Буй на Красному поли
| Буй на Красному поли | |||
|---|---|---|---|
| [[File:|300px]] | |||
| Час: | подля разных податкув 15. вадь 16. марця 1939 | ||
| Місто: | ріка Тиса | ||
| Резултат: | Програш Карпатської Украйины | ||
| Противникы | |||
| Силы | |||
| |||
| Страты | |||
| |||
Буй на Красному поли (укр. Бій на Красному полі) ся удбыв 16. марця 1939. року коло Хуста межи частями Карпатської Січі и Мадярськыми ґонведами. Битку уйграли мадярські воякы. Подля Андрія Пушкаша, тото быв майкровопролитный буй за вшытку мадярську кампанію на пудступі ид Хустови.[1] Дані мадярськых архівув, наведені И. Гранчаком у „Очерках истории Закарпатья“, свідчат, ож из 4 тысяч чоловік, котрі участвовали в бою з бока Карпатської Украйины — січовикув, демобілізованых из чеської армії місных бывателюв, штудентув хустської ґімназії тай севлюського педаґоґічного інститута и другых доброволцюв — 230 были убиті у бою, многі ранені тай 450 трафили до мадярського полона; из мадярського боку умерли 160 вояк тай дас 400 были ранені.[1]
У днешнюй украйинськуй історіоґрафії буй на Красному поли символізує украйинськый героїзм; позад нього ориґінална назывка локації, Красноє поле (т. є. „файноє поле“), стала ся трактовати ги „черленоє [уд кырве] поле“.[жрідло?]
Дідузнина
[едітовати | едітовати жрідло]Коло с. Рокосово є меморіалный парк „Красне поле“. На честь героюв бою названый Закарпатськый обласный ліцей-інтернат из посиленов воєнно-фізичнов пудготовков. У с. Рокосово улицю Вакарова переназвали на Героюв Красного поля.[жрідло?]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Пушкаш, Андрей; Институт славяноведения РАН (2006). Часть третья. Автономная Подкарпатская Русь и Карпатская Украина (по ru). Цивилизация или варварство: Закарпатье 1918–1945. Москва: Европа. с. 274. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000007. "„[…] В долине Тисы венгерские войска в этот день заняли Севлюш, село Великую Копаню и вступили в самый кровопролитный бой за всю кампанию на подступах к Хусту, на Красном поле. В боях со стороны защитников столицы Карпатской Украины участвовали около 4 тыс. человек (сечевики, демобилизованные из чешской армии солдаты из местного населения и другие добровольцы, ученики хустской гимназии и севлюшского педучилища). По данным венгерского военного архива (приведенным И. Гранчаком в «Очерках истории Закарпатья», т. 2), 230 из них пали в бою, многие были ранены и 450 попали в плен. По тем же данным, на Красном поле погибли 160 венгерских солдат и около 400 были ранены.“"
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.