Архей
| Архей | |
|---|---|
| Є єдным из | еон, еонотема |
| Часть од | докембрій, ICS Standard Global Chronostratigraphic (Geochronologic) Scale |
 | |
| Транскрипція в МФА | /ɑːrˈkiːən/ |
| Попередник | Гадейський еон |
| Наступник | Протерозой |
| Час/дата початку | 4031 мільйон років до н.е. |
| Час/дата закінчення | 2500 мільйони років до н.е. |
| Шістнадцятковий триплет кольору | F0047F |
| Описано в | Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Енциклопедичний словник Гранат, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Армянская советская энциклопедия, том 2, Meyers Konversations-Lexikon, 4. Auflage (1885–1890) |
| Складники | Еоархей, Палеоархей, Мезоархей, Неоархей |
| Ймовірно те саме | Q11039569 |
| Категорія Вікісховища | Archean |
| Головний шаблон за темою | Шаблон:АРхей |
| Основна катеґорія за темов | Категорія:Архей |
| Archean | |
Архе́й (др.-греч. ἀρχαῖος — «древньый») — єден из чотырёх еонӱв історії Земли, осягавущый час уд 4,031 ±0,003 до 2,5 млрд рокӱв назад.
Зачав ся по кӱнцёви Пӱзнёго тяжкого бомбардованя дас 3,8 млрд рокӱв назад и продовжав ся до Квасородного дійства коло 2,5 млрд рокӱв назад. Архей осягать період уд первых усокотившых ся цільных горных пород, ужек мавшых сліды развитої прокаріотичного житя у формі повноцінных бактеріалных матӱв, до появліня еукаріот.
Термін «архей» предложив у 1872. році америцькый ґеолоґ Джеймс Дана.
Архей розділеный на чотыри еры (уд майбӱлш пӱзнёї до майбӱлш раннёї):
- неоархей (2,8—2,5 млрд рокӱв назад),
- мезоархей (3,2—2,8 млрд рокӱв назад),
- палеоархей (3,6—3,2 млрд рокӱв назад),
- еоархей (4,031±0,003—3,6 млрд рокӱв назад).
Живот и атмосфера
[едітовати | едітовати жрідло]Біота Земли у архейськый еон представляла собов общины анаеробных прокаріот. Ґеобіолоґічні изслідованя осадковых пород архея кажуть, ож прокаріотичный живот на Земли екзістовав бӱлше 3,7-3,8 млрд рокӱв назад[1], но вопрос за тото, коли взник оксиґенный фотосинтез, до типирь обстає ся без доброго удвіта. Перві окамінілости, на котрых, ге думать ся, удпечатали ся нитчаті фотосинтезувущі орґанізмы, были датовані у 3,4 млрд рокӱв. У тот же період активно формувуть ся многі ныні екзістувущі и розвідані залежі сіры, ґрафіта, желіза и нікеля.
У ранньӱм архёви атмосфера и гідросфера, по-видкому, представляли змфшану парогазову масу, котра мӱцныв и плотныв плінов закутовала усю планету. Проникнӱсть її про сонячні лучі была дуже слаба, того и на повирьхови Земли цариі мрак. Парогазова пліна складала ся из парӱв воды и даякого числа квасных дымӱв. Йӱв присущна была высока хемічна активнӱсть, у наслідок чого она активно воздійствовала на базалтовый повирьх Земли. Горный ландшафт, руно ге и глубокі упадины, на Земли не екзістовали. Рахує ся, ож плотнӱсть и давліня атмосферы у пӱзнёму архёви были значно выше нынішньых, єднак по резултатам дакотрых новых изслідовань их значіня уступали современным май бӱлш ге у два разы[2]. У епоху архея проходила діференціація парогазової пліны на атмосферу и гідросферу. Архейськый океан быв мілкым, а воды ёго представляли кріпкый и паскудно квасный солянчаный розтвор[3].
Согласно изслідованёви Танаі Кардона (Tanai Cardona) и ёго колеґ из Имперського коледжа Лондона оксиґенный фотосинтез (фотосистема II) объявив ся у раннёму археёви 3,5 млрд рокӱв назад, задовго до появліня первых цианобактерій и «квасородної катастрофы», трафившої ся 2,45 млрд рокӱв назад[4].
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Найдены строматолиты возрастом 3,7 млрд лет — древнейшие следы жизни на Земле • Елена Наймарк • Новости науки на «Элементах» • Палеонтология, Геология (по ru). elementy.ru. Архівна копія з оріґінала зроблена 2018-07-31. https://web.archive.org/web/20180731123640/https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle. [перевірено 2018-07-31].
- ↑ {{{тітул}}}.
- ↑ Докембрийский этап геологической истории Архівовано {{{2}}}..
- ↑ Новая датировка отодвинула появление фотосинтеза на миллиард лет дальше в прошлое. Архівна копія з оріґінала зроблена 2018-12-02. https://web.archive.org/web/20181202070630/http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/. [перевірено 2018-12-01].