Перейти до вмісту

Йоґа

Матеріал з Вікіпедія
Статуя Шівы у йоґовуй позиції лотоса (падмасані)
Статуя Шівы у йоґовуй позиції лотоса (падмасані)
Статуя Панатджалі, автора Йоґа-сутры Патанджалі, у процесі медитації у позиції лотоса

Йоґа (санскрит योग [joːɡɐ], буквално „ярмо“ вадь „унія“) є зберька фізичных, менталных и духовных практик авадь дисциплін, котрі ся заклали у Давнюй Індії, цільов котрых є контроль (зато и зязок из „ярмом“) над тілом тай розумом на пути д спасіню[1][2] у гіндуїстськых, джайністськых тай буддистськых традиціях.

Хоть сут верзії, ож йоґа має доведичні коріня, першый спомин за неї ся фіксує у першому тысячрочови до нашої еры. Она ся заклала на ворошных практиках народув восточного басейна рікы Ґанґа, у тому числі на ведичных елементах.[3][4] Похожі на йоґові практикы ся споминавут у Ріґведі[5] тай шорі ранньых Упанішадув,[6] айбо системачні концепції йоґы ся появили бігом пятого тай шестого сторочув до н. е. у давньоіндійськых кываньох санняса тай шрамана, у тум числі джайнізмі тай буддизмі.[7] Класичный текст за гіндуїстську йоґу, „Йоґа-сутра Патанджалі“, закладеный на дуалістичнуй ортодокснуй філозофії самкхя из вливом буддизма, датує ся першыма сторочами нашої еры.[8][9][10] Межи 9. тай 11. сторочами ся зачали появляти тексты за гатга-йоґу, котра ся базує на традиції тантра.

Йоґа має світову популарность, айбо у западнум світі пуд понятьом „йоґа“ розумівут сучасну форму гатга-йоґы тай вид фізичної и релаксувучої вправы,[11] котра ся булшинов чинит асанами — разными поставами тіла;[12] традиційна йоґа ся межи тым фокусує на медитації тай сепарації уд земного.[11][13][14] Популаризовали ї індійські ґуру по успішнуй адаптації гіндуїстськым монахом и реліґійным учительом Свамі Вівеканандов йоґы без асан у другуй половині 19. стороча – на зачаткови 20. стороча.[15] Вівекананда познакомив запад из Йоґа-сутров, тай они ся укріпили по популаризації гатга-йоґы у 20. сторочови.[16]

Санскритовый назывник योग (йоґа) походит уд пня युज् (юдж) „припойовати, зєдновати, опанововати, брати у ярмо“.[17][18] Подля верзії Констанс Джонс тай Джеймса Раяна, авторув „Енциклопедії гіндуїзма“, зязок из игом узятый из концентрації ранньых практик конкретно на контрольови над чуствами, а пак назывку виділи ги метафору на „припойованя“ вадь „заярмльованя“ до Бога ци божественного.[18]

У „Принстонському словникови буддизма“ Роберт Базвелл тай Доналд Лопез товмачат „yoga“ ги „зязок“, „(само)контроль“ тай за асоціаційов и „духовну дисципліну“.[19] У „Вступови до гіндуїзма“ Ґевін Флад капчат контроль над розумом ги його „заярмльованя“.[20]

Подля изглядователя гіндуїзма тай буддизма Майкла Бырлія, першый раз слово „йоґа“ ся споминат у гімнови 5.81.1 Ріґведы, присяченому сходячому Богови-Сонцьови, тай інтерпретує ся як „ярмо“ вадь „контроль“.[21][22]

Санскритськый ґраматішта-філолоґ Па́нині у 4. сторочови до н. е. писав, ож термін „йоґа“ годен мати два походжіня: yujir yoga („давати у ярмо“) авадь yuj samādhau („концентровати ся“).[23] У контексті Йоґа-сутры, традиційні коментаторы рахувут другый варіант правилнов етимолоґійов.[24] Подля першого коментатора Йоґа-сутры Вясы,[25] „йоґа“ значит samadhi, т.є. концентрацію.[26]

За челядника, котрый практикує йоґу вадь ревно ся держит йоґової філозофії, знає ся казати, ож ун йоґі (योगी, IAST yogī); на жун ся хоснує термін йоґіні (योगिनी, IAST yoginī).

  1. Keown 2004, Yoga.
  2. Johnson 2009, Yoga.
  3. Crangle 1994, бб. 1–6.
  4. Crangle 1994, бб. 103–138.
  5. Werner 1977.
  6. Ayyangar 1938, б. 2.
  7. Samuel 2008, б. 8.
  8. Bryant 2009, б. xxxiv.
  9. Desmarais 2008, бб. 16–17.
  10. Bryant (2009, б. xxxiv): „Булшина ученых датувут текст зачатком нашої еры (приблизно першоє-другоє стороча)“. „Most scholars date the text shortly after the turn of the Common Era (circa first to second century).“
  11. 11,0 11,1 Burley 2000, бб. 1–2.
  12. De Michelis, Elizabeth (2007) (по анґліцькы) (PDF). A Preliminary Survey of Modern Yoga Studies. Asian Medicine, Tradition and Modernity. 3 (1). doi:10.1163/157342107X207182. https://wzukusers.storage.googleapis.com/user-31520575/documents/5a57bf9c24c23ZrCu301/Survey_of_Modern_Yoga_De_Michelis_2007.pdf. 
  13. King 1999, б. 67: „Челядь на западі розуміє пуд йоґов варіацію сучасных пережывань за здоровля тай фізичну форму тай спосуб бороти ся из стресом тай сучасными каждоденными проблемами. Айбо сесе всьо має дуже мало общого из традиційными практиками у гатарах усталеных традицій авадь течій (сампрадая) учителя (ґуру) тай учня (шішя), структурованых подля ієрархічных стадій розвоя тай переплетеных из аскетичным способом жывота тай світониканьом, котрі дуже далекі уд пережывань сучасного западного бывателя великого вароша“. „Many westerners see yoga as a variation on the modern concern for health and fitness and a means of overcoming the stresses and strains of modern day living. Most of what passes for yoga in this context, however, bears little relation to traditional practices, institutionalised as they were within established traditions or lineages (sampradaya) of teacher (guru) and pupil (śiṣya), structured according to hierarchical and initiatory stages of development and bound up with an ascetic lifestyle and world-view very different from the concerns of the modern western urbanite.“
  14. Jantos 2012, бб. 362–363.
  15. White 2011, б. xvi–xvii, 2.
  16. White 2014, бб. xvi–xvii.
  17. Satyananda 2008, б. 1.
  18. 18,0 18,1 Jones & Ryan 2007, б. 511.
  19. Buswell & Lopez 2014, yoga.
  20. Flood 1996, б. 95.
  21. Burley 2000, б. 25.
  22. Aurobindo, Sri (1916, reprinted 1995). A Hymn to Savitri V.81 (по анґліцькы). The Secret of Veda. p. 529. ISBN 978-0-914955-19-1. 
  23. Dasgupta, Surendranath (1975) (по анґліцькы). A History of Indian Philosophy. Vol. 1. Delhi, India: Motilal Banarsidass. p. 226. ISBN 81-208-0412-0. 
  24. Bryant 2009, б. 5.
  25. Bryant 2009, б. xxxix.
  26. Aranya, Swami Hariharananda (2000) (по анґліцькы). Yoga Philosophy of Patanjali with Bhasvati. Calcutta, India: University of Calcutta. p. 1. ISBN 81-87594-00-4.