Карпато-Русинськоє Общество

Карпато-Русинськоє Общество (C-RS; анґл. The Carpatho-Rusyn Society) є дарьмовоє културноє общество в Споєных Штатах Америкы, котроє ся занимат ушоколованьом и пудпоров русинської културы а історії.[1] Уно было закладеноє в Пітсбурґови в годови 1994 и є майгрубов ексклузівнов русинськов орґанізаційов у Сівернуй Америци из булше чим 3000 учасниками.[3][4]
C-RS ся старає ушколовати як людий русинського походжиня, так ай другых, за карпато-русинськоє наслідство. Общество пудпорює сокочиня а розвуй русинської културы по обыдвох боках Атлантікы.[1]
Закладиня
[едітовати | едітовати жрідло]Імпулс діля закладиня C-RS выйшов из Другого Світового Конґреса Русину, котрый проходив у Креници, Польща, у годови 1993. Нова орґанізація зроблена на інклузівні пудходы, гий у иншых американськых карпато-русинськых орґанізацій, ай именно из Карпато-Русинського Дослідницького Центра, закладеного у 1978 Павлом Робертом Маґочійом, и Русинської Асоціяції, закладеної Ларі Ґоґом у 1983.[5]
Орґанізація была сформована головно тритьым а четвертым поколіньом карпато-русинськых Американцю, котрі мали за ціль помочи другым у убявліньови свойого русинського походжіня в часови, коли етнонім "Карпато-Русин" не быв широко знаным. У чисть силного, державу немавучого народа, котрому рудный край міняв володарю много разу за стогудя, C-RS хотіла розсказати интересну історію «народа низвыдкы» – приповідкові слова, котрі придумав славный американськый умілиць русинського походжиня Енді Варгол.
Лоґо общества має на собі націоналный русинськый ерб – черленый медвідь, што стойит против синьо-золотых полос.[1] Тот щіт быв первый раз прийнятый гий офіційный ерб Чехословенськуй провінції Пудкарпатська Русь 30-го марця 1920. Май Пузно впав до забытя по розбитьови Чехословенщины німицькыма націстами у 1938, айбо быв щи раз прийнятый гий офіційный сімбол Закарпатскої области Украйины 18 децембря 1990.[6]
Ліва часть ерба є поділена на 7 ґорізонталных синьо-золотых полус. Навпротив полос черленый медвідь, котрый став там хыбно, позад того, што член гералдічної комісії Ґустав Фрідріх думав, ож ун быв на еробови Ужгорода, а зад ерба срібный. Сякі цвіты на еробови были пудобрані ґералдічнов комісійов Міністерства уднушньых діл Чехословенщины, гий компроміс меже украйинофілами тай русофілами.[7][6]
Ранні годы
[едітовати | едітовати жрідло]Общество розросло ся быстро из пирьвых восьмох закладатилю. Тот розвуй вымушовало ид зотвориню новинкы діля члену — "The New Rusyn Times" (Новый Русинськый Часопис). кроме того, же пропаґує самосвідомость тай ідентичность карпато-русину, місія C-RS «высоко цінити неперервность живота, котра изкапчує живучу русинську културу из ю стародавньым и дорогоцінным наслідством». Позад зроставучого членства, общество пудпорьовало можности учіня, выражіня тай радости из красы живота, што пудтверджат цінности живучого карпато-русинського наслідства.

C-RS орґанізовало конференції за історію и ґенеалоґію Русину, а тоже коордінує русинськый културный стенд на Пітсбурґському Фолковому Фестівалови. Общество спонсоровало націоналноє карпато-русинськоє културноє сяткованя в Музийови Енді Варгола в Пітсбурґови тай забезпечат вандровні выставкы русинської културы діля цирьковных а етнічных фестівалу.
