Завадка (Мукачівськый раён)
| село Завадка | |||
|---|---|---|---|
| Завадка (Мукачівськый раён) | |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Мукачівськый раён | ||
| Рада | Нижнёворітська сільська громада | ||
| Код КОАТУУ | 2121582002 | ||
| Основны інформації | |||
| Перша писемна змінка | 1630 | ||
| Жытелїв | 1087 душ | ||
| Розлога | 1,928 км² | ||
| Густота жытельства | 563,8 особ/км² | ||
| Поштовы індексы | 89113 | ||
| Телефон | +380 +380 3136 | ||
| Полога | |||
| Ґеоґрафічны коордінаты | 48°47′24″ пн. ш. 23°7′40″ сх. д. | ||
| Надморьска вышка | 528 м | ||
| Водойма | ріка Бескид | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89113, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Верб'яж,27 | ||
| Жрідла інформацій | |||
Зава́дка (мад. Rákócziszállás; пол. Zawadka; рум. Zavadka) — село в Украйинї, у Мукачівському раёнї Закарпатської области. Входит до складу Нижнёворітської сільської громады.Назва села йде від мадярьскої словозлукы (позыченої із словянскых языків) «на воді», «за ріков». Хотя, скорше всьёго, назва селовы была дана місцевыми русинами — Заводка (за водов), при засписї назвы мадярами показалася їхня хыба написаня букв «о» і «а»[жрідло?].
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Селом тече ріка Бескид, лїва притока Латорицї. Поблизь із селом розміщає ся село Вербяж та именитый Верецькый перевал.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Первый раз село під назвов «Завадка» споминат ся в лїтописах у 1630 роцї.
У 1630 роцї — назва Zavodka, у 1641 — Zavatka, 1773 — Zavatka, Zawotka, 1808 — Zavádka, 1913 — Rákócziszállás, 1889 — Rákócziszállásk.
У 1641 роцї назва мінят ся на «Заватка» (мад. Zavatka). У 1773 роцї назва села мінят ся на «Завотка» (мадярь. Zawotka). Пак у 1889 роцї село дїстало нову мадярьську назву «Ракоцісаль» (мадарь. Rákócziszállás). Назву было поміняно на знак знатого гасла про востаня та слободы мадярьского народу, якый было проголошено Франциском Ракоці II іменно у Завадци, а не в Мадярщинї. З 1913 року назва села має нынїшнёє звучаня «Завадка».
На 1910 рік у селї жило 790 жителїв (646 русинів, 134 німців, 10 мадярів). До трианонского договору Завадка належала до мадярьського графства Жупа Берег, пак село перейшло під веденя Чехословакії. У 1938-39 роках восточный реґіон Чехословакії став невеликов самостойнов републіков Карпатьска Украйина.
У 1939 роцї Мадярщина окупувала республіку. 17. марця 1939 на третый день окупації Карпатської Украйины мадярьскі жандарьмы гнали на перевал через села Нижнї Ворота, Вербяж, Завадку колоны плїнных, переважно галичан — вояків Карпатської Сїчі і передали їх польскій приграничній службі, яка розмістила плїнных у катушах свойых касарнь. Слїдуючого дня, 18. марца 1939 до піднятя сонця плїннї были роздїленї на колонны, припроваженї влїво і вправо від перевалу по лїнії границї приблизно на півтора-два кілометры і розстрілянї на підкарпатьскій сторонї над селами Нова Розтока і Вербляж, тай миже селами Петрусовицёв, Жупанами і Лазами. Число розстріляных, за оцїнками свідків, составляло 500—600 плїнных.[1]
З 1945 року послїдь припоєня Карпатської Русї до УРСР Завадка як село была адміністративно припоєна тай закріплена у Воловецькому раёні УРСР.
З конця 1991 року послїдь референдуму про самостойность Завадка входит до Воловецького раёну Закарпатської области Украйины.
27.8.2022 погыб на войнї добровольник, герой, воин Іван Довгінка, якый зобстав ся у серцях каждого жителя села Завадка.
Присілкы
[едітовати | едітовати жрідло]Перешир
Перешир - бывшоє село в Украйинї, в Закарпатьскій области.
Споєноє з селом Завадка
Споминкы: 1648: Peresziro, 1773: Peresirova, Pereszirova, 1808: Pereszirova, Peresyrowá, 1851: Pereszirova, 1873: Pereszirova, 1888: Pereszirova
Людность
[едітовати | едітовати жрідло]По списованю УРСР 1989 року чиселность присутного населеня села была 1058 душ, з якых 514 чоловікы тай 544 жоны.
По списованю населеня Украйины 2001 року в селї жило 1082 душ.
Бесїда
[едітовати | едітовати жрідло]Роздїлёваня населення за рідным языком за даным перепису 2001 року[2]:
| Язык | Процент |
|---|---|
| украйинськый | 99,91 % |
| російськый | 0,09 % |
Церьков Покровы Пресятої Богородицї (1861)
[едітовати | едітовати жрідло]Перва споминка про давню деревляну церьков записана в 1692 р. У 1733 р. в селї была деревляна церьков сятого духа з трёма дзвонами. Частинов села было оддїльноє поселеня Пересырова, де в 1755 р. быв свій сященик і деревляна церьков.
Знатно, ош ставеня тепирішнёї мурованої базилїчної церквы перерывалося на 10 років, бо не хватило матеріалїв, які застачав граф Шенборн. Церьков посятили в 1856 р. Старый іконостас сокотив ся до середины 1890. років, затым поставили новый, а переважноє число старых образів передали в Абранку. Міст(подамент) быв покладеный тесаными камняными плитами, з якых пак учинили огороженя, а міст залили бетоном. Другый раз церьков посятили 1905 р. Раз зданіє было вкрыто шинґлами, а в 1910 р. перекрыли бляхов. Чотыри давнї дзвоны зняли для воєных потреб у Першу світову війну. У 1921 р. купили нові дзвоны.
Недавно місцевый малярь Василь Шагур вымурував каплицю, учинив розпятя, а куратор Василь Риблян взяв ся за ставленя дзвіницї, нижня ґалерія якої бде вымурована, а верьхня — деревляна.
Зазначка
[едітовати | едітовати жрідло]Хыбна цітація: На <ref> з іменом „населення 1989“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref> з іменом „населення 2001“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
<ref> з іменом „населення 2001 мова“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.