Иван Ситар

Иван Ситар
Уроджѣня	30. юнія 1940 Кайданово, Мадярськоє корольство
Занятя	поет, товмач, педаґоґ
Родом	русин
Alma mater	Ужгородськый державный університет
Час творбы	1991–днесь
Одзнакы
Заслуженый учитель Украйины
Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ

Ива́н Си́тар (30. юнія 1940, Кайданово, Мадярськоє корольство) є русинськый поет, товмач, педаґоґ, общественный діяч. Заслуженый учитель Украйины (2011), бывшый школськый директор, методик Ужгородського варошського тай Закарпатського обласного управліня школованя, автор методичных книг про учителюв.

Жывотопис

Родив ся Иван Ситар 30. юнія 1940. року у файті чехословацького урядовника Митра Ситара у селі Кайданово коло Мункача при Мадярському корольстві. Хрестили го у греко-католицькуй церькві. Уд 1947. до 1957. рока ся учив у ошколі у Ракошині. У 1962. рокови кунчив фізико-математичный факултет Ужгородського державного (теперь націоналного) університета тай раз 4 рокы робив асистентом на кафедрі в університеті, пак учительом фізикы уєдно из жонов (котра тоже выкладала фізику), а у 1965. рокови зачав выкладати математику.

Быв єдиным делеґатом уд Ужгорода на послідньому вчительському зїздови у Совєтському союзі у Москві.

Быв директором у дакулкох ужгородськых ошколах, членом робочої ґрупы Міністерства ошколованя Украйины.

У 2011. рокови быв нагороженый указом Віктора Януковича, товдышнього президента Украйины, титулом „Заслужений вчитель України“.

Творьба

Иван Ситар — автор учительськых методичных учебникув, академічных публікацій у журналах на математичну тематику, а щи фіґлярної поезії по русинськы тай товмачень знамых заграничных тай украйинськых поетув.

Активно участвовати у русинському кываню тай писати творы по русинськы зачав по розпаду СССР; подля слув самого Ситара, „пуднимати вопрос русинства“ у совєтськый час было „опасно про жывот“. Ищи єдным фактором, котрый Ситар называт іншпіраційов на писаня у русинському языкови, став його цімбор, русинськый поет Иван Петровцій, котрый му пораз помагав у поетичному ділі.

У 2010. рокови удав зберьку-триптих „Товмацтва. Руданки. Стихи“, у котру зайшли як потовмачені Ситаром по русинськы гумористичні творы Степана Руданського, так и його власні творы у стилі Руданського.

Ситар щи до 2010. року публіковав свої товмаченя творув російського поета Сєрґея Єсєніна, айбо лиш у 2015. році удав їх у зберьці „Русинська Єсения“.

У 2017. році на просьбу Михаила Алмашія потовмачив по русинськы ліричну драму Василя Густія „Зоря Біловежі“; нараз по выпускови Петро Мікула, бывшый бірув села Біловежа Бардейовського окреса на Словаках, купив половину тиража тай закликав Ситара на місный фестиваль Духновича и Павловича.

У 2019. рокови выпустив зберьку русинськых товмачень творув украйинського поета Тараса Шевченка, котрого называт свойим облюбленым писательом.

Бібліоґрафія

Ориґіналні творы

• Иван Ситар. Товмацтва. Руданки. Стихи — Ужгород: Інвазор, 2010. — 218 с.
• Иван Ситар. Смійтеся, смійте з того, Русины!.. — 2012. — 306 с.
• Иван Ситар. Єврофіґлі, Авадь сміхотерапія дїла русинӱв: Смійтеся и думайте (мож и наоборот!) — Мукачево: Карпатська Вежа, 2021. — 272 с. — ISBN 978-966-8269-66-0.

Товмаченя

• Иван Ситар. Товмацтва. Руданки. Стихи — Ужгород: Інвазор, 2010. — 218 с.
• Иван Ситар. Русинская Есения / Русинська Єсения — Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2015. — 335 с. — 500 екз. — ISBN 978-617-531-136-3.
• Василь Густі, пер. русин. Ивана Ситара. Зоря Біловежі — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2017. — 86 с. — 100 екз. — ISBN 978-617-531-159-2.
• Иван Ситар. Русинська Шевченкіана — Мукачево: Карпатська Вежа, 2019. — 270 с. — ISBN 978-966-8269-46-2.

Методичні матеріалы

• Іван Ситар. Лекційно-практична система навчання математики в школі : навч.-метод. посібник для вчителів та керівників загальноосвіт. шкіл, ліцеїв, гімназій, проф.-техн. училищ, серед. спец. навч. закл. — Ужгород: Закарпатський інститут методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, 1998. — 113 с. — ISBN 5-87116-067-0.

Личный жывот

Иван Ситар має из жонов Ізабелов доньку.

За свого утця Митра споминав, ож тот быв „твердый русин“ тай зато трафляв у біды з мадярами, быв пуд мадярськым арештом уд 1939. до 1944. року из заказом ходити до церькви, слухати радіо вадь збирати у себе у хыжи булше ги 3 люди (хоть у рокови 1938, такой подля слув И. Ситара, мадярська власть учинила утця му біровом Кайданова); при Совєтському союзі быв переслідованый НКВД.