Габриел Гарсия Маркес

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Гарсия Маркес)


Габриел Гарсия Маркес

Gabriel García Márquez
Gabriel García Márquez, 2002
УроджѣняGabriel José García Márquez
марца 6, 1927(1927-03-06)
Аракатака
Умертяапріля 17, 2014 (87 р.)
Мексіко Сіті
лімфома, пневмонія
Занятяпрозаїк-романіст, новеліст, новинарь, драматик, писатель, выдаватель, поет-адвокат, автобіограф, сценариста, прозаїк, публіціста
Язык творохшпанєльскый
ГорожанствоКолумбия
Alma materНаціональний університет КолумбіїEdit this on Wikidata
ЧленствоАкадемія мистецтва НДР
Реліґіязначення не задано
Час творбы19472009
Жанрыроман, повѣданя
Трендмагичный реализм
Супруг(а)Mercedes Barcha (1958; 17 апріль 2014)[1]
ДѣтиРодриго Гарсиа

Вызначны роботыСто рокы самоты, Осінь Патріарха, Кохання під час холери, Хроника объявленной смерти, The Story of a Shipwrecked Sailor, Полковнику ніхто не пише
Одзнакы
Нейштадтська літературна премія (1971, 1972),
премія Ромуло Гальєгоса (1972),
премия «Общее благо» за выдающиеся заслуги (1980),
великий офіцер ордена Почесного легіону (1981),
Нобелівська премія з літератури (1982),
Национальная премия Симона Боливара в области журналистики,
орден Ацтекського орла (1982),
орден Габриелы Мистраль (1993),
Орден Пошани (Російська Федерація) (3 марец 2012),
командор ордена Почесного легіону (1980)


Габриел Гарсия Маркес (ісп. Gabriel José García Márquez, Аудіо ɡaˈβɾjel ɣarˈsi.a ˈmarkes (файл); * 6. марца 1927, Аракатака, Колумбия — 17. апрѣль 2014, Мексико (город), Мексико) — быв колумбийскый писатель и новинарь, пишучый по испанскы.

Характеристика творбы[едітовати | едітовати жрідло]

Еден з найвекшых писателей 20-го стороча, Нобеловый лавреат з литературы од року 1982 переважно за роман Сто рокы самоты (Cien años de soledad, 1967). Гарсия Маркес досяг зрѣдкавого умѣня зостати якнайвеце доступным обычайному читательови, а при том задоволити пожаданя каммай рафинованой критикы.[2]

Мѣшаньом реалного и фантастичного, доданьом фантастичной латинскоамерицкой реалиты, котра перевысшать всяку поетичну имагинацию, роман Сто рокы самоты належить ку найвекшым творам «магичного реализма», чии зачинателе Мигуел Ангел Астуриас и Алехо Карпентьер отворили нову етапу во вывою латиноамерицкой прозы.[3]

Читательскы суджѣня о Гарсия Маркесови, магичном реализмѣ и нобеловонаградном романѣ далеко не так едноголосны, але интересны и гойны.[4]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. ¿Quién era Mercedes Barcha, la musa de Gabriel García Márquez?. 25 авґуст 2020. https://www.nytimes.com/es/2020/08/25/espanol/mercedes-barcha.html. 
  2. Roberto González Echevarría: Gabriel García Márquez.
  3. Anna Housková. Garcia Marquez, Gabriel: Sto roků samoty.
  4. Читательскы суджѣня. // Сайт «Лаборатория фантастики»