Перейти до вмісту

Босняци

Зо сторінкы Вікіпедія
Босняци
Прапор Босны і Герцеґовины, котрый ся днесь поужывать як етнічный прапор
Образ з року 1895, на котрім Босняци печуть ягня і танцюють коло
Цілкова популація
прибл. 3.5 міліона (верьхнїй одгад)[note 1]
Реґіоны із значнов популаціёв
 Босна і Герцеґовина 1,769,592[1]
Значна босняньска діаспора
 Турція прибл. 115,000, подля передків прибл. 2,000,000 [2]
 США прибл. 100,000 [3]
 Сербія 153,801 [4]
 Чорна Гора 58,956 [5]
 Канада прибл. 50,000 [6]
 Косово 27,533 [7]
 Хорватія 24,131 [8]
 Слоаіньско 21,542 [9]
 Даньско 21,000 [10]
 Северна Македонія 17,018 [11]
 Австралія 14,620 [12]
Языкы
босняньскый
Реліґія

Переважно суннітьскый іслам [13]

Повязаны етнічны ґрупы
Остатнї Южны Славяне,
головне босаньскы Сербы, босаньскы Хорваты

Босня́ци[14] (босн. Bošnjaci / Бошњаци [bɔ'ʃɲaːt͡si]) суть южнославяньскый народ, котрый ся традічно голосить к ісламу і жыє переважно на теріторії Босны і Герцеґовины, як ай в історічнім реґіонї Санджак на граніцї Сербії і Чорной Горы.

Етнонім і термінолоґія

[едітовати | едітовати жрідло]

В научній літературї, політолоґії і етноґрафії є дуже важно розлишовати меджі етноніном „Босняк“ і політоніном „Босанець“.

Босанець (босн. Bosanac) є обчаньска або реґіонална приналежность. Тот термін означує каждого обывателя Босны і Герцеґовины без огляду на ёго етнічне або реліґійне походжіня (може то быти Хорват, Серб або Босняк). Наопак, Босняк є представитель конкретной етнічной ґрупы (народа), котра мать властну културу, ідентіту і язык і є історічно повязана з ісламсков реліґійнов традіціёв.[15]

Ґеоґрафія і розложіня обывательства

[едітовати | едітовати жрідло]

Абсолутна векшына Босняків жыє на теріторії сучасной Босны і Герцеґовины, де творять веце як половину обывательства країны (суть сконцентрованы переважно у рамках субєкту Федерації Босны і Герцеґовины). Значна автохтонна комуніта Босняків тыж історічно жыє в реґіонї Санджак, котрый є роздїленый штатної граніцёв меджі южнозападнов Сербіёв і севернов Чорнов Горов.[16][17]

В резултатї працовной міґрації в 20. сторочу і ніченых воєн на Балканї в 90. роках 20. стороча взникла обровска босняцька діаспора. Найвекшы комуніты в загранічі ся ноходять в Нїмецьку, Австрії, Турції, Швеції, як ай в Споєных штатах америцькых і Канадї.[18]

Історія

[едітовати | едітовати жрідло]

Походжіня і ісламізація

[едітовати | едітовати жрідло]

Етноґенеза Босняків є неоддїлительно повязана із славяньскыма племенами, котры заселили западны Балкан в період раннёго середнёвіку. В період екзістенції середнёвікого Босняньского кралёвства належила значна часть містного обывательства к автокефалній Босняньской церькви, хрістіаньскому пруду, котрый як католицькый Рим, так ай православна Візантія часто поважовали за геретічный (споєный із рухом богомілів).

По добыты Босны Османьсков імперіёв в роцї 1463 зачав довготырваючій процес ісламізації містного славяньского обывательства. Переход на іслам дав містній елітї (бегам) можность заховати сі своє земельне властництво і соціалный статус в новій імперії, а звычайным рольникам – выгнути ся додаточным данём, котрыма было затяжено немусулманьске обывательство. Часом ся іслам став ключовым елементом ідентіты того народа.[19]

Австро-угорьскый договор і Югославія

[едітовати | едітовати жрідло]

В роцї 1878 перешла справа Босны на основі рїшіня Берліньского конґресу під Австро-Угорьско. В тім часї ся австрійска справа (головно Бенямін фон Каллаі) снажила штучно вытворити єднотный „босняцькый народ“, котрый бы загорнув вшыткых обывателїв реґіону, жебы так протидїяла ростучому сербскому і хорватьскому націоналізму. Тота ідея лемже зазнала неуспіху.


