Перейти до вмісту

Борис Георгиевич Перчаткин

Зо сторінкы Вікіпедія
Борис Георгиевич Перчаткин
Чинность правооборонця, релиґійный лидер
Уроджѣня юла 1., 1946 (1946-07-01) (80 р.)
Мѣсто роджѣня Миргород, УССР, СССР[1]
***

Борис Георгиевич Перчаткин (русс. Борис Георгиевич Перчаткин; *1. юл 1946) — совѣтскый и америцкый правооборонця, еден из найпознатшых дѣятельох религийного емиграчного руху, што ся зачав концьом 1970-х – зачатком 1980-х рокох у городѣ Находка. Року 1989 быв на чолѣ лобистского дѣятельства у США за приятя «поправкы Лаутенберга» (Lautenberg Amendment), вдякы котрой около 1 милиона представительох религийных меншин из краин бывшого Совѣтского Союза достали право легално емигровати до США.[2]

Ранны рокы и прилученя ку церкви

[едітовати | едітовати жрідло]

Борис Перчаткин ся родив у фамилии военного пилота незадовго перед тым, як отець му загыб у автокатастрофѣ. По пару роках мати му ся оддала за иншого военного, но року 1983 отчима арештовали за то, же под час бунту одпер выконати розказ, и засудили на 25 рокы каторжных робот у лаграх Воркуты. Яко 16-рочный Борис у Находцѣ прийшов до пятидесятницкой Церкви и став ся ей членом. Надале зачав зберати информации о переслѣдованю вѣрникох у Совѣтском Союзѣ и активно дѣлити ся нев зо заграничныма новинарями.[3]

Емиграчный рух и контакты из дисидентами

[едітовати | едітовати жрідло]

Року 1976 Перчаткин сполу из соратниками Василийом Патрушевым, В. А. Бурлаченком и Владимиром Степановым навязав контакты из дисидентами у Москвѣ.[1] Дисиденты порадили им дати ростучому емиграчному руху орґанизовану форму.[1] Того ж року Находку навщѣвила представителька Московской Гелсинкской групы Л. В. Воронина.[1] Одтогды Перчаткин активно робив на то, обы организовати масовый выѣзд пятидесятникох из Совѣтского Союза.[1] Послав тыж воззваня до ОЗН, Свѣтовой рады Церков и голов держав, котры подписали Гелсинкскы догоды, информуючи о непрерывных переслѣдованях вѣрникох у СССР.[4]

В року 1977 въедно из Николайом Горети од имени пятидесятникох выступив на защиту арештованых дисидентох Александра Гинзбурга, Юрия Орлова и Анатолия Щаранского.[1] Того ж року сполу из христианами инших конфесий взяв участь у публичной голодовцѣ, вымагаючи дозволу на выѣзд про переслѣдованых христиан.[5]

20. децембра 1978 Перчаткин из пошты у Находцѣ спробовав послати новорочну телеграму президентови США Джимми Картерови, просячи дати увагу на людей, позбавленых религийной слободы.[1][4][6]

Од року 1979 быв на чолѣ организачной роботы в створеню центра про вѣрникох, котры хотѣли емигровати. Року 1980 быв выбраный за секретаря новоствореной «Емиграчной рады совѣтскых церков пятидесятникох».[1]

Державны переслѣдованя и арешт

[едітовати | едітовати жрідло]

Як найактивнѣйшый член комитета вѣрникох, котры подавали жадость на емиграцию, став ся цѣльом репресий од совѣтскых урядох.[1] У мѣстной пресѣ проти ньому и його родинѣ вывинули велику клеветницку кампань.[1]

21. августа 1980 Перчаткина арештовали у Находцѣ.[1] В конци марца 1981,[7] за ст. 190.1 Криминалного кодексу РСФСР («шыреня явно ложных вымыслох, котры безчестять совѣтскый державный и общественый устрой») зостав засудженый на 2 рокы лагрох.[7] Подля релаций радиостаницѣ Голос Америкы, под час слѣдства и суда давали му хемичны субстанции (невролептикы), зашто даколько разы страчав тямку.[1]

По выслободженю у августѣ 1982 дале продовжив бой за право на емиграцию. Авшак у фебруарѣ 1983 быв зась арештованый и засудженый на 1,5 рокы лагрох за якобы незаконне ношѣня холодной зброи.[1]

Емиграция до США и поправка Лаутенберга

[едітовати | едітовати жрідло]

Року 1987 приладив рапорт про Конгрес США «О станѣ религий у СССР». З тым рапортом выступив у Конгресѣ, а пак Перчаткина запросили на стрѣчу из державным секретарьом США Джорджом Шулцом[2] и предсѣдником Высшого суда США Уильямом Ренквистом.[2] У маю 1988, коли президент США Роналд Рейган быв из визитом у Москвѣ, Перчаткин як представитель совѣтскых протестантох в числѣ делегации зоз 40 особ быв запрошеный на стрѣчу из первов дамов Ненси Рейган.[8]

