Выходноказахстанська область

Выходноказахста́нська о́бласть авадь просто Вы́ходный Казахста́н (рос. Восточно-Казахстанская область) (нїм. Ostkasachstan) (каз. Шығыс Қазақстан облысы) (тат. Көнчыгыш Казакъстан өлкәсе) — адміністративна область у выходнӱв части Казахстана, на граници из Росіёв и Китаём. Область сотворена у 1932. році. У 1997. році у її состав была включена територія Семипалатинської области. У 2022. році из западної части сотворена нова Абайська область. Адміністративный центр — варош Оскемен.

Выходноказахстанська область
Шығыс Қазақстан облысы
Герб
Є єдным из	область Казахстану
Дата створення / заснування	20 фебруара 1932
Назва офіційною / оригінальною мовою	Шығыс Қазақстан облысы
Держава	Казахстан
Столиця	Оскемен
Адміністративна єдинка	Казахстан
Часовий пояс	UTC+6, Час в Казахстані
Географічні координати	49°57′0″N 82°37′0″E
Геодані	Data:Kazakhstan/East Kazakhstan.map
Керівник виконавчої влади	Даніал Ахметов
Кількість населення	1 341 292
Висота над рівнем моря	4509 метер
Спільний кордон із	Алтайський край, Републіка Алтай, Караґандыньска область, Павлодарська область
Площа	97 726 Квадратный кілометер
Поштовий індекс	070000
Офіціална сторонка	http://akimvko.gov.kz/
Описано в	Армянская советская энциклопедия, том 2, Encyclopædia Britannica, 11th edition
Місцевий телефонний код	7232
Категорія Вікісховища	East Kazakhstan Region
Основна катеґорія за темов	Категорія:Східноказахстанська область
Пов’язані персоналії	Категорія:Персоналії:Східноказахстанська область
Категорія людей, що тут народилися	Категорія:Уродженці Східноказахстанської області
Категорія людей, що тут померли	Категорія:Померли в Східноказахстанській області
East Kazakhstan Region

49°57′0″N 82°37′0″E

Главна и майвелика ріка — Иртыш, на якӱв суть 3 ГЕС — Бухтармынська, Шульбінська и Оскменська. Озера Алакёл, Зайсан, Маркакёл, Сасыккёл.

Адміністративноє діленя

У кӱнци 2023. року у составови области было учмнено два новых района: Маркакёлськый из части Курчумського района тай Улкен-Нарынськый из части Катон-Карагайського района.

№	Район	Площадь, км²	Обывательство, особ (1989)	Обывательство, особ (1999)	Обывательство, особ (2009)	Обывательство, особ (2021)	Число АО	Число НП
1	Алтайськый район	10500	111860	93727	77672	62393	15	44
2	Глубоковськый район	7300	77578	67329	63581	57533	17	40
3	Зайсанськый район	10500	41842	39556	34593	36153	9	34
4	Катон-Карагайськый район	9407,77	24777	23380	15336	10316	7	27
5	Курчумськый район	12169,69	31632	26030	19490	15246	7	21
6	Маркакёлськый район	11029,17	22493	19027	12477	7814	5	23
7	Самарськый район	5476	24572	21294	16304	12302	8	22
8	Тарбагатайськый район	10170	37241	37234	25849	20017	8	31
9	Уланськый район	9610	57554	45699	39079	34067	18	45
10	Улкен-Нарынськый район	3782,98	24422	21769	14720	11709	6	21
11	Шемонаїхинськый район	4000	67555	57815	49202	42449	11	33
1	Ріддерська в.а.	-	71134	65116	58916	52555	-	11
2	Оскеменська а.а.	546,49	333466	320234	314953	368692	-	8

Майвеликі населені пункты

Населені пункты из числом обывательства поверх 10000 особ:

№	Населеный пункт	Обывательство, особ (1989)	Обывательство, особ (1999)	Обывательство, особ (2009)	Обывательство, особ (2021)
1	Оскемен	324478	310950	303720	349463
2	Ріддер	68706	56269	50500	45859
3	Алтай	52838	43894	39320	36360
4	Шемонаїха	23607	19924	19127	18448
5	Зайсан	16970	16021	14389	18430
6	Глубокоє	12553	10527	9652	10677

Обывательство

Обывательство — 731.246 особ (2021; 742.172 у 2009, 838.210 у 1999, 926.126 у 1989).

Обывательство Выходноказахстанської области — поліетнічноє. На 1. януара 2010. року значну часть обывательства области становили казахы — 54,5 %, русы — 40,5 %, татары — 1,5 %, німці — 1,4 %. Другі народности складавуть мало бӱлше 2 % уд общого числа обывательства края. Выходноказахстанська область єден из немногых реґіонӱв Казахстана де наглядать ся фурташный (окрем 2010. року) спад числа обывательства.

Економіка

• Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат — пудприємство по добычи и обогащінёви колчедано-поліметаловых руд.