Лозова

населеный пункт
Лозова
	Лозова
Герб Лозової	Прапор Лозової
Основны інформації
	48°53'21,000000001193"N, 36°18'57,999999999622"E
Країна	Україна
Админединка	Лозівська міська громада, Лозівський район (територіальна громада)
Админцентр для	Лозівська міська громада
Засноване	1869
Перша змінка	1869
Жытелїв	71 478 (01.10.2025)
Розлога	148 Квадратный кілометер
Поштовы індексы	64600–64606
Часова зона	UTC+2:00
Надморьска вышка	189 метер
День міста	16 септемберя
Містьскый уряд
Адреса	м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1
Вебова сторінка	https://lozovarada.gov.ua/
	Медіа у Вікіскладї OSM:2580458;

Лозова́ — місто в Украйині, у южнуй частині Харькувської области, центер єдноіменного району. Друге місто области за числом обывателюв після Харькова. Важна узлова желізнична штанція.

Ціла кулькость обывателюв населеных пунктів Лозувської міської рады — 69 тысяч особ.

Ґеоґрафія

Фізико-ґеоґрафічне положеня

Місто Лозова ся находить при жрідлі рікы Лозова, котра через 12 км впадать до рікы Бритай. До міста прилягають села Домаха, Украйинське та Лісівське. Через місто проходить реґіонална дорога реґіоналного значіня Р51, а також дорогы територіалного значіня Т 2107 та Т 2113. Великый желізничный вузол.

Клімат

Клімат Лозової помірно-континенталный. Схыльнішый до засухы, як клімат Харькова, і належить до степового. Середня температура юлія +22…+25°C, януара -5…-8°C. Кулькость опадів близко 500—550 мм на рік. Вітры выходні та западні.

Походженя назвы

Назва міста походить од рікы Лозова, што є лівов притоков рікы Бритай (басейн Сїверського Донця). Ріка бере зачат залогы заводу ЛКМЗ, тече селами Катеринівка та Світловщина і впадать до рікы Бритай выше села Михайлівкы Лозівського району. Довжка рікы — 12 км.

У XIX сторочу близко села Катеринівкы понад ріков было єдноіменне село Лозова (днесь часточно зникло, часточно є продовженём села Катеринівкы). Під час будованя Курсько-Харкувсько-Севастопольської желізниці назву, похідну од рікы і села Лозова, достала заложена неподалець нова штанція Лозова-Азовська (днесь штанція Лиманівка). Появлять ся приштанційне селище. На місці сучасного міста Лозова тогды не было жадных поселень. З продовженём будованя желізниці появлять ся штанція Лозова-Севастопольська (теперь — штанція Лозова-Пасажирська) і довкола выникать мале єдноіменне селище. Для зручности штанції Лозову-Азовську та Лозову-Севастопольську пак об’єднали у велику узлову штанцію Лозова, одкы колії йдуть у обох напрямах, а лінійну бывшу штанцію Лозова-Азовська і селище довкола переіменували у Панютине (сучасна назва — Лиманівка).

Окремо мож спомнути версію походженя назвы міста, яку высловив у своих творах радянськый російськоязычный писатель украйинського походження В. Г. Янчевецькый (псевдонім Василь Ян). У поясненях до книжкы «Чингіз-Хан» (1939) він повязує її із Залозным шляхом — давньов торговельнов дорогов од Азовського моря до Дніпра. Він твердив, што «Залозный» пішло од старого слова «залізо», бо тым шляхом возили цінне залізо з Азії. Ся теорія не має жадної фактологічної підтримкы, а сам писатель бӯльше хосновав художні образы, як історічні факты.

Історія

Давні часы та Запорожжя

Територія довгый час была майже не заселена. Через тутешні степы пролягав Муравськый шлях. Історично се була прикордонна земля Війська Запорозького Низового (Самарська та Орільська паланкы). Лозова нігда не належала до Слобожанщины — межа проходила на 50 км севернішу.

Заснованя міста

Розвиток зачат ся в 1869 році з будованям желізниці. Лозова стала важным вузлом, де сходили ся дорогы на Харькӯв, Донбас, Полтаву та Крым. Селище ділило ся на бідну Авилівку та престижну Заруднівку. У 1905 році тутешні желізничници приєднали ся до всеросійського страйку.

Визвольні змаганя (1917–1921)

У грудні 1917 року під Лозовов ішли запеклі бої між українськыми гайдамаками та більшовиками. Остання оборона воїнів Армії УНР тривала 17 грудня на місці днешнього парку «Перемогы». У 1918 році місто звільнили війська Всеволода Петріва.

Радянськый період

За радянської влады були знищені церкви та проведені репресії. Під час Голодомору на штанції помирали люди, хоча робітникам міста було дешто легше, як селянам. У Другу світову войну влада в місті міняла ся шість разів, а саме місто зазнало страшных руйнувань од авіабомб.

Український період

На честь полеглых захисників України 14 жовтня 1991 року на кургані встановили памятный хрест. У народі його кличуть «хрест гайдамакам», там щороку збирають ся патріоти.

27 серпня 2008 року на території військової частины А0829 почали ся масові вибухы боєприпасів. Часть мешканців евакуйовали, багато будівель было пошкоджено.