Перейти до вмісту

Гуляйполе

Зо сторінкы Вікіпедія
Сімбол чеперушкы
Суть другы вызнамы, см. Гуляйполе (чеперушка).
Гуляйполе
Гуляйполе
Ерб
Основны інформації
47°39'51,98"N, 36°15'47,41"E
КраїнаУкраїна Украйина
КрайЗапорізька область
ОкресПологовськый район
Админцентр дляГуляйпільський район
Засноване1770 десятиріччя
Жытелїв 150 де-факто(20.12.2025)[1]
Розлога 24,75 Квадратный кілометер
Поштовы індексы70200
Телефонный код6145
Часова зонаUTC+2:00, UTC+3:00
Надморьска вышка 108 метер
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://gpmrada.gov.ua
OSM:17778380;

Гуляйпо́ле (укр. Гуляйполе, рос. Гуляйполе) — варош у Пологовському районови, Запорізька область, Украйина.

Ґеоґрафія

[едітовати | едітовати жрідло]

Варош Гуляйполе є у 98 км уд областного центра (автопутями Н08Т 0814) и 26 км уд районного центра, у долині рікы Гайчул (назва рікы етимолоґізує ся из тюркськых языкӯв — гай «слободный» + чул «степ»),[2] выше за течов на далині 3,5 км є село Марфопӯль, ниже за течією на далині 1,5 км є село Зеленоє. Майблизка желізнична станція — Гуляйполе (у 9 км). На северови Пологӯвськый район межить из Синельниковськым районом Дніпропетровськой области, на выходови — из Донецькыв.

Історія

[едітовати | едітовати жрідло]

Село Гуляйполе основано у 1770-ых роках на бывшых землях Кальміуської паланкы Вольностей вӯйська Запорозького низового у контексті політикы Російськой Рішы по залюдненю и освоєню завоёваных запорозькых земиль.[3]

У 1785. році правліня Катеринославського намістництва обязало Новомосковськый земськый суд основати и обладити пиля Гайчура при балці Калмычкі державну воєнну слободу Гуляйполе. Тверджіня уддільных краёзнавцю̄в за тото, што назву населеному пунктови дали переселенці из міста Гуляйпӯль (часть нынішнёго Новомиргорода — районного центра Кіровоградьской области), не удержує жадної критикы и ґрунтує ся хыба на догадках. Ныні же, достеменно изнамо и пудтверджено архівными даными, што перві поселенці прибыли до новосотвореного населеного пункта из території Стародубщины, а пак Киёвщины, Чернігӯвщины, Полтавщины и Слобожанщины.[4] Поселеня традиціонно ділило ся на сотні — адміністративно-територіалні єдениці. Так заселяли ся Подоляньска, Піщаньска, Гуряньска, Вербовська, Бочаньска, Харсуньска а потӯм и Польска сотні. У 1794. році поселеня мало 150 дворӯв.[5]

У 1797. році построєно деривляну православну цирьков «Воздвижения Честного и Животворящого Христа Господнёго», а Гуляйполе стає волостным центром Александровського уїзда Катеринославськой ґубернії.[6]

Жытелі края активно занимали ся земледілством и скотарьством. Розвивала ся торговля. У 1859. році у Гуляйполёви одбыв ся ярмарок. Фунґовало бӯлше пӯвсотни торговельних пудприємств из общым обігом 1 млн рублю̄в. Въедно из ними было великоє число торговельных лавок. Торговля способствовала приплывови обывательства. Кідь у 1810. році туй проживало 1852. особ, та у 1859. році — ужек 2521 особа.[7]

У пореформный період у Гуляйполёви промышленні пудприємства взникали єден за єдным. У 1882 році зачав фунґовати завод сільськоґаздӯвськых машин пудприємця Кріґера. Через 10 рокӯв щи єден такый завод и паровый млин удкрыв капіталіст Кернер. Обадва заводы упускали жниварькы, конні молотарькы, січкарні и т.д. Великый паровый млин мав и поміщик Шредер. У слідувущі рокы стали робити обозный и винокурный заводы, пару олӯйниць, торговельні склады. У селі робили 18 бовтӯв, торговлёв занимало ся близко трёх десяткӯв купцю̄в.[8] У 1898. році поблизь проклали желізницю Чаплине — Бердяньск, што сприятливо позначило ся на економічному розвитю села.[9]

Из середины XIX. – зачатка XX. стороча село Гуляйполе стає торгово-промисловым варошом. У 1913. році туй проживало 16 150 особ. осіб.[9]

Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей.

