Перейти до вмісту

Користувач:Flipdot/Лабораторія/Вікіпедія:Невтралный позур

Матеріал з Вікіпедія

Невтралный, непредвзятый позур, невтралность (NPOV) тото другый стовп, єдна из закладных політик Вікіпедії.

Ушыток енциклопедичный обсяг Вікіпедії ся має писати з невтралного, непредузятого позора (NPOV), котрый означат чесну, пропорційну подачу (як лиш мож без редакторської предузятости) ушыткых важных позорув, котрі были опубліковані бизувныма, авторитетныма жерелами на тему.

Невтралность є фундаменталным принципом Вікіпедії тай другых проєктув Вікімедії. Она — другый стовп тай єдна из закладных політик, уєдно из провірителностьов тай заказом ориґіналного зглядованя. Тоты політикы ворохом дефінувут филь тай кваліту матеріала, прийнятного про вікіпедійні статі, тай позад того, ож они фунґувут у гармонії, їх не вартат інтерпретовати окреме єдна уд другої. Редакторам ся радит ознакомити ся з ушыткыма трьома.

Сеся політика не пудлежит обговореню, а принципы, на котрых она закладена, не годні перебити другі політикы вадь приписы, ци редакторськый консенсус.

Включеня тай выключеня матеріала

[едітовати | едітовати жрідло]

Вцілови, інформація з удкликанями на жерела ся не забират сугубо позад того, ож она ся видит предузятов. Умісто того, пробуйте переписати тоты абзац авадь секцію, обы дасти їм май невтралный тон. Предузята інформація обычно годна быти збалансованов через додаваня матеріала з другыма цитованыма жерелами, обы з того уйшла май невтрална перспектива. Забирайте матеріал гет, кой маєте добрі причины думати, ож ун дезінформує вадь баламутит читачув у такый спосуб, ож тото не мож справити через переписованя тай доповненя. Долушні секції давут май конкретні рады про часті проблемы.

Структура статі

[едітовати | едітовати жрідло]

Структура статі з правила сохтує ся закладати у невтралному ключі, обы не давати назорам непропорційну вагу. Наприклад, на Вікіпедії ся не сохтує чинити тото, што ся по анґліцькы называт POV-forking: вытвореня окремої статі про єден из назорув, обы не усвітльовати його плусы вадь мінусы у основнуй статі. Обычно вшыткі важні назоры на тему ся давут до єдної статі; айбо у трафунку, кой у самуй статі заходити у детайлы не видит ся потребным, а даякі критика ци диспут сут натулко читаві, ож потребувут усвітленя, вартує накурто укласти їх суть у самуй статі тай лишити удкликованя на окрему статю з деталным пописом тых критикы ци диспута.

Структурноє тай стильовоє оформленя — наприклад наголовкы, секції, зноскы — тоже годні вливати на невтралность подачі матеріала тай давати непропорційну вагу назорам.

У принципі, вшыткі статі мали бы ся базовати на бизувных, независлых, публікованых жерелах, котрі мавут добру репутацію за фактчекінґ тай точность. Кой ся пише за даяку тему, хоснованя майчестованых тай майавторитетных бизувных жерел помагат знебыти ся предузятости, непропорційної вагы тай другых нарушень політикы невтралности. Глядайте квалітні книгы тай журналні статі на тему у бібліотеках авадь майбизувні ресурсы онлайн. Кідь потребуєте помуч у гляданьови квалітных жерел, попросіт другых редакторув вам помочи через діскусну сторунку статі, над котров робите.

Пропорційна тай непропорційна вага

[едітовати | едітовати жрідло]

Політика невтралности пудрозуміват, ож енциклопедичні статі тай сторункы мали бы чесно тай справедливо репрезентовати ушыткі важні назоры, котрі ся опубліковали у бизувных жерелах, у пропорції до значимости кажджого назора у тых жерелах. Давати пропорційну тай старати ся не давати непропорційну вагу значит, ож статі не мавут давати меншиновым позорам авадь аспектами такый ипен деталный попис, як и шыроко приятым опініям авадь шыроко пудпорованым аспектам. Як правило назоры дуже малых меншин домак ся не сохтує давати до статий, кромі хыба може удкликованя на статю за тот конкретный назур у ґрафі „Никайте щи“. Наприклад, статя за планету Земля не мала бы напряму описовати сучасну пудпору концепції плыскої Землі, котра є опінійов явної (тай друбіцької) меншины; тото бы дало сякому назорови непропорційну вагу.

