Перейти до вмісту

Лінґва франка

Матеріал з Вікіпедія
Мапа діловых языкув світа у 1908. рокови з The Harmsworth Atlas and Gazetteer

Лі́нґва фра́нка (іт. lingua franca, букв. „франкськый язык“) вадь ворошны́й язы́к, помучны́й язы́к, язы́к май шыро́кої комуніка́ції є язык, котрый ся систематично хоснує, обы уможнити комунікацію межи ґрупами людий, котрі не мавут ворошного рудного языка вадь діалекта; часто тото третьый язык, далекый уд рудных язык обох бесідникув.[1]

Лінґвы франкы ся розвивали по світу бігом історії людства, пораз позад діловых (наприклад про торгованя), културных, реліґійных, дипломатичных причин, адміністративного удобства, ги спосуб обміньовати ся інформаційов межи научниками разных націоналностий.[2][3] Термін ся взяв из середньовічного піджіна з романськов основов, середземноморської лінґвы франкы (котра ся щи знає ги сабір). Она ся хосновала головно на торгованя у Середземноморськум басені уд 11. по 19. стороча.[4] Світовый язык — бесіда, котров приказує межинародно повно челяди — тото язык, котрый годен функціонално быти світовов лінґвов франков.

Прикладом сучасної лінґвы франкы тай світового языка є анґліцька бесіда.

Етимолоґія

[едітовати | едітовати жрідло]

Термін „лінґва франка“ походит уд середземноморської лінґвы франкы (сабіра), Піджінового языка, котрый хосновала на комерцію челядь по Левантови тай у восточному Середземноморьови уд пузнього середньовіча до 18. стороча, головно у період Ренесанса.[5][6] У тот час, „лінґвов франков“ реґіона стала спрощена мішанка головно таліянського языка (у восточнум Середземноморьови) тай іспанського (у западнум) из ворохом позычок из грецького, славянськых, арабського, турецького языкув, хоть поєдны научникы удстоювут думку, ож середземноморська лінґва франка была просто кылаво хоснованов таліянськов бесідов.[7]

Буквално „лінґва франка“ (іт. lingua franca) значит „франкськый язык“, што скапчано из ст.-ґр. Φρᾰ́γκοι Phránkoi тай араб. إِفْرَنْجِي ʾifranjiyy. У пузнюй Бізантськуй імперії терміном „франкы“ означовали вшыткых западных европейцюв.[8][9][10][11]

Перенесеня значіня тай трансформацію „лінґвы франкы“ в общу назывку про піджіны, креолы тай другі формы помучных авадь колоченых языкув приписувут теорії, ож піджінові языкы ся зачали масово появляти уже у 16. столітьови позад европськых колонізацій Америкы, Африкы тай Азії.[12]

Приклады

[едітовати | едітовати жрідло]

Історичні лінґвы франкы

[едітовати | едітовати жрідло]
Грецькоє койне

Лінґвы франкы ся хосновали щи у античні часы.

Аккадськый язык быв ворошным языком великої части западної Азії позад дакулкох пережых імперій, докідь го не замістила арамайська бесіда.[13][14]

Санскріт історично быв лінґвов франков у булшині южної Азії.[15][16][17] Написы тай літературні доказы указувут, ож санскріт быв хоснованый у юговосточнуй и централнуй Азії зачинавучи 1. тысячрочом н. е., через монахув, реліґійных паломникув и торговцюв.[18][19][20]

До зачатка 20. стороча літературный китайськый язык служив ги лінґва франка тай дипломатичный язык у восточнуй Азії, у тум числі у Китайови, Кореї, Японії, Рюкюйови тай Вєтнамови.[21] На зачаткови 20. ст. пай-хуа (писаный говореный китайськый язык) замінив класичный китайськый у Китаї и став як писанов, так и говоренов лінґвов франков про носителюв разных китайськых языкув; позад спадавучого влива Китая на восточну Азію, класичный китайськый у роли лінґвы франкы у тум реґіоні замінила анґліцька бесіда.

Грецькоє койне было лінґвов франков гелленістичної културы. Грецькоє койне (сучасный ґрец. Ελληνιστική Κοινή Ellinistikí Kiní „ворошный грецькый“; МФА: [elinistiˈci ciˈni]), щи знамоє ги александрійськый діалект, ворошный аттичный, гелленістичный вадь біблійный грецькый, быв ворошнов надреґіоналнов формов грецької бесіды, говореної бігом гелленістичного періода, періодув Римської імперії тай ранньої Бізантської імперії. Грецькоє койне ся розвило позад пошыріня грецької бесіды по завойованьох Александра Великого у 4. ст. до н. е. тай служило лінґвов франков булшої части Середземноморя тай Середнього Востока далші столітя.[22]

Латинськый язык позад влива Римської републікы став домінантнов бесідов у Італії тай пак по реґіонах Римської імперії. Даже по падіню Западної римської імперії латина ся лишала ворошным языком комунікації, наукы тай академії у Европі онь до 18. стороча, коли другі реґіоналні языкы (у тому числі наслідникы латины, романські языкы) замінили латинськый у академічных и політичных контекстах. Из часом латина стала подля сучасної лінґвістичної дефініції мертвов бесідов.

Старотамілськый язык даколи быв лінґвов франков читавої части стародавнього Тамілакама тай Шрі Ланкы. Історик Джон Ґай каже, ож тамілськый бів ай лінґвов франков про ранньых морськых купцюв из Індії.[23] Бесіда тай єї діалекты шыроко ся хосновали у Кералі ги адміністративный, літературный тай простонародный язык до 12. ст. н. е.[24]

„Класичный маорськый язык“ ото ретроспективна назывка языка Сіверного и Южного островув, изформованого из многых взайимнорозумливых діалектув, котрым приказовало місноє обывательство 800 рокув перед европськым заселеньом Нової Зеландії.[25][26][27][28][29] Маорі мали ворошный язык, котрый хосновали на торгы, межиплеменноє бесідованя на марае (реліґійных містах полінезькых народув) тай ошколованя через вананґы.[30][31] По пудписаньови Договора Вайтанґі, маорськый язык быв лінґвов франков Новозеландської колонії, докідь його не змістив анґліцькый.[32][33] Шыроко приятым быв попис маорського ги лінґвы франкы Нової Зеландії 19. ст.[34][35][36][37] На зачаткови язык мусіли учити вшыткі европські тай китайські міґранты у Новуй Зеландії,[38][39][40] бо маорі были булшинов населеня, володіли практично вшытков земльов и керовали економіков до 1860. рокув.[38][41] Дискримінаційні законы ги Акт за нативні школы 1867. рока мали читаву роль у зміщеньови маорського языка з ролі лінґвы франкы.[32]

Соґдськый язык ся хосновав на торгы межи носителями разных языкув по Шовковому пути, и зато носителі соґдського ся брали на роботу товмачами у Китаї періода дінастії Танґ.[42] Соґды так само помогли пошырити вірованя и тексты, у тум числі будгістські тай християнські, вдяку своюй можности комуніковати з многыма народами реґіона свойов руднов бесідов.[43]

Старославянськый язык быв первым славянськым літературным языком. Межи 9. тай 11. ст. ун быв лінґвов франков читавої части головно славянськых держав тай населень у юговосточнуй и восточнуй Европі, котрый ся хосновав на літурґії тай церьковну орґанізацію, у културных, літературных, школовалных и дипломатичных контекстах, ги офіціный и націоналный язык у трафункови Болгарії. На зачаткови про запис старославянського у школах ся хосновав глаголичный алфавіт (глаголиця), айбо у 893. рокови у Первуй болгарськуй імперії ун быв офіційно заміненый кириличным (кирилицьов). Старославянськый ся пошырив у другі юговосточно-, централно- тай восточноевропські славянські землі, головно Горватію, Сербію, Богемію, Малу Польщу тай княжества Кийовської Руси, при тум усокочувучи свої характерно южнославянські языкові рисы. Ун ся пошырив ай на не домак славянські території межи Карпатськыма горами, Дунайом и Чорным морьом, у Валащину тай Молдавію. На днешньый день кириличноє письмо ся хоснує про многі языкы Евразії тай націоналну письмову систему разных славянсько-, тюрксько-, монґолсько-, уралсько-, кавказько- тай іранськоязычных крайин юговосточної, восточної Европы, Кавказа, централної, сіверної тай восточної Азії.

Середземноморська лінґва франка была головно закладена на таліянськум языку и провансальськум діалекті. Язык ся хосновав уд 11. по 19. стороча у басенови Середземного моря, майбулше у европськых комерційных імперіях таліянськых варошув (Ґенова, Венеція, Флоренція, Мілан, Піза, Сієна) тай торговых портах у восточному Середземноморьови.[44]

У період Ренесанса языком културы у головных корольськых дворах тай інтелектуалных кругах Европы ся держав стандартный таліянськый язык. Тото так было уд 14. ст. до кунця 16. ст., коли його у сівернуй Европі замінив французькый.[жрідло?] Таліянські музичні терміны, майбулш означованя динамікы тай темпа, хоснувут ся доднесь.[45][46]

Класичный кечуанськый — дві історичні формы кечуанського, точноє взайимоудношіня тай ступінь похожости межи котрыма сут предметом спорув, и котрі пораз ся брали єдна за другу.[47] Тото:

  1. варіант кечуанського, котрый ся хосновав ги лінґва франка тай адміністративный язык у Інкськуй імперії (1438–1533)[48] (щи інкська лінґва франка[49]). Позад того, ож інкы не мали письмености, доказув за характеристикы сього варіанта мало и за них не є твердого согласа.[50]
  2. варіант кечуанського, котрый ся хосновав на письмі про реліґійні тай урядні процесы у Андськых землях Іспанської імперії, головно у кунци 16. ст. тай первуй половині 17. ст., тай на котрый ся пораз каже, як історично, так и в академії, lengua general („ворошный язык“)[51][52][53][54] (вадь стандартный колоніалный кечуанськый[49]).

Аджем-тюркськый язык фунґовав ги лінґва франка у Кавказі тай юговосточнум Даґестані, тай шыроко ся хосновав при дворі тай у армії Сафавідського Ірана.[55]

Сучасні

[едітовати | едітовати жрідло]

Анґліцькый

[едітовати | едітовати жрідло]
Пошыреня анґліцького языка
  Рудный про булшину населеня
  Офіційный авадь адміністративный статус, айбо не є рудным

Анґліцькый язык ся пораз описує ги майголовна ґлобална лінґва франка, бо хоснувут го ги робочу бесіду люде разных языковых и културных походжінь у разных сферах діялности, а щи ун ся хоснує межинародныма орґанізаціями про комунікацію помежи собов.[56] Анґліцькый язык майговореный у світі, головно позад історичного світового влива Британської імперії тай Споєных штатув Америкы.[57] Анґліцька бесіда вто єден из офіційных языкув Орґанізації Зєдиненых Націй тай многых другых межинародных и реґіоналных орґанізацій; она стала де факто языком дипломатії, наукы, межинародных торгув, турізма, авіації, розваг и інтернета.[58]

Кой Споєноє корольство стало колоніалнов державов, анґліцька бесіда яла ся хосновати ги лінґва франка колоній Британської імперії. У поколоніалный період булшина лиш проголосившых независлость держав, котрі мали повно разных автохтонных языкув, продовжили хосновати анґліцькый ги єдну из офіційных бесід — як ото было наприклад у трафунках Ґаны тай Южної Африкы.[56] У другых бывшых колоніях из дакулкома офіційныма языками, ги наприклад у Сінґапурови тай Фіджі, анґліцькый є головным посередником у школованьови тай лінґвов франков межи громадянами.[59][60][61]

