Мÿтершпрох-Ґзелтшафт

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мÿтершпрох-Ґзелтшафт (Muettersproch-Gsellschaft, «общество рудного языка», накурто MSG) се закладеноє в 1966. годі общество з цілёв сокотити и пропаґовати алеманські діалекты.

Общество[едітовати | едітовати жрідло]

Членство[едітовати | едітовати жрідло]

Общество ся заклало в 1966. у Фрайбурґу. Оно має высше 3,500 членув, які булшов частёв сут німецько-алеманські білінґвы з теріторії бывшого штата Баден. Они ся убмінюют културным придобытком из другыми алеманськоязычными реґіонами в Елзасі, Швейцарії, Ліхтенштайні, Форарлберґу и Колонії Товар. В обществі є много членув з алеманської діаспоры в Европі и змежи алеманськых писателюв, поетув и музикантув. У 1975. годі в обществі было 350 членув, у 1977. єдна тысяча итд.[1]

Удділеня[едітовати | едітовати жрідло]

Штаб общества ся находит у Фрайбурґу уд новембра 2010., ёго доповняют 20 удділень у южному Баденови. Удділеня зберают вшилиякі акції: публичні читаня, лекції, фестивалі. Каждый член общества є єдночасно членом удділеня там, де ун жиє. Члены, жиючі там, де удділень не є, ся можут, айбо не мусят, припросити ид любому удділеню.

Презіденты общества[едітовати | едітовати жрідло]

  • Валтер Фÿслін (Фрайбурґ): 1967—1972
  • Клаус Поппен (Фрайбурґ): 1972—2002
  • Валтер Мелл (Зінґен): 2002—2007
  • Франц-Йозеф Вінтергалтер, мер вароша Оберрід: уд 2007

Основна діятелность[едітовати | едітовати жрідло]

Мÿтершпрох-Ґзелтшафт веде діятелность, направлену на заохоченя заинтересованых у діалекті людий и прикликаня увагы ид обществу. Орґанізація активно пропаґує діалект и боре ся проти презирного позору на нёго. Она хоче указати, ож діалект є важный и цінный діля тых, ко дустав го ги културну дідузнину. Теперішній способ фунґованя общества ся склав при ёго многогуднёму презідентови Клаусови Поппенови. Общество ся занимат многыми видами діятелности:

  • Выдало дакулько антолоґій поезії, словник и співник.
  • Печатає популарну наліпку «Bi uns cha me au alemannisch schwätze» («туй мож говорити ай по алеманськы»).
  • В 1982. зобрало 37,000 пудписув за булшоє хоснованя діалекта на радію и телевізії.
  • Реґуларно зберат конкурсы, наприклад, конкурс лірікы и прозы Mir sueche die Beschte («Глядаєме майліпшых») в 2004., орґанізованый вєдно з новинков Бадіше Цайтунґ и телерадіокомпаніёв Зÿдвеструндфунк.
  • Зберат семінары за вершованя, публичноє говореня и другі темы, де члены орґанізації можут зліпшити своє знатя діалекта.
  • Двараз у годі ся выдає и розсылає ушиткым членам журнал Alemannisch dunkt üs guet («Нам ся любит алеманська бесіда»), почасти доступный на сайті орґанізації.
  • Выдає премію Alemannen-Antenne робутникам радія и телевізії, удданым алеманському діалекту.

Журнал[едітовати | едітовати жрідло]

Двараз у годі выходит журнал общества Alemannisch dunkt üs guet по алеманськы з інформаціёв діля членув. Уд 1967. вышло вже высше 100 выпускув. Основні темы сут Us de Gruppe («Уд удділень») и Des un sell («Вшилиячина»). Мимо того в журналі сут представленя новых членув, турістічных міст, новых книг и діскув, ґратулації и некролоґы.[2]

Інформація в інтернеті[едітовати | едітовати жрідло]

Сайт общества дає інформацію за ёго удділеня, старші выпускы журнала Alemannisch dunkt üs guet и новины алеманської културы. Мож попозерати зберьку алеманськых вершув уд высше 100 авторув. На страници «Dichte und musiziere» мож почитати біоґрафії, публікації, премії и части робут алеманськых музикантув и поетув.[3]

