Зузана Ганудельова
| Зузана Ганудельова | |
|---|---|
 Увидьте фото | |
| Имя при уроджѣню | Зузана Плѣшка[1][2] |
| Позната як | языкознателька |
| Уроджѣня | юна 9., 1929 |
| Пыхнѣ, Чехословакия | |
| Научна робота | |
| Сферы наук | языкознаня |
| Ученый ступень | кандидат наук, доцент |
| Alma mater | Братиславска универзита |
| *** Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ | |
Зузана Ганудельова (*9. юн 1929, Пыхнѣ, Чехословакия, теперь окрес Гуменне, Словакия) — словацка языкознателька, културно-просвѣтна дѣятелька, кандидат филологичних наук (1980), доцент (1982); бывша членка Компартии Чехословакии (од 1948).[3][1][2]
Высокошколскы штудии зачала на Универзитѣ Коменского в Братиславѣ (1951–1952), а доштудовала филологию и дипломовала на Одесской универзитѣ (1952–1957).[3][1] Зачала працовну чинность яко новинарька (1958–1960),[1] пак током трьох десятьроч (1960–1990) преподавала украинскый язык на Пряшовской универзитѣ П. Й. Шафарика[2] Завершила свою преподавательску чинность уже пензистков на универзитѣ Матея Бела в Банской Быстрици, 1998–2004.[3]
Выдала около 130 научных публикаций, 11 учебникох и 4 методичны порадникы з украинского языка.[1]
Зузана Ганудельова поважуе русинскый язык диалектом украинского и критично прияла усилованя створити нормативны основы русинского языка в 1990-х роках. Тоту позицию она высловила в даколькых полемичных трактатах, примѣром «"Новинкы" на решеті» (1994) и «Поспішиш — людей насмішиш» (1994).[2]
- Основны роботы[3]
(вшиткы публикованы в Пряшовѣ)
- Побутова лексика українських говорів Східної Словаччини. 1980;
- Назви страв, посуду і кухонного начиння. 1981;
- Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 1. 1981; Назви страв, посуду і кухонного начиння;
- Ткацька лексика в українських говорах Східної Словаччини. 1987;
- Народні страви і напої. 1987;
- Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 2. 1989; Ткацька лексика;
- Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 3. 2001; Назви будівництва і транспорту;
Жерела
[едітовати | едітовати жрідло]- Любиця Бабота: Ганудель Зузана // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006, оновл. 2023. Онлайн доступ: https://esu.com.ua/article-28614
- Федір Ковач: Ганудель Зузана, дів призв. Плішка //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. , стор. 80.
- Маґочій Павло Роберт: Ганудель Зузана //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр., стор. 112.