Даже у крайинах, котрі ся не асоціювут из анґліцькоязычным світом, анґліцькый язык став лінґвов франков у поєдных ситуаційох, де його хоснованя ся держит май ефективным про комунікацію, особено межи ґрупами, котрі чинят носителі разных языкув. У Катарови медична комуніта ся чинит головно робутниками з крайин, про котрых анґліцька бесіда не є рудна, айбо у медичных практиках тай болницях медичный персонал часто межи собов комунікує по анґліцькы.[62] Анґліцькый пораз ся хоснує у Швайці у бесідованьови межи людьми, котрі не ділят єден из чотырьох офіційных языкув Швайцу, авадь про комунікацію из чужыма.[63] У Европськуй унії хоснованя анґліцького ги лінґвы франкы привело ид изглядованям потенційного выника евроанґліцького діалекта.[64] У технолоґії тай науці анґліцька бесіда стала лінґвов франков у 20. ст.[65] Анґліцькый язык читаво повливав на многі другі бесіды.[66]

Іспанськый

[едітовати | едітовати жрідло]
Пошыреня іспанського языка
  Офіційна бесіда
  Спувофіційна бесіда
  Културно важна вадь друга бесіда (> 20% населеня)

Іспанськый язык ся пошырив головно в Новум світі, ставши лінґвов франков на територійох и в колонійох Іспанської імперії, котра обсяговала ай часті Африкы, Азії тай Океанії. По розвалі великої части імперії у Америці, статус іспанського ги лінґвы франкы закріпив ся позад рішень урядув місных держав, котрі насвіжо дустали независимость.[67] Хоть його хоснованя у бывшых азійськых и тихоокеанськых колоніях булшинов зыйшло на нич, кромі Філіпінув, де ним дотеперь говорит мала меншина, іспанськый став лінґвов франков у нынішнюй Екваторіалнуй Ґвінеї, де ун є головным языком урядованя тай ошколованя тай хоснує ся читавов булшинов місного населеня.[68]

Позад великого числа іміґрантув из Латинської Америкы у другуй половині 20. ст. тай їхнього влива, іспанськый став лінґвов франков у частьох югозападных штатув США тай у южнуй Флоріді, особено у комунітах, де носителі іспанського чинят булшину населеня.[69][70]

На днешньый день іспанськый язык — друга у світі майхоснована бесіда у межинародных торгах тай третя за хоснованьом у політиці, дипломатії тай културі по анґліцькому тай французькому.[71]

Ун окрем того є єдным из майученых загатарных языкув у школах по вшыткум світі[72] тай єднов из шести офіційных бесід ОЗН.

Французькый

[едітовати | едітовати жрідло]
Пошыреня французького языка
  Рудный про булшину населеня
  Офіційный язык, айбо не є рудным про булшину населеня
  Адміністративный авадь културный язык

Французькый язык ся пораз рахує первов ґлобалнов лінґвов франков, котра замінила латину у роли престижного языка політикы, торгув, ошколованя, дипломатії тай воєнного діла у ранньомодернуй Европі тай пак ся пошырила світом из установліньом Французької колоніалної імперії.[73] Из ростом лідерської позиції Франції у політичнуй, економічнуй тай културнуй сфері Европы 16. ст., язык яли хосновати корольські дворы по вшыткому континенті, у тум числі Споєноє корольство, Швеція тай Росія, тай европські академікы, купці, дипломаты.[74] Из розшыреньом западных колоніалных імперій французькый став головным языком дипломатії тай межинародных удношінь онь до Другої світової войны, кой го замінив анґліцькый позад трансформації США у лідирувучу наддержаву. Стенлі Мейзлер из Los Angeles Times казав, ож тот факт, ож Версальськый договор быв написаный паралелно и по анґліцькы, и по французькы, быв „первым дипломатичным ударом“ по языкови.[75] Айбо французькый дале ся лишат другым майхоснованым языком у межинародных удношінях тай єдным из шести офіційных языкув ОЗН.[76][77][78]

Наслідком французького и белґійського колоніалного правліня стало вто, ож булшина бывшых колоній сих крайин и дале мавут французькый офіційнов бесідов авадь лінґвов франков позад великого числа автохтонных языкув на своюй території. У многых французькоязычных западно- тай централноафричанськых крайинах язык перестав быти лиш лінґвов франков и став руднов бесідов про подакотрі комуніты, головно у варошах авадь межи елітами.[79] У другых реґіонах, наприклад у французькоязычных крайинах Маґреба (Алжір, Туніс, Морокко, Маврітанія) тай частьох Французькых Карібув, французькый ся хоснує ги лінґва франка у професійных сферах тай ошколованьови, хоть и не є рудным про булшину обывательства.[80][81][82]

Французькый продовжує быти лінґвов франков у подакотрых културных сферах, такых ги кулінарія, мовда, шпорт.[83][73]

Позад Брекзіта французькый язык стає чим май дале, тым май популарным у роли лінґвы франкы удну Европської унії тай єї інституцій, як коло анґліцького, так и вмісто нього.[84][85]

Німецькый

[едітовати | едітовати жрідло]
Леґалні статусы німецького у Европі:
  „Шпрахраум німецького языка“: Німецькый є (спув)офіційным языком тай первым языком булшины населеня.
  Німецькый є спувофіційным языком, айбо не первым языком булшины населеня.
  Німецькый (авадь діалект німецького) є леґално признаным меншиновым языком (квадратами означені міста пошыріня помалі на точноє указаня на мапі).
  Німецькым (авадь варіаційов німецького) приказує велика меншина, айбо ун не має леґалного признаня.

Німецькый ся хоснує ги лінґва франка у Швайцови; айбо анґліцькому ся дає перевага, бо ун не є єдным из офіційных языкув. Німецькый дотеперь ся штудує у многых ошколах у централнуй Европі тай на Балканах, а май у бывшуй Югославії. Ун ся узнає офіційным языком у крайинах поза Европов, наприклад у Намібії. Німецька бесіда є єднов из робочых бесід ЕУ вєдно из анґліцьков и французьков, айбо хоснує ся у такуй роли май рідко ги другі дві.

