Перейти до вмісту

Ирина Гарди Ковачевич

Зо сторінкы Вікіпедія
Ирина Гарди Ковачевич
Увидьте фото
Чинность писатель, новинарь, літературний критик, перекладатель, редактор
Горожанство Социалистична Федеративна Република Югославия, Сербія
Уроджѣня 17 септембра 1944
Руски Керестур
ЕСУ:28727;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Ирина Гарди Ковачевич[1][2] (*17. септембра 1944, Руски Керестур) — новинарька, писателька, литературна критичка и перекладателька.[3][4]

Закончила в Кулѣ середню економичну школу, але у тому фаху робила лем курто: любов ку литературѣ привела еѣ до новинарской роботы в новинку Руске Слово. Едночасно штудовала югославянску литературу на филозофской факултѣ в Новом Садѣ.[5] Дипломовала в року 1974.[2] Попри новинарствѣ зачала и свою литературну творчость. До литературы вступила як поетка, и так головно через поезию еѣ спознала ширша публика. Перву зберьку выдала в року 1969 под назвов На дланї заренко.[5]

У новинцѣ Руске Слово робила не лем за новинарьку, але и ушорьовала литературный додаток “Литературне слово”, была тыж главна и одвѣчателна редакторка молодежного часопису MAK. На главну и одвѣчателну редакторку новинох Руске слово была менована в року 1983. У маю 1987 перешла робити до каждоденной новинкы Дневник, де была редакторков рубрикы о културѣ, а по пензионованю вольнов репортерков. Еден мандат была членков Главного комитету Союзу новинарьох Югославии, а два мандаты предсѣдательков Общества новинарьох Войводины (1985-1987).[2] До пензии одышла в року 1999. Жие у Новом Садѣ.[4]

Авторка книжок [3]
  • На дланї заренко, Нови Сад (1969);
  • Тисяч радосци, Нови Сад (1976);
  • Безмена ява, Нови Сад (1980);
  • Бависка, Нови Сад (1984);
  • Куцик мудросци, Нови Сад (1987);
  • Єднозложносц, Нови Сад (2004);
  • Дванац сказки, Нови Сад (2007);
  • Сказки, Нови Сад (2009) (по сербски),
  • Нєбо над Керестуром, Нови Сад (2012);
  • Галов, Нови Сад (2015).

Поезия еѣ перекладана по сербскы, словацкы, македонскы, румынскы, италианскы, мадярскы и албанскы.

Награды

Межи найзначнѣйшыма наградами, котры достала, суть

  • “Искри култури” од Културно-просвѣтной сполочности Войводины,
  • “Златне пирко” од Общества новинарьох Войводины,
  • Межинародна награда за руску литературу “Александер Духнович”.[2]

В року 2023 достала награду Общества писательох Войводины за цѣложивотну творбу.[5]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • НАР: Ирина ГАРДИ-КОВАЧЕВИЧ [1]
  • Петро Медвідь (22. 4. 2016). Іріна Гарді-Кoвачевіч оцінена літературнов премійов [2]
  • Петро Медвідь (21. 3. 2023). Нагорода за ціложывотне діло про Іріну Гарді-Ковачевіч [3]
  • Руске Слово: Ирина Гарди Ковачевич [4]
  1. Гарди — призвиско в дѣвоцтвѣ
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 НАР
  3. 3,0 3,1 Руске Слово: Ирина Гарди Ковачевич
  4. 4,0 4,1 Петро Медвідь (22. 4. 2016)
  5. 5,0 5,1 5,2 Петро Медвідь (21. 3. 2023)