В періодї соціалістічной Югославії по другій світовій войнї не мали Босняци статус самостатного народа. Аж в роцї 1968 їх югославска влада офіціално узнала як самостатну етнічну ґрупу під назвою „Мусулмане“ (з великой буквы, на роздїл од реліґійной прислушности „мусулмане“ з малой буквы). Тот народный статус быв дефінітівно узаконеный в югославскій конштітуції з року 1974.[20]

Босняньска война і сучасность

[едітовати | едітовати жрідло]

Розпад Югославії вів к кырвавій босняньскій войнї (1992–1995). Босняци зазнали найтяжшы демоґрафічны страты почас того конфлікту, котрый спроваджали масовы чісткы і акты ґеноціды (з котрых найзнамішых є масакер Сребреніцї в юлї 1995). Праві почас войны, в септембрї 1993, было на Першім босняньскім саборї в Сараєві прияти історічны рїшіня о одмітнутю навязаной югославской назвы „Мусулмане“ і навернутя к історічному етноніму „босняк“.

Реліґія і култура

[едітовати | едітовати жрідло]

Переважна векшына Босняків суть суннітьскы мусулмане, котры належать к ханафітьскій мазгабі (реліґійно-правной школї). Ханафітьска школа, котру на Балкан принесли Османы, ся традічно вызначує релатівнов поміркованостёв і приспособливостёв містным звыкам. Іслам зогравать ключову задачу в захованы народной ідентіты Босняків, лемже уровень реліґійности в сполочности є дуже розмаїтый: од строго практікуючіх мусулманів аж по цалком світьскых людей, про котрых є іслам радше културнов і історічнов дїдовизнов чім каждоденнов практіков.

Култура Босняків є унікатным европскым феноменом – іде о сінтезу славяньскых, османьскых (выходных) і середнёевропскых (австро-угорьскых) традіцій.[21] Тота сінтеза ся ясно проявлює в архітектурї (стары містьскы четвертї із мешітами і оріенталныма торгами коло европской забудовы),[22] народній кухнї (чевапчічі, бурек, баклава)[23][24] і традічній музицї. Візітков босняньской музичної културы є севдалінка – традічна меланхолічна містьска пісня о ласцї, тужбі і душевній боли.[25]

Язык

[едітовати | едітовати жрідло]

Босняци говорять босняньскым языком, котрый є одним із штирёх рівноцїнных літературных штандартів плуріцентрічного сербохорватьского языка. Выходить з выходогерцеґовиньского діалекту штокавского наріча (переважно із єкавсков высловностёв).

Шпеціфічнов чертов босняньской лексікы, котра ю одлишує од сербского і хорватьского штандарту, є значне чісло оріенталізмів – слов турецького, арабского і перзьского походжіння, котры ся дістали до словной засобы в часї надвлады Османьской імперії. Історічно Босняци хосновали на писаня арабского писма – шпеціално управленый арабскый алфавіт про славяньску фонетіку, як ай стару босняньску кіріліцю. Сучасный босняньскый літературный язык офіціално поужывать латиніку, котра є абсолутно домінантна во вшыткых сферах жывота, хоць кіріліця мать тыж конштітучный статус.[26] Нынї є створеный языковый роздїл Вікіпедії тым языком — Босняцька Вікіпедія.