Из 1884. року и аж до Первой світовой войны через кажді три рокы у Гуляйполёви одбывали ся земські выставкы-аукціоны сільськоґаздӯвської тай промысловой продукції.[9]

Шырокого розгласа добыло Гуляйполе пуд час Гражданьской войны у Росії. Иппен туй у 1919–1921 роках містив ся осередок махновського кываня. Туй де родив ся и урӯс Нестор Махно. У 1919–1921 роках было столицёв Вольной території.[10]

Пуд час Голодомора 1932–1933. рокӯв умерло маймало 108 жытелю̄в вароша.[11]

Статус вароша — из 1938. року.[12]

5. окто̄вбра 1941. року унаслідок Німицького наступа РСЧК покинули варош. Осінёв 1943. року РСЧК вернули ся у Гуляйполе.[13]

19. юла 2020. року, у резултатови адміністративно-територіалноц реформы и ліквідації Гуляйпӯльского района, варош вошов у состав Пологӯвського района.[14]

Російсько-украйиньска война

[едітовати | едітовати жрідло]
Хыжа пӯсля російського обстріла 30 юна 2022 року

2. марца 2022. року у варошови повнӯстю пропали світло, вода. Приблизно через місяць зник газ. На нынішньый момент газ, вода, електроенерґія так и не появили ся. Тото одбыло ся унаслідок окупації ВС РФ Пологӯв.[15]

22. юна 2022. року унаслідок обстріла ВС РФ быв пошкодженый паровый млин «Надія», построєный у 1894. році.[16]

На зачатку 2024. року у варошови лишило ся бӯлше пӯдрога тысячі жытелю̄в. У основі тото старші люди, які не хочуть лишати хоть и знищеный и побитый, но рӯдный варош.[17]

Економіка

[едітовати | едітовати жрідло]
  • ВАТ «Сільмаш».
  • ЗАТ «Аграрний дім».
  • Гуляйпӯльскый машиностроительный завод.
  • ЗАТ «Гуляйпільський сирзавод».
  • Гуляйпӯльскый елеватор.
  • Гуляйпӯльскый завод лакокрасочных уробӯв, ТОВ.
  • Гуляйпӯльскый варавтодор.

Обывательство

[едітовати | едітовати жрідло]

На 2025. рӯк живе 1 000 людий.[18]

У селі на 2001. рӯк живе 17 077 людий, из них:[19]

Націоналнӯсть Процент
украйинці 93.71%
русы 5.45%
білорусы 0.23%
армяне 0.15%
инні/не указали 0.46%

Знамі Родаци

[едітовати | едітовати жрідло]

Памняткы и култура

[едітовати | едітовати жрідло]
МахноФест (2006)

Центр вароша составлять історичный архітектурный ансамбль строёк, які осячені історичными дійствамм, зъязаными из революціонныв діяльностёв вождя селянського анархістського кываня на югови Украйины (1918–1921) Нестора Махна.[21][22]

За махновщину, изнамых землякӯв тай етноґрафію края мож дознати ся из експозиції Гуляйпӯльского краёзнавчого музея.[23]

Из 2006. по 2009. рокы у Гуляйполёви у кӯнци авґуста одбшвав ся каждорӯчный музыкално-літературный фестиваль «День Незалежності з Махном» (МахноФест).[24]

6. новембра 2018. року у Гуляйполёви голосно и творчо удпраздновали 130-роковину уд дня рождіня изнамого народного лідера, украйиньского революціонера Нестора Махна.[25]

