Василь Гомоннай
| Василь Гомоннай | |
|---|---|
 ФОТО | |
| Чинность | педагог, организатор школства |
| Сфера | освіта в Україні, Освіта в Угорщині |
| Горожанство | СССР, Україна |
| Етнос | Русины |
| Уроджѣня | децембра 11, 1920 |
| Барбово, Мукачовскый округ, Подкарпатска Русь, Чехословакия | |
| Упокоеня | септембра 24, 2004 (83 р.) |
| Ужгород, Закарпатска область, Украина | |
| Ошкола | Український державний університет імені Михайла Драгоманова |
| Праца | Ужгородска народна универзита |
| Діти | Гомоннай Олександр Васильович |
| Награды | |
| Заслужений вчитель УРСР, Відмінник народної освіти УРСР, орден Трудового Червоного Прапора, медаль «За доблестный труд», медаль А. С. Макаренка | |
| ЕСУ:30767; | |
Васи́ль Васи́льович Гомонна́й, *11. децембра 1920, Барбово, Мукачовскый округ, Подкарпатска Русь, Чехословакия – †24. септембра 2004, Ужгород, Закарпатска область, Украина — педагог, професор, доктор педагогичных наук, заслуженый учитель Украины.[1][2][3]
Походжѣня и школы[едітовати | едітовати жрідло]
Походив зоз многодѣтной родины, де было 11 дѣти. Абсолвовав народну школу в Барбовѣ (1931), горожанку в Бѣлках (1936), Мукачовску державну учительску семинарию (1942).
Учительство и организация школства[едітовати | едітовати жрідло]
Учительовав в Тячовском округу, де по войнѣ активно включив ся до реорганизации школства подля совѣтской системы. В роках 1948–1955 быв ведучым Тячовского окружного оддѣла народной освѣты.[1]
В той добѣ были выставлены середны школы в Буштинѣ, Тересвѣ, Тереблѣ, Углѣ, Ольховцях, Ганичах, Усть-Чорной, Нересници ай вельо школ по малых оддаленых селах. За тоту роботу быв удостоеный титулы Заслуженый учитель УССР (1954). Екстерно зыскуе высокошколску диплому в Киевском педагогичном инштитутѣ им. М. Горького (1954). В року 1955 став на челѣ Закарпатского областного оддѣла народной освѣты, де под его проводом в роках 1955–1962 збудованы десяткы школ ай интернатных школ, як то: в Ужгородѣ, Перечинѣ, Свалявѣ, Великом Березном, Виноградовѣ, Береговѣ, Буштинѣ ай инде, отворены 112 школ з мадярскым и румынскым языком выукы.[4]
Научна робота[едітовати | едітовати жрідло]
В року 1962 перешов на роботу до Ужгородской державной универзиты: кандидат педагогичных наук (1962), доктор педагогичных наук, професор (1970).[3] Быв ведучым катедры педагогикы и психологии (1966–1986).[3] Автор понад 200 статей з области методикы выучованя, дидактикы, воспитаня молодежи, иновацийных технологий, истории педагогикы в Середньой Европѣ.[4][5]
В року 1995 пензионовав, але продовжовав педагогичну роботу яко професор Закарпатского инштитуту подипломной педагогичной освѣты ай Ужгородского державного инштитуту информатикы, економикы и права, активный автор приручникох про штуденты.[4]
- Розвиток народної освіти в Угорській Народній Республіці. 1945-1960 (1962) ,
- Педагогічна думка в Угорщині (1969),
- Народное образование в Венгрии (1972),
- Народное образование в европейских странах социалистического содружества (1978),
- Народна освіта Радянського Закарпаття (1988),
- Нариси з розвитку педагогічної думки і школи Закарпаття (1990),
- Антологія педагогічної думки Закарпаття (ХІХ – ХХ ст.) (1992),
- Етико-психологічні проблеми сімейного виховання молоді (1994),
- Августин Волошин (1995, співавтори М.Зимомря, М.Вегеш),
- Школа та освіта Закарпаття (1997, співавтори В.Росул, М.Талапканич),
- Видатні педагоги України (ХІХ – ХХ ст.) (2001, співавтор В.Росул,
- Педагогічна освіта на Закарпатті (2003, співавтори Ходанич П.М., Росул В.В.)
Награды и сполоченскы функции[едітовати | едітовати жрідло]
- Знак «Відмінник народної освіти УРСР» (1952)
- Титула Заслуженый учитель УССР (1954).
- Орден Трудового червоного прапора (1960)
- Медаль «За доблестный труд» и Медаль А. С. Макаренка (1965)
В роках 1965–2004 быв на челѣ Закарпатского оддѣлѣня Педагогичного товаришства Украины, вецеразы быв выбраный до Закарпатской областной ай Тячовской районной рад народных депутатох, де активно обстойовав интересы освѣты и ей працовникох.[4]
Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]
- Алмашій, Михайло: Гомоннай Василь //Русинська педагогічна енциклопедія. — Ужгород: Карпатська Вежа, 2005. — 304 с. ISBN 966-2674-43-Xукр. Сс. 68–69.
- Довжанин, Оксана (2020). Вчений педагог та професор. ЗОУНБ. http://www.biblioteka.uz.ua/vistavka/?presentation=185. [перевірено 2020-12-19].укр.
- Ходанич П. М. (2007): Гомоннай Василь Васильович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. Сс. 98–99.
- Ходанич П. М. (2006). Гомоннай Василь Васильович. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30767. [перевірено 2020-12-19].укр.
- Ходанич П. М. (2020). Василь Васильович Гомоннай / 100-річчя від дня народження вченого-педагога та громадського діяча (1920–2004). Календар краєзнавчих памятних дат Закарпаття на 2020 рік. Ужгород: TIMPANI, 2019. Сс. 228–233. ISBN 978-617-7378-50-8.укр.