Перейти до вмісту

Ефект Даннінґа–Круґера

Матеріал з Вікіпедія
Ґрафік, котрый указує розлуку помежи самооцінков тай зуправдішньым резултатом
Удношіня межи просіковов самооцінков и просіковым реалным резултатом на высокошколському екзамені.[1] Тенденція дуставшых гуршый резултат переоціньовати свої навыкы зафарблена черленым. При тум, они итак самі себе оцінили ниже уд тых, ко дустав ліпшый резултат.

Ефе́кт Да́ннінґа–Кру́ґера є коґнітивноє укривленя, позад котрого люде из низков компетенційов у даякуй сфері досягавут пудлых резултатув, айбо не бирувут тото усвідомити тай переоцінювут свої навыкы. Названый на честь америцькых психолоґув Девіда Даннінґа тай Джастіна Круґера, котрі першый раз описали ефект у році 1999.

Ефект Даннінґа–Круґера обычно ся мірят бігом порувнаня самооцінкы из обєктивным резултатом. Наприклад, учасникы годні пруйти квіз тай изпроґнозовати свуй резултат; їхня оцінка ся пак рувнат из їхньым реалным резултатом. Ориґіналні зглядованя ся фокусовали на лоґічнум думаню, ґраматиці тай соціалных навыках. Правили ся ай другі зглядованя у разных сферах, наприклад бізнісови, політиці, медицині, шоферованьови, авіації, просторовуй памняти, школных екзаменах и грамотности.

Є несоглас удносно причин ефекта. Подля метакоґнітивного обясненя, май некомпетентні учасникы недобрі оцінювут власні навыкы, бо не видят квалітної розлукы межи свойима резултатами тай чужыма. Статистична модель обсяняє емпіричні находкы як статистичный ефект у комбінації из общов тенденційов думати: „ліпшый єм ги другі“ (ілузорна ліпшость). Подакотрі прибучникы сього никаня зато держат ефект Даннінґа–Круґера за статистичный артефакт. Раціонална модель правит, ож надміру позитивна попередня оцінка за свої навычкы тото жерело фалошної самооцінкы. Другоє обясненя заявлят, ож самооцінка май тяжка и часто май хыбна про людий из низков компетенційов, бо многі з них мавут дуже похожі уровні компетенції помежи собов.

Так само є несоглас у тум, де ефект є актуалный и накулко силный ун є, а щи за його практичні наслідкы. Неточна самооцінка годна тручати людий ид пудлым рішеням, наприклад выборови карєры, на котру они сут некомпетентні, вадь участи у небезпечных занятьох. Кромі того вна годна не давати людьом видіти тай управляти свої хыбы, а значит уліпшовати ся.

Дефініція

[едітовати | едітовати жрідло]

Ефект Даннінґа–Круґера ся дефінує ги тенденція людий из низков компетенційов у даякуй сфері мати надміру позитивну оцінку свої компетенції.[2][3][4] Тото ся часто рахує коґнітивным укривленьом, т. є. систематичнов тенденційов ид хыбному думаню вадь суджіню.[5][6][7] У трафунку Даннінґового–Круґерового ефекта, тото ся кыват головно людий из низкым уровньом навычок у конкретнуй сфері, котрі пробувут оцінити свою компетенцію у туй сфері. Систематична хыба ся кыват їх тенденції читаво перебулшовати свою компетенцію, т. є. раховати себе май компетентныма ги вни сут.[5]

Сесь ефект ся обычно дефінує конкретно про самооцінку низкокомпетентных людий,[5][8][9] айбо поєдны теоретикы не ограничувут ся тым тай обговорювут ай протилежный ефект, т. є. тенденцію высококомпетентных людий переменшовати свої навыкы удносно навычок другых.[2][4][9] У такому трафунку причинов хыбної оцінкы годна быти не самооцінка, ай надміру позитивна оцінка чужых навыкув.[2] Сесь феномен годен ся розуміти ги форма ефекта фалошного консенсуса, т. є. тенденція „перебулшовати, накулко другі люде поділявут думку, удношіня и справованя індивіда.“[2][9][10]

Незнаня масштабув свойого незнаня тото часть людської натуры. Проблема туй є в тому, ож мы тото видиме у другых людьох, айбо не в собі. Першоє правило клуба Даннінґа–Круґера: не знаєш, ож єсь член клуба Даннінґа–Круґера.

Девід Даннінґ[11]

Подакотрі зглядователі говорят ай за метакоґнітивный компонент у своюй дефініції: у гатарах сякого никаня, ефект Даннінґа–Круґера тото теза, ож некомпетентні у даякуй сфері люде не знавут за свою некомпетентность, т. є. не мавут метакоґнітивну можность усвідомити свою некомпетентность. Така дефініція выходит из простого обясненя ефекта: некомпетентность часто обсягує неможность розличити компетентность тай некомпетентность.[5][12] Метакоґнітивноє обясненя є предметом контроверзії; другі дефініції ся фокусувут на тенденції переоціненя свойих навыкув и видят зязок из метакоґніційов ги можноє обясненя, айбо не частьов самої дефініції.[5][9][13]

У масовуй културі ефект Даннінґа–Круґера часто ся хыбно розуміє як заява, ож люде з низкым інтелектом май бізувні у свому знаньови тай навыках ги люде з высокым інтелектом.[14] Подля психолоґа Роберта Д. МакІнтоша тай його колеґовув, у популарнуй културі тот ефект пораз ся подає ги заява, ож „дурні люде подурні, обы порозуміти, ож они дурні“.[15] Айбо Даннінґув–Круґерув ефект говорит не за інтелект уцілови, а за компетентность у даякуй окреме взятуй сфері вадь заданьови, тай не заявляє, ож некомпетентні люде натулко бізувні ги компетентні. Скорше, ож некомпетентні люде переоцінювут себе, айбо їхня бізувность май низка ги у компетентных.[1][7][14]

Жерела

[едітовати | едітовати жрідло]

Референції

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ 1,0 1,1 Dunning (2011), p. 263.
  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 Schlösser, Dunning, Johnson, Kruger (2013), pp. 85–100.
  3. ↑ Mahmood (2016), pp. 199–213.
  4. ↑ 4,0 4,1 Pavel, Robertson, Harrison (2012), pp. 125–129.
  5. ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 5,4 Duignan (2023).
  6. ↑ Litvak, Lerner (2009), Cognitive Bias.
  7. ↑ 7,0 7,1 Gignac, Zajenkowski (2020).
  8. ↑ Magnus, Peresetsky (2022).
  9. ↑ 9,0 9,1 9,2 9,3 McIntosh, Fowler, Lyu, Della Sala (2019).
  10. ↑ Colman (2009), false-consensus effect.
  11. ↑ Resnick (2019).
  12. ↑ Dunning (2011), pp. 260–261.
  13. ↑ Mazor, Fleming (2021), pp. 677–678.
  14. ↑ 14,0 14,1 ScienceAlert Staff (2022).
  15. ↑ McIntosh, Moore, Liu, Della Sala (2022).
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Ефект_Даннінґа–Круґера&oldid=156552"