Референції

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Popis stanovništva, domaćinstava i stanova u Bosni i Hercegovini, 2013. Rezultati popisa. http://www.popis2013.ba/popis2013/doc/Popis2013prvoIzdanje.pdf. [перевірено 2017-05-13].
  2. ↑ Türkiye'deki Kürtlerin sayısı! - Magazin Haberleri - Milliyet. https://www.milliyet.com.tr/cadde/turkiyedeki-kurtlerin-sayisi-873452. [перевірено 2006-06-09].
  3. ↑ U.S. Census website. U.S. Census Bureau. https://www.census.gov/. [перевірено 2008-06-06].
  4. ↑ Коначни резултати Пописа становништва, домаћинстава и станова 2022.. https://www.stat.gov.rs/vesti/20230428-konacnirezpopisa/. [перевірено 2023-10-08].
  5. ↑ Popis stanovništva, domaćinstava i stanova, 2023. godine. https://www.monstat.org/uploads/files/popis%202021/saopstenja/SAOPSTENJE_Popis%20stanovnistva%202023%20II_cg.pdf. [перевірено 2024-10-15].
  6. ↑ About Bosniaks. December 2020. https://bosniak.org/about-bosniaks/. [перевірено 1 January 2023].
  7. ↑ Kosovo Census 2011, ask.rks-gov.net
  8. ↑ "Population by Ethnicity/Citizenship/Mother tongue/Religion" (xlsx). Census of Population, Households and Dwellings in 2021. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. 2022.
  9. ↑ Statistični urad RS - Popis 2002. http://www.stat.si/popis2002/en/rezultati/rezultati_red.asp?ter=SLO&st=15. [перевірено 1 May 2016].
  10. ↑ Kilde: "Ældre bosniske flygtninge søger hjem". Folkedrab.dk. http://www.folkedrab.dk/sw52060.asp?usepf=true. [перевірено 2012-01-05].
  11. ↑ Macedonian Census 2002. http://www.stat.gov.mk/pdf/kniga_13.pdf. [перевірено 2012-01-05].
  12. ↑ Zašto je teško procijeniti broj Bosanaca i Hercegovaca u Australiji?. 17 September 2019. https://mojabih.oslobodjenje.ba/mb/kolumne/zasto-je-tesko-procijeniti-broj-bosanaca-i-hercegovaca-u-australiji-1321. [перевірено 17 September 2019].
  13. ↑ Aziz Al-Azmeh; Effie Fokas (15 November 2007). Islam in Europe: Diversity, Identity and Influence. Cambridge University Press. с. 97. ISBN 978-1-139-46782-7. https://books.google.com/books?id=uoSUovCrjLwC&pg=PA97.
  14. ↑ Босня́к // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. ISBN 978-80-555-2323-1 – С. 84 https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf
  15. ↑ Friedman, Francine (1996) (по en). The Bosnian Muslims: Denial of a Nation. Boulder: Westview Press.
  16. ↑ Bieber, Florian (2006) (по en). Post-War Bosnia: Ethnicity, Inequality and Public Sector Governance. New York: Palgrave Macmillan.
  17. ↑ Morrison, Kenneth; Roberts, Elizabeth (2013) (по en). The Sandžak: A History. London: Hurst & Company.
  18. ↑ Valenta, Marko; Ramet, Sabrina P. (2011) (по en). The Bosnian Diaspora: Integration in Transnational Communities. Farnham: Ashgate.
  19. ↑ Malcolm, Noel (1994) (по en). Bosnia: A Short History. New York: New York University Press.
  20. ↑ Donia, Robert J.; Fine, John V. A. (1994) (по en). Bosnia and Hercegovina: A Tradition Betrayed. New York: Columbia University Press.
  21. ↑ Bosnia and Herzegovina - Cultural life // Britannica.
  22. ↑ Hodžić N. Architectural historical heritage of Austria-Hungary and Ottoman Empire in Sarajevo // FOMOSO.
  23. ↑ Traditional Food in Bosnia and Herzegovina // TasteAtlas.
  24. ↑ Bosnian and Herzegovinian Food // TasteAtlas.
  25. ↑ Sevdalinka, traditional urban folk song // UNESCO Intangible Cultural Heritage.
  26. ↑ Alexander, Ronelle (2006) (по en). Bosnian, Croatian, Serbian, a Grammar: With Sociolinguistic Commentary. Madison: University of Wisconsin Press.
  1. ↑ Загранічны списованя народу або владны одгады часто заряджують босняньску діаспору на основі народности або штатной приналежности, а не на основі меншых етнічных ґруп, што значіть, же Босняци суть заряджены вєдно з іншыма етнічныма ґрупами з Босны і Герцеґовины, чім ся скреслює точне чісло Босняків в тых країнах. Цїлкове чісло членів босняньской діаспоры ся лемже одгадує на приближно два міліоны, з котрых ся векшына поважує за Босняків. Halilovich, Hariz & Hasic, Jasmin & Karabegovic, Dzeneta & Karamehic-Muratovic, Ajlina & Oruc, Nermin. (2018). Mapping the Bosnian-Herzegovinian Diaspora: Utilizing the Socio-Economic Potential of the Diaspora for Development of BiH., International Organization for Migration, Ministry of Human Rights and Refugees B&H, 2018, https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ba/4cfb53e535e6ab3cad66a3150ca29986e9ab2ac5cdd2e91a7edd2dfa9ff577db.pdf, [перевірено 2025-05-02]
Хыбна цітація: Найдена значка <ref> про ґрупу „note“, але не існує приналежна значка <references group="note"/> або хыбить заперачій </ref>.
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Босняци&oldid=165232"