Косонь
|
Косонь
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ко́сонь[1] або Косо́нь[2] (укр. Косонь, мад. Mezőkaszony) є село в Косоньскій громадї Берегівского раёну Закарпатьской области Україны, адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з Мадярьском. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа Саболч-Сатмар-Береґ, на дорозї містного вызнаму в напрямі на Нїредьгазу.[3]
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Язык
[едітовати | едітовати жрідло]Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных списованя з року 2001:[4]
| Язык | Чісло | Проценто |
|---|---|---|
| мадярьскый | 2247 | 96.11% |
| україньскый | 68 | 2.91% |
| російскый | 11 | 0.47% |
| білоруськый | 2 | 0.09% |
| циґаньскый | 2 | 0.09% |
| іншы/не уведжены | 8 | 0.33% |
| Вєдно | 2338 | 100% |
Ерб
[едітовати | едітовати жрідло]
Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу - стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.[5]
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Область ся начала заселяти давно - археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.[6]
В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.[7]
Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку – Мезекосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 - Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як містечко. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.[8]
Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703-1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.[9]
В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл Угорьского кралёвства).[10]
В добі, кедь Підкарпатьска Русь была частёв Чехословакії (1919-1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.[11]
Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу Берегова. Централны уліцї суть ту повыкладаны коцками.
Архітектура
[едітовати | едітовати жрідло]Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.[12]
Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.[13]
Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.[14]
В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. - зачатку XX. стороча.[15]
Термалны воды в Косони
[едітовати | едітовати жрідло]Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“.[16]
Сама оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв. Тота вода, вдяка абсорбції мікроелементів, котры ся в нїй находять, до кожы, лїчіть погынаючій апарат, ревматізм, хвороты ледвин, артрітіду, радікулітіду і доконця отучіня.[17] А тыж - упокоює нервы, звышує імуніту і посилнює орґанізм.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Михаил Капраль (2021) (по rue). Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины. Будапешт: Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы. с. 64. ISBN 978-615-6014-32-0.
- ↑ З притиском на другый склад говорять лем нетутешны обывателе, турісты, купельны гостї.
- ↑ Косоньська територіальна громада (по uk). https://decentralization.gov.ua/newgromada/3869.
- ↑ Герб села 2006 року
- ↑ Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) (по uk). http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html.
- ↑ Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) (по uk). 2016-04-28. https://prozahid.com/content-27823-html/.
- ↑ КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) (по uk). 2025-04-28. https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost.
- ↑ Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) (по uk). 2020-04-29. https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/.
- ↑ Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) (по uk). https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/.
- ↑ Косино (Косонь) у ХХ столітті (по uk). https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html.
- ↑ Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами (по uk). 2020-05-14. https://uzhgorod.net.ua/news/148542.
- ↑ КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) (по uk). 2025-04-28. https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost.
- ↑ Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (по uk). 2020-04-29. https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/.
- ↑ Косино (Косонь) (по uk). https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html.
- ↑ Термальні води (по uk). https://kosino.ua/water/.
- ↑ Відпочинок в Косино: термальні води, ціни (по uk). https://zahidkurort.com.ua/uk/kosino/.
Одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР Архівовано 13 березня 2013. (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Офіційний сайт термальних купалень Архівовано 5 березня 2013.
- Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook
- Про історію с. Косино
- Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами Архівовано 28 червня 2019.
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
- Готель «Еко Термал» в Косоні Архівовано 20 лютого 2020.
- Готель «Іванчо Бірток» в Косоні Архівовано 1 жовтня 2020.