Непропорційна вага годна ся надавати у дакулко способув, у тому числі (айбо не лиш) через глубину детайлув, обсяг текста, значимость міста, сопоставленя тверджінь тай хоснованя візуала. У статях, котрі конкретно ся докывувут меншиновых назорув, такі назоры годні дуставати булше увагы тай міста. Айбо такі сторункы усе щи мавут прийнятно реферовати на булшинову думку, де тото релевантно, тай не представляти обсяг сугубо через призму назора меншины. Май конкретно, фурт має быти ясно, котрі часті текста описувут меншиновый назур. Ид тому булшиновый назур має ся доста обясняти так, обы читач муг порозуміти, як меншиновый назур уд нього ся удличат, а контроверзії у аспектах меншинової думкы мавут быти ясно указані тай обяснені. Потребный уровень деталізації залежит на предмет статі. Наприклад, статі за історичні позоры як плыскоземельство годні накурто зазначовати сучасну позицію тай пак детално обговорьовати історію ідеї, невтрално подавучи історію теперь уже дискредитованого вірованя. Другі меншинові опінії годні потребовати многым май деталного попису булшинової думкы, обы не збаламутити читача. Ник. приписы за марґіналні теорії тай часті звіданкы за невтралность.

Вікіпедія бы не мала презентовати спор так, гибы назур, котрый держит друбна меншина, є такым рувно важным ги назур булшины. Назоры домак друбіцькых меншин не сохтує ся давати домак, кромі як у статях, котрі присячені ипен тым меншиновым назорам (як ото наприклад є из концепційов плыскої Землі). Давати непропорційну вагу назорови значної меншины вадь обще подавати назур піціцької меншины годно давати хыбноє представленя за природу диспута. Вікіпедія ся змагат презентовати конфліктувучі опінії у пропорції до їхньої репрезентації у бизувных жерелах на тему. Тото правило ся кыват не лиш текста статі, айбо и образчикув, вікіудкликовань, екстерных удказув, катеґорій, шаблон тай ушыткого другого матеріала.

Важайте, ож у вызначеньови пропорційности вагы береме до увагы значимость опінії у бизувных жерелах, а не значимость межи вікіпедіштами вадь шыроков публіков.

Кідь єсьте годні доказати теорію, котруй вірит мало людий вадь домак нико, Вікіпедія не місто про представленя такых доказув. Кой тото ся представит тай обговорит у бизувных жерелах, мож тото буде дасти ай на Вікіпедію. Ник. „Ниякых ориґіналных изглядовань“ тай „Провірителность“.

Невтралность дає вагу назорам у пропорції до їх значимости у бизувных жерелах. Айбо кой авторитетні жерела протирічат єдно другому тай сут удносно єднако значимі, описувут ся обадва бокы тай сохтує ся тягнути ся д балансови. Тото в тому числі обсягує порозумілый попис обох конфліктувучых назорув тай оберненя ид вторинным тай третинным жерелам, котрі непредузято описувут несоглас.

Контроверзні темы

[едітовати | едітовати жрідло]

Марґіналні теорії тай псевдонаука

[едітовати | едітовати жрідло]

Прибучникы псевдонауковых теорій подавут їх ги науку, айбо тоты характерно не парувут пуд научні стандарты тай методы. Тай навборот, по своюй природі науковый консенсус тото назур булшины научникув за даяку тему. Того, кой говориме за псевдонаучні темы, вартат не описовати йсі дві конфліктувучі думкы як рувні єдна другуй. Хоть псевдонаука у поєдных трафунках годна быти доста значимов, обы мати статю, она не має баламутити попис основных думок у научнум обществі.

