Василь Свида
| Василь Свида | |
|---|---|
 Василь Іванович Свида укр. | |
| Чинность | скулптор, різьбяр по дереву |
| Сфера | різьблення по дереву, столярные изделия |
| Горожанство | Чеськословеньско, СССР |
| Уроджѣня | 22 октобра 1913 Пацканьово |
| Упокоеня | апріля 19., 1989 (75 р.) Ужгород |
| Учні | Бровді Лариса Олександрівна, Данилич Тарас Федорович, Іванчо Марія Федорівна, Іванчо Мігаль Балінтович, Герц Наталія Семенівна, Намистюк Анатолій Михайлович, Гангур Василь Михайлович |
| Праца | Закарпатська академія умінь |
 Василь Свида на ВикискладѣVIAF:34152820165200682188; NLKR/NLC:js2018991615; GKG:/g/121jj3lr;
| |
Ярославом и Людмилов, 1950
Василь Свида (*22. октобер 1913, Потокош, Берег, Мадярске кральовство – †19. апрѣль 1989, Ужгород, УССР) — украинскый скулптор и педагог.[1]
По законченю зачаточной народной школы пошов до фаховой умѣлецко-ремеселной школы в Ясѣнях, де в роках 1930–1934 од чешского педагога, живописця и рѣзбаря В. Фулика ся выучив видѣти и розумѣти найлѣпшы рѣзбены вытворы народных майстрох и умѣлецку вартость предметох ужиткового назначеня. У школной библиотецѣ читав книжкы з умѣлства, на практицѣ освоив азы професийной выукы — композицию, стиловы способы образотвореня, декоративны розписы. По законченю фаховой школы настали рокы гляданя достойной роботы, пона даколько мѣсяци находив роботу в приватных рѣзбарскых майстернях в Ужгородѣ, выробляючи там деревяны рѣзбы на заказку сельскых церков. Рѣзбив и подля ескизох Й. Бокшая, котрый на тот час быв ведучым авторитетом в области сакралного умѣлства. В року 1937 одходить за роботов на Чехы, де наконець доставать довгочасну роботу в Брнѣ в майстерни братох Котрбовых, котра ся шпециализовала на реставрации и церковной скулптурѣ. По законченю Другой свѣтовой войны В. Свида в юну 1945 ся вернув дому. Ту найшов прихылность од колективу закарпатскых умѣлцьох, найме А. Ердели, Й. Бокшая, Ф. Манайла, А. Коцки. Свида з ѣх схваленя взяв ся до створеня фигурных композиций. Умѣлство скулптора сього периоду притягуе демократичностьов сюжетох, переимать поетичностьов, живов фолклорностьов, етнографичнов самобытностьов тай декоративностьов. В. Свида быв едным з первых закарпатцьох приятый за члена Союза умѣлцьох СССР (1946).[2][1]
У процесѣ еволуции авторского образного языка можеме видѣти исту корекцию пластичного выслову. Кедь в скоршых роботах (переважно едно- двофигурных) доминовала даяка статичность, фронтално-плошна композиция, плоске рѣзбленя, та з часом прийшла многофигурность, ритмико-пластична динамичность, компликованы композицийно-просторовы рѣшеня. Жаданя розширити зображалны можностѣ пластичного выслову привели до створеня оригиналного авторского способу образотвореня, в якому барельеф и горельеф органично ся складать зоз круглов скулптуров. В. Свида став ся самобытным вызнаным умѣлцьом, своеродность таланту котрого ся крые в гармонийном споеню стилистикы народного умѣня зоз штуками професийной пластикы. За творчы успѣхы заслужив титулу народного умѣлця Украины (1973), Державну премию им. Т. Шевченка (1983).[2]
Попри умѣлецку чинность В. Свида за 30 рокы (1946–1976) быв педагогом Ужгородского умѣлецко-промыслового училища. вецей разы быв выбраный посланцьом Найвысшой рады УССР, Закарпатской областной и Ужгородской мѣстской рад. За 10 рокы (1950–1960) быв головов Закарпатской организации Сполку малярьох УССР.[1]
Укажкы з творбы
[едітовати | едітовати жрідло]-
![Гуцулка з конем. 1946. Дерево (дуб), кругла скульптура. НМНМГП.[3] Коломия.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BC.jpg/250px-%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BC.jpg)
Гуцулка з конем. 1946. Дерево (дуб), кругла скульптура. НМНМГП.[3] Коломия. -
![Гуцулка. (Вишивальниця). 1947. Таріль декоративна. Дерево, різьблення, барельєф. НМУНДМ.[4] Київ.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0._%28%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%29.jpg/250px-%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0._%28%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%29.jpg)
Гуцулка. (Вишивальниця). 1947. Таріль декоративна. Дерево, різьблення, барельєф. НМУНДМ.[4] Київ. -