Єдныв из майузначных строёк и історичных памняток вароша рахує ся 130-рӯчный паровый млин «Надія»,[кым?] построєный у 1894. році купцём ІІ. ґілдії Самсоном Йосиповичеч Саксаґаньскым. Купець уклав у стройку величезні гроші и даже заліз у довгы. Величезный паровый двигун купили в Анґлії. У 1907. році Самсон Саксаґанськый продав млин менонітови Давыдови Шредерови. Фактично млин став и первыв електростанціёв Гуляйполя, бо у 1912. році при нёму улкрыла ся централна електростанція вароша.[26][27]

17. фебруара 2023. року унаслідок російськых обстрілӯв будову было знищено.[28][29]

Ґалерея

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Банк орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы (ул. Соборна, 75)
    Банк орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы (ул. Соборна, 75)
  • Махновська карета пиля Банка орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёынавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы (ул. Соборна, 75)
    Махновська карета пиля Банка орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёынавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы (ул. Соборна, 75)
  • Банк орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы (ул. Соборна, 75)
    Банк орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы (ул. Соборна, 75)
  • Банк орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы(ул. Соборна, 75)
    Банк орґанізації жидӯвськых тай німицькых колоністӯв. Ныні Гуляйпӯльскый краёзнавчый музей є у хыжи 1901. року постройкы(ул. Соборна, 75)
  • Млин поміщика Шредера, 1894. року постройкы (ул. Соборна)
    Млин поміщика Шредера, 1894. року постройкы (ул. Соборна)
  • Млин поміщика Шредера, 1894. року постройкы (ул. Соборна)
    Млин поміщика Шредера, 1894. року постройкы (ул. Соборна)
  • Млин поміщика Шредера, 1894. року постройкы (ул. Соборна)
    Млин поміщика Шредера, 1894. року постройкы (ул. Соборна)
  • Хыжа купця Карманова (ул. Шевченка) Ныні там находить ся аптека тай кафе.
    Хыжа купця Карманова (ул. Шевченка) Ныні там находить ся аптека тай кафе.
  • Хыжа купця Карманова (ул. Шевченка). Ныні там находить ся аптека тай кафе.
    Хыжа купця Карманова (ул. Шевченка). Ныні там находить ся аптека тай кафе.
  • Гуляйпӯльска чоловіча юімназія (Шевченка, 13).
    Гуляйпӯльска чоловіча юімназія (Шевченка, 13).
  • Земська управа (ул. Шевченка 15). Ныні у сю̄в хыжи є Гуляйпӯльска вароська рада, Гуляйпӯльска районна рада, Гуляйпӯльскый УСЗН РДА.
    Земська управа (ул. Шевченка 15). Ныні у сю̄в хыжи є Гуляйпӯльска вароська рада, Гуляйпӯльска районна рада, Гуляйпӯльскый УСЗН РДА.
  • Земська управа (ул. Шевченка 15). Ныні у цьому приміщенні знаходиться Гуляйпільська міська рада, Гуляйпільська районна рада, Гуляйпільський УСЗН РДА.
    Земська управа (ул. Шевченка 15). Ныні у цьому приміщенні знаходиться Гуляйпільська міська рада, Гуляйпільська районна рада, Гуляйпільський УСЗН РДА.
  • Выходна часть хыжи Земської управы (ул. Шевченка, 15). Ныні там ся находить Гуляйпӯльска вароська рада, Гуляйпӯльска районна рада, Гуляйпӯльскый УСЗН РДА.
    Выходна часть хыжи Земської управы (ул. Шевченка, 15). Ныні там ся находить Гуляйпӯльска вароська рада, Гуляйпӯльска районна рада, Гуляйпӯльскый УСЗН РДА.
  • Народный дом (ул. Шевченка). Ныні у сю̄в хыжи розміщена бібліотека.
    Народный дом (ул. Шевченка). Ныні у сю̄в хыжи розміщена бібліотека.
  • Народный дом (ул. Шевченка). Наразі в цьому приміщенні знаходиться бібліотека.
    Народный дом (ул. Шевченка). Наразі в цьому приміщенні знаходиться бібліотека.
  • Народний дім (вул. Шевченка). Наразі в цьому приміщенні знаходиться бібліотека.
    Народний дім (вул. Шевченка). Наразі в цьому приміщенні знаходиться бібліотека.
  • Вчительський інститут (вул. Соборна, 107). Ныні туй находить ся Гуляйпільський ЦНАП.
    Вчительський інститут (вул. Соборна, 107). Ныні туй находить ся Гуляйпільський ЦНАП.
  • Учительськый институт (ул. Соборна, 107).
    Учительськый институт (ул. Соборна, 107).
  • Будівля вчительського інституту з двору (м. Гуляйполе, вул. Соборна, 107).
    Будівля вчительського інституту з двору (м. Гуляйполе, вул. Соборна, 107).
  • Меморіал згыблым воякам (ул. Герою̄в Украйины)
    Меморіал згыблым воякам (ул. Герою̄в Украйины)
  • Братьска могыла жертв фашизма (ул. Шевченка)
    Братьска могыла жертв фашизма (ул. Шевченка)
  • Памнятник воинам-землякам (уд. Велика)
    Памнятник воинам-землякам (уд. Велика)
  • Памнятник воинам-землякам у варошови Гуляйполе.
    Памнятник воинам-землякам у варошови Гуляйполе.

