Перейти до вмісту

Давыд-Городок

Матеріал з Вікіпедія
ДіалектБоржавськый


Давы́д-Городо́к (біл. Давыд-Гарадок) (рус. Давид-Городок) (поль. Dawidgródek) (укр. Давид-Городок) (пол. Давыд-твэрдь, Давыд-Городок) — варош у Столиньскому районови, Брестьской области, Білоруси.

Давыд-Городок
Давыд-Гарадок
Ерб
Герб Давид-Городка
Основны інформації
52°3'20"N, 27°12'50"E
КраїнаБілорусія
Админединка Столинський район (район Білорусі)
Админцентр дляQ9269611, Давид-Городоцький район
Перша змінка1127
Жытелїв 5 658 (1 януар 2025)
Поштовы індексы225540
Часова зонаUTC+3
Надморьска вышка 130 метер
Мапа
Містьскый уряд

VIAF:149006823;OSM:6722286;

Давыд-Городок находить ся у 36 км на северо-выход уд Столина, у 245 км уд Бреста и у 39 км уд желізничной станції Горинь на лінії Лунинець — Сарны. Автопутями варош зъединеный из Піньском и Столином.

Варош первый раз ся споминать у 1127 році.

Печать Давыда Игорёвича

Основателём вароша рахує ся волыньскый князь Давыд Игорёвич, якому пӯмля зїзда князю̄в у Вытачови (1100) принадлежала иппен и Погорина, иппен на ёго честь варош и одержав назву. Давыд-Городок входив у состав Волыьского княжества. У XIIXIII сторочу — центр уділного княжества, потӯм — у составови Великого Княжества Литовського. Изнамі имена князю̄в-ґаздӯв вароша: Иван, Юрій, Дмитрій тай Митко Давыдович. По смерти посліднёго, Давыд-Городок — ґаздӯвство бывшого Великого князя Литовського Свидригайла. По смерти Свидригайла, из 1452 року, варошом владіла ёго вдова княгыня Анна (до 1486). Из 1509 року варош входив у состав Піньского княжества.

У 15211551 роках Давыд-Городок є у ґаздӯвствови польской кралици Боны Сфорца. По помочі из її боку у Давыд-Городок тай окрес зачали приїзжати и селитися Жиды из Западной Европы. Они занимали ся ремеслами и торговлёв, хосновали ся значителными льготами у економіцькӯі сфері, мали своє самоушорованя — жили Кагалом, віровали у Иудаїзм. Туй быв свӯв рабин, дійствовали дві синаґоґы, жидӯвські школы.

Пӯсля прихода советьской власти у 1939 році уключеный у состав СССР у составови БССР. 3 януара 1940 року став районным центром Піньской области.

7 юла 1941 року Давыд-Городок быв здатый Челленыв Армадов и узятый Вермахтом. 10 авґуста 1941 року близко 3000 чоловікӯв-жидӯв Давыд-Городка, віком поверх 14 рокӯв были уведені за варош и розстріляні Міліціёв-СС и містными поліцаями. Жидӯвськых жӯн и дітий (близко 1200 особ), містні жытелі угнали из вароша, а их пожыткы были розграблены. Ге наслідок, почти усі они згыбли у столиньскому ґетто у урочищови Стасино. 9 юла 1944 року Давыв-Городок узятый вӯйськами 1. Білоруського фронта у ходови Білоруськой стратеґіцькой наступалной операції.

У септемброви 1944 року до Давыд-Городка совершенили пропагандный рейд удділеня УПА — отряд «Дороша».

Из 8 януара 1954 року у Брестьскӯв области. 19 януара 1961 року Давыд-Городоцькый район ліквідоватый, ёго територія припоєна до Столиньского района.

У варошови на 2009 рӯк живе 6573 людий, из них:

Націоналнӯсть Число Процент
білорусы 6283 95,59 %
цигани 163 2,48 %
русы 76 1,16 %
украйинці 34 0,52 %
инні 10 0,15 %
полякы 3 0,05 %
грузины 1 0,02 %
мордва 1 0,02 %
націоналнӯсть не указана 1 0,02 %
дві и бӯлше націоналности 1 0,02 %
Усёго 6573 100 %

Районна болниця на 200 міст, поліклініка тай 2 аптекы из 30 дохторами и 142 роботника медичного персонала сириднёї ланкы.

Історичні памнятникы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Замкова гора (XII стороча)
  • Цирьков сятого Юрія (2-а пол. XVII стороча).
  • На території вароша сохранило ся стародавнёє городище кольцоподобної формы, укріпленоє рвом и валом.

Иппен позерайте

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Поліщукы
  • Столин

Хыбна цітація: На <ref> з іменом „клімат“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref> з іменом „населення 2009“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref> з іменом „населення 2009 національність“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.

Хыбна цітація: На <ref> з іменом „Хміль“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
  • Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.