Доробратово
Доробра́тово авадь Драгобра́т (мад. Drágabártfalva) (укр. Доробратово) (рум. Dorobratovo) — село у Мукачовськӯм районови (бывшый Иршавскый район), Закарпатьской области, Украйины.
село України
Доробратово
Доробратово | |||||||||||||||||||
GeoNames:709700;
|
Назва
[едітовати | едітовати жрідло]Первый раз ся споминать у документох 1378 року, ге Dragabratfalva. За часӯв Ракуськой Рішы стрічаєме нараз три назвы: Dragobratdorf, Dragobartfalva и Dorobratova. В Чехословацький період хоснувуть ся назвы Dorobratovo (1925) и Drahobratovo (1930). Пуд час управліня мадяр Drágabártfalva. А при Украйині и СССР: Доробратово[1].
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Село первый раз ся споминать у 1378 році.
У 1393—1414 роках ґаздов Мукачовської домінії и Доробратова у її составови быв князь Федор Корятович.
У 1703—1711 роках дивять доробратовчан служили у армії князя Ференца ІІ Ракоці и брали участь у ёго восстаниёви против Ґабсбурґӯв. Поименный список сих вояк приводить Тывдар Легоцькый у свою̄в роботі «Bereg vármegye monographiája»:
Gerevics Hritz, Kiss András hajdúk, Dénes Gergely palotás, Szabó Sándor, Mármarosi György, Kiss János, Szües György, Hegeds Lrincz és Dénes Vaszil, hajdúk.
У 1729 році село Доробратово въедно из усьыв Мукачовсько-Чинадёвськыв домініё перийшло у ґаздӯвство рода Шынборн (Schönborn).
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]У селі на 2023 рӯк живе 1709 людий, из них[2]:
Націоналнӯсть | 1890 | 1910 | 1930 | 1941 (язык) | 2001 (язык) | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Число | % | Число | % | Число | % | Число | % | Число | % | |
Русины | 1153 | 93.28 % | 1454 | 93.38 % | 1609 | 91.26 % | 1924 | 93.13 % | 2028 | 99.46 % |
Німці | 1 | 0.08 % | 77 | 4.95 % | – | – | – | – | – | – |
Мадяры | 82 | 6.63 % | 25 | 1.61 % | 8 | 0.45 % | 25 | 1.21 % | 2 | 0,10 % |
Чехы/Словены | – | – | – | – | 21 | 1.19 % | 1 | 0.05 % | – | – |
Жиды | – | – | – | – | 116 | 6.58 % | 103 | 4.99 % | – | – |
Цигани | – | – | 1 | 0.06 % | 9 | 0.51 % | 13 | 0.58 % | 8 | 0,39 % |
Усёго | 1236 | 1557 | 1763 | 2066 | 2038 | |||||
Реліґія | Число | % | Число | % | Число | % | Число | % | даных ниє | |
Греко-католикы | 1166 | 94.34 % | 1463 | 93.96 % | 1554 | 88.15 % | 1895 | 91.72 % | ||
Римокатоликы | 15 | 1.21 % | 8 | 0.51 % | 22 | 1.25 % | 9 | 0.44 % | ||
Протестанты | 8 | 0.65 % | 1 | 0.06 % | 7 | 0.40 % | 3 | 0.15 % | ||
Иудеї | 47 | 3.80 % | 85 | 5.46 % | 117 | 6.64 % | 107 | 5.18 % | ||
Православні | – | – | – | – | 63 | 3.57 % | 52 | 2.52 % |
Присілкы
[едітовати | едітовати жрідло]
Історично склалися назвы присілкӯв села:
• Вышняны
- Нижняни
- Поганы
- Малашковиця
- Поконечник
- Дурыбатковиця
- Мозговиця
- Босня
- Уличинка
- Циганська
Туристичны міста
[едітовати | едітовати жрідло]- храм ст. Миколая Чудотворця (1946) спроектованый изнамым архітектором Еміліаном Еґреші. Иконы из иконостаса, бочного алтаря, и иппен алтарьну часть порисовав изнамый малярь Йосип Бокшай
- скала из андезиту на горі Горотань (408 м.), из вирьха мож увідіти файный пейзаж долины уд озера Горбок до Форношського озера, видко окрес вароша Мукачово, замок Паланок и гора Галіш тай гора Ловачка.
- У пудножжя горы Гат є пещера — катакомбна цирьков, из жрідлом воды и камляным алтарём, айбо у 1970-ых роках пещерный храм часточно обвалив ся.
- радонові жрідла, які издавна изнамі свойыми цілителными властивостями.
- много соляных жрідел высокої концентрації (ропа)
- безкурґанный могыльник и обстанкы поселень куштановицької культури ранньої залізної доби (VI—IV ст. до Р. Х.) та перших століть нашої ери.
- 11 мраморных табличок, де викарбувані имена згыблых воинӯв-доробратовчан в часз Первої тай Другої світової во̄йны.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ ZSOLT, SEBESTYÉN (2010) (по Hungary). BEREG MEGYE HELYSÉGNEVEINEK ETIMOLÓGIAI SZÓTÁRA. Nyíregyháza: Bessenyei Könyvkiadó. pp. 41.
- ↑ https://sss-ua.org/wp-content/uploads/2024/02/Sotsialnyy-pasport_Mukachivska-TH_5.pdf
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „населення 1989“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „населення 2001“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
<ref>
з іменом „населення 2001 мова“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.