Представленя марґіналных авадь псевдонауковых назорув не має давати їм непропорційну вагу. Марґіналні вадь псевдонаучні теорії мавут быти ясно такыма означені. Обясненям реакції експертув у сфері на такі теорії вартат давати значимость. Тото помагат справедливо описовати розходячі ся назоры. Тото ся кыват ушыткых филюв марґіналных теорій, наприклад, форм історичного неґаціонізма (фалсіфікації історії), котрі бизувні жерела держат як такі, што не мавут достаточных доказув авадь активно удмітувут доказы — наприклад заявы, ож Папа Ян Павел I. быв убитый авадь ож высадка „Аполло“ на Місяцьови были сфалсіфіковані.

Ник. Марґіналні теорії.

У трафункови віровань и практик, Вікіпедія має не лиш охопльовати мотивацію людий, котрі ся держат такых віровань и практик, айбо и описовати, як такі вірованя тай практикы ся розвили. Вікістаті за історію тай реліґію опиравут ся на сакралні тексты реліґії ги первинні жерела и на сучасні археолоґічні, історичні тай научні роботы ги на вторинні тай третинні жерела.

Подакотрі прибучникы даякої реліґії годні протестовати против критичного історичного пудхода ид їхнюй такой вірі, бо на їх гадку така аналіза дискримінує против їхньых реліґійных віровань. Їхньый назур годен быти спомнянутный, кідь ун годен быти задокументованый у релевантных, бизувных жерелах, айбо туй не є протирічности. Політика невтралного позора означат, ож вікіпедішты мали бы ся снажити писати речіня ги: „Подакотрі фрізбітеріанці (як наприклад Владыка Имлячовськый) вірят у Такоє и Сякоє и держат, ож тото были закладні принципы фрізбітеріанства з його ранньых днув. Поєдны секты, котрі себе кличут Фрізбітеріанцями послідньых годин — пуд вливом найденого сучасныма істориками тай археолоґами (напр. текстуалным аналізом др. Изглядатуса тай углецьовым датованьом проф. Науковного) — усе щи вірят у Такоє, айбо удмітувут Сякоє, тай умісто того вірят у Иншакоє.“

Поєдны слова, котрі мавут дуже узькі, конкретні значіня у реліґіознавстві мавут иншакі значіня у май неформалных контекстах, наприклад фундаменталізм, мітолоґія тай (як тото є у абзаці горі) критичный. Вікістаті за реліґійні темы мавут осторожно хосновати такі слова лиш у свойих формалных смыслах, обы не баламутити читача тай не видіти му ся образливыма. И навборот, редакторам не варта обминати термінолоґію, котра была закладена булшинов актуалных бизувных и релевантных жерел на тему позад симпатії ид даякому назору вадь позад пережываня, ож читачі поколотят формалноє тай неформалноє значіня. Детайлы за конкретні терміны мож найти у стильовых приписах.

Як писати невтрално

[едітовати | едітовати жрідло]

Безпристрасность

[едітовати | едітовати жрідло]

Вікіпедія описує диспуты, айбо не участвує у них. Невтрална характеристика диспутув потребує представленя назорув у послідовно безпристраснум тоні; иншак, статі ся ставут коментарями з даякої позиції даже кой подавут ушыткі релевантні назоры. Даже там, де тема ся усвітлює фактами, а не опініями, годна быти предузятость — у тому, як факты ся убиравут, подавут авадь структурувут. Невтралні статі ся пишут у такому тоні, котрый дає непредвзяту, точну тай пропорційну репрезентацію вшыткых позицій, описаных у статі.

Тон вікістатий має быти безпристрасный; Вікіпедія не пуддержує тай не удмітує ниякый конкретный назур. Сохтує ся не цитовати напряму учасникув горячых спорув, ай умісто того резумовати тай подавати їхні арґументы у безпристраснум, формалнум тоні.

Пописы естетичных опіній тай репутацій

[едітовати | едітовати жрідло]
„Звіздна нуч“ — добрый образ ци пудлый? Тото не нам рішати, айбо мы зазначуєме, што кажут другі.

