Перейти до вмісту

Малі Селменці

Матеріал з Вікіпедія

Малі́ Се́лменці (мад. Kisszelmenc, рум. Mali Selmenți, словен. Malé Slemence, пол. Mali Sełmenci, укр. Малі Селменці) — село у Ужгородьскому районови, Закарпатьской области, Украйины.

село України
Малі Селменці
Малі Селменці
48°30'44,402"N, 22°9'34,528"E
Держава Україна
Админединка Ужгородьскый район, Ужгородьскый район, Сюртівська сільська громада
• Закарпатьска область
Кордон зВельке Слеменце
Основан12 століття
Высота центра 102 метер
Площадь1685 Квадратный кілометер
Часова зонаUTC+2:00
Почтовый индекс 89431

У 1995 році назву села Солонці было перемінено на Малі Селменці.[1]

Село є єдным из крайньых западных населеных пунктӯв Украйины. Далина до Ужгорода становить близко 16 км и проходить автопутём Т 0702. Из 2005. року у селі фунґує пункт пропуска «Малі Селменці» на граници из Словеньском. Из словеньского бока находить ся пункт пропуска «Великі Селменці», у окресови Михаловці, Кошицькый край, на автопутёви містного значеня як ити до Велькых Капушан.

Село первый раз ся споминать у XII. сторочови ге мала улиця.[жрідло?]

У XIIIXV. сторочах село изнамоє у письменных жрідлах пуд назвами: «Scelemencz», «Zelemencz», «Kis Zelmencz». У 1427. році село обложено уд 9 порт. У XVI. сторочови у Малых Селменцях проживала леш шляхта тай желярі. У 1599. році туй находила ся дас 6 селяньськых ґаздӯвств тай садиба пана. Из 1588. року у селі дійствує костел, у якому проповідовали протестантьскі пресвітеры.[жрідло?]

У 1715. році у Малых Селменцях проживало 2 желярьскі файты. Костел опъят став католицькым. Жрідла XVIII. стороча удносять Малі Селменці до мадярьскых сіл.[жрідло?]

До 1946. року Селменці были єдным селом, якоє принадлежало до Велькокапушаньского окреса Словеньска, у 1946. році село было розділено миже СССР и Чехословеньском, бӯлша часть, Вельке Слеменце лишила ся у Словеньску.[жрідло?]

У 1946. році присілок села Селменці уділено у сан уддільного села «Малі Селменці».[жрідло?]

У селі на 2001 рӯк живе 200 людий, из них подля языка:[жрідло?]

Украйиньскый — 92,5%

Мадярьскый — 7,5%

По другый бӯк граници находить ся пункт пропуска «Великі Селменці», у окресови Михаловці, Кошицькый край, на автопутёви містного значеня як ити до Великых Капушан.

Словеньскый режисер Ярослав Войтек здойняв документальный фільм за історичну абсурдность граници. 72-минутный фільм «Границя» (Hranica) быв знятый миже 2001 тай 2007 роками. На 13. Миженародному фестивалёви документалного кіно Jihlava фільма было присуждено ліпшу премію выходноевропейського кіно.[2]

Туристичны міста

[едітовати | едітовати жрідло]
  • из словеньского боку находить ся пункт пропуска «Великі Селменці»

  • католицька цирьков 1588 року.

Иппен позерайте

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. Постанова Президії Верховної Ради України 137/95-ПВ «Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань». 2 березня 1995. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2#Text. 
  2. https://www.film.ru/movies/granica-2