Нижньонімецькый

[едітовати | едітовати жрідло]
Пошыріня нижньонімецького языка (черленым); його хоснованя літературным языком (чорні линії, нахылені вправо)

Нижньонімецькый язык, щи знамый ги нижньосаксонськый, быв лінґвов франков у Сіверному тай Балтичному морьох бігом кунця правліня дінастії Гоенштавфен до середины 15. ст. (середньонижньонімецькый язык), кой ся Ганзов активно правила торговля у тых реґіонах.

Китайськый

[едітовати | едітовати жрідло]

Ныні стандартный китайськый (мандарін) ото лінґва франка у Китайови тай Тайваньови — реґіонах, у котрых ся бесідує многыма взайимно нерозумливыма китайськыма языками, а в трафунку Тайваня щий автохтонныма тайванськыма языками. Многі китайські діаспорові общины хоснувут лінґвов франков кантонськый язык, особено у юговосточнуй Азії, позад май довгої історії іміґрації тай торговых споєнь из южным Китайом, хоть у подакотрых кругах по 2000. роках ся став хосновати ай мандарін.[86]

Арабськый

[едітовати | едітовати жрідло]
Мапа арабського языка:
Темнозеленый: булшина; світлозеленый: велика меншина

Арабська бесіда ся хосновала ги лінґва франка у ісламськых імперіях, чії розміры потребовали ворошный язык.[87] У Джібуті тай частьох Ерітреї —обідві з котрых сут державами, де ся приказує на дакулкох офіційных языках — арабськый став лінґвов франков почасти вдяку головно мусулманському населеньови тай важнуй ролі арабського языка у ісламі. На додачу ид сьому, по втіканю из Ерітреї (позад бойовых дій у рамках Ерітрейської войны за независимость) у недалекі арабські крайины, ерітрейські еміґранты помагавут арабському языкови ставати лінґвов франков у реґіоні, бо ся вертавут на свою отцюзнину по тому, як выучувут у другых крайинах арабськый.[88]

Російськый

[едітовати | едітовати жрідло]
Території, де російськый — булшиновый язык (май темный синьый) вадь меншиновый (світлый синьый)

Російськый язык ся хоснує тай розуміє у централнуй Азії тай на Кавказі — реґіонах, котрі были частями Російської імперії тай Совєтського союза. Ун ся шыроко хоснує у многых постсовєтськых державах тай є офіційным языком Спувдружности независлых держав (СНД), єдным из шести офіційных языкув ОЗН.[89] По розпаду Совєтського союза, популарность російської бесіды зачала падати у постсовєтськых державах; часті російськоязычных меншин поза Російов авадь еміґровали до Росії, авадь асіміловали ся у державы, де жыют, переходячи у кажджоденнум бесідованьови на місні языкы.

У централноевропськых крайинах, котрі по Другуй світовуй войні трафили у сферу влива Совєтського союза, російськый язык ся хосновав лиш ги бесіда уднушньої політичної комунікації у Восточному блоці. У тых державах не є російськых меншин, головный чужоземный язык у ошколах — анґліцькый, и на днешньый день хоснованя російської бесіды практично не є.

Портуґалськый

[едітовати | едітовати жрідло]
Портуґалськоязычный світ
  Рудный язык
  Офіційный авадь адміністративный язык
  Културно важный авадь другый язык

Портуґалськый язык быв лінґвов франков у Портуґалськуй імперії, Африці, Южнуй Америці тай Азії у 15–16. сторочах. Кой портуґалці зачали удкрывати моря Африкы, Америкы, Азії й Океанії, они пробовали комуніковати з місным обывательством колотячи верзію лінґвы франкы з портуґалськым вливом из локалныма бесідами. Кой нідерландські, британські тай французькі шіфы прийшли конкуровати з портуґалцями, екіпажі пробовали учити сесь „ламаный портуґалськый“. Из часом лінґва франка тай портуґалськый лексикон ся замінили языками контактованых людий. Портуґалськый доднесь є важнов лінґвов франков у портуґалськоязычных африканськых крайинах, Восточному Тіморі тай часточно у Макау, де ун ся признає за офіційный врокаши з китайськым, хоть на практиці ним ся не приказує натулко часто. Портуґалськый и іспанськый сут на даякум уровни взайимнопорозумілі, и у поєдных реґіонах, ги наприклад на гатарі межи Бразілійов и Уруґвайом, хоснувут ся колочені языкы ги портуньол.

Гіндустані

[едітовати | едітовати жрідло]
„Пояс гінді“ (черленым) ото лінґвістичный реґіон у Індії, де лінґвов франков выступат гіндустані (на основі деглаві, т. є. старого гінді).

Гіндустані, двома стандартами котрого сут гінді тай урду, служит лінґвов франков Пакістана тай сіверної Індії.[90][91] Многі гіндіязычні сіверноіндійські штаты прияли триязычну формулу, подля котрої учні штудувут: „(а) гінді (из санскрітом ги частьов изкладеного курса); (б) хотьякый другый сучасный індійськый язык, у т. ч. урду тай (в) анґліцькый авадь хотьякый другый сучасный европськый язык.“ У негіндіязычных штатах шор иншакый: „(а) головный язык штата вадь реґіона; (б) гінді; (в) хотьякый другый сучасный індійськый язык, у т. ч. урду, айбо не (а) тай (б) горі; тай (г) анґліцькый авадь хотьякый другый сучасный европськый язык.“[92] Язык гінді став лінґвов франков у Аруначалі-Прадеші, штатови з читавов языковов рузнотов у сіверновосточнуй Індії.[93][94] Подля оцінок дас ⁹/₁₀ населеня штата знає гінді.[95]

Урду тото лінґва франка Пакістана, котра дустала читаву популарность у його населеньови, адміністрації и ошколованьови. Хоть урду и ділит офіційный статус из анґліцькым языком, первому ся уддає перевага у комунікації межи разныма етнічныма ґрупами Пакістана.[96]