Вікістаті за уміня тай на другі умільські темы (напр. гудьбу, акторув, книгы и т. д.) мавут тенденцію ставати емоційныма. Тому не місто у енциклопедії. Естетичным назорам присуща субєктивность тай рузнота — не годні сьме ся вшыткі согласити, ко на світі має майліпшый сопрано. Айбо варта описати, як умільця вадь даяку умільську роботу оцінювут значимі експерты, критикы тай шырока публіка. Наприклад, у статі за Шекспіра вартат написати, ож ун ся нашыроко держит єдным из майліпшых писателюв у анґліцькум языку, як ученыма, так и шыроков публіков. Айбо тото не значит, ож там треба писати, ож Шекспір майліпшый писатель у анґліцькум языку. Вцілови, пораз ся допущат написати за репутацію предмета статі, кой тота репутація доста пошырена тай є потенційно інформативна вадь інтересна читачам. Статі за умільські роботы мали бы давати резуме їх частых інтерпретацій, радно из цитованьом експертув, котрі тых інтерпретацій ся держат. Провірителна критика ученых и публікы дає хосенный контекст про умільські творы.

Авторство предвзятых тверджінь тай уточненя через факты

[едітовати | едітовати жрідло]

Предвзяті опінії годні быти подані лиш из авторством тверджіня. Наприклад, „Василь Ковач — майліпшый фотбалішта“ выражає опінію тай не може быти поданоє на Вікіпедії гибы тото факт. Його мож подасти через констатацію факта за саму опінію: „Фотбалові успіхы Василя Ковача хвалили фотбалові експерты, такі ги Иван Попович тай Митер Джумурат“. Опінії усе щи мавут быти провірителні тай правилно процитовані.

Алтернативно мож уточнити тверджіня, давучи детайлы, котрі мавут фактуалну основу. Наприклад: „Василь Ковач мав майвеликоє число забитых ґолув у турнірі в Лалові уд 2003. по 2006. рук.“ Челядь може и дале буде ся сважати, ци ун направду майліпшый фотбалішта, айбо вни не будут ся сважати за йсе.

Не пуддавайте ся скушенію перефразовати предвзяті вадь опінійові тверджіня з помочов розплывчатых слув, наприклад „Многі люде думавут, ож Василь Ковач майліпшый фотбалішта.“ Котрі люде? Кулко їх є? (Выраз „Булшина людий думат…“ прийнятный лиш кой ун ся пуддержує маймало єдным опублікованым обзвідованьом.)

Емоційно зафарблені слова

[едітовати | едітовати жрідло]
Головна статя: Вікіпедія:Емоційно зафарблені слова

На Вікіпедії не є заказаных слув авадь выразув, айбо подакотрі выразы вартат хосновати осторожно, бо вни свойов конотаційов годні вчинити текст предвзятым. Змагайте ся не хосновати выразы лесного, презирного, розмытого вадь клішованого характера, вадь такі, што пудпорувут даяку конкретну думку (кідь тоты выразы не сут частьов цитаты з бизувного жерела).

Межипроєктна політика

[едітовати | едітовати жрідло]

Вікіпедія, Вікісловник, Вікікнигы, Вікіцитаты тай Вікіновості — айбо не Commons, Wikisource, Віківерзіта, Wikivoyage, Wikispecies, многі „закулісні“ проєкты, у тум числі Meta — мавут строгу політику невтралности (NPOV). Тота політика правит, ож місії сих проєктув майліпше ся исповнявут не через тручаня вадь удходжіня уд конкретных назорув на хотьяку тематику, а через провбы подасти чесный, невтралный попис фактув — у тому числі ож ушылиякі інтерпретації тай назоры екзістувут. (Сут ограниченя на вто, котрі назоры вартавут быти спомнянутыма, што само по собі годно быти конфліктнов зонов.) Тота політика є в ушыткых языках ушыткых проєктув, котрі ї прияли, айбо детайлы самої політикы читаво ся рузнят межи проєктами тай межи языковыми верзіями тых проєктув.

Обы писати невтрално, мусай признати, ож даже шырокоприйняті вадь шырокочестовані назоры не все сут всеобыймлючі.

Хоть невтралность тото кунцьова ціль у написаньови статі, єї тяжко досягнути в єдні рукы. Зато она ся пораз держит за ітеративный процес (як и писаня на вікі вцілови), де конфліктувучі назоры идут на компроміс за язык и подачу, обы ги резултат мати невтралный попис, прийнятный усьым, подля консенсусотворіня.

