Дагестан
Даґестан, або Республіка Даґестан, — субєкт Российской Федероції, республіка у єй составі. Входить у Сїверо-Кавказькый федералный округ. Головне містом — город Махачкала.
Была заснована 19 януара 1921 року як автономна республіка.
Граничить з Азербайджаньсков Республіков, Ґрузійов, Чеченьсков Республіков, Ставропольскым крайом и Республіков Калмыкія.
Державны языкы суть руськый и языкы вшыткых містных народів (наприклад: аварськый, дарґіньскый, кумыкськый и другі).
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Даґестан є розташованый на крайнім юзі европейской части Росії, у сїверо-выходній части Кавказу, вздовж побережя Каспійского моря. У сїверній части республікы суть векша частка Кумыцькой равнины и частка Ногайськой степи, у южній — предгоря и горы Великого Кавказу. Продовжітелность терїторії із сївера на юг чінить коло 414 кілометрів, із запада на выход — 222 кілометрів. Даґестан на сїверї граничить зо Ставропольскым крайом и Калмыкійов, на западі — з Чеченьсков Республіков и Ґрузійов, на юзі — з Азербайджаном. На граніцї з Азербайджаном є розташована крайня южна точка Росії — гора Базардюзю.
Рельєф
[едітовати | едітовати жрідло]Ороґрафія Даґестана є своєрїзна: 245-кілометрова полоса предгорів ся опирать у поперечны хребты, котры обкаюють великанов дугов Внутрішный Даґестан. Дві основны рїкы вырывають ся з гір — Сулак на сїверї и Самур на юзі.
Внутрішный Даґестан ся дїлить на среднёгірскый, платообразный раён и алпійськый, высокогірскый.
Горы занимають площу 25,5 тысяч км², a середня вышка цїлой терїторії Даґестана дорівнює 960 метрів. Найвысша точка — Базардюзю (4466 метрів).
Каспійске побережя и векша частка низменностей лежить на 27 метрів нижше уровня світового океана.
Гідроґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Із выхода терїторія Даґестана ся омыває водами Каспійского моря. Юг и середню частку республікы занимають горы и предгоря Великого Кавказу.
Рїкы
[едітовати | едітовати жрідло]У Даґестанї протїкає 6255 рїк (в тім чіслї 100 головных), найвекшыма з якых суть Терек, Сулак, Самур, Рубас з притоками. Вшыткы рїкы належать до басейну Каспійского моря. Сївер Даґестана є бідный на рїкы завдякы сухому клімату.
Сулак — є найвекша рїка у Даґестанї, ся утворює при злитю рїк Койсу. На Сулак припадає половина вшыткых гідроенерґоресурсів Даґестана, ту суть розташованы Чіркейська ГЕС и другі. Самур є другов по величіні рїков.
Озера
[едітовати | едітовати жрідло]Озеро Кезенойам — найвекше и найглубше гірське озеро на Сївернім Кавказі. Мають ся також Нижнєте́рскы озера и Озеро Ак-Ґёль у Махачкалі.
Клімат
[едітовати | едітовати жрідло]Клімат на сїверї и у централній части Даґестана є помірно-контіненталный и засушлівый.
Даґестан є подїленый на три зоны: гірську (высше 850 м), предгірну (од 150 до 850 м) и равнинну (од мінус 28 до 150 м).
Середня температура найхолоднїшого мїсяця — януара од плюс 1 градуса до мінус 10 градусів. Середня температура юлія од плюс 9 градусів до плюс 25 градусів. Середнёрочне кілько опадів од 190 до 1090 міліметрів. Веґетачный період чінить 200–240 днів.
Часове пасмо
[едітовати | едітовати жрідло]Даґестан є у часовій зоні МСК (московськый час). Одхылїня од УТС чінить плюс 3 годины.
Рослинность
[едітовати | едітовати жрідло]У Даґестанї ростуть около 4500 видів высшых рослин, з якых 1100 суть ендемікы. На равнинї рослинность є головнї полупустынна. У субалпійськых и алпійськых луках переважають вівсяніця, клевер и другі. На вышцї 3200–3600 метрів переважають мохы, лишїйникы и студостійкы рослины.