Перейти до вмісту

Косонь

Зо сторінкы Вікіпедія
Населеный пункт
Косонь
Ерб
Ерб
48°15'21"N, 22°27'19"E
ДержаваПрапор України Україна
ОбластьЗакарпатьска область
Админцентр дляKászony electoral district, Косоньська сільська громада
Основан1333
Высота центра105 метер
Площадь4,798 Квадратный кілометер
Население2 338 (2006)
Телефонный код3141
Почтовый индекс90223

Ко́сонь[1] (укр. Косонь, мад. Mezőkaszony) є село в Косоньскій громадї Берегівского раёну Закарпатьской области Україны, адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з Мадярьском. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа Саболч-Сатмар-Береґ, на дорозї містного вызнаму в напрямі на Нїредьгазу.[2]

Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных списованя з року 2001:[3]

Язык Чісло Проценто
мадярьскый 2247 96.11%
україньскый 68 2.91%
російскый 11 0.47%
білоруськый 2 0.09%
циґаньскый 2 0.09%
іншы/не уведжены 8 0.33%
Вєдно 2338 100%
Історічный ерб села з року 1904

Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу — стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.[4]

Область ся начала заселяти давно — археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.[5]

В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.[6]

Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку — Мезивкосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 — Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як містечко. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.[7]

Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703–1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.[8]

В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл Угорьского кралёвства).[9]

В добі, кедь Підкарпатьска Русь была частёв Чехословакії (1919–1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.[10]

Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу Берегова. Централны уліцї суть ту повыкладаны коцками.

Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.[11]

Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.[12]

Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.[13]

В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. – зачатку XX. стороча.[14]

Термалны воды в Косони

[едітовати | едітовати жрідло]

Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“ — оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв.[15]

  1. ↑ Михаил Капраль (2021) (по rue). Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины. Будапешт: Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы. с. 64. ISBN 978-615-6014-32-0.
  2. ↑ Косоньська територіальна громада (по uk). https://decentralization.gov.ua/newgromada/3869.
  3. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. ↑ Герб села 2006 року
  5. ↑ Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) (по uk). http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html.
  6. ↑ Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) (по uk). 2016-04-28. https://prozahid.com/content-27823-html/.
  7. ↑ КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) (по uk). 2025-04-28. https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost.
  8. ↑ Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) (по uk). 2020-04-29. https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/.
  9. ↑ Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) (по uk). https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/.
  10. ↑ Косино (Косонь) у ХХ столітті (по uk). https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html.
  11. ↑ Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами (по uk). 2020-05-14. https://uzhgorod.net.ua/news/148542.
  12. ↑ КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) (по uk). 2025-04-28. https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost.
  13. ↑ Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (по uk). 2020-04-29. https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/.
  14. ↑ Косино (Косонь) (по uk). https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html.
  15. ↑ Термальні води (по uk). https://kosino.ua/water/.