Димитрій Сидор
| Димитрій Сидор | |
|---|---|
| Дмитро Дмитрович Сидор | |
 Димитрій Сидор в октовбрі 2012. року | |
| Чинность | священик, політік |
| Горожанство | Україна |
| Уроджѣня | 29. марця 1955 |
| Мѣсто роджѣня | Лецовиця |
Дими́трій Си́дор (укр. Димитрій Димитрович Сидор; 29. марця 1955, Лецовиця) є русинськый православный сященик и політичный діяч, митрофорный протоієрей Украйинської православної церьквы Московського патріархата (УПЦ МП) и настоятель Хрестовоздвиженського собора тай Храма Христа Спасителя в Ужгороді.
Жывотопис
[едітовати | едітовати жрідло]Димитрій Сидор ся родив 29. марця 1955. року в селі Лецовиця Мукачувського района. Уд 1971. року штудовав в Ужгородському інституті на спеціалности „Електронні направы“. Робив на воєнному заводі „Мукачевприбор“, заганяв ся на воєнні заводы тай базы Сєверодвінска, Сєвероморска тай Ґаджієва. У 1982. році кунчив Московську духновну академію тай став кандидатом богословія.[1]
Реліґійна діялность
[едітовати | едітовати жрідло]Быв редактором ґазеты „Християнська родина“.[2]
На 2026. рук Димитрій Сидор — митрофорный протоєрей Украйинської православної церьквы Московського патріархата (УПЦ МП) и настоятель Хрестовоздвиженського собора тай Храма Христа Спасителя в Ужгороді, де справляє богослужіня, котрі ся транслувут на сторунках собора в соціалных сітках. Керовник громадської орґанізації „Закарпатське товариство імені Кирила і Мефодія“,[3] реліґійної орґанізації „Православна релігійна громада УПЦ (Хресто-Воздвиженська)“.[4]
Спувавтор русинськых товмачінь Єванґелія тай послань Апостолув,[5] Псалтыря.[6]
Ґраматика русинського языка
[едітовати | едітовати жрідло]Димитрій Сидор — головный автор „Граматикы Подкарпато-русинського языка“, представленої в Ужгороді в децембрі 2002.[7] У ґраматиці ся наприклад предлагат хосновати ґрафему Ôô и про передачу рефлекса [о] у новозакрытых складах (у студенôй, русинôв), и про [оу] (хôть, дôвг); хосновати Ёё из паров уйимкув и опціонално писати ять (Ѣѣ) про всокочіня етимолоґії. Ґраматика написана языком, приближеным ид церьковному и пораз проводит паралелі межи церьковнословянськов и русинськов бесідов. Подля слув самых авторув, робота над нив ся вела уд 1990. року.[7]:3
Політична діялность
[едітовати | едітовати жрідло]На убиранках 29. марця 1998. року Димитрій Сидор ся балотовав на єдномандатному выборчому округови №73 ги безпартійный самовысунутый кандидат; 27. фебруара 1998 його кандидатура была знята з голосованя. На тому округови побідив быв из 90.16% голосув кандидат уд Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) Віктор Медведчук.[8]
На убиранках 31. марця 2002. року ся балотовав на єдномандатному выборчому округови №70 ги безпартійный самовысунутый кандидат, де дустав 4,816 голосув (4.33%). На округови побідив быв из 35.47% голосув Сергій Ратушняк.[9] Поєдны жерела пишут, ож Димитрій Сидор быв депутатом Закарпатської обласної рады IV. скликаня (2002).[1][10][небізувноє жерело?]
На убиранках народных депутатув Украйины 26. марця 2006. року быв зареєстрованый уповноваженов особов уд Блоку Наталії Вітренко „Народна опозиція“ Прогресивної соціалістичної партії України і Партії „Русько-Український Союз“ (РУСЬ) у територіалному выборчому округови №66;[2][11][12] не пруйшов.
Контроверзії и судові процесы
[едітовати | едітовати жрідло]Зверненя ид Закарпатськуй обласнуй раді за референдум 1991
[едітовати | едітовати жрідло]25. октовбра 2008. року ся удбыв II. Европськый конґрес пудкарпатськых русинув, бігом котрого три орґанізації, у тум числі керованый Димитрійом Сидором „Сойм подкарпатских русинов“, пудписали зверненя ид депутатам Закарпатської обласної рады за „конституційну реалізацію результатів референдуму 1 грудня 1991 р. про входження Закарпатської області в склад України в статусі «Закарпаття – спеціальна самоврядна територія, як суб’єкт в складі незалежної України»“.[13] Тота подія узвала мішану реакцію публікы, и подакотрі украйинські тай реґіоналні пудкарпатські засобы масової інформації зачали обвиняти задіяных у сепаратизмі, засяганьови на територіалну цілосность Украйины тай роботі на російську власть.
