu, umflu, intru).
• Архаічні [d͡z, d͡ʒ] усокочувут ся у словах, гий [d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok] (літературне [zik, ʒos, ʒok]).
• Конзонанты [l, n] палаталізувут ся сперед перидньыми голосными: [ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe] місто lemne, vine.
• Палаталізація губных сперед перидньыми голосными має особні формы:
  • [p] стає [ptʲ]: [ˈptʲelʲe] місто piele;
  • [b] стає [bdʲ]: [ˈbdʲinʲe] місто bine;
  • [m] стає [mnʲ]: [mnʲik] місто mic;
  • [f] стає [s]: [sə ˈsije] місто să fie;
  • [v] стає [z]: [ˈzjerme] місто vierme.

• Присвуйный артикл є незмінный: a meu, a mea, a mei, a mele („муй/моє“, поруняйте из літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
• Проґсімалні займенникы ближе ид свойым латінськым коріням: aista, aiasta.
• даякі часослова 1-ої і 4-ої конюґацій не берут суфіксы -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce („ун робит“, „я ганьблю ся“, „ун сяє“, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляє ся у часословах, што го не мавут у літератури: împărțăsc, omorăsc, simțăsc („я розділюву“, „я убиваву“, „я чуву“, поруняйте из împart, omor, simt).
• У вкремых формах часослув звук [n] замінят ся иншыма звукыма: [spuj, viw, viˈind] („я кажу“, „я йду“, поруняйте из spun, vin). Ся особность є сполочнов из валашськым діалектом.
• Помочноє слово в складенуй формі перфекта діля 3-ої особы є o у єднині і or / o у множині: [o d͡zɨs, or d͡zɨs] („ун указав“, „уни вказали“, поруняйте із a zis, au zis).
• Формы 3-ої особы субжунктива, єднины и множины, вызиравут сяк: să deie, să steie, să beie, să vreie, із кунцьом[ˈeje], в тот час гий у літературному языкови є să dea, să stea, să bea, să vrea, ending in [ˈe̯a].
• Плусквамперфект можут будоватися аналітічно: m-am fost dus, am fost venit („я быв пуйшов“, „я быв прийшов“, поруняйте из літературным mă dusesem, venisem).
• Часослова a aduce („приносити“) і a veni („приходити“) мавут особні імператівні формы: adă, vină (літературноє adu, vino).
• Є сполочна тендинція скорочовати слова: o fo (літературне a fost), Gheo ( вмісто Gheorghe, мужськоє имня) і т. д.

Лексичні особности

• Специфічні слова: a cușăi („смаковати“, літературноє a gusta), cocon („дітина“, літературноє copil), pup („бутон косиці“, літературноє boboc), potică („аптека“, літературноє farmacie), zierme („змія“, літературноє șarpe).

Приклады

Мараморошськый діалект: [sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]

Румынськый літературный стандарт: Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.

Товмачіня по-русинськы: „Уна ся молит ид Богови, ерстит ся тай говорит: ‚Боже, поможи ми. А жона бере яйце тай розбиват го уб вуз, убы плугованя было леткоє, ги яйце.“

Бібліоґрафія

• Ilona Bădescu, „Dialectologie“, навчалный матеріал для Універзідії в Крайови (румынськый).
• Vasile Ursan, „Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale“, Transilvania (new series), 2008, No. 1, pp. 77–85 (in Romanian)
• Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, Raport de țară: România, звід крайины для Проґрамы цілийоживотного ошколованя MERIDIUM (румынськый).

Далше читаня

• Mioara Avram, Marius Sala, Enciclopedia limbii române, Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

Никай ся втож

• Румынськый язык
• Румынська фонолоґія
• Румынські діалекты
• Крішанськый діалект
• Банатськый діалект
• Молдовськый діалект

Удкликаня

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Maramureș dialect на анґліцькій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).