Удкликованя

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ "Запускають по місту понад 20 КАБів на день": у Гуляйполі залишаються менше ніж 150 людей, триває евакуація — Ярмак
  2. ↑ Гуляйполе — столиця степів Архівовано 15 листопада 2009. на Запорізький обласний містотуристично-інформаційний центр Архівовано 15 листопада 2010.
  3. ↑ Кушніренко І. К., Жилінський В. І. (2008). Гуляйполе: Історико-краєзнавчий нарис. Запоріжжя: Дніпровський металург. ISBN 978-966-2962-47-2. 
  4. ↑ Гуляйполе — Інформаційно-пізнавальний сайт. Запорізька область у складі УРСР (на основі видання «Історія міст і сіл Української РСР»). http://imsu-zaporizhzhya.com/mista-i-sela-zaporizkoi-oblasti/gulyajpilskij-rajon/gulyajpole.html. [перевірено 2024-03-27]. 
  5. ↑ Кушніренко І., Жилінський В. (2009). Гуляйпільщина: сторінки історії. Запоріжжя: Дніпровський металург. 
  6. ↑ Макаревский Ф. (1880). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. Екатеринослав. с. 1036–1038. 
  7. ↑ Центральный Статистическій Комитет (1886). Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. Санкт-Петербург. 
  8. ↑ Місто Гуляйполе: онлайн путівник. Inclusive Travels in Ukraine. https://travels.in.ua/ru-RU/locality/29316. [перевірено 2024-03-27]. 
  9. ↑ 9,0 9,1 9,2 Гуляйполе. Велика українська енциклопедія. Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво». https://vue.gov.ua/Гуляйполе. [перевірено 2024-03-27]. 
  10. ↑ Верстюк В. Ф. (1991). Махновщина: селянський повстанський рух на Україні (1918—1921 рр.). Київ: Наукова думка. ISBN 5-12-002032-1. 
  11. ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Запорізька область. Запоріжжя: Дике Поле. 2008. с. 123. ISBN 978-966-2962-47-2. 
  12. ↑ Історія та сучасність: Гуляйполе. ВГО «Країна». https://vgo-kraina.org/catalog/layer/istoriya-ta-suchastnist-4. [перевірено 2024-03-27]. 
  13. ↑ Кушніренко І. К., Жилінський В. І. (2006). Гуляйполе. Енциклопедія Сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-24638. [перевірено 2024-03-27]. 
  14. ↑ Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». Верховна Рада України. 2020-07-17. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20#Text. 
  15. ↑ У Гуляйполі та прилеглих селах через обстріли перебито мережі: люди без світла і води. Радіо Свобода. 2022-03-03. https://www.radiosvoboda.org/a/news-zaporizhzhia-hulyaipole-elektroenerhia/31732684.html. 
  16. ↑ У Гуляйполі через обстріли окупантів пошкоджена будівля млину, побудованого наприкінці XIX століття. Перший Запорізький. 2022-06-23. http://1news.zp.ua/u-gulyajpoli-cherez-obstril-okupantiv-poshkodzhena-budivlya-mlinu-pobudovanogo-naprikinczi-xix-stolittya/. 
  17. ↑ Росія навмисно знищує місто на Запоріжжі: як виживають місцеві. ТСН. 2024-02-14. https://tsn.ua/exclusive/rosiya-navmisno-stiraye-misto-na-zaporizhzhi-yak-vizhivayut-miscevi-i-scho-voni-kazhut-foto-video-2513755.html. 
  18. ↑ https://suspilne.media/amp/zaporizhzhia/953907-hocetsa-tisi-ta-sob-ne-strilali-ak-za-tri-roki-povnomasstabnoi-vijni-zminilosa-prifrontove-gulajpole-na-zaporizzi/
  19. ↑ Кушніренко І. К., Жилінський В. І. (2006). Гуляйполе. Енциклопедія Сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-24638. [перевірено 2024-03-27]. 
  20. ↑ (по uk-UA) Щоденник Павла Дерев'янка Ч.1/5 1899-1917 роки Запорізька «Просвіта» - видатні та завзяті -, https://www.youtube.com/watch?v=f2rAHTvpdwY, [перевірено 2023-11-23] 
  21. ↑ «Руйнування жахливі та великі»: Експерт розповів про історичні будівлі в Гуляйполі, пошкоджені внаслідок агресії РФ. Суспільне Новини. 2022-06-29. https://suspilne.media/zaporizhzhia/255169-rujnuvanna-zahlivi-ta-veliki-ekspert-rozpoviv-pro-istoricni-budivli-v-gulajpoli-poskodzeni-vnaslidok-agresii-rf/. 
  22. ↑ Що подивитись у Гуляйполі: Махно та купа пам'яток. Україна Інкогніта. https://ukrainaincognita.com/zaporizka-oblast/gulyaipilskyi-r-n/gulyaipole/gulyaipole-makhno-ta-kupa-pamyatok. [перевірено 2024-03-27]. 
  23. ↑ Гуляйпільський краєзнавчий музей. Discover.ua. https://discover.ua/locations/gulyajpilskij-kraeznavchij-muzej. [перевірено 2024-03-27]. 
  24. ↑ У Гуляйполі відкрили фестиваль «День Незалежності з Махном». Радіо Свобода. 2006-08-24. https://www.radiosvoboda.org/a/950274.html. 
  25. ↑ У Гуляйполі гучно відсвяткували річницю від дня народження Нестора Махно Архівовано 10 грудня 2018. // tv5.zp.ua, 2018-11-06
  26. ↑ Росія нищить культурну спадщину України. Розповідаємо про 5 пам'яток на Запоріжжі (по uk). О, Море.Сity. https://omore.city/articles/353694/rosiya-nischit-kulturnu-spadschinu-ukraini-skilki-zrujnovano-na-zaporizhzhi. [перевірено 2024-04-30]. 
  27. ↑ Паровий млин та перша електростанція — росіяни зруйнували одну з головних пам'яток Гуляйполя. ZPRZ.CITY. 2024-02-17. https://zprz.city/news/view/parovij-mlin-ta-persha-elektrostantsiya-rosiyani-zrujnuvali-odnu-z-golovnih-pam-ta-039-yatok-gulyajpolya-foto. 
  28. ↑ У Гуляйполі зруйновано старовинний паровий млин, котрому майже 130 років. Гуляйполе.City. 2023-02-18. https://gylyajpole.city/articles/266205/u-gulyajpoli-zrujnovano-starovinnij-parovij-mlin-kotrimu-majzhe-130-rokiv. 
  29. ↑ Російська армія зруйнувала архітектурний шедевр Гуляйполя, якому 130 років. 061.ua. 2024-02-20. https://www.061.ua/news/3736260/rosijska-armia-zrujnuvala-arhitekturnij-sedevr-gulajpola-akomu-130-rokiv. 
  • Скляренко Є. М. Гуляйполе Архівовано 2 лютого 2017. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 252. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Л. Ф. Приходько. Гуляйполе Архівовано 2 лютого 2017. // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Гуляйполе&oldid=163990"