Людвиг Филип
| Людвиг Филип | |
|---|---|
| мад. Fülöp Ludvig | |
 | |
| Чинность | историк |
| Уроджѣня | децембра 11., 1943 Ужгород |
| Упокоеня | септембра 21., 2023 (79 р.) Ужгород |
 Людвиг Филип на Викискладѣ
| |
Людвиг Филип (укр. Людвіг Іванович Філіп, мад. Fülöp Ludvig; *11. децембра 1943 – †21. септембра 2023) быв историк, краезнатель, музейник, педагог, сполоченскый дѣятель.[1]
Такой по дипломованю на историчной факултѣ УжДУ в року 1967 прийшов працовати до Закарпатского краезнавчого музею, де в 24 рокы став ся ведучым оддѣлу истории досовѣтского сполоченства, створив стало дѣючу експозицию з истории краю, организововав множество дочасных тематичных выставок, отворив даколько музейох в области на аматерскых принципах. Детално штудировав историю грекокатолицкой Церкви на Подкарпатю, публикуючи резултаты в научных и церковных выданях. Быв довголѣтным редактором (1990 – 2006) грекокатолицкой новинкы “Благовісник”. Як голова културного общества А. Духновича, активно обгайовав русинство. Интересовав ся фолклором, народныма звычаями и обрядами, зокрема свальбяныма, многонародностного обывательства краю.[2] Опубликовав историю Радванкы,[3] одкы походив, Цеголнѣ[3] тай иншы интересны материалы. Вдякы його усиловной зберательской роботѣ фонды краезнавчого музею ся поповнили вельома цѣнныма експонатами, зокрема з истории желѣзоливарства Подкарпатя, печатництва, фотографованя, архивныма жерелами.[1]
По одыйтю до пензии (2011) Людвиг Филип продовжовав штудованя истории и културы краю, часто навщѣвовав родный музей. Музей потребовав його знаня, скушености, и так в роках 2017–2018 историк став ся головным научным конзултантом при створеню новой модерной експозиции з истории Подкарпатя од VIII. cт. до року 1920; приносив и даровав новы интересны експонаты.[1]
Важнов подѣйов в житю Людвига Филипа стало ся выданя його книгы по украинскы и русинскы “Ужгород. Рідне місто моє”, на презентацию котрой в року 2021 были позваны и научны сполупрацовникы музею.[1][4] Автор ещи иншых книг з локалной истории и векшого числа публикаций, в котрых незавзято операть ся на историчны факты, а не на идеологичны або политичны потребы.[5]
На честь памяти историка його имя несе улиця Людвига Филипа на Радванцѣ[3] в Ужгородѣ.[6]
Жерела
[едітовати | едітовати жрідло]- Людвіг Філіп (11.12. 1943 – 21.09 2023) (по укр.). Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького. 2023/09. https://www.zkmuseum.com/2023/09/1112-1943-2109-2023.html. [перевірено 2025-09-23].
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 Людвіг Філіп (11.12. 1943 – 21.09 2023)
- ↑ Людвиг Філіп, историк и краєписець (2017-02-11). Михаил Парлаг – педагог, фолклорист (по укр.). Народная Рада Русинов Закарпатья. https://www.facebook.com/100069652732177/posts/972725249496137/. [перевірено 2025-09-23].
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Микрорайоны Ужгорода.
- ↑ ДОКЛАДНО / Відомий краєзнавець Людвіг Філіп презентував книгу про історію Ужгорода (по укр.). Tv21 Унгвар. 2021. https://www.youtube.com/watch?v=bhKBi8o68Zc. [перевірено 2025-09-23]. "Книга Людвіга Філіпа є найповнішим виданням про історію Ужгорода на даний момент, — зауважує історик Володимир Фенич."
- ↑ Василь БЕДЗІР (18 сiчня 2022). Історик Людвиг Філіп: «Дуже добре, що за різних часів місцевому населенню вдалося зберегти свою ідентичність». Урядовий кур’єр. https://ukurier.gov.ua/uk/articles/istorik-lyudvig-filip-duzhe-dobre-sho-za-riznih-ch/. "— Подеколи трапляються твердження, що Закарпаття входило до складу Галицько-Волинського князівства, а також Київської Русі. — Такі висловлювання нерідко доводиться чути від екскурсоводів, які не читають першоджерел або ігнорують їх. Достатньо звернутися до найпершого історика — Нестора Літописця. Він писав, що Володимир Великий жив у міцній дружбі з угорським королем Іштваном, а також із польськими, чеськими королями. Жив з ними в мирі. Карпати ж слугувати роздільним бар’єром, який відокремлював Київську Русь від Центральної Європи. Нині ці гори нас, українців, об’єднують. По обидва боки Карпат живуть наші люди, і це дуже добре, як і те, що місцевому населенню вдалося за різних чужоземних режимів зберегти свою ідентичність."
- ↑ Вулиця Людвіга Філіпа (по укр.). GoogleMap. https://www.google.com/maps/place/%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F+%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0+%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%B0,+%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4,+%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+88000/@48.6085476,22.318759,17z/data=!4m6!3m5!1s0x4739199cf0de1725:0x35b295cb9cc8e9e9!8m2!3d48.6069514!4d22.3211301!16s%2Fg%2F1tfsg4_z!5m1!1e4?entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDkxNy4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D. [перевірено 2025-09-23].