Гуляйполе

Гуляйполе
	Гуляйполе
Основны інформації
	47°39'51,98"N, 36°15'47,41"E
Країна	Україна
Админединка	Гуляйпільський район, Гуляйпільська волость, Пологівський район (колишній район України)
Админцентр для	Гуляйпільський район
Засноване	1770 десятиріччя
Жытелїв	12 786 (1 януар 2022)
Розлога	24,75 Квадратный кілометер
Поштовы індексы	70200
Часова зона	UTC+2:00, UTC+3:00
Надморьска вышка	108 метер
Містьскый уряд
Вебова сторінка	http://gpmrada.gov.ua
	Медіа у Вікіскладї OSM:17778380;

Тота статья не мать зазначены жерела або одказы, котрыма бы ся потвердила подана ту информация и так бы была овѣрителна.
Можете Википедии помочи тым, же ю вылѣпшите викизациов.

Суть другы вызнамы, см. Гуйляйполе (значеня).

Гуляйпо́ле (укр. Гуляйполе, рос. Гуляйполе, крым.-тат. Gulâypole) — варош у Пологовському районови, Запорізька область, Украйина.

Ґеоґрафія

Варош Гуляйполе є у 98 км уд областного центра (автопутями Н08Т 0814) и 26 км уд районного центра, у долині рікы Гайчул (назва рікы етимолоґізує ся из тюркськых языкӯв — гай «слободный» + чул «степ»),^[1] выше за течов на далині 3,5 км є село Марфопӯль, ниже за течією на далині 1,5 км є село Зеленоє. Майблизка желізнична станція — Гуляйполе (у 9 км). На северови Пологӯвськый район межить из Синельниковськым районом Дніпропетровськой области, на выходови — из Донецькыв.

Історія

Село Гуляйполе основано у 1770-ых роках на бывшых землях Кальміуської паланкы Вольностей вӯйська Запорозького низового у контексті політикы Російськой Рішы по залюдненю и освоєню завоёваных запорозькых земиль.^{[жрідло?]}

У 1785. році правліня Катеринославського намістництва обязало Новомосковськый земськый суд основати и обладити пиля Гайчура при балці Калмычкі державну воєнну слободу Гуляйполе. Тверджіня уддільных краёзнавцю̄в за тото, што назву населеному пунктови дали переселенці из міста Гуляйпӯль (часть нынішнёго Новомиргорода — районного центра Кіровоградьской области), не удержує жадної критикы и ґрунтує ся хыба на догадках. Ныні же, достеменно изнамо и пудтверджено архівными даными, што перві поселенці прибыли до новосотвореного населеного пункта из території Стародубщины, а пак Киёвщины, Чернігӯвщины, Полтавщины и Слобожанщины. Поселеня традиціонно ділило ся на сотні — адміністративно-територіалні єдениці. Так заселяли ся Подоляньска, Піщаньска, Гуряньска, Вербовська, Бочаньска, Харсуньска а потӯм и Польска сотні. У 1794. році поселеня мало 150 дворӯв.^{[жрідло?]}

У 1797. році построєно деривляну православну цирьков «Воздвижения Честного и Животворящого Христа Господнёго», а Гуляйполе стає волостным центром Александровського уїзда Катеринославськой ґубернії.^{[жрідло?]}

Жытелі края активно занимали ся земледілством и скотарьством. Розвивала ся торговля. У 1859. році у Гуляйполёви одбыв ся ярмарок. Фунґовало бӯлше пӯвсотни торговельних пудприємств из общым обігом 1 млн рублю̄в. Въедно из ними было великоє число торговельных лавок. Торговля способствовала приплывови обывательства. Кідь у 1810. році туй проживало 1852. особ, та у 1859. році — ужек 2521 особа.^{[жрідло?]}