Малайськый

[едітовати | едітовати жрідло]
Крайины, де ся приказує плурицентричным малайськым, не никавучи на стандартный варіант

Малайськый ся розуміє по културному реґіонови у юговосточнуй Азії, котрый ся кличе „Малайськым світом“ и обсягує Бруней, Індонезію, Малайзію, Сінґапур, южный Тайланд тай поєдні часті Філіпінув. Тото плурицентричный язык, и дакулко держав кодифіковали місні варіації у дакулко націоналный літературных штандартув:[97] хоть яванськый язык має булше носителюв, Індонезія хоснує штандартизовану форму ріявського за основу націоналного індонезійського языка. Багаса Індонезія — єдина офіційна бесіда, хоть она є руднов лиш діля 7% індонезійцюв.[98]

Свагілі

[едітовати | едітовати жрідло]
Ґеоґрафічноє пошыріня свагілі:Темнозеленый: рудный язык. Середньозеленый: офіційноє хоснованя. Світлозеленый: білінґвалноє хоснованя, айбо не є офіційного статуса.

Свагілі ся розвив ги лінґва франка межи дакулкома бантуязычныма племінныма ґрупами восточного берега Африка из читавым вливом арабського.[99] Майранні приклады письма на свагілі ся датувут 1711. роком.[100] На зачаткови 19. ст. хоснованя свагілі ги лінґвы франкы пушло удну континента уєдно из арабськыма торговцями слоновов кустьов и рабами. У період колонізації реґіона його яли хосновати ай европейці. Німецькі колонізаторы прияли свагілі языком адміністрації у Німецькуй восточнуй Африці, котра пак стала Танґанїков, што повливало на выбор хосновати свагілі на націоналнум уровньови у ныні независлуй Танзанії.[99] Ныні свагілі — єден из націоналных языкув, котрый учат у ошколах и універзитетах дакулкох восточноафричанськых держав, позад чого многі люде у реґіонови го держат за лінґву франку. Подакотрі панафриканські писателі тай політикы неуспішно закликали д приятьови свагілі лінґвов франков Африкы про встановленя єдности на Африканськум континенті тай борьбу з дідузнинов колоніалізма.[101]

Далшоє читаня

[едітовати | едітовати жрідло]