26. юла 1988 Перчаткин зоз цѣлов родинов емигровав до США.[8][1] 4. августа 1988 выступив у Конгресѣ США из рапортом о геноцидѣ вѣрникох у Совѣтском Союзѣ.[8][1][9] Вдякы тым змаганям[10] в року 1989 была прията «поправка Лаутенберга», названа за сенатором Френком Лаутенбером. За першы 10 рокы платности той поправкы около 350 000 религийных утѣкачох оселили ся у США,[8][3] а до 2010 року тото число досягло около милиона особ.[2]

Обществене дѣятельство у США

[едітовати | едітовати жрідло]

Жиючи у США, Перчаткин створив персоналный веб-сайт и заклав христианську правооборонну организацию ARRC (American-Russian Relief Committee).[1][2][11] Выдав тыж автобиографичну книгу «Огняны ходникы» (русс. Огненные тропы).[1]

Влѣтѣ 2025 Перчаткин сполу из колегами давав свѣдчѣня у Державном департаментѣ США и Комисии США з межинародной религийной слободы (USCIRF), выказуючи факты переслѣдованя христиан-пацифистох в Украинѣ и Росии. У том контекстѣ тыж лобийовав отворѣня специалной емиграчной квоты про украинскых пацифистох подля програмы U4U.[12]

Познатый совѣтскый дисидент Андрей Сахаров в року 1981 во своей статѣ «Одповѣдалность ученых» прямо споминать имя Бориса Перчаткина межи иншыма политичными арештантами.[13]

  • Michael Rowe (2 January 2008), The Soviet pentecostal emigration movement (по en), Religion in Communist Lands 11 (3): 337–339, doi:10.1080/09637498308431098, https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/09637498308431098 
  • Catherine Wanner (January 2010), Religion and Refugee Resettlement: Evolving Connections to Ukraine since World War II (по en), Canadian-American Slavic Studies (Brill Schöningh) 44 (1–2): 44–66, doi:10.1163/221023910X512796, ISSN 2210-2396, https://brill.com/view/journals/css/44/1-2/article-p44_4.xml 
  • Special To the New York Times. "Soviet Pentecostals Meet Illegally and Form Council" (in англійська). Archived from the original on 2018-03-10. Retrieved 2025-12-18.
  1. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Островская, О. П. (2017), Судьбы участников эмиграционного движения пятидесятников на дальнем востоке в 1970-1980-х гг. (по ru), Владивосток – точка возвращения: прошлое и настоящее русской эмиграции (Дальневосточный юридический институт МВД РФ): 65—70, http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65
  2. 1 2 3 4 5 Романович, Михаил (2023-09-26). Правозащитник, Борис Перчаткин, смертельно болен (по ru). https://spasenie.by/publ/pravozashhitnik_boris_perchatkin_smertelno_bolen/4-1-0-82.
  3. 1 2 Семенова, Виктория (2020-01-03). Борис Перчаткин — о том, как помогал верующим из СССР попасть в США (по ru). https://usa.one/2020/01/boris-perchatkin-o-veruyushhix-v-sssr-immigracii-v-ssha-i-aktivizme/.
  4. 1 2 Он спас 1 млн человек. Сегодня они не могут собрать ему на операцию. Как же так? (по ru). 2023-09-26. http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/. [перевірено 2023-09-26].
  5. Zenon Snylyk (1977-10-09), Dissidents fast across USSR (по en), The Ukrainian Weekly (Ukrainian National Association) LXXXIV (222): 2, https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf
  6. Андрей Дементьев (2011) (по ru). АВЕН-ЕЗЕР. Евангельское движение в Приморье 1898-1990 годы. Владивосток: Русский остров. с. 213. ISBN 978-5-93577-054-2. http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf.
  7. 1 2 Chronology of Soviet Dissidence: January 1970 through December 1982
  8. 1 2 3 4 Гура, В. О. (2018), Історія та есхатологічні мотиви релігійної еміграції пізніх протестантів із СРСР 1987–2017 рр. (по uk), Гілея: науковий вісник (135): 171—175, ISSN 2076-1554, http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/gileya_2018_135_47.pdf
  9. Foto - Boris Perchatkin (по ru). 2023-09-26. https://russiainphoto.ru/photos/195013/.
  10. Виталий Футорный (2013-08-11), 25-летие начала исхода (по ru), Диаспора. Славянская общественная газета 16 (15): 9, https://issuu.com/afisha/docs/diaspora_08-11-13/9
  11. United States Congress Commission on Security and Cooperation in Europe (2007) (по en). Unregistered Religious Groups in Russia: Hearing Before the Commission on Security and Cooperation in Europe. U.S. Government Printing Office. ISBN 978-0-16-077910-7. https://books.google.com/books?id=_YhIiVBx_5kC.
  12. SlavicSac (2025-07-15). В США обсуждают защиту христиан из Украины и России (по ru). https://www.slavicsac.com/2025/07/14/ukraine-russian-christians/.
  13. Сахаров. Ответственность учёных (по ru). https://www.sakharov.space/lib/otvetstvennost-uchenyh.