У пореформный період у Гуляйполёви промышленні пудприємства взникали єден за єдным. У 1882 році зачав фунґовати завод сільськоґаздӯвськых машин пудприємця Кріґера. Через 10 рокӯв щи єден такый завод и паровый млин удкрыв капіталіст Кернер. Обадва заводы упускали жниварькы, конні молотарькы, січкарні и т.д. Великый паровый млин мав и поміщик Шредер. У слідувущі рокы стали робити обозный и винокурный заводы, пару олӯйниць, торговельні склады. У селі робили 18 бовтӯв, торговлёв занимало ся близко трёх десяткӯв купцю̄в. У 1898. році поблизь проклали желізницю Чаплине — Бердяньск, што сприятливо позначило ся на економічному розвитю села.^{[жрідло?]}

Из середины XIX. – зачатка XX. стороча село Гуляйполе стає торгово-промисловым варошом. У 1913. році туй проживало 16 150 особ.^{[жрідло?]}

Из 1884. року и аж до Первой світовой войны через кажді три рокы у Гуляйполёви одбывали ся земські выставкы-аукціоны сільськоґаздӯвської тай промысловой продукції.^{[жрідло?]}

Шырокого розгласа добыло Гуляйполе пуд час Гражданьской войны у Росії. Иппен туй у 1919–1921 роках містив ся осередок махновського кываня. Туй де родив ся и урӯс Нестор Махно. У 1919–1921 роках было столицёв Вольной території.^{[жрідло?]}

Пуд час Голодомора 1932–1933. рокӯв умерло маймало 108 жытелю̄в вароша.^{[жрідло?]}

Статус вароша — из 1938. року.^{[жрідло?]}

5. окто̄вбра 1941. року унаслідок Німицького наступа РСЧК покинули варош. Осінёв 1943. року РСЧК вернули ся у Гуляйполе.^{[жрідло?]}

19. юла 2020. року, у резултатови адміністративно-територіалноц реформы и ліквідації Гуляйпӯльского района, варош вошов у состав Пологӯвського района.^{[жрідло?]}

Російсько-украйиньска война

2. марца 2022. року у варошови повнӯстю пропали світло, вода. Приблизно через місяць зник газ. На нынішньый момент газ, вода, електроенерґія так и не появили ся. Тото одбыло ся унаслідок окупації ВС РФ Пологӯв.^{[жрідло?]}

22. юна 2022. року унаслідок обстріла ВС РФ быв пошкодженый паровый млин «Надія», построєный у 1894. році.^[2]

На зачатку 2024. року у варошови лишило ся бӯлше пӯдрога тысячі жытелю̄в. У основі тото старші люди, які не хочуть лишати хоть и знищеный и побитый, но рӯдный варош.^{[жрідло?]}

Економіка

ВАТ «Сільмаш».
ЗАТ «Аграрний дім».
Гуляйпӯльскый машиностроительный завод.
ЗАТ «Гуляйпільський сирзавод».
Гуляйпӯльскый елеватор.
Гуляйпӯльскый завод лакокрасочных уробӯв, ТОВ.
Гуляйпӯльскый варавтодор.

Обывательство

На 2025. рӯк живе 1 000 людий^[3].

У селі на 2001. рӯк живе 16 829 людий, из них:^{[жрідло?]}

Націоналнӯсть	Процент
украйинці	93.71%
русы	5.45%
білорусы	0.23%
армяне	0.15%
инні/не указали	0.46%

Знамі Родаци

Нестор Махно (1888–1934) — політик и общественный діятель, знамый анархіст радикалного напряма, командовав отрядами Анархістӯв, так званых «махн овцю̄в» у час Гражданьской войны у Росії.

Михаил Тардов, и иппен:
Деревянко Павло Микулаёвич (1899–1930) участник ослободителных кывань часӯв Гражданьской войны у Росії, член Аґіт-секції Запорозькой „Просвіты“. Розстріляный Запорозькым ЧК^[4]
Александр Михайлюта — автор кіносценарія художественного фільма «Секретный ешелон»;
Любов Геньба — поетеса, общественна діятелька, волонтерка;
Леонід Юхвід — автор изнамой повісті «Свадьба в Малиновке», у 1967. році сотворена єдноименна кінолента.