![Опришки 1960. Гіпс тонований, горельєф. ПЗ.[5] Ужгород.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ac/%D0%9E%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%B8.jpg/250px-%D0%9E%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%B8.jpg)
Опришки 1960. Гіпс тонований, горельєф. ПЗ.[5] Ужгород. -
![Закарпатські художники в гостях у А. Ерделі. 1976. Теракота, кругла скульптура. ПЗ.[5] Ужгород](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%85_%D1%83_%D0%90._%D0%95%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96.jpg/250px-%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%85_%D1%83_%D0%90._%D0%95%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96.jpg)
Закарпатські художники в гостях у А. Ерделі. 1976. Теракота, кругла скульптура. ПЗ.[5] Ужгород -
![Й. Бокшай та Р. Кент на етюдах. 1976. Теракота тонована, кругла скульптура. ПЗ.[5] Ужгород.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/74/%D0%99._%D0%91%D0%BE%D0%BA%D1%88%D0%B0%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%A0._%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D1%82%D1%8E%D0%B4%D0%B0%D1%85.jpg/250px-%D0%99._%D0%91%D0%BE%D0%BA%D1%88%D0%B0%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%A0._%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D1%82%D1%8E%D0%B4%D0%B0%D1%85.jpg)
Й. Бокшай та Р. Кент на етюдах. 1976. Теракота тонована, кругла скульптура. ПЗ.[5] Ужгород. -
![Знову в рідній хаті (Автобіографічна композиція). 1977. Теракота, горельєф, кругла скульптура. ПЗ.[5] Ужгород.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/%D0%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D1%82%D1%96_%28%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F%29.jpg/250px-%D0%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D1%82%D1%96_%28%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F%29.jpg)
Знову в рідній хаті (Автобіографічна композиція). 1977. Теракота, горельєф, кругла скульптура. ПЗ.[5] Ужгород. -
![В сім’ї єдиній. 1978-1982. Дерево, горельєф, кругла скульптура. ЗОХМ.[6] Ужгород.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ae/%D0%92_%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97_%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B9.jpg/330px-%D0%92_%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97_%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B9.jpg)
В сім’ї єдиній. 1978-1982. Дерево, горельєф, кругла скульптура. ЗОХМ.[6] Ужгород.
![Гуцулка з конем. 1946. Дерево (дуб), кругла скульптура. НМНМГП.[3] Коломия.](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BC.jpg)
![Гуцулка. (Вишивальниця). 1947. Таріль декоративна. Дерево, різьблення, барельєф. НМУНДМ.[4] Київ.](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0._(%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F).jpg)
![Опришки 1960. Гіпс тонований, горельєф. ПЗ.[5] Ужгород.](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%B8.jpg)
![Закарпатські художники в гостях у А. Ерделі. 1976. Теракота, кругла скульптура. ПЗ.[5] Ужгород](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%85_%D1%83_%D0%90._%D0%95%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96.jpg)
![Й. Бокшай та Р. Кент на етюдах. 1976. Теракота тонована, кругла скульптура. ПЗ.[5] Ужгород.](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%99._%D0%91%D0%BE%D0%BA%D1%88%D0%B0%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%A0._%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D1%82%D1%8E%D0%B4%D0%B0%D1%85.jpg)
![Знову в рідній хаті (Автобіографічна композиція). 1977. Теракота, горельєф, кругла скульптура. ПЗ.[5] Ужгород.](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D1%82%D1%96_(%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F).jpg)
![В сім’ї єдиній. 1978-1982. Дерево, горельєф, кругла скульптура. ЗОХМ.[6] Ужгород.](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92_%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97_%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B9.jpg)
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Небесник І. І.: Свида Василь Іванович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. Сс.297–298. укр.
- Свида Василь. //zakarpat.brovdi.art [веб-сайт]. https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/klasyky-zakarpatskoi-shkoly/svida-vasil#parentHorizontalTab1. [перевірено 11.10.2025]. укр.