Жупаны
Жупаны́ (пол. Żupanie, Zupanie) (рум. Jupanî) (укр. Жупани) (на містному языкови — Жупа́ня) — село у Стрыйському районови, Львӱвська область, Украйина.[1]
|
Жупаны
| ||||||||
| ||||||||
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Село є у Карпатах, неподалеко уд Сериднёверицького перевала на берегови рікы Стрый.
Селом тече потӱк Ростока, правый приток Стрыя. На северо-западнӱв окрайині потӱк Язестрӱв паде у Стрый.
Назва
[едітовати | едітовати жрідло]Назва села Жупаны появила ся у 1939. році кой из приходом советської власти назва была перемінена на Жупаны́. Община села и сільська рада розникововали вопрос вернутя історичної назвы села — Жупа́ня.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Село первый раз ся споминать у 1515. році.
Міжвоєнний період та Друга світова війна
[едітовати | едітовати жрідло]У 1935. році у Жупанах быв взник покутный шор КПЗУ, членами котрого были С. Луцькый, А. Лозинськый, В. Орявськый. У тому же році страйковали робӱтникы завода.[2] Передашӱв штрайка арештовала міліція. 17. марца 1939. року на четвертый динь вторжіня у Карпатську Украйину Мадярщинов мадярські жандаре гнали на перевал через села Нижні Верицькы, Вербяж, Завадка колоны ятых, основно ґаличан — вояк Карпатської Січі и передали их польськӱв пограничнӱв службі, яка розмістила плінных у пӱвницях свойых казарм. На другый динь, 18. марца 1939 до білого дне плінні были розділені на колоны, упроваджані наліво и направо уд перевала по лінії границі приблизно на пӱдорога-два кілометры и розстріляні над селами Нова Розтока и Вербяж, тай миже селами Петрусовиця, Жупаня и Лазы. Число розстріляных, за оцінками свідкӱв, становило 500—600 плінных.[3] Захраніня было уявлено на місті нахождіня старого австрійського артилерійського капоніра періода Первої світової войны. У 1990. році у памнять за тоті часы из иніціативы общины с. Жупаны на горному хребтови миже Жупанами и Лазами было насыпано символічну могылу и покладено крест из надписёв: «На сёму місті 18.03.1939.року польськыми пограничниками было розстріляно и захранено 21 вояка Карпатської Січі, котрі удстоёвали независнӱсть уд Мадярщины Карпатської Украйины, оглавленої Авґустином Волошином. Слава героям. с. Жупаня. 1990».
Септембром 1939. року селяне хлібом-сӱлёв стрічали воякӱв РСЧК. На мітинґови из благодарінём за ослобождіня уд панського гніта уступив Ф. Хомняк, якого пуд час Другої світової войны забили украйинські націоналісты.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]У селі на 2001. рӱк живе 986 людий, из них подля языка:[4][5]
| Язык | Процент |
|---|---|
| украйинськый | 99,80 % |
| молдавськый | 0,10 % |
| руськый | 0,10 % |
Знамі родакы
[едітовати | едітовати жрідло]Будай Йосиф (*1959) — священик-василіянин, місонер, писатиль.
Природа
[едітовати | едітовати жрідло]- Бескид — заповідноє урочище (лісовоє) містного значіня;
- Бузок мадярськый — ботанічна памнятка природы містного значіня.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ https://kozivska-gromada.gov.ua/structure/
- ↑ https://ukrssr.com.ua/lvivska/skolivskiy/zhupani-skolivskiy-rayon-lvivska-oblast
- ↑ Василь Довгей. Від Бескидів до Катині.
- ↑ https://ukrssr.com.ua/lvivska/skolivskiy/zhupani-skolivskiy-rayon-lvivska-oblast
- ↑ https://web.archive.org/web/20140731182036/http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp