Перейти до вмісту

Гуляйполе

Зо сторінкы Вікіпедія
Тота статья не мать зазначены жерела або одказы, котрыма бы ся потвердила подана ту информация и так бы была овѣрителна.
Можете Википедии помочи тым, же ю вылѣпшите викизациов.


Сімбол чеперушкы
Гуляйполе
Гуляйполе
Ерб
Основны інформації
47°39'51,98"N, 36°15'47,41"E
КраїнаУкраїна
Админединка Гуляйпільський район, Гуляйпільська волость, Пологівський район (колишній район України)
Админцентр дляГуляйпільський район
Засноване1770 десятиріччя
Жытелїв 12 786 (1 януар 2022)
Розлога 24,75 Квадратный кілометер
Поштовы індексы70200
Часова зонаUTC+2:00, UTC+3:00
Надморьска вышка 108 метер
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://gpmrada.gov.ua

OSM:17778380;

Гуляйпо́ле (укр. Гуляйполе, рос. Гуляйполе, крым.-тат. Gulâypole) — варош у Пологовському районови, Запорізька область, Украйина.

Варош Гуляйполе є у 98 км уд областного центра (автопутями Н08Т 0814) и 26 км уд районного центра, у долині рікы Гайчул (назва рікы етимолоґізує ся из тюркськых языкӯв — гай «слободный» + чул «степ»),[1] выше за течов на далині 3,5 км є село Марфопӯль, ниже за течією на далині 1,5 км є село Зеленоє. Майблизка желізнична станція — Гуляйполе (у 9 км). На северови Пологӯвськый район межить из Синельниковськым районом Дніпропетровськой области, на выходови — из Донецькыв.

Село Гуляйполе основано у 1770-ых роках на бывшых землях Кальміуської паланкы Вольностей вӯйська Запорозького низового у контексті політикы Російськой Рішы по залюдненю и освоєню завоёваных запорозькых земиль.[жрідло?]

У 1785. році правліня Катеринославського намістництва обязало Новомосковськый земськый суд основати и обладити пиля Гайчура при балці Калмычкі державну воєнну слободу Гуляйполе. Тверджіня уддільных краёзнавцю̄в за тото, што назву населеному пунктови дали переселенці из міста Гуляйпӯль (часть нынішнёго Новомиргорода — районного центра Кіровоградьской области), не удержує жадної критикы и ґрунтує ся хыба на догадках. Ныні же, достеменно изнамо и пудтверджено архівными даными, што перві поселенці прибыли до новосотвореного населеного пункта из території Стародубщины, а пак Киёвщины, Чернігӯвщины, Полтавщины и Слобожанщины. Поселеня традиціонно ділило ся на сотні — адміністративно-територіалні єдениці. Так заселяли ся Подоляньска, Піщаньска, Гуряньска, Вербовська, Бочаньска, Харсуньска а потӯм и Польска сотні. У 1794. році поселеня мало 150 дворӯв.[жрідло?]

У 1797. році построєно деривляну православну цирьков «Воздвижения Честного и Животворящого Христа Господнёго», а Гуляйполе стає волостным центром Александровського уїзда Катеринославськой ґубернії.[жрідло?]

Жытелі края активно занимали ся земледілством и скотарьством. Розвивала ся торговля. У 1859. році у Гуляйполёви одбыв ся ярмарок. Фунґовало бӯлше пӯвсотни торговельних пудприємств из общым обігом 1 млн рублю̄в. Въедно из ними было великоє число торговельных лавок. Торговля способствовала приплывови обывательства. Кідь у 1810. році туй проживало 1852. особ, та у 1859. році — ужек 2521 особа.[жрідло?]

У пореформный період у Гуляйполёви промышленні пудприємства взникали єден за єдным. У 1882 році зачав фунґовати завод сільськоґаздӯвськых машин пудприємця Кріґера. Через 10 рокӯв щи єден такый завод и паровый млин удкрыв капіталіст Кернер. Обадва заводы упускали жниварькы, конні молотарькы, січкарні и т.д. Великый паровый млин мав и поміщик Шредер. У слідувущі рокы стали робити обозный и винокурный заводы, пару олӯйниць, торговельні склады. У селі робили 18 бовтӯв, торговлёв занимало ся близко трёх десяткӯв купцю̄в. У 1898. році поблизь проклали желізницю Чаплине — Бердяньск, што сприятливо позначило ся на економічному розвитю села.[жрідло?]

Из середины XIX. – зачатка XX. стороча село Гуляйполе стає торгово-промисловым варошом. У 1913. році туй проживало 16 150 особ.[жрідло?]

Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей.

Из 1884. року и аж до Первой світовой войны через кажді три рокы у Гуляйполёви одбывали ся земські выставкы-аукціоны сільськоґаздӯвської тай промысловой продукції.[жрідло?]

Шырокого розгласа добыло Гуляйполе пуд час Гражданьской войны у Росії. Иппен туй у 1919–1921 роках містив ся осередок махновського кываня. Туй де родив ся и урӯс Нестор Махно. У 1919–1921 роках было столицёв Вольной території.[жрідло?]

Пуд час Голодомора 1932–1933. рокӯв умерло маймало 108 жытелю̄в вароша.[жрідло?]

Статус вароша — из 1938. року.[жрідло?]