Памняткы и култура

Центр вароша составлять історичный архітектурный ансамбль строёк, які осячені історичными дійствамм, зъязаными из революціонныв діяльностёв вождя селянського анархістського кываня на югови Украйины (1918–1921) Нестора Махна.^{[жрідло?]}

За махновщину, изнамых землякӯв тай етноґрафію края мож дознати ся из експозиції Гуляйпӯльского краёзнавчого музея.^{[жрідло?]}

Из 2006. по 2009. рокы у Гуляйполёви у кӯнци авґуста одбшвав ся каждорӯчный музыкално-літературный фестиваль «День Незалежності з Махном» (МахноФест).^{[жрідло?]}

6. новембра 2018. року у Гуляйполёви голосно и творчо удпраздновали 130-роковину уд дня рождіня изнамого народного лідера, украйиньского революціонера Нестора Махна.^[5]

Єдныв из майузначных строёк и історичных памняток вароша рахує ся 130-рӯчный паровый млин «Надія»,^[кым?] построєный у 1894. році купцём ІІ. ґілдії Самсоном Йосиповичеч Саксаґаньскым. Купець уклав у стройку величезні гроші и даже заліз у довгы. Величезный паровый двигун купили в Анґлії. У 1907. році Самсон Саксаґанськый продав млин менонітови Давыдови Шредерови. Фактично млин став и первыв електростанціёв Гуляйполя, бо у 1912. році при нёму улкрыла ся централна електростанція вароша.^[6]

17. фебруара 2023. року унаслідок російськых обстрілӯв будову было знищено.^{[жрідло?]}

Ґалерея

Банк орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы (ул. Соборна, 75)
Махновська карета пиля Банка орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёынавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы (ул. Соборна, 75)
Банк орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы (ул. Соборна, 75)
Банк орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы(ул. Соборна, 75)
Млин поміщика Шредера, 1894. року постройкы (ул. Соборна)
Млин поміщика Шредера, 1894. року постройкы (ул. Соборна)
Млин поміщика Шредера, 1894. року постройкы (ул. Соборна)
Хыжа купця Карманова (ул. Шевченка) Ныні там находить ся аптека тай кафе.
Хыжа купця Карманова (ул. Шевченка). Ныні там находить ся аптека тай кафе.
Гуляйпӯльска чоловіча юімназія (Шевченка, 13).
Земська управа (ул. Шевченка 15). Ныні у сю̄в хыжи є Гуляйпӯльска вароська рада, Гуляйпӯльска районна рада, Гуляйпӯльскый УСЗН РДА.
Земська управа (ул. Шевченка 15). Ныні у цьому приміщенні знаходиться Гуляйпільська міська рада, Гуляйпільська районна рада, Гуляйпільський УСЗН РДА.
Выходна часть хыжи Земської управы (ул. Шевченка, 15). Ныні там ся находить Гуляйпӯльска вароська рада, Гуляйпӯльска районна рада, Гуляйпӯльскый УСЗН РДА.
Народный дом (ул. Шевченка). Ныні у сю̄в хыжи розміщена бібліотека.
Народный дом (ул. Шевченка). Наразі в цьому приміщенні знаходиться бібліотека.
Народний дім (вул. Шевченка). Наразі в цьому приміщенні знаходиться бібліотека.
Вчительський інститут (вул. Соборна, 107). Ныні туй находить ся Гуляйпільський ЦНАП.
Учительськый институт (ул. Соборна, 107).
Будівля вчительського інституту з двору (м. Гуляйполе, вул. Соборна, 107).
Меморіал згыблым воякам (ул. Герою̄в Украйины)
Братьска могыла жертв фашизма (ул. Шевченка)
Памнятник воинам-землякам (уд. Велика)
Памнятник воинам-землякам у варошови Гуляйполе.

