Герб русинів
(Напрямленый з Ерб Русинів)
Герб Русинів
Великый герб Русинів
Герб Русинів є сучасна русиньска сімболіка, котра была схвалена на 9. Світовім конґресї Русинів 23. юна 2007 у Мараморош-Сіґетї (Румунія).
За першой Чеськословенськой републікы (1918 – 1939) быв то герб Підкарпатьской Руси, як єй части,[1] в сучасности є гербом Русинів у цілім світї.
На XVII. Світовім конґресї Русинів быв приятый великый ерб Русинів[2].
Попис
[едітовати | едітовати жрідло]Попис гербу:
- в лївій половинї – 3 золоты смугы (полосы) на світлосинїм полю, в правій половинї – у темночервеній фарбі фіґура стоячого на двох лабах карпатьского медвідя з отворенов папулёв на стрібернім підкладї (фонї).[3]
- Медвідь сімболізує Карпаты, три золоты смугы (подля дакотрых выскумників) – три рікы: Уж, Латоріцю і Тису.[3]
При тім тыж зазначене, же уведеный попис, обсягово приятельный, але з позору гералдичной терминологии несправный.[3] З позору терминологии справный опис подав Др. Крал.[1]
Жрідла
[едітовати | едітовати жрідло]- Dr. Jiří Král (1924) (по чеш.). Podkarpatská Rus. Praha: Nákladem vlastním. с. 7 of 124. "Zákonem ze dne 30. března r. 1920 (Sbírky zákonů a nařízení č. XLVIII., č. 252) ustanoven byl pak zemský znak Podk. Rusi, který dosud neexistoval z toho důvodu, že nikdy Podk. Rus nebyla samostatným státním útvarem. Znakem jejím jest erb, kolmo rozpůlený na dvě pole. V pravém poli, svými barvami, modrou a zlatou, připomínajícím barvy Ukrajiny, jsou na modré půdě tři vodorovná zlatá břevna, v levem pak na bílé půdě červený medvěd, hledící vpravo, charakterisující hornatý kraj Podk. Rusi."
- Мілан Піліп (2014). Гералдічна аналіза сучасного русиньского знака – Heraldická analýza súčasného rusínskeho znaku – Heraldic analysis of the current Rusyn coat of arms. //Русиньска народна сімболіка. Свідник. с. 101–128 of 209. ISBN 978-80-89755-03-5. http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf. "Што до самого попису ербу, з погляду гералдічных правил мать тоты неточности: • Правило правого і лівого боку говорить, же на ерб ся позерать як на чоловіка, його правый бік є вліво і наопак (счасти є то звязане з тзв. гералдічнов почливостьов). Значіть, же смугы суть на правім боці, медвідь на лівім. • Горізонталны „смугы“ ся (подля грубкы) называють гряды, латы і ниткы (вертікалны суть колы, коликы і пруты). • Правило гералдічных тінктур говорить, же в ербі мож хосновати лем гералдічны металы, котрыма суть злато і стрібро, мож їх нагородити жовтов і білов, але все ся пописують як злато і стрібро (!). Дале ся хоснують гералдічны фарбы, котрыма суть червена, белава (синя), чорна, зелена, даколи ку ним приступить і пурпурова (кырвавочервена, багряна), а наконець то суть гералдічны кожушины, котрыма суть гермелін, куна і вывірка. В ербі ся не сміє обявити помаранчова, кавейова (руда) і іншы фарбы з часів тзв. упадковой гералдікы. • Фарбы суть без одтінів а при кодіфікації знаків (ербів) ся становлюють їх точны фаребны параметры. У ербів не єствують світлы або тмавы одтіні (!). Белава є все белава, червена є червена і под. Кідь ся даґде обявить і выображіня ербу, де суть фарбы наоко одтіньованы, пописують ся без одтінів. Зато суть смугы сині не світлосині, медвідь є червеный, не тмавочервеный. Може то є лем зато, бо гералдіка є і кумштом, а каждый, хто выображує або выготовлює ерб, вытварять го подля свого естетічного чутя. В ербі ся не сміють обявити нараз два різны одтіні єдной фарбы."