5. окто̄вбра 1941. року унаслідок Німицького наступа РСЧК покинули варош. Осінёв 1943. року РСЧК вернули ся у Гуляйполе.[жрідло?]

19. юла 2020. року, у резултатови адміністративно-територіалноц реформы и ліквідації Гуляйпӯльского района, варош вошов у состав Пологӯвського района.[жрідло?]

Російсько-украйиньска война

[едітовати | едітовати жрідло]
Хыжа пӯсля російського обстріла 30 юна 2022 року

2. марца 2022. року у варошови повнӯстю пропали світло, вода. Приблизно через місяць зник газ. На нынішньый момент газ, вода, електроенерґія так и не появили ся. Тото одбыло ся унаслідок окупації ВС РФ Пологӯв.[жрідло?]

22. юна 2022. року унаслідок обстріла ВС РФ быв пошкодженый паровый млин «Надія», построєный у 1894. році.[2]

На зачатку 2024. року у варошови лишило ся бӯлше пӯдрога тысячі жытелю̄в. У основі тото старші люди, які не хочуть лишати хоть и знищеный и побитый, но рӯдный варош.[жрідло?]

  • ВАТ «Сільмаш».
  • ЗАТ «Аграрний дім».
  • Гуляйпӯльскый машиностроительный завод.
  • ЗАТ «Гуляйпільський сирзавод».
  • Гуляйпӯльскый елеватор.
  • Гуляйпӯльскый завод лакокрасочных уробӯв, ТОВ.
  • Гуляйпӯльскый варавтодор.

На 2025. рӯк живе 1 000 людий[3].

У селі на 2001. рӯк живе 16 829 людий, из них:[жрідло?]

Націоналнӯсть Процент
украйинці 93.71%
русы 5.45%
білорусы 0.23%
армяне 0.15%
инні/не указали 0.46%

Памняткы и култура

[едітовати | едітовати жрідло]
МахноФест (2006)

Центр вароша составлять історичный архітектурный ансамбль строёк, які осячені історичными дійствамм, зъязаными из революціонныв діяльностёв вождя селянського анархістського кываня на югови Украйины (1918–1921) Нестора Махна.[жрідло?]

За махновщину, изнамых землякӯв тай етноґрафію края мож дознати ся из експозиції Гуляйпӯльского краёзнавчого музея.[жрідло?]

Из 2006. по 2009. рокы у Гуляйполёви у кӯнци авґуста одбшвав ся каждорӯчный музыкално-літературный фестиваль «День Незалежності з Махном» (МахноФест).[жрідло?]

6. новембра 2018. року у Гуляйполёви голосно и творчо удпраздновали 130-роковину уд дня рождіня изнамого народного лідера, украйиньского революціонера Нестора Махна.[5]

Єдныв из майузначных строёк и історичных памняток вароша рахує ся 130-рӯчный паровый млин «Надія»,[кым?] построєный у 1894. році купцём ІІ. ґілдії Самсоном Йосиповичеч Саксаґаньскым. Купець уклав у стройку величезні гроші и даже заліз у довгы. Величезный паровый двигун купили в Анґлії. У 1907. році Самсон Саксаґанськый продав млин менонітови Давыдови Шредерови. Фактично млин став и первыв електростанціёв Гуляйполя, бо у 1912. році при нёму улкрыла ся централна електростанція вароша.[6]

17. фебруара 2023. року унаслідок російськых обстрілӯв будову было знищено.[жрідло?]

  1. Гуляйполе — столиця степів Архівовано 15 листопада 2009. на Запорізький обласний містотуристично-інформаційний центр Архівовано 15 листопада 2010.
  2. У Гуляйполі через обстріли окупантів пошкоджена будівля млину, побудованого наприкінці XIX століття. Перший Запорізький. 2022-06-23. http://1news.zp.ua/u-gulyajpoli-cherez-obstril-okupantiv-poshkodzhena-budivlya-mlinu-pobudovanogo-naprikinczi-xix-stolittya/. 
  3. https://suspilne.media/amp/zaporizhzhia/953907-hocetsa-tisi-ta-sob-ne-strilali-ak-za-tri-roki-povnomasstabnoi-vijni-zminilosa-prifrontove-gulajpole-na-zaporizzi/
  4. (по uk-UA) Щоденник Павла Дерев'янка Ч.1/5 1899-1917 роки Запорізька «Просвіта» - видатні та завзяті -, https://www.youtube.com/watch?v=f2rAHTvpdwY, [перевірено 2023-11-23] 
  5. У Гуляйполі гучно відсвяткували річницю від дня народження Нестора Махно Архівовано 10 грудня 2018. // tv5.zp.ua, 2018-11-06
  6. Росія нищить культурну спадщину України. Розповідаємо про 5 пам'яток на Запоріжжі (по uk). О, Море.Сity. https://omore.city/articles/353694/rosiya-nischit-kulturnu-spadschinu-ukraini-skilki-zrujnovano-na-zaporizhzhi. [перевірено 2024-04-30]. 
Хыбна цітація: На <ref> з іменом „Голодомор УІНП“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
  • Скляренко Є. М. Гуляйполе Архівовано 2 лютого 2017. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 252. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Л. Ф. Приходько. Гуляйполе Архівовано 2 лютого 2017. // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Шаблона:Столиці України