Єден из май грубых ранньых успіху C-RS было удновлиня скапчаня из европийськым карпато-русинськым обществом и пудпора йихньої діятелности на возроджиня културы по 50 годовому переслідованьови комунізмом. Общество має два фонды діля Европы – Фонд Гуманітарної Помочи тай Фонд Русинського Рудного Края.

Фонд Гуманітарної Помочи быв зотвореный у 1996, коли карпато-русинські села в Закарпатськуй области Украйины пострадали уд нечеканої пузньої осинньої поводи, котра забрала 17 житю тай лишила соткы людий без хыжий. Через свойых члену, C-RS соробутничало из Американськым Черленым Крижом, убы зоорґанізовати помуч діля людий из Пудкарпатскої Руси. Уд тогды фонд головно посылає медічні засобы діля медічных професіоналу у Закарпатю.
Фонд Русиньского Родного Краю давав широку пудпору карпато-русинському обществу в выхуднуй Словенщині в важный момент – перед списаньом населиня в 2001 годови, убы повышати етнічну узнаминость спомеже людий русинського походжиня. Фонд фінансовав друк мап из русинськыма селами, вандровну выставку културы и широку розсылку русинськых ґазет ай часопису ид русинськым файтам. Гий выслідок, число житилю Словенщины, што ся приписали гий Русины, у разы выросло руняно из списаньом 1991 года. Фонд тож фінансовав зотвориня ґрупы ушкул из русинськым языком в Закарпатю[8].
Розвуй
[едітовати | едітовати жрідло]Пирьвый презідент C-RS быв Джон Ріґеті, котрый служив до 2012 и типирь є почесный презідент (president emeritus).[9] Його наступником быв Джім Кепчар-Камінскі (2013–2015),[9] а уд 2015 є презідентков Маріян Сивак. Общество типирь має 7 удділинь и 11 віток по цілуй Америци.[10]
C-RS ся старала соробутничати зо вшиткыма карпато-русинськыми орґанізаціями по цілому світови, убы ширити історічну, ґенеалоґічну, языкову и етнокултурну информацію. кроме свого часописа, общество зотворило веб-сторунку, блоґ и емийл-бюлетін C-RS Connection. Уд 2004 года, проґрама Carpatho-Rusyn Society Heritage Program передават русинську музику а информацію через радію WPIT в укресности Пітсбурґа и ґлобално через интернет. Общество тоже веде форум о ґенеалоґії на своюй веб-сторунци и поширит свою присутность у соціялных мидійох.[11]
Проґрамы, котрі служат и русинськуй общині в Америци, и в Европі, включавут дуже успішну Rusyn Heritage Tour. Общество орґанізує каждогудню двотыждньову вандровку по карпато-русинськых реґіонах Польщи (Лемковина), Словенщины (Пряшувська Русь) тай Украйины (Пудкарпатя). Тур є зануриньом в типирішню русинську културу и дават можность навідати предковські села і проводити ґенеалоґічны досліджиня. Уд 2011 года C-RS пудпорює и фінансово дофінансовує участь в Studium Carpato-Ruthenorum – каждогуднюй меженароднуй літнюй ушколи русинського языка тай културы при Пряшувськуй універзіті.
Націоналный културный центр
[едітовати | едітовати жрідло]
У 2004 годови C-RS купило бывшый собор С. Йоана Хреститиля (ґрекокатолицька цирьква) на улици Діксон 915 в Мунгалови, Пенсілванія, и перебудовало го на Карпато-Русинськый Културный и Ушколовськый Центр. Стогудна будова мат грубоє значіня діля людий русинського походжіня. Його спроєктовав у 1903 годови архітектор из Мадярщины Тітус де Бобула, и є надыхниноє собором Возвышиня Чесного Христа в Ужгороді (тодгы Унґвар, Мадярськоє королювство). У 1929 годови будова была выбрана за катедру діля русинського ґрекокатолицького екзархата в Америци.

