Перейти до вмісту

Буй на Красному поли

Зо сторінкы Вікіпедія
Буй на Красному поли
[[File:|300px]]
Час:подля разных податкув 15. вадь 16. марця 1939
Місто:ріка Тиса
Резултат:Програш Карпатської Украйины
Противникы

Карпатська Украйина

Мадярськоє корольство

Силы

4000: січовикы, демобілізовані з чеської армії місні бывателі, штуденты хустської ґімназії тай севлюського педаґоґічного училища, другі доброволці[1]

незнаме

Страты

230 убитых, 450 полоненых[1]

160 убитых, 400 раненых[1]

Буй на Красному поли (укр. Бій на Красному полі) ся удбыв 16. марця 1939. року коло Хуста межи частями Карпатської Січі и Мадярськыми ґонведами. Битку уйграли мадярські воякы. Подля Андрія Пушкаша, тото быв майкровопролитный буй за вшытку мадярську кампанію на пудступі ид Хустови.[1] Дані мадярськых архівув, наведені И. Гранчаком у „Очерках истории Закарпатья“, свідчат, ож из 4 тысяч чоловік, котрі участвовали в бою з бока Карпатської Украйины — січовикув, демобілізованых из чеської армії місных бывателюв, штудентув хустської ґімназії тай севлюського педаґоґічного інститута и другых доброволцюв — 230 были убиті у бою, многі ранені тай 450 трафили до мадярського полона; из мадярського боку умерли 160 вояк тай дас 400 были ранені.[1]

У днешнюй украйинськуй історіоґрафії буй на Красному поли символізує украйинськый героїзм; позад нього ориґінална назывка локації, Красноє поле (т. є. „файноє поле“), стала ся трактовати ги „черленоє [уд кырве] поле“.[жрідло?]

Коло с. Рокосово є меморіалный парк „Красне поле“. На честь героюв бою названый Закарпатськый обласный ліцей-інтернат из посиленов воєнно-фізичнов пудготовков. У с. Рокосово улицю Вакарова переназвали на Героюв Красного поля.[жрідло?]

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Пушкаш, Андрей; Институт славяноведения РАН (2006). Часть третья. Автономная Подкарпатская Русь и Карпатская Украина (по ru). Цивилизация или варварство: Закарпатье 1918–1945. Москва: Европа. с. 274. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000007. "„[…] В долине Тисы венгерские войска в этот день заняли Севлюш, село Великую Копаню и вступили в самый кровопролитный бой за всю кампанию на подступах к Хусту, на Красном поле. В боях со стороны защитников столицы Карпатской Украины участвовали около 4 тыс. человек (сечевики, демобилизованные из чешской армии солдаты из местного населения и другие добровольцы, ученики хустской гимназии и севлюшского педучилища). По данным венгерского военного архива (приведенным И. Гранчаком в «Очерках истории Закарпатья», т. 2), 230 из них пали в бою, многие были ранены и 450 попали в плен. По тем же данным, на Красном поле погибли 160 венгерских солдат и около 400 были ранены.“" 

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.