Такой по тому, 30. октовбра 2008, в уданьови Закарпаття онлайн Beta опубліковали текст гибы письма передсіды правліня фонда „Русский мир“ В. Ніконова, котрый удповідав на заявку Димитрія Сидора за фінанчну „пудпору русинськых и російськых неділных ошкол Закарпатя“, и заявили, ож дустали го уд „джерела в правоохоронних органах“[14] — тота статя ся хосновала ги арґумент на хосен гіпотезы спувпраці Сидора из Російов и была розтиражована у другі ЗМІ.
20. новембра на Zaxid.net уйшов матеріал, цитувучый слова Сидора: „На сайті фонду дійсно була інформація, що фонд погоджується помогти нам у підтримці шкіл. Проте це було в серпні, а досі ми ні копійки не отримали. […] Інформація про те, що русини отримують з Росії гроші — це гра СБУ. […]“.[15]
Суд за „засяг на територіалну цілосность и недокывность Украйины“
[едітовати | едітовати жрідло]5. децембра 2008. року слідчоє удділеня Службы безпекы Украйины ініційовало судовый процес против Димитрія Сидора подля ч. 1 ст. 110 Криміналного кодекса Украйины („засяг на територіалну цілосность и недокывность Украйины“). 19. марця 2012. року в Ужгороді ся стало фіналноє засіданя Закарпатського обласного апелаційного суду в тому ділі; быв уголошеный вердикт: три рокы неволи из удтермінованьом исповненя засуду на два рокы, як тото пожадовав прокурор.[16]
Суд за „нарушеня рувноправности громадян“
[едітовати | едітовати жрідло]У марцьови 2023. року робутникы Службы безпекы Украйины уголосили Сидорови пудозру подля ч. 1 ст. 161 Криміналного кодекса Украйины („порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань та за іншими ознаками“), обвинили го у розпальованю реліґійної ненависти, удкликувучи ся на 7 епізодув, у котрых судово-лінґвістична експертиза, ініційована СБУ, найшла приниженя реліґійных чуств громадян другых конфесій и формованя ворожых настроюв (у тому числі го обвинили в публічных образах „реліґійных чуств украйинцюв, котрі проявили желаня празновати Руздво 25. децембра“).[17] На фебруар 2026. року не є фіналного вердикта суду.
Файта
[едітовати | едітовати жрідло]Жонатый на Анні (рожд. Шутко). Має доньок Анну тай Марію.[1]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 Сидор Дмитрий Дмитриевич (по ru). Всеукраїнський проект «Лідери регіонів». Архівна копія з оріґінала зроблена 2012-06-30. https://archive.ph/20120630005304/http://ukrlider.org.ua/uzhgorod/sidor.htm. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ 2,0 2,1 Виборчий список партії (блоку). Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" (по uk). Центральна виборча комісія України. 2006-03-26. https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001.html. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ ЗАКАРПАТСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ КИРИЛА І МЕФОДІЯ 22115206 (по uk). YouControl. 2026-02-05. https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/22115206/. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ ПРАВОСЛАВНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УПЦ (ХРЕСТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКА) 13597519 (по uk). YouControl. 2026-02-05. https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/13597519/. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ Інститут Історії и Філології в Ужгородҍ (2021). Новый Завѣт от Матѳея, Марка, Лукы, Їоанна, Святое благовѣствованїе, Евангелїє и Апостол на подкарпато-русинському языкови. Ужгород: Інститут Історії и Філології в Ужгородҍ.
- ↑ Інститут Історіи и Філологіи; Межинаро́дна Кирилло-Мефо́дієвська Акаде́мія Славя́нського Просвѣще́нія; Закарпа́тськоє о́бщество и́мени святы́х Кири́лла и Мефо́дія (2022). Псалтирь Церковно-богослужебный. Текст адаптиро́ванный к библе́йскому языку подкарпа́тских русинов. Ужгород: Карпатская Русь.