У майови 2019 года общество сятковало своє 25 гудя в убновленому културному цинтрі. Основну выголошвня мав професор Павел Роберт Маґочій, майвызначный світовый експерт за карпато-русину, котрому вручили майвыщу нагороду общества – Примію Майкла Стренка, названа у чисть карпато-русинському морському сержантови в Америци, котрый помагав пуднести американськый флаґ в бойови на Іво Джімі. Выходит из села Орябина (ныні Ярабина), Чехословенщина, Стренк дустав американськоє громаданство посмертно в 2008 годови.
Крітіка
[едітовати | едітовати жрідло]Єден из бывшых члену рады Карпаторусинського общества пише, што лишив свою посаду там, и пушов гет из Карпаторусинського консорція Сіверної Америкы, бо[12]
| „ | мині стало ясно, же ни єдна, ни друга из сих орґанізацій не мала дяку чинити конкритні крокы, жебы забезпечити выживаня русинської ідентичности у діаспорі, и я не муг нич у тум поміняти. | ” |
Свуй досвід тамкы ун описав так:[12]
| „ | Быв єм активным членом C-RS уд 2020. до 2022. года, у тум числі у комісії тай раді у рузні періоды сього часу; и быв май молодым межи нима из розликов у веце ги двадцять году. Карпаторусинськоє общество ся убстават май великов русинськов орґанізаційов у Сівернуй Америці и має тисячі члену. Я даяк чекав, же муг бым внести ай свою лепту в орґанізацію, котра так читаво помогла удроджіню русинської ідентичности у США. Ися місія ся з тріском провалила и, годно быти, была приречена з самого зачатка, бом дуже недооцінив ситуацію у Сівернуй Америці. Коли я вступив у йсю орґанізацію, уже товгды было ясно, же її май ліпші годы давным-давно пройшли, айбо изудну ми ся дало удкрыти діля себе цілый новый уровінь її стаґнації. На словах цільов орґанізації было указовати тай усокочовати русинську културу — а на ділі уна скорше впозировала ги просто причина посидіти-поспоминати за старі родинні історії и за час, коли діаспора направду ся розвивала. У голові орґанізації была стара ґвардія пуд керовництвом Меріенн Сівак, котра не проявляла ниякої ініціативы, націленої на реалноє зліпшіня ситуації. Комітеты, з котрых ся творит орґанізація, стали абсолутно безпомучні тай безхосинні. Ушиткі уни были читаві розміром, подакотрі из них даже мали булше ги дисятеро людий, у тум числі у друбных сферах тіпа цифрового медіа. Пункты порядка денного ся часто розтяговали на цілі місяці, бо даже май малі дії треба было соглашовати через заповніня форм и прошіня дозволу уд май высокопоставленых особ. Не чудно, же резултативность орґанізації у сись період была комічно низьков. | ” |
По його словах, ся инстетуція дуже застаріла и взята у плін склеротичної бірократії, з мінімалнов моложавськов културов а змаганьов на ю припойиня. Сесе лем удголоско бывшого кываня, котрым керувут люде, котрых доганяв серидньый вік щи у часы падіня жилізної завісы, то єсть, булшость сут старі люде. Як людий пуд 30 году, было не булше пару стувок. При тум грубуй части молодої чиляди посады были подарині, и лем здисятка члену не мали фамилных зязку из старшыма, тай лиш не грубу часть из них ун годен быв назвати зуправднов "интеліґинційов".
За його участи поміняв ся склад рады, и ю чолови став Джон Ріґетті — закладатиль орґанізації. Тогды вни зобрали молодых компетентных актівісту из меседжом: ліквідовати стаґнацію и реално протручати русинську културу в діаспорі.
