Бакса

Ба́кса (из пластмасы и т.д), Скля́нка (из скла) — невелика ёмкость про довгоє храніня рідин, высока посудина май часто циліндричной формы и из узкым горлышком, удобным на закупорёваня пробков. Виготовляється переважно из скла (часто темного), послідньым часом часто мз полімерних матеріалӯв (обычно из поліетилена). Май рідко ся стрічавуть из керамікы, метала и другых матеріалӯв. Хоснує ся на храніня рідин, такых ге вода, молоко, безалкоголны напиткы пиво, вино, олӯй, лікы, шампуні, краскы и хімікаты. Для наповнення пляшок на сучасних виробництвах хоснувуть лінії розливу. Про ґерметизацію горлышка баксы хоснувуть крышкы, уднушні пробочны стопоры. Баксы годни быти запечатані индукційным уплотніням.[1][2]
Великі баксы даколи именувуть ся бу́тлями. Відомі також натуралні «габузові баксы» — калебасы, што уготовлявуть из плодӯв дынь.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Даякі из майранньых иппен канчовӯв удносяться до Китая, Фінікії, Рима и Крита. Китайці хосновали канчовы про храніня рідин. Из доісторичных часӯв, рідинны контейнеры были сотворені из глины авадь у виді тканых контейнерӯв, запечатаных асфальтами. У стародавні часы амфори є май шыроко хоснувущым ся контейнером про храніня рідкых пищовых продуктӯв, и канчовы — про подачі сих рідин.
У I сторочови до нашої еры у фінікійському Сідонови была унайдена склодувна трубка, яка позволяла не «уліплёвати», а удувати склянчані уробы, изокреме и великых розмірӯв. Сим зхосновали ся ужек римлянк, які у тот час захватили цілоє Сереґземноморя. У Римськӯв імперії канчовы які называли «ампулами» (лат. ampulae), стали предметами быта. И шырили ся величезными просторами уд Близкого Выхода до Испанії и Британії[3].
Стандарты розмірӯв и ёмкости по світови
[едітовати | едітовати жрідло]Обычно склянкы и баксы чинять ся стандартного розміра. У російськӯв системі мір (винна) стандартна склянка про вино у 0,615 л.
Для технічных, научных и медичных цілий чинять ся склянкы из нанесеныв шкалов, што дає змогу приблизно оцінити объём налитой рідины. Про лабораторны цілі чинять ся склянкы разной формы, наприклад, из двома горлышками.
Ґалерея
[едітовати | едітовати жрідло]-
Поштова марка "Сулія, 60 к.", Пошта Украйины, 2007 рӯк
-
Склянка
-
Многоразові склянчані «молочні склянкы»
-
Склянка 1855 року
-
Склянка парфумӯв "Тройный одеколон"
-
Боксбітел (Bocksbeutel) бакса (вид винной баксы)
-
Дві склянкы про вино Мааса XVIII стороча, у музеёви «Gourmet Museum and Library», у Hermalle-су-Huy, Бельгія
-
Уднушньый бӯк стінкы кучі Ертшип (анґл. Earthship) хыжі, яка уключать у ся повторно зхосновані склянкы
-
Бакса уд «Спрайта»
-
Формы баксӯв
-
Алюмінієві пляшки в музеї пивних банок, розташованому в Східному Таунтон, штат Массачусетс
-
Пивні баксы разных цвітӯв
Иппен позерайте
[едітовати | едітовати жрідло]- Повторноє хоснованя баксӯв
- Баксовый строп
- Винтова крышка
- Пляшка з розпилювачем
- Молочна пляшка
- Корабель в пляшці
- Бакса Клейна
- Конзервна банка
- Бутылёвана вода
- Спрей-бакса
- Ефект баксового горлиз айкріпкогом м
- Склянпро енны плоскі
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ https://sha.org/bottle/
- ↑ https://www.britannica.com/technology/bottle
- ↑ Олексій Мустафін. Пляшка. Історія на розлив. Еспресо. 2019-04-07. Архівна копія з оріґінала зроблена 12 квітня 2020. https://web.archive.org/web/20200412152700/https://espreso.tv/article/2020/04/06/plyashka_istoriya_na_rozlyv. [перевірено 12 квітня 2020].
- [Архівовано 21 юна 2011 у Wayback Machine.]