Иван Ситар
Иван Ситар | |
---|---|
Уроджѣня | 30. юнія 1940 Кайданово, Мадярськоє корольство |
Занятя | поет, товмач, педаґоґ |
Родом | русин |
Alma mater | Ужгородськый державный університет |
Час творбы | 1991–днесь |
Одзнакы | |
Заслуженый учитель Украйины | |
|
Ива́н Си́тар (30. юнія 1940, Кайданово, Мадярськоє корольство) є русинськый поет, товмач, педаґоґ, общественный діяч. Заслуженый учитель Украйины (2011), бывшый школськый директор, методик Ужгородського варошського тай Закарпатського обласного управліня школованя, автор методичных книг про учителюв.
Жывотопис
[едітовати | едітовати жрідло]Родив ся Иван Ситар 30. юнія 1940. року у файті чехословацького урядовника Митра Ситара у селі Кайданово коло Мункача при Мадярському корольстві. Хрестили го у греко-католицькуй церькві. Уд 1947. до 1957. рока ся учив у ошколі у Ракошині. У 1962. рокови кунчив фізико-математичный факултет Ужгородського державного (теперь націоналного) університета тай раз 4 рокы робив асистентом на кафедрі в університеті, пак учительом фізикы уєдно из жонов (котра тоже выкладала фізику), а у 1965. рокови зачав выкладати математику.[1][2]
Быв єдиным делеґатом уд Ужгорода на послідньому вчительському зїздови у Совєтському союзі у Москві.[1]
Быв директором у дакулкох ужгородськых ошколах, членом робочої ґрупы Міністерства ошколованя Украйины.[2]
У 2011. рокови быв нагороженый указом Віктора Януковича, товдышнього президента Украйины, титулом „Заслужений вчитель України“.[2]
Творьба
[едітовати | едітовати жрідло]Иван Ситар — автор учительськых методичных учебникув, академічных публікацій у журналах на математичну тематику, а щи фіґлярної поезії по русинськы тай товмачень знамых заграничных тай украйинськых поетув.
Активно участвовати у русинському кываню тай писати творы по русинськы зачав по розпаду СССР; подля слув самого Ситара, „пуднимати вопрос русинства“ у совєтськый час было „опасно про жывот“.[2] Ищи єдным фактором, котрый Ситар называт іншпіраційов на писаня у русинському языкови, став його цімбор, русинськый поет Иван Петровцій, котрый му пораз помагав у поетичному ділі.[1]
У 2010. рокови удав зберьку-триптих „Товмацтва. Руданки. Стихи“, у котру зайшли як потовмачені Ситаром по русинськы гумористичні творы Степана Руданського, так и його власні творы у стилі Руданського.
Ситар щи до 2010. року публіковав свої товмаченя творув російського поета Сєрґея Єсєніна, айбо лиш у 2015. році удав їх у зберьці „Русинська Єсения“.
У 2017. році на просьбу Михаила Алмашія потовмачив по русинськы ліричну драму Василя Густія „Зоря Біловежі“; нараз по выпускови Петро Мікула, бывшый бірув села Біловежа Бардейовського окреса на Словаках, купив половину тиража тай закликав Ситара на місный фестиваль Духновича и Павловича.[1]
У 2019. рокови выпустив зберьку русинськых товмачень творув украйинського поета Тараса Шевченка, котрого называт свойим облюбленым писательом.[1]
Бібліоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Ориґіналні творы
[едітовати | едітовати жрідло]- Иван Ситар. Товмацтва. Руданки. Стихи — Ужгород: Інвазор, 2010. — 218 с.
- Иван Ситар. Смійтеся, смійте з того, Русины!.. — 2012. — 306 с.
- Иван Ситар. Єврофіґлі, Авадь сміхотерапія дїла русинӱв: Смійтеся и думайте (мож и наоборот!) — Мукачево: Карпатська Вежа, 2021. — 272 с. — ISBN 978-966-8269-66-0.
Товмаченя
[едітовати | едітовати жрідло]- Иван Ситар. Товмацтва. Руданки. Стихи — Ужгород: Інвазор, 2010. — 218 с.
- Иван Ситар. Русинская Есения / Русинська Єсения — Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2015. — 335 с. — 500 екз. — ISBN 978-617-531-136-3.
- Василь Густі, пер. русин. Ивана Ситара. Зоря Біловежі — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2017. — 86 с. — 100 екз. — ISBN 978-617-531-159-2.
- Иван Ситар. Русинська Шевченкіана — Мукачево: Карпатська Вежа, 2019. — 270 с. — ISBN 978-966-8269-46-2.
Методичні матеріалы
[едітовати | едітовати жрідло]- Іван Ситар. Лекційно-практична система навчання математики в школі : навч.-метод. посібник для вчителів та керівників загальноосвіт. шкіл, ліцеїв, гімназій, проф.-техн. училищ, серед. спец. навч. закл. — Ужгород: Закарпатський інститут методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, 1998. — 113 с. — ISBN 5-87116-067-0.
Личный жывот
[едітовати | едітовати жрідло]Иван Ситар має из жонов Ізабелов доньку.[3]
За свого утця Митра споминав, ож тот быв „твердый русин“ тай зато трафляв у біды з мадярами, быв пуд мадярськым арештом уд 1939. до 1944. року из заказом ходити до церькви, слухати радіо вадь збирати у себе у хыжи булше ги 3 люди (хоть у рокови 1938, такой подля слув И. Ситара, мадярська власть учинила утця му біровом Кайданова); при Совєтському союзі быв переслідованый НКВД.[2]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Юрій Шипович (24. октовбра 2024). Іван Ситар | Голосы Русинів Підкарпатя (по русинськы). tv.lem.fm @ YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=3WbiN_-P4zo.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Каріна Муляр (3. апріля 2020). Іван Ситар: Я глубоко пересвідченый, же писати по русиньскы треба, хоць добрі знаю і україньскый і руськый язык (по русинськы). lem.fm. https://www.lem.fm/ivan-sitar-ya-hluboko-peresvidchenyj-zhe-pisati-po-rusinsky-treba-khots-dobri-znayu-i-ukrayinskyj-i-ruskyj-yazyk/.
- ↑ (Спередслово Ивана Петровція) Иван Ситар. Товмацтва. Руданки. Стихи — Ужгород: Інвазор, 2010. — 218 с.