Володимир Винниченко

На Вікіпедії суть статї и за другу челядь из фамеліёв Винниченко.

Володи́мир Кири́лович Винниче́нко (16 [28] юла 1880^[1], Єлисаветград, Херсонска ґубернія, Російска імперія — 6. марца 1951, Мужен, Приморскі Альпы, Франція) — украйинскый політичный і общественый дїятель, прозаик, драматик тай малярь. Автор усьых декларацій, універзалів тай законодателных проєктїв УНР. Першый голова Діректорії УНР (14. децембра 1918 року — 10. фебруара 1919 року), голова Ґенералного секретаріату тай ґенералный секретарь уднукашных дїл. Другый руководитель Украйинского Націоналного Союзу, з 18. септембра 1918 по 14. новембра 1918. Представитель делеґації Украйинскої Централної Рады у Петроградї.

Кроме політичної дїятельности, Винниченко ищи занимав ся літературов. Майзначущым ёго твором є повіданя «Федько-халамидник».

Відповідно до законодавства самостойної Украйины є борцём за независимость Украйины у XX сторочу.

Почестованя памяти

На честь Владимира Винниченка названый Централноукрайинський державный педаґоґічный універзитет.

17. септембра 2010 року в Кропивницькому торжествено відкрито першый в Украйинї памятник Влодимирови Винниченкови^[2].

Улицї

Зобраня творів

Зазначкы

↑ Актовий запис про народження письменника та політичного діяча В. К. Винниченка в метричній книзі церкви на честь ікони Володимирської Божої Матері м. Єлисаветграда (16 липня 1880 р.) [{{{1}}} Архівовано] {{{2}}}. / Державный архів Кіровоградскої области. Ф. 349, оп. 1, спр. 25, арк. 51 зв. Шаблона:Ref-ru-dor
↑ У Кропивницькому відкрито перший в Україні пам'ятник Володимиру Винниченку!. Архівна копія з оріґінала зроблена 13 листопада 2013. https://web.archive.org/web/20131113092051/http://www.vechirka.com.ua/u-k-rovograd-v-dkrito-pershii-v-ukra-n-pam-yatnik-vladimiru-vinnichenku. [перевірено 15 червня 2013].
↑ № Р-223/0/3-16 від 19 травня 2016 року «Про перейменування топонімів у населених пунктах області». Архівна копія з оріґінала зроблена 2016-12-21. https://web.archive.org/web/20161221054507/http://adm.dp.gov.ua/OBLADM/obldp.nsf/document.xsp?id=4CCF2C91FBC320CEC2257FB90044363F. [перевірено 2016-08-15].
↑ Мій Малин. Вулиці Малина.. Архівна копія з оріґінала зроблена 22 листопада 2017. https://web.archive.org/web/20171122180058/http://www.malyn.com.ua/MMaboutVulyci.htm. [перевірено 24 листопада 2017].

Одкликаня

Винниченко Влодимир Кирилович // Украйина в межинародных відносинах. Енциклопедичный словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії Україны НАН Україны, 2014. — с.65-67
Винниченко Володимир Архівовано 14 червня 2021. // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 155. — 1000 екз.

[Метрика-1] Актовий запис про народження письменника та політичного діяча В. К. Винниченка в метричній книзі церкви на честь ікони Володимирської Божої Матері м. Єлисаветграда (16 липня 1880 р.) [{{{1}}} Архівовано] {{{2}}}. / Державный архів Кіровоградскої области. Ф. 349, оп. 1, спр. 25, арк. 51 зв. Шаблона:Ref-ru-dor

[2] У Кропивницькому відкрито перший в Україні пам'ятник Володимиру Винниченку!. Архівна копія з оріґінала зроблена 13 листопада 2013. https://web.archive.org/web/20131113092051/http://www.vechirka.com.ua/u-k-rovograd-v-dkrito-pershii-v-ukra-n-pam-yatnik-vladimiru-vinnichenku. [перевірено 15 червня 2013].

[3] № Р-223/0/3-16 від 19 травня 2016 року «Про перейменування топонімів у населених пунктах області». Архівна копія з оріґінала зроблена 2016-12-21. https://web.archive.org/web/20161221054507/http://adm.dp.gov.ua/OBLADM/obldp.nsf/document.xsp?id=4CCF2C91FBC320CEC2257FB90044363F. [перевірено 2016-08-15].

[4] Мій Малин. Вулиці Малина.. Архівна копія з оріґінала зроблена 22 листопада 2017. https://web.archive.org/web/20171122180058/http://www.malyn.com.ua/MMaboutVulyci.htm. [перевірено 24 листопада 2017].

[1]

[2]

[3]

[4]