Климовиця
Климо́виця (мад. Kelemenfalva) (чис. Klimovice) (рум. Klîmovîțea) (укр. Климовиця) (пол. Kłymowycia) — село у Хустському районови (бывшый Иршавскый район), Закарпатьской области, Украйины.
село України
Климовиця
Климовиця | |||||||||||||||||||||||||
|
Назва
[едітовати | едітовати жрідло]У разні часы у зависности уд державы и періода назва села міняла ся, туй є хронолоґія: 1645- Kelemen Falwa, 1773- Kelemenfalva, Klimovicza, 1808- Kelemenfalva, Klimowica, 1851-Kelemenfalva (Klimovicza), 1877-Kelemenfalva, Klimovica, 1913- Kelemenfalva, 1925- Klenovice, 1930- Klimovice, 1944- Kelemenfalva, Климовица, 1983-Климовиця, Климовица (ZO).
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Село Климовиця лежить у 12,5 км на северо-запад уд бывшого районного центра, фізична далина до Киёва — 575,0 км.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Село первый раз ся споминать у 1600 році.
12 фебруара 1939 року одбыли ся выбори до Сойма Карпатьской Украйины, на якых абсолютну векшыну допущеных выборцю̄в (близко 92,4 %) здобыли кандидаты УНО. У селі Климовиця, якоє было у округови Иршава, за УНО проголосовали 125 выборцю̄в, против — 21.
2-3 юна 2018 року в селі у рамках першого відкритого фестивалю мистецтв імені Адалберта Ерделі у дворови Климовицькой ЗОШ I—II ступеню̄ было удкрыто и осячено памнятник основоположникови закарпатьской школы живопису Адалбертови Ерделі (скулптор Андріан Балог, архітектор Борис Кузьма).
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]У селі на 2001 рӯк живе 397 людий, из них подля языка:
Язык | Число особ | Процент |
---|---|---|
украйиньскый | 392 | 98,74 % |
руськый | 4 | 1,01 % |
словеньскый | 1 | 0,25 % |
Реліґія
[едітовати | едітовати жрідло]Деривляну цирьков у селі споминавуть у єпархіальных документах за 1778 рӯк.
Типирішню деривляну цирьков построєно доста пӯздно, но у добрых традиціях. Необычным є хыба што бокові притворы, не характерні для старых деривляных церьков, и иппен файный торнадз на різьбленых стовбчиках.
За споминами Павлины Котубей, орґанізовали и провели споруджіня церкви братя Илько, Симко, Иван тай Гриць Котубеї, а місто дала жона, яку звали Вендзелиха.
Пиля церкви — традична двоярусна дзвӯниця каркасной конструкції и трёма дзвонами. Єден великый дзвӯн удлив Ріхард Ґеролд у Хомутовови у 1924 pоці, другый — Ф. Еґрі у 1935 (очевидно, сись дзвӯн заказав Юрій Котубей, сын Илька). Мурованый крест пиля дзвӯници поклали у 1932 році. Типирь, богужаль, и цирьков, и дзвіницю оббито бляхов. У кӯнцёви 1940-ых рокӯв у присілкови Черенникы, постройили малиньку деривляну православну цирьков, шо простояла леш пару рокӯв.
Туристичны міста
[едітовати | едітовати жрідло]- памнятник основоположникови закарпатьской школы живопису Адалбертови Ерделі.
- традична двоярусна дзвӯниця каркасной конструкції из трёма дзвонами. Єден великый дзвӯн удлив Ріхард Ґеролд у Хомутовови у 1924 pоці, другый — Ф. Еґрі у 1935.
Знамі Родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- У селі родив ся изнамый по Европі малярь Адалберт Ерделій.
- У селі 16 юна 1948 року родився судя Конституціонного Суда Украйины Володимир Михайлович Кампо. Награжденый орденом «За заслугы» III ступеня. Кандидат юридичных наук, доцент. Заслуженый юрист Украйины.
- Базё Иван Володимирович (1971—2023) — доброволець, участник русо-украйиньской во̄йны.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- Облікова карточка на сайтови ВРУ
- Погода у селі Климовиця Архівовано 6 листопада 2016.
- Статя написана боржавськым діалектом
- Населены пункты подля алфавиту
- Статьи о населеных пунктах без категории на Викискладе
- Села Закарпатьской области
- Статя написана Боржавськым діалектом
- Села
- Села подля краины
- Села Україны
- Населены пункты
- Населены пункты подля країны
- Населены пункты Украины
- Населены пункты Закарпатской области