Невтралность бы не была возможна без двох функцій MediaWiki: редакторы діскутувут, айбо при тум є лиш єдна сторунка пуд назывков. Другыма словами, „(i) особы напряму взайимодіют, обы шырити інформацію тай переговорьовати єден другого, тай (ii) они редаґувут єден медіум, обы закласти свої власні опінії“.[1]

Тото може дакому подабати на систему соперництва, айбо на щастя на честливу єї верзію. Уд редакторув ся чекат, ож они будут пробовати приблизити ся ид невтралному назорови як лиш можут, тай ож будут никати на уліпшеня, внесені другыма, через призму доброї волі; провал системы годен привести д правковуй войні, кой дві вадь булше стороны воювут тай не хотят ити на компроміс, умісто того нараз вертавучи зміны єдна другої.

Общого призначеня енциклопедія є колекція синтезованого знаня, поданого з невтралного позора. Енциклопедичный стиль мав бы не занимати нияку конкретну позицію кромі позиції невтралного позора, де лиш тото возможно.

Невтралный, непредузятый позур пробує презентовати ідеї тай факты у такому ключови, ож и прибучникы, и опоненты годні ся согласити. Само собов, стопроцентный соглас рідко коли є возможный; сут на світі такі ідеолоґы, котрі ся не дадут ни на яку презентацію кромі як на катеґоричноє тверджіня їх власної опінії. Годні сьме лиш ити д такому фильови писаня, з котрым бы ся могли согласити раціоналні люде, котрі ся розходят у конкретных пунктах.

Пара прикладув, може, поможе повнустю порозуміти сесь арґумент:

1. Енциклопедична статя не мала бы ся спорити, ож корпорація кримінална, даже кідь автор вірит, ож ото так. Умісто того, она бы мала презентовати факт, ож поєдны люде так думавут, и які в них на тото сут причины; а пак мала бы указовати, што каже протилежна сторона.

2. Енциклопедична статя бы не мала розказовати, ож слобудный торг ото майліпша соціална система. Умісто того она бы мала наводити арґументы прибучникув того назора тай арґументы людий, котрі ся з нима не соглашавут.

Майжень майпростый спосуб учинити ваш стиль писаня май енциклопедичным ото описовати назоры челяди, а не ушытко посправді є. И кідь тото вам ся видит даяк субєктивістсько, колективістсько вадь імпералістично, та зазвідайте ня — бо я думаву, ож ся мылите. У што челядь вірит тото обєктивный факт, и мы можеме тото наводити доста легко з непредузятого позора.

Джімбо Вейлз, спувзакладатель Вікіпедії[2]
A general-purpose encyclopedia is a collection of synthesized knowledge presented from a neutral point of view. To whatever extent possible, encyclopedic writing should avoid taking any particular stance other than the stance of the neutral point of view.

A neutral point of view attempts to present ideas and facts in such a fashion that both supporters and opponents can agree. Of course, 100% agreement is rarely possible; there are ideologues in the world who will not concede to any presentation other than a forceful statement of their own point of view. We can only seek a type of writing that is agreeable to essentially rational people who may differ on particular points.

Some examples may help to drive home this point:

1. An encyclopedic article should not argue that a corporation is criminal, even if the author believes it to be so. It should instead present the fact that some people believe it, and what their reasons are; and then it should also present what the other side says.

2. An encyclopedia article should not argue that laissez-faire capitalism is the best social system. It should instead present the arguments of the advocates of that point of view, and the arguments of the people who disagree with that point of view.

Perhaps the easiest way to make your writing more encyclopedic is to write about what people believe, rather than what is so. If this strikes you as somehow subjectivist or collectivist or imperialist, then ask me about it, because I think that you are just mistaken. What people believe is a matter of objective fact, and we can present that quite easily from the neutral point of view.

Джімбо Вейлз, спувзакладатель Вікіпедії[2]
  1. http://arxiv.org/abs/1403.3568 Modeling Social Dynamics in a Collaborative Environment] (2014). Протилежностьов сюй системі є ViewPoint, де кажджа ревізія (т. є. назур) має єднаку видимость тай у сторункы спувекзістує неограниченоє число верзій.
  2. 2,0 2,1 [1]