Референції

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Viacheslav A. Chirikba, "The problem of the Caucasian Sprachbund" in Pieter Muysken, ed., From Linguistic Areas to Areal Linguistics, 2008, p. 31. ISBN 90-272-3100-1
  2. ↑ Nye, Mary Jo (2016), Speaking in Tongues: Science's centuries-long hunt for a common language, Distillations 2 (1): 40–43, https://www.sciencehistory.org/distillations/magazine/speaking-in-tongues, [перевірено 20 March 2018] 
  3. ↑ Gordin, Michael D. (2015). Scientific Babel: How Science Was Done Before and After Global English. Chicago, Illinois: University of Chicago Press. ISBN 9780226000299. 
  4. ↑ Italian-Based Pidgins and Lingua Franca. Oceanic Linguistics Special Publications. 14. 1975. pp. 70–72. 
  5. ↑ lingua franca | linguistics. Encyclopædia Britannica. https://www.britannica.com/topic/lingua-franca. [перевірено 8 August 2017]. 
  6. ↑ Lingua Franca: Chomera or Reality?. Publ. Office of the Europ. Union. 2010. ISBN 9789279189876. http://www.termcoord.eu/wp-content/uploads/2013/08/Lingua_franca.pdf. [перевірено 15 December 2018]. 
  7. ↑ Dursteler, Eric R. (2012), Speaking in Tongues: Language and Communication in the Early Modern Mediterranean, Past & Present (217): 47–77, doi:10.1093/pastj/gts023 
  8. ↑ Lexico Triantaphyllide online dictionary, Greek Language Center (Kentro Hellenikes Glossas), lemma Franc ( Φράγκος Phrankos), Lexico tes Neas Hellenikes Glossas, G.Babiniotes, Kentro Lexikologias(Legicology Center) LTD Publications. Komvos.edu.gr. 2002. ISBN 960-86190-1-7. http://www.komvos.edu.gr/dictonlineplsql/simple_search.display_full_lemma?the_lemma_id=16800&target_dict=1. [перевірено 18 June 2015]. "Franc and (prefix) franco- (Φράγκος Phrankos and φράγκο- phranko-)" 
  9. ↑ An etymological dictionary of modern English : Weekley, Ernest, 1865–1954 : Free Download & Streaming : Internet Archive. https://archive.org/details/etymologicaldict00weekuoft/. [перевірено 18 June 2015]. 
  10. ↑ [1] Архівовано 12 октобра 2014.
  11. ↑ House, Juliane (2003), English as a lingua franca: A threat to multilingualism? (по en), Journal of Sociolinguistics 7 (4): 557, doi:10.1111/j.1467-9841.2003.00242.x, ISSN 1467-9841 
  12. ↑ Brosch, C. (2015), On the Conceptual History of the Term Lingua Franca, Apples: Journal of Applied Language Studies 9 (1): 71–85, doi:10.17011/apples/2015090104 
  13. ↑ Ostler, 2005 pp. 38–40
  14. ↑ Ostler, 2010 pp. 163–167
  15. ↑ The Last Lingua Franca: English Until the Return of Babel. Nicholas Ostler. Ch.7. ISBN 978-0802717719
  16. ↑ A Dictionary of Buddhism p.350 ISBN 0191579173
  17. ↑ Before the European Challenge: The Great Civilizations of Asia and the Middle East p.180 ISBN 0791401685
  18. ↑ Sheldon Pollock (1996). Jan E. M. Houben. ed. Ideology and Status of Sanskrit. BRILL Academic. pp. 197–223 with footnotes. ISBN 978-90-04-10613-0. https://books.google.com/books?id=_eqr833q9qYC. [перевірено 19 March 2022]. 
  19. ↑ William S.-Y. Wang; Chaofen Sun (2015). The Oxford Handbook of Chinese Linguistics. Oxford University Press. pp. 6–19, 203–212, 236–245. ISBN 978-0-19-985633-6. https://books.google.com/books?id=YqT4BQAAQBAJ. [перевірено 19 March 2022]. 
  20. ↑ Burrow, Thomas (1973). The Sanskrit Language (3rd, revised ed.). London: Faber & Faber. pp. 63–66. 
  21. ↑ Reclaiming a Common Language | BU Today (по en). 2015-04-28. https://www.bu.edu/articles/2015/reclaiming-a-common-language/. [перевірено 2023-07-23]. 
  22. ↑ Bubenik, V. (2007). The rise of Koiné. in A. F. Christidis. A history of Ancient Greek: from the beginnings to late antiquity. Cambridge: University Press. pp. 342–345. 
  23. ↑ Scroll.in – News. Politics. Culture., scroll.in, 6 February 2015, http://scroll.in/article/704603/Step-aside%2C-Gujaratis%3A-Tamilians-were-India%27s-earliest-recorded-maritime-traders, [перевірено 29 March 2022] 
  24. ↑ Murthy, Srinivasa; Rao, Surendra; Veluthat, Kesavan; Bari, S.A. (1990), Essays on Indian History and culture: Felicitation volume in Honour of Professor B. Sheik Ali, New Delhi: Mittal, pp. 85–106, ISBN 978-81-7099-211-0 
  25. ↑ Ko Aotearoa Tēnei, Te Taumata Tuarua - Wai 262 (2011), Waitangi Tribunal, pp. 41
  26. ↑ Preservation of Classical Maori', from An Encyclopaedia of New Zealand, edited by A.H. McLintock. Te Ara - the Encyclopedia of New Zealand URL: http://www.TeAra.govt.nz/en/1966/maori-language/page-10 (accessed 16 Mar 2024)
  27. ↑ Belich, Jamie (1996) (по English). Making Peoples: A History of New Zealanders (1st ed.). Auckland: Penguin Books New Zealand. pp. 57,67. ISBN 9781742288222. 
  28. ↑ New Zealand literature - Modern Maori, Poetry, Novels | Britannica (по en). https://www.britannica.com/art/New-Zealand-literature/Modern-Maori-literature. [перевірено 2024-03-15]. 
  29. ↑ High or Classical Māori: Salient. Victoria University Student Newspaper. Volume 36, Number 21. 5 September 1973
  30. ↑ https://teara.govt.nz/en/economic-history/page-2
  31. ↑ Brar, Atarjit. LibGuides: The Polynesian expansion across the Pacific: Maori (по en). https://libguides.stalbanssc.vic.edu.au/polynesian-expansion/maori. [перевірено 2023-09-12]. 
  32. ↑ 32,0 32,1 History of the Māori language (по en). https://nzhistory.govt.nz/culture/maori-language-week/history-of-the-maori-language. [перевірено 2023-09-12]. 
  33. ↑ The Post. https://www.thepost.co.nz/nz-news/350124740/ok-monolingual-boomer-you-might-be-having-your-final-moment-sun#:~:text=At%20the%20advent%20of%20colonisation,language%20of%20trade%20and%20education.. [перевірено 2024-03-15]. 
  34. ↑ Benton, Richard A. "Changes in Language Use in a Rural Maori Community 1963-1978." The Journal of the Polynesian Society, vol. 89, no. 4, 1980, pp. 455–78. JSTOR, http://www.jstor.org/stable/20705517. Accessed 15 Mar. 2024.
  35. ↑ The Post. https://www.thepost.co.nz/nz-news/350124740/ok-monolingual-boomer-you-might-be-having-your-final-moment-sun#:~:text=At%20the%20advent%20of%20colonisation,language%20of%20trade%20and%20education.. [перевірено 2024-03-15]. 
