Княгиня (Ужгородьскый район)
Княги́ня (мад. Csillagfalva) (укр. Княгиня) (рум. Kneahînea) (чис. Kňahyňa) — село у Ужгородьскому районови (бывшый Великоберезняньскый район), Закарпатьской области, Украйины.
| село України
Княгиня
| |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Село первый раз ся споминать у 1602 році тай у ґрамотах 1770—1772 рокӯв пуж именем Kniahynicza, што происходить уд назвы містної горы.
Спомин: 1773-Knyahinya, 1851-Knyahinya, 1913- Csillagfalva.
9 юна 1866 року туй упав метеоритный дощ. Было зобрано до тысячі масивных метеоритншх осколкӯв. Майвеликый осколок княгинського метеорита (при падіню вӯн розколов ся пополам), общыв вагов почти 250 кг, хранять ся у природничому музеёви у Віднёви.
Позад рідкого природного явища (падіня у 1866 році метеорита) село стало изнамым по усю̄в Европі. До нашых дню̄ сохранив ся опис сёї події, очивидём якої быв містный урядник Антонін Покорны — инспектор державных лісӯв у Великому Березному: «У тот динь, 9 юна 1866 року, — описує очивидець, — я быв у Княгині по служебным ділам. Метеорит из страшным гурчанём и огняным спалахом упав на западнӯв окрайині села пуд хребтом Стінка. Кускы метеорита розсыпалися на значні площаді. Єден из такым осколкӯв велику из людьска голова я удправив цісарёви Францови Йосифовм. Вӯн ныні сохранять ся у Віденьскому державному музеёви».[2]
У податковых списках 1588 року записано єдно шолтеськоє опшаря, якоє хосновало ся половинным наділом, на пару файт, што оселили ся туй у 1585—1588 роках, и мавучи льготы, наданы поселенцям, не пудлягали оподаткованю.
У 1631 році у селі проживали дві шолтеські файты, сім кріпацькых и 21 желярьска файта.
Цирьков Рождества прст. богородици. 1840.
У Княгині 1751 році споминать ся деривляна цирьков сятого Миколая Чудотворця, яка мала два дзвоны. Новӯтня мурована тічна базилічна цирьков Рождества Пресятої Богородици споруждена у 1840 році.[3] Пиля церкви 1905 року установлено камляный крест.
Стройили ї жытелі трёх сіл — Княгині, Домашина и Стрычавы, а каміня возили из Камяниці. У 1934 році цирьков обновляли майстры из Великого Березного. Крайньый ремонт и перемалёваня стін тай икон одбыло ся у 1987 році.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]У селі на 2001 рӯк живе 315 людий, из них подля языка:[4]
| Язык | Процент |
|---|---|
| украйиньскый | 98,43 % |
| руськый | 0,94 % |
| молдавскый | 0,63 % |
А на 2021 рӯк подля языка:
| Язык | Процент |
|---|---|
| украйиньскый | 99,59 % |
| руськый | 0,41 % |
Туристичны міста
[едітовати | едітовати жрідло]- 9 юна 1866 року туй упав метеоритный дощ. Было зобрано до тысячі масивных метеоритных осколкӯв. Майвеликый осколок княгиньского метеорита (при падіню вӯн розколов ся пополам), общыв вагов почти 250 кг, зберігається в природничому музеёви у Віднёви.
- храм Рождества прст. богородици. 1840.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Списаня жительства Украйины (2001), Wikidata Q1976830, http://2001.ukrcensus.gov.ua/
- ↑ Меліка І. Метеориты Пудкарпатя — історія, факты, доказы Архівовано 4 Листопада 2012.
- ↑ с. Княгиня Цирьков Рождества прст. Богородици. Архівна копія з оріґінала зроблена 30 марца 2019. https://web.archive.org/web/20190330224655/https://www.pslava.info/KnjagynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,115793.html. [перевірено 30 марца 2019].
- ↑ {{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}
Хыбна цітація: На <ref> з іменом „населення 1989“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref> з іменом „населення 2001“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
<ref> з іменом „населення 2001 мова“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.- Твӯй друг: путёвник. — Ужгород.
- Сирохман М.. {{{тітул}}} / М. Сирохман — Львів.
- Документалный фільм про метеориты, што упали на Пудкарпатёви
- ДНЗ загального розвитку с. Княгині [Архівовано 30 Березня 2019 у Wayback Machine.]