Нововыбрана рада у резултатови вчинила дуже мало діля того, жебы C-RS стало серйознов активістськов орґанізаційов. Хоть поєдны и подали ідиї перечинити систему реґіоналных членств и вытворити моложавськоє крыло.[12]
| „ | Вшитко, што ся вчинило нами за першый гуд — пара відий пудлої кваліты, котрі накрутили задовго до того, як исьме пройшли у раду, нечасті семінары на тему ґенеалоґії тай оживліня інтернет-бовта, у котрум исьме продавали майкы тай свічкы. Сесе быв „проґрес“ уд тоталної катастрофы д просто старому положіньови діл из далшов деґрадаційов діаспоры. З того часу орґанізація щи май укріпила чуство респектабелности, не дуже мінявучи сякый модел. | ” |
Стрічі фурт му напоминали зборы універзититського факултета. Мусай было ся держати дуже ограничувучых ідеолоґічных директив — такої собі „збирькы правил“, котра докус не брала на позур реалії русинського общества, ци міры, котрі мусай принимати на місті.
Хоть якоє убговоріня націоналізма як платформы, ци самостуйноє введіня русину у політику як ворошної силы, нараз ся удмітовало.[12]
Орґанізація не зробила нич "значимого" и воліє признавати стаґнацію общества та ю причины, до того же... [12]
| „ | Исе ґрупа людий, котрі не цінят независиму русинську політичну думку натулко, же уни не годні защитити наші інтересы у май критичный момент. Кідь мы продовжиме у такум дусі дале у Сівернуй Америці, мы вымреме як меншина. | ” |
У выслідкови ун рішив лишити орґанізацію, бо:[12]
| „ | Коли Консорцій у своюм письмі прокритиковав выбор слув у голошіню Світового конґреса, де ся осужовала російсько-українська война, айбо вєдно з тым ся споминало, же русину Україна не признає, хоть и має (на думку Консорція констатація факта утиску русину туй было надмірнов антаґонізаційов), я порозумів, же мині там сидіти булше нішто. | ” |
Никай ся втож
[едітовати | едітовати жрідло]- Александер Духнович
- Ґриґорій Жаткович
- Американські русины
- Список американськых русину
- Лемкы
- Панонські русины
- Ужгородська унія
- Русинська Ґреко-Католицька цирьква
- Орґанізація про Русинськый Розвуй
Пудміткы
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 Carpatho-Rusyn Society - Home. https://c-rs.org/. [перевірено 11 March 2021].
- ↑ Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic: Rusyn Symbols. Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic. http://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html. [перевірено 11 March 2021].
- ↑ Carpatho-Rusyn Society's 15th anniversary to bring the world to Pittsburgh in October. riversofsteel.com. September 2009. https://riversofsteel.com/_uploads/files/Carpatho-Rusyn%20Society%2015th%20Anniv.pdf. [перевірено 11 March 2021].
- ↑ Carpatho-Rusyn Society - Become A Member. https://c-rs.org/Become-A-Member. [перевірено 11 March 2021].
- ↑ Медвідь (2015).
- ↑ 6,0 6,1 Олексій Філіппов. Таємниця герба Підкарпатської Русі — Ужгород: Карпати, 2006. — С. 6—9. — 48 с. — 500 екз. — ISBN 966-671-115-X.
- ↑ Мiлан Пiлiп. Русиньска народна сiмболiка — 2014 С. 43 - 67. — 207.
- ↑ mukachevo.net | На Закарпатті працює 26 русинських шкіл
- ↑ 9,0 9,1 Carpatho-Rusyn Society - Board of Directors. https://c-rs.org/Board-of-Directors. [перевірено 11 March 2021].
- ↑ Carpatho-Rusyn Society - Chapters. https://c-rs.org/Chapters. [перевірено 11 March 2021].
- ↑ Carpatho-Rusyn Society - Genealogy. https://c-rs.org/Genealogy. [перевірено 11 March 2021].
- ↑ 12,0 12,1 12,2 12,3 12,4 12,5 Статя на сайті Орґанізації про Русинськый Розвуй: «Основа Русинії: завидіня у карпато-русинізм»