Удкликованя

↑ Гуляйполе — столиця степів Архівовано 15 листопада 2009. на Запорізький обласний містотуристично-інформаційний центр Архівовано 15 листопада 2010.
↑ У Гуляйполі через обстріли окупантів пошкоджена будівля млину, побудованого наприкінці XIX століття. Перший Запорізький. 2022-06-23. http://1news.zp.ua/u-gulyajpoli-cherez-obstril-okupantiv-poshkodzhena-budivlya-mlinu-pobudovanogo-naprikinczi-xix-stolittya/.
↑ https://suspilne.media/amp/zaporizhzhia/953907-hocetsa-tisi-ta-sob-ne-strilali-ak-za-tri-roki-povnomasstabnoi-vijni-zminilosa-prifrontove-gulajpole-na-zaporizzi/
↑ (по uk-UA) Щоденник Павла Дерев'янка Ч.1/5 1899-1917 роки Запорізька «Просвіта» - видатні та завзяті -, https://www.youtube.com/watch?v=f2rAHTvpdwY, [перевірено 2023-11-23]
↑ У Гуляйполі гучно відсвяткували річницю від дня народження Нестора Махно Архівовано 10 грудня 2018. // tv5.zp.ua, 2018-11-06
↑ Росія нищить культурну спадщину України. Розповідаємо про 5 пам'яток на Запоріжжі (по uk). О, Море.Сity. https://omore.city/articles/353694/rosiya-nischit-kulturnu-spadschinu-ukraini-skilki-zrujnovano-na-zaporizhzhi. [перевірено 2024-04-30].

Хыбна цітація: На <ref> з іменом „Голодомор УІНП“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.

Скляренко Є. М. Гуляйполе Архівовано 2 лютого 2017. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 252. — ISBN 966-00-0405-2.
Л. Ф. Приходько. Гуляйполе Архівовано 2 лютого 2017. // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Гуляйполе.City Архівовано {{{2}}}. — інтернет-видання про життя міста, головні новини Гуляйполя
Гуляйполе — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР Архівовано {{{2}}}. (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
Гуляйпільська РДА Архівовано {{{2}}}.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Облікова картка на сайті Верховної Ради Архівовано {{{2}}}.
Гуляйполе — столиця степів на Запорізький обласний туристично-інформаційний центр
Гуляйполе-інфо Архівовано {{{2}}}.
вебсайт Гуляйпільської міської ради Архівовано {{{2}}}.
Погода в місті Гуляйполе Архівовано {{{2}}}.

Шаблона:Столиці України

[1] Гуляйполе — столиця степів Архівовано 15 листопада 2009. на Запорізький обласний містотуристично-інформаційний центр Архівовано 15 листопада 2010.

[zp.2022-06-23-2] У Гуляйполі через обстріли окупантів пошкоджена будівля млину, побудованого наприкінці XIX століття. Перший Запорізький. 2022-06-23. http://1news.zp.ua/u-gulyajpoli-cherez-obstril-okupantiv-poshkodzhena-budivlya-mlinu-pobudovanogo-naprikinczi-xix-stolittya/.

[3] ttps://suspilne.media/amp/zaporizhzhia/953907-hocetsa-tisi-ta-sob-ne-strilali-ak-za-tri-roki-povnomasstabnoi-vijni-zminilosa-prifrontove-gulajpole-na-zaporizzi/

[4] (по uk-UA) Щоденник Павла Дерев'янка Ч.1/5 1899-1917 роки Запорізька «Просвіта» - видатні та завзяті -, https://www.youtube.com/watch?v=f2rAHTvpdwY, [перевірено 2023-11-23]

[5] У Гуляйполі гучно відсвяткували річницю від дня народження Нестора Махно Архівовано 10 грудня 2018. // tv5.zp.ua, 2018-11-06

[6] Росія нищить культурну спадщину України. Розповідаємо про 5 пам'яток на Запоріжжі (по uk). О, Море.Сity. https://omore.city/articles/353694/rosiya-nischit-kulturnu-spadschinu-ukraini-skilki-zrujnovano-na-zaporizhzhi. [перевірено 2024-04-30].

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]