Занґіланьскый район
Занґіла́ньскый райо́н авадь Занґіла́н (азерб. Zəngilan rayonu) (арм. Զանգելանի շրջան) (рус. Зангеланский район) — адміністративно-територіална єдениця у юго-западнӯв части Републікы Азербайджан, де-факто район быв узятый пуд контроль армяньскыми силами осінёв 1993 року у ходови Карабаського конфлікту и до адде контроловав ся непризнаныв Нагорно-Карабаськыв Републіков. Согласно до адміністративно-територіалного діленя НКР, територія Занґіланьского района уключена у состав Кашатазького района. Факт окупації Занґіланьского района признано и осужденл резолуціями Рады Безопасности ОЗН №884 уд 12 новембра 1993 року [1] и Ґенералной Асамблеї ОЗН №62/243 уд 25 апріля 2008 року , у якых, изокреме, пудтверждено територіалну цілоту Азербайджана и суть трібованя уведеня армяньскых сил.
Адміністративный центр – варош Занґілан.
| Занґіланьскый район | |
|---|---|
| Zəngilan rayonu | |
| Є єдным из | район Азербайджану |
| Дата створення / заснування | 30 авґуста 1991 |
| Офіційна назва | Zəngilan rayonu |
| Назва офіційною / оригінальною мовою | Zəngilan rayonu |
| Держава | Азербайджан |
| Столиця | Зангелан |
| Адміністративна єдинка | Азербайджан |
| На територію претендує | Кашатазький район |
| Географічні координати | 39°3′56″N 46°41′49″E |
| Геодані | Data:Azerbaijan/Zəngilan.map |
| Керівник виконавчої влади | Гасанов, Рамиз Шамиль оглы |
| Кількість населення | 32 500 |
| Площа | 707 Квадратный кілометер |
| Поштовий індекс | AZ 6401 |
| Офіціална сторонка | http://zengilan-ih.gov.az/ |
 | |
| Місцевий телефонний код | 994 26 |
| Код на номерних знаках | 64 |
| Категорія Вікісховища | Zəngilan Rayon |
| Основна катеґорія за темов | Категорія:Зангеланський район |
| Пов’язані персоналії | Категория:Персоналии:Зангеланский район |
| Категорія людей, що тут народилися | Категория:Родившиеся в Зангеланском районе |
| Категорія людей, що тут померли | Категория:Умершие в Зангеланском районе |
| Категорія людей, що тут поховані | Q32935701 |
 | |
| Zəngilan Rayon | |
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Занґіланьскый район находить ся на юго-западови републікы, на север уд рікы Аракс, граничить из Арменіёв тай Ираном.
На території района у основному представлено мезозойськый рельєф, шырены ґрийдяні, вулканічні и осадочны породы. Обстанкы Юрьского и Ґрийдяного періодӯв, шырені на горных територіях, принадлежать до періода 150-200 тыс. рокӯв тому. На території є вершины Барбар и Салафір (2270 м), ися горна гряда переходить у Аракську ущілину поблизь Аґбенда, Веґналі. Як ити на села Собу-Топ-Даллаклі – друга гряда, што начинать ся из Шукуратазькой высочины и пускать ся ближе до Аракса.
Територія района богата на хосенні копалины: молібден, золото, мурничі матеріалы, вапняк и т.д.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]
У Середнёвічёви провінція Ковсакан была відомішою пуд назвою коіпости Грхаму, што была там.
Пуд час опреділеня границь советьскых републік у состав Капаньского району Аомяньской ССР войшла леш волость Ачанан, и леш западна часть была уключена у состав Арменії, а выходні, майсприятливы території войшли у состав Азербайджаньской ССР. Туй у 1930 році было сотворено Занґіланьскый адміністративный район.
29 окто̄вбра 1993 року район перейшов пуд контроль армяньскшх вооруженых сил.
На території района находять ся історичні памняткы, што охранявуть ся державов: у селі Хаджіаллы — кругова вышка, у селі Мамедбейлі — восьмиуголна гробниця Яхъї ибн Мухаммада аль-Хаджа (1304—1305) .