- ↑ 7,0 7,1 Сидор, Димитрий; Межинародный Карпатськый Інститут; Сойм Подкарпатськых русинốв; Руська Православна Академія; Кирило-Мефодієвська Академія Славянського Просвіщенія; Закарпатськоє подкарпато-русинськоє Общество имени Кирила и Мефодія (2002) (по rue). Граматика Подкарпато-русинського языка для подкарпа́тськых русинốв Закарпа́ття-Подкарпа́тськой Руси́, для русинôв, разсе́леных в стра́нах Євро́пы и емігра́нтôв Америкы. Ужгород: Карпатська Русь.
- ↑ Одномандатний виборчий округ №73. Чергові вибори 29.03.1998 (по uk). Центральна виборча комісія України. 2020-01-16. https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd1998/webproc0vfc93.html. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ Результати голосування в одномандатному виборчому окрузі. Чергові вибори 31.03.2002 (по uk). Центральна виборча комісія України. 2020-01-10. https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2002/webproc69v5d70.html?kodvib=400&kodreg=21&kodokr=70&kodkand=5519. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ Горєвой, Дмитро (2019-09-26). Дипломатичний скандал з церковним присмаком (по ru). LB.ua. https://lb.ua/society/2019/09/26/438265_diplomaticheskiy_skandal_tserkovnim.html. [перевірено 2026-02-06]. „В 2000-е Сидор идет в политику. В 2002 был депутатом областного совета, а в 2006 баллотировался по списку Блока Натальи Витренко в Верховную Раду.“
- ↑ Уповноважені особи у територіальному виборчому окрузі (по uk). Центральна виборча комісія України. 2014-10-23. Архівна копія з оріґінала зроблена 2026-02-06. https://web.archive.org/web/20260206110406/https://cvk.gov.ua/pls/vnd2006/W6P026891f.html?PT001F01=600&pf7331=66. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ Про реєстрацію уповноважених осіб Блоку Наталії Вітренко "Народна опозиція" Прогресивної соціалістичної партії України та Партії "Русько-Український Союз" (РУСЬ) у територіальних виборчих округах з виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року (по uk). Верховна Рада України. 2006-03-24. Архівна копія з оріґінала зроблена 2024-08-29. https://web.archive.org/web/20240829102907/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311359-06#Text. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ Звернення 2-го Європейського Конгресу Підкарпатських Русинів від 25-го жовтня 2008 р. до депутатів Закарпатської обласної ради (фотокопія документу, том 8 стор. 100 кримінальної справи). rusyn.eu. 2024-01-02. https://rusyn.eu/2024/01/02/zvernennya-2-go-yevropejskogo-kongresu-pidkarpatskih-rusiniv-vid-25-go-zhovtnya-2008-r-do-deputativ-zakarpatskoi-oblasnoi-radi-fotokopiya-dokumentu/. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ Сепаратист Сидор отримав російський грант на "поддержку и развитие русинских и русских воскресных школ Закарпатья" (по uk). Закарпаття онлайн Beta. 2008-10-30. https://zakarpattya.net.ua/News/29273-Separatyst-Sydor-otrymav-rosiiskyi-hrant-na-podderzhku-y-razvytye-rusynskykh-y-russkykh-voskresn%D1%8Bkh-shkol-Zakarpatia. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ Закарпатський сепаратист Сидор поскаржився, що за 30 тисяч доларів переворот зробити не зможе (по uk). Zaxid.net. 2008-11-20. https://zakarpattya.net.ua/News/30324-Zakarpatskyi-separatyst-Sydor-poskarzhyvsia-shcho-za-30-tysiach-dolariv-perevorot-zrobyty-ne-zmozhe. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ Священику Димитрію Сидору суд дав 3 роки з відтермінуванням (по uk). Прес-служба прокуратури Закарпатської області. 2012-03-20. Архівна копія з оріґінала зроблена 2026-02-06. https://web.archive.org/web/20260206124206/https://zak.gp.gov.ua/ua/general_news.html?_m=publications&_t=rec&id=103181&fp=6060&s=print. [перевірено 2026-02-06].
- ↑ За матеріалами СБУ підозру отримав настоятель храму УПЦ (МП) на Закарпатті (по uk). Служба безпеки України. 2023-03-16. https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-pidozru-otrymav-nastoiatel-khramu-upts-mp-na-zakarpatti. [перевірено 2026-02-06].