Перейти до вмісту

Западноказахстаньска область

Матеріал з Вікіпедія

За́падноказахстаньска о́бласть (каз. Батыс Қазақстан облысы) (укр. Західноказахстанська область) (кар. Batıs Qazaqstan wálayatı) (рус. Западно-Казахстанская область) (тат. Көнбатыш Казакъстан өлкәсе) — область на западови Казахстана. Адміністративный центр — Уральськ.

Западноказахстаньска область
Батыс Қазақстан облысы
Герб
Є єдным из область Казахстану
Дата створення / заснування 10 марца 1932
Офіційна назва Западно-Казахстанская область, Уральская область, Западно-Казахстанская область
Назва офіційною / оригінальною мовою Батыс Қазақстан облысы
Континент Европа, Азія
Держава Казахстан
Столиця Уральськ
Адміністративна єдинка Казахстан
Часовий пояс UTC+5, Asia/Oral
Географічні координати 51°14′0″N 51°22′0″E
Геодані Data:Kazakhstan/West Kazakhstan.map
Посада голови уряду Äkim of West Kazakhstan Region
Керівник виконавчої влади Кульгінов Алтай Сейдірович, Искалиев, Гали Нажмеденович
Кількість населення 618 261
Спільний кордон із Атирауська область, Актюбіньска область, Астраханська область, Саратовська область, Оренбурзька область, Волгоградська область
На заміну Уральська область
Площа 151 339 Квадратный кілометер
Поштовий індекс 090000
Офіціална сторонка http://bko.gov.kz
Історія теми история Западно-Казахстанской области
Місцевий телефонний код 7112
Код на номерних знаках L, 07
Категорія Вікісховища West Kazakhstan Region
Основна катеґорія за темов Категорія:Західноказахстанська область
Пов’язані персоналії Категорія:Персоналії:Західноказахстанська область
Категорія людей, що тут народилися Категорія:Уродженці Західноказахстанської області
Категорія людей, що тут померли Категорія:Померли в Західноказахстанській області
Категорія людей, що тут поховані Категория:Похороненные в Западно-Казахстанской области
Мапа
West Kazakhstan Region

51°14′0″N 51°22′0″E

Файл:Західно-Казахстанська область в 1960.jpg
Западноказахстаньска область у 1960

Западноказахстаньска область занимать северну часть Прикаспійської низовины, што є рунинов, про яку характерні обшырні піщані масивы и западины, зайняті іноді солеными озерами и сорамі. На северови — южні удрогы Общого Сирта (гора Ичка, 259 м), а на выходови — окрайины Пудуральського плато.

Область сотворена 10 марца 1932 року.

Обывательство — 675655 особ (2021; 598880 у 2009, 616800 у 1999, 629991 у 1989).

Обывательство Западноказахстаньской области — поліетнічноє. На 1 януара 2010 року значну частину населення області становили казахы — 71,4 %, русы — 22,4 %, украйинці — 2,4 %, татары — 1,5 %, білорусы — 0,4 %. Инні націоналности становлять близко 1,9 % уд общого числа обывательства края.

Адміністративнож діленя

[едітовати | едітовати жрідло]

Область поділять ся на 12 районӯв и 1 вароську адміністрацію:

Район Площадь,

км²
Обывательство,

осіб (1989)
Обывательство,

особ (1999)
Обывательство,

особ (2009)
Обывательство,

особ (2021)
Центр К-ть

АО
К-ть

НП
1 Акжаицькый район 25716,05 52110 50773 42971 36199 Чапаєв 18 49
2 Байтерецькый район 7421,34 59572 56611 55420 58466 Перемітне 22 68
3 Бокейордыньскый район 19200,00 18267 19507 16668 14480 Сайхін 7 23
4 Бурліньскый район 5600,00 42062 48958 53235 58138 Аксай 14 28
5 Жангалыньскый район 20800,00 21210 23560 23505 21501 Жангала 9 22
6 Жанібецькый район 8213,23 21272 19511 16896 14554 Жанібек 9 18
7 Казталовськый район 18605,81 39300 38703 32908 27432 Казталовка 16 48
8 Каратобиньскый район 10000,00 22054 21115 16879 13629 Каратобе 8 22
9 Сыримськый район 11888,43 34561 30569 21575 17369 Жимпіти 12 31
10 Таскалиньскый район 8100,00 21588 20645 17202 16348 Таскала 9 28
11 Теректиньскый район 7967,57 45485 43194 38269 38720 Теректи 15 49
12 Чингірлауськый район 7889,89 26565 21799 16116 13032 Шингирлау 8 25
13 Уральська вароська адміністрація 731,33 225945 221855 247236 345787 Уральськ 4 8

Населены пункты из числом обывательства:

рхп аоелениы пункт Обывательство,

особ (1989)
Обывательство,

особ (1999)
Обывательство,

особ (2009)
Обывательство,

особ (2021)
1 Уральськ 199835 194905 202161 247467
2 Зачаганьск 12090 12906 27065 58356
3 Аксай 18237 28953 32873 36293
4 Деркул 8385 8606 9786 28407