  36. ↑ Coffey, Clare. Demand For Māori Language Skills at Work Rises in New Zealand (по en). https://lightcast.io/resources/blog/demand-for-maori-language-skills-at-work-rises-in-new-zealand. [перевірено 2024-03-15]. 
  37. ↑ Revitalizing Endangered Languages (по en-US). https://www.iar-gwu.org/blog/vsba8c5mqrhvufzl4gjfmqz39e20x0. [перевірено 2024-03-15]. 
  38. ↑ 38,0 38,1 Revitalizing Endangered Languages (по en-US). https://www.iar-gwu.org/blog/vsba8c5mqrhvufzl4gjfmqz39e20x0. [перевірено 2023-09-12]. 
  39. ↑ Coffey, Clare. Demand For Māori Language Skills at Work Rises in New Zealand (по en). https://lightcast.io/resources/blog/demand-for-maori-language-skills-at-work-rises-in-new-zealand. [перевірено 2024-03-15]. 
  40. ↑ The Post. https://www.thepost.co.nz/nz-news/350124740/ok-monolingual-boomer-you-might-be-having-your-final-moment-sun#:~:text=At%20the%20advent%20of%20colonisation,language%20of%20trade%20and%20education.. [перевірено 2024-03-15]. 
  41. ↑ Keane, Basil (11 March 2020). Te Māori i te ohanga – Māori in the economy - Māori enterprise, 1840 to 1860. https://teara.govt.nz/en/te-maori-i-te-ohanga-maori-in-the-economy/page-3. [перевірено 19 November 2024]. 
  42. ↑ Lung, Rachel (2011). Interpreters in Early Imperial China. John Benjamins Publishing Company. pp. 151–154. ISBN 9789027284181. 
  43. ↑ Who Were the Sogdians, | The Sogdians. https://sogdians.si.edu/introduction/. [перевірено 2021-05-10]. 
  44. ↑ Henry Romanos Kahane. The Lingua Franca in the Levant (Turkish Nautical Terms of Italian and Greek Origin)
  45. ↑ "Italian: The Language That Sings". NPR.org. Archived from the original on 17 October 2022. Retrieved 21 February 2019.
  46. ↑ Why Italian is the language of music and opera. 4 January 2022. https://www.ivirtuosidelloperadiroma.com/en/why-italian-is-the-language-of-music-and-opera/. [перевірено 10 January 2023]. 
  47. ↑ See Itier (2000: 47) for the distinction between the first and second enumerated senses, and the quote below for their partial identification.
  48. ↑ Snow, Charles T., Louisa Rowell Stark. 1971. Ancash Quechua: A Pedagogical Grammar. P.V 'The Quechua language is generally associated with the "classical" Quechua of the Cuzco area, which was used as a lingua franca through Peru and Bolivia with the spread of the Inca Empire'
  49. ↑ 49,0 49,1 Подля термінолоґії у Durston 2007: 40.
  50. ↑ Durston 2007: 40, 322
  51. ↑ Beyersdorff, Margot, Sabine Dedenbach-Salazar Sáenz. 1994. Andean Oral Traditions: Discourse and Literature. P.275. 'the primarily catechetical domain of this lingua franca – sometimes referred to as "classical" Quechua'...
  52. ↑ Bills, Garland D., Bernardo Valejo. 1969. P. XV. 'Immediately following the Spanish Conquest the Quechua language, especially the prestigious "classical" Quechua of the Cuzco area, was used as a lingua franca throughout the Andean region by both missionaries and administrators.'
  53. ↑ Cf. also Durston (2007: 17): 'The 1550–1650 period can be considered both formative and classical in relation to the late colonial and republican production'.
  54. ↑ Ник. напр. Taylor 1975: 7–8 про датованя тай назывку lengua general тай Adelaar 2007: 183 про датованя.
  55. ↑ Lars Johanson; Éva Á. Castó (1998). 14. The Turkic Languages. Routledge. pp. 248–261. 
  56. ↑ 56,0 56,1 The Linguistic Colonialism of English (по en-US). 2017-04-25. https://brownpoliticalreview.org/2017/04/linguistic-colonialism-english/. [перевірено 2021-04-24]. 
  57. ↑ English, Ethnologue (22nd ed., 2019).
  58. ↑ Chua, Amy (18 January 2022). How the English Language Conquered the World. https://www.nytimes.com/2022/01/18/books/review/the-rise-of-english-rosemary-salomone.html. 
  59. ↑ Tan, Jason (1997), Education and Colonial Transition in Singapore and Hong Kong: Comparisons and Contrasts, Comparative Education 33 (2): 303–312, doi:10.1080/03050069728587 
  60. ↑ Pure Fiji English (Basilectal FijiE). The Electronic World Atlas of Varieties of English. 2020. https://ewave-atlas.org/languages/68. 
  61. ↑ Why Does Everyone Speak English in Fiji?. Raiwasa Private Resort. 26 February 2018. https://fijiluxuryvacation.com/everyone-speak-english-in-fiji/. [перевірено 5 December 2023]. 
  62. ↑ Tweedie, Gregory; Johnson, Robert. Listening instruction and patient safety: Exploring medical English as a lingua franca (MELF) for nursing education. http://bild-lida.ca/journal/volume_2_1_2018/tweedie_johnson/. [перевірено 6 January 2018]. 
  63. ↑ Stephens, Thomas (4 April 2021). English as a common language in Switzerland: a positive or a problem?. https://www.swissinfo.ch/eng/english-as-a-common-language-in-switzerland--a-positive-or-a-problem-/46494332. [перевірено 4 December 2023]. 
  64. ↑ Mollin, Sandra (2005). Euro-English assessing variety status. Tübingen: Narr. ISBN 382336250X. 
  65. ↑ Alan Grier, David (2017), The Lingua Franca of Technology, Computer 50 (8): 104, doi:10.1109/MC.2017.3001253 
  66. ↑ Mikanowski, Jacob (2018-07-27). "Behemoth, bully, thief: how the English language is taking over the planet". The Guardian (in британский английский). ISSN 0261-3077. Retrieved 2024-12-15.
  67. ↑ Stavans, Ilan (2017-04-26). The Spanish Language in Latin America since Independence (по en). doi:10.1093/acrefore/9780199366439.013.371. https://oxfordre.com/latinamericanhistory/view/10.1093/acrefore/9780199366439.001.0001/acrefore-9780199366439-e-371. [перевірено 2 June 2021]. 
  68. ↑ Granda, Germán de (1 January 1991) (по es). El Español en Tres Mundos: Retenciones y Contactos Lingüísticos en América y África. Universidad de Valladolid, Secretariado de Publicaciones. ISBN 9788477622062. https://books.google.com/books?id=pasdAQAAIAAJ. 
  69. ↑ Macías, Reynaldo (2014), Spanish as the Second National Language of the United States: Fact, Future, Fiction, or Hope?, Review of Research in Education 38: 33–57, doi:10.3102/0091732X13506544, https://www.jstor.org/stable/43284061 