Бібліотека[едітовати | едітовати жрідло]

Бібліотека общества вміщат 900 книг по алеманськы, булшов частёв из Бадена. Сут книгы ай из другых реґіонув. Булше половкы книг были заслані обществу діля рецензії в журналі.[4]

Діалект у школі[едітовати | едітовати жрідло]

Ціль общества — прилучити школарюв штата Баден-Вюртемберґ ид містным франконськым, швабськым и алеманськым діалектам. Дас 60 літераторув, артістув и музикантув нащивляют школы з двогодинными уроками діалекта. Приклады їх роботы вміщені в брошурі Діалект у школі (по нім. Mundart in der Schule).[5] MSG зберат сякі урокы вєдно з геренберзьков орґанізаціёв schwäbische mund.art.[6]

Медалія Йоганна Петера Гебела[едітовати | едітовати жрідло]

Из 1991. года майвеликоє удділеня орґанізації з реґіона Геґау из 600 членами вручат Медалію Йоганна Петера Гебела, алеманського поета и прозаїка, тым, ко ся май прославив хоснованям алеманського діалекта.[7]

Проблемы[едітовати | едітовати жрідло]

Політізація алеманського языка[едітовати | едітовати жрідло]

Так звана «діалектна габа» 70. годув и німецькоє двиганя против ядернуй енерґії привело ид розколу межи членами общества. Актівісты двиганя хотіли посилити близкость из містными людьми и їх правами через актівноє хоснованя діалекта. Веденя общества ся силно поставило против політічної інструменталізації діалекта.[8]

Выміна поколінь[едітовати | едітовати жрідло]

Члены и веденя общества ся непокоят будучностёв самого общества и алеманськых діалектув. По алеманськы говорят збулша старі люде, діалекты ся часто не передают слідуючым поколіням ци не пудтримлюют ся ними. Провто Атлас загроженых языкув ЮНЕСКО называт алеманськый язык потенційно загроженым, хоть ёго носителі ся рахуют у міліонах.[9]

Зато сперед обществом стоїт проблема заохочовати родичув передавати язык дітём и прилучати молодіж ид языкови. Общество ся того добиват вшилиякыми способами, наприклад молодіжными конкурсами ци рок-музиков. Реґуларно ся орґанізовуют бесіды в школах (поз. горі). Закы общество оцінює сесю проґраму ги дуже успішну.[10][11] MSG фунґує ай ги платформа діля молодого поколіня, де мож представити властні проекты за алеманськый язык и културу.

Література[едітовати | едітовати жрідло]

  • Alemannisch dunkt üs guet, Выпускы I/II 2002 – За історію общества.

Зазначкы[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Muettersproch-Gsellschaft: Wer mir sin. Was mir welle. Warum mir s welle. Wie mir s mache. Gutenbergdruckerei Benedikt Oberkirch, Freiburg 2009, p. 10
  2. Muettersproch-Gsellschaft: Wer mir sin. Was mir welle. Warum mir s welle. Wie mir s mache. Gutenbergdruckerei Benedikt Oberkirch, Freiburg 2009, p. 21
  3. (als) Offizielle Internetseite der Muettersproch-Gsellschaft
  4. Muettersproch-Gsellschaft: Wer mir sin. Was mir welle. Warum mir s welle. Wie mir s mache. Gutenbergdruckerei Benedikt Oberkirch, Freiburg 2009, S. 21
  5. Website of the association Mundart in der Schule
  6. Website of schwäbische mund.art e.V.
  7. (als) Regional group Hegau of the Muettersproch-Gsellschaft
  8. Noth, H. (2000) S Kriägsbeil. In: Badische Zeitung, 23. September 2000. Available: [1]
  9. http://www.unesco.org/culture/languages-atlas/en/atlasmap/language-id-1011.html
  10. (de) Internetseite des Arbeitskreises Mundart in der Schule
  11. (de) Internetseite schwäbische mund.art e.V.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Muettersproch-Gsellschaft на анґліцькій Вікіпедії a на нїмецькій Вікіпедії.

Вонкашні лінкы[едітовати | едітовати жрідло]