Перейти до вмісту

Доробратово

Матеріал з Вікіпедія

Доробра́тово авадь Драгобра́т (мад. Drágabártfalva) (укр. Доробратово) (рум. Dorobratovo) — село у Мукачовськӯм районови (бывшый Иршавскый район), Закарпатьской области, Украйины.

село України
Доробратово
Доробратово
48°21'4"N, 22°54'21"E
Держава Україна
Админединка Мукачовськый район
• Закарпатьска область
Основан1378
Высота центра 137 метер
Площадь6,360 Квадратный кілометер
Часова зонаUTC+2:00
Почтовый индекс 90113

Первый раз ся споминать у документох 1378 року, ге Dragabratfalva. За часӯв Ракуськой Рішы стрічаєме нараз три назвы: Dragobratdorf, Dragobartfalva и Dorobratova. В Чехословацький період хоснувуть ся назвы Dorobratovo (1925) и Drahobratovo (1930). Пуд час управліня мадяр Drágabártfalva. А при Украйині и СССР: Доробратово[1].

Село первый раз ся споминать у 1378 році.

У 1393—1414 роках ґаздов Мукачовської домінії и Доробратова у її составови быв князь Федор Корятович.

У 1703—1711 роках дивять доробратовчан служили у армії князя Ференца ІІ Ракоці и брали участь у ёго восстаниёви против Ґабсбурґӯв. Поименный список сих вояк приводить Тывдар Легоцькый у свою̄в роботі «Bereg vármegye monographiája»:

Gerevics Hritz, Kiss András hajdúk, Dénes Gergely palotás, Szabó Sándor, Mármarosi György, Kiss János, Szües György, Hegeds Lrincz és Dénes Vaszil, hajdúk.

У 1729 році село Доробратово въедно из усьыв Мукачовсько-Чинадёвськыв домініё перийшло у ґаздӯвство рода Шынборн (Schönborn).

У селі на 2023 рӯк живе 1709 людий, из них[2]:

Націоналнӯсть 1890 1910 1930 1941 (язык) 2001 (язык)
Число % Число % Число % Число % Число %
Русины 1153 93.28 % 1454 93.38 % 1609 91.26 % 1924 93.13 % 2028 99.46 %
Німці 1 0.08 % 77 4.95 %
Мадяры 82 6.63 % 25 1.61 % 8 0.45 % 25 1.21 % 2 0,10 %
Чехы/Словены 21 1.19 % 1 0.05 %
Жиды 116 6.58 % 103 4.99 %
Цигани 1 0.06 % 9 0.51 % 13 0.58 % 8 0,39 %
Усёго 1236 1557 1763 2066 2038
Реліґія Число % Число % Число % Число % даных ниє
Греко-католикы 1166 94.34 % 1463 93.96 % 1554 88.15 % 1895 91.72 %
Римокатоликы 15 1.21 % 8 0.51 % 22 1.25 % 9 0.44 %
Протестанты 8 0.65 % 1 0.06 % 7 0.40 % 3 0.15 %
Иудеї 47 3.80 % 85 5.46 % 117 6.64 % 107 5.18 %
Православні 63 3.57 % 52 2.52 %
Історичны части села Доробратово

Історично склалися назвы присілкӯв села:

• Вышняны

  • Нижняни
  • Поганы
  • Малашковиця
  • Поконечник
  • Дурыбатковиця
  • Мозговиця
  • Босня
  • Уличинка
  • Циганська

Туристичны міста

[едітовати | едітовати жрідло]
  • храм ст. Миколая Чудотворця (1946) спроектованый изнамым архітектором Еміліаном Еґреші. Иконы из иконостаса, бочного алтаря, и иппен алтарьну часть порисовав изнамый малярь Йосип Бокшай
  • скала из андезиту на горі Горотань (408 м.), из вирьха мож увідіти файный пейзаж долины уд озера Горбок до Форношського озера, видко окрес вароша Мукачово, замок Паланок и гора Галіш тай гора Ловачка.
  • У пудножжя горы Гат є пещера — катакомбна цирьков, из жрідлом воды и камляным алтарём, айбо у 1970-ых роках пещерный храм часточно обвалив ся.
  • радонові жрідла, які издавна изнамі свойыми цілителными властивостями.
  • много соляных жрідел высокої концентрації (ропа)
  • безкурґанный могыльник и обстанкы поселень куштановицької культури ранньої залізної доби (VI—IV ст. до Р. Х.) та перших століть нашої ери.
  • 11 мраморных табличок, де викарбувані имена згыблых воинӯв-доробратовчан в часз Первої тай Другої світової во̄йны.
  1. ZSOLT, SEBESTYÉN (2010) (по Hungary). BEREG MEGYE HELYSÉGNEVEINEK ETIMOLÓGIAI SZÓTÁRA. Nyíregyháza: Bessenyei Könyvkiadó. pp. 41. 
  2. https://sss-ua.org/wp-content/uploads/2024/02/Sotsialnyy-pasport_Mukachivska-TH_5.pdf

Хыбна цітація: На <ref> з іменом „населення 1989“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref> з іменом „населення 2001“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.

Хыбна цітація: На <ref> з іменом „населення 2001 мова“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.