  70. ↑ Lynch, Andrew (2023), Heritage language socialization at work: Spanish in Miami, Journal of World Languages 9 (1): 111–132, doi:10.1515/jwl-2022-0048 
  71. ↑ „¿Por qué los brasileños deben aprender español?“ – Copyright 2003 Quaderns Digitals Todos los derechos reservados ISSN 1575-9393.
  72. ↑ Spanish in the World Архівовано 6 фебруара 2021., Language Magazine, 18 November 2019.
  73. ↑ 73,0 73,1 Wright, Sue (2006), French as a lingua franca, Annual Review of Applied Linguistics 26: 35–60, doi:10.1017/S0267190506000031, https://www.cambridge.org/core/journals/annual-review-of-applied-linguistics/article/abs/french-as-a-lingua-franca/709F93AD0A5A7E7162C6E170FCA59E43 
  74. ↑ Marc Fumaroli (2011). When The World Spoke French. New York Review of Books. ISBN 978-1590173756. https://archive.org/details/whenworldspokefr00fuma. 
  75. ↑ Meisler, Stanley (1 March 1986). "Seduction Still Works : French—a Language in Decline". The Los Angeles Times. Archived from the original on 2 July 2015. Retrieved 18 October 2021.
  76. ↑ The World's 10 Most Influential Languages Архівовано 12 марца 2008. Top Languages. Retrieved 11 April 2011.
  77. ↑ Battye, Adrian; Hintze, Marie-Anne; Rowlett, Paul (2003) (по en). The French Language Today: A Linguistic Introduction. Taylor & Francis. ISBN 978-0-203-41796-6. https://books.google.com/books?id=pya2KY8upAUC&pg=PA2. [перевірено 19 March 2022]. 
  78. ↑ What are the official languages of the United Nations?, Ask UN, 23 December 2023.
  79. ↑ "Why the future of French is African". BBC News (in британский английский). 2019-04-07. Archived from the original on 11 April 2021. Retrieved 2021-04-24.
  80. ↑ Maamri, Malika Rebai. "The Syndrome of the French Language in Algeria." (Archive) International Journal of Arts and Sciences. 3(3): 77 – 89 (2009) CD-ROM. ISSN 1944-6934 p. 10 of 13
  81. ↑ Stevens, Paul (1980). "Modernism and Authenticity as Reflected in Language Attitudes : The Case of Tunisia". Vol. 30, no. 1/2. Civilisations. pp. 37–59. JSTOR 41802986.
  82. ↑ Felicien, Marie Michelle. Schools Teaching in Creole Instead of French on the Rise in Haiti, Global Press Journal, 13 November 2019
  83. ↑ Notaker, Henry. How French Cuisine Took Over the World, excerpt from A History of Cookbooks From Kitchen to Page over Seven Centuries, University of California Press, 13 September 2017.
  84. ↑ Chazan, Guy and Jim Brunsden. Push to bid adieu to English as EU's lingua franca, Financial Times, 28 June 2016.
  85. ↑ Rankin, Jennifer. Brexit: English is losing its importance in Europe, says Juncker, The Guardian, 5 May 2017.
  86. ↑ Li, David (2006), Chinese as a lingua franca in Greater China, Annual Review of Applied Linguistics 26: 149–176, doi:10.1017/S0267190506000080, https://www.researchgate.net/publication/231791003 
  87. ↑ M. A., Geography; B. A., English and Geography. How Lingua Franca Helps Different Cultures to Communicate (по en). https://www.thoughtco.com/lingua-franca-overview-1434507. [перевірено 2021-04-24]. 
  88. ↑ Simeone-Sinelle, Marie-Claude (2005), Arabic Lingua Franca in the Horn of Africa, Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics 2 
  89. ↑ Department for General Assembly and Conference Management – What are the official languages of the United Nations?. United Nations. https://www.un.org/Depts/DGACM/faq_languages.htm. [перевірено 25 January 2008]. 
  90. ↑ Mohammad Tahsin Siddiqi (1994), Hindustani-English code-mixing in modern literary texts, University of Wisconsin, https://books.google.com/books?id=vnrTAAAAMAAJ, [перевірено 18 August 2020], "… Hindustani is the lingua franca of both India and Pakistan …" 
  91. ↑ Lydia Mihelič Pulsipher; Alex Pulsipher; Holly M. Hapke (2005), World Regional Geography: Global Patterns, Local Lives, Macmillan, ISBN 0-7167-1904-5, https://books.google.com/books?id=WfNaSNNAppQC, [перевірено 18 August 2020], "… By the time of British colonialism, Hindustani was the lingua franca of all of northern India and what is today Pakistan …" 
  92. ↑ Three Language Formula. Government of India Ministry of Human Resource Development Department of Education. http://www.education.nic.in/cd50years/u/47/3X/473X0I01.htm. [перевірено 16 May 2016]. 
  93. ↑ Chandra, Abhimanyu (22 August 2014). "How Hindi Became the Language of Choice in Arunachal Pradesh." Архівовано 21 авґуста 2020. Scroll.in. Retrieved 12 March 2019.
  94. ↑ Census of India Website : Office of the Registrar General & Census Commissioner, India. http://www.censusindia.gov.in/2011census/C-17.html. [перевірено 17 October 2022]. 
  95. ↑ Roychowdhury, Adrija (27 February 2018). "How Hindi Became Arunachal Pradesh's Lingua Franca." Архівовано 21 авґуста 2020. The Indian Express. Retrieved 12 March 2019.
  96. ↑ Ashraf, Muhammad Azeem; Turner, David A.; Laar, Rizwan Ahmed (January 2021), Multilingual Language Practices in Education in Pakistan: The Conflict Between Policy and Practice (по en), SAGE Open 11 (1): 215824402110041, doi:10.1177/21582440211004140, ISSN 2158-2440 
  97. ↑ Asmah Haji Omar (1992). Malay as a pluricentric language. in Clyne, Michael G.. Pluricentric Languages. Gruyter. pp. 402–3, 413. ISBN 3-11-012855-1. 
  98. ↑ Indonesian. University of Washington. https://asian.washington.edu/fields/indonesian. [перевірено 2021-04-24]. 
  99. ↑ 99,0 99,1 Swahili language. 27 August 2014. https://www.britannica.com/topic/Swahili-language. [перевірено 29 April 2019]. 
  100. ↑ E. A. Alpers, Ivory and Slaves in East Central Africa, London, 1975.., pp. 98–99 ; T. Vernet, "Les cités-Etats swahili et la puissance omanaise (1650–1720), Journal des Africanistes, 72(2), 2002, pp. 102–105.
  101. ↑ Dzahene-Quarshie, Josephine (December 2013), Ghana's Contribution to the Promotion of Kiswahili: Challenges and Prospects for African Unity, Journal of Pan African Studies 6: 69–85 
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Лінґва_франка&oldid=158672"