Ардовець

Подвиноградов
Застава	Герб
Держава	Украина
Еврорегион	Карпаты
Область	Закарпатска
Громада	Виноградовска териториална громада
Координаты	48°08′14″ с. ш. 23°00′05″ в. д. / 48.137222° с. ш. 23.001389° в. д. (G) (O) (Я)
Розлога	6,506 км²
Надморска вышка	130 м
Обывательство	5965 особ (2025)
Часова зона	UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код	+380 03141
Поштовый индекс	90325
КОАТУУ	2121284401
	Подвиноградов

Ардове́ць (исторична назва) або Подвиногра́дов (сучасна официйна назва), (рус. Ардǘв;^[2] укр. Підвиноградів, мад. Szőlősvégardó) — село в бывшом Виноградовском, од року 2020 Береговском районѣ Закарпатской области Украины.

История

Село первый раз споминать една давна мадярска грамота з року 1295, тогды ся называло Ordov. Закладателями села были лѣсовы пограничны охранцѣ, котры были повинны охраняти кральовскы лѣсы и застачати кральовску кухню дичинов. Така служба ся зачала од XIII. стороча, коли в Мадярском кральовствѣ взникла панщина. Первы обывателе были римокатолици, але в XV. сторочу перешли до реформатской вѣры и поставили церкву, котра выстояла до року 1912, была подремонтована, але в року 1950 была демонтована через зветешнѣлость. Грекокатолицкы обывателе спомянуты первый раз в року 1693 в церковных хрониках, тогды их священиком быв отець Андрѣй, и мали деревяну церьков, а од конця XIX. стороча уже мали муровану.^[3]
По первой свѣтовой войнѣ Мадярске кральовство утратило Подкарпатску Русь на хосен Чехословакии подля Трианонского мирного договора, але в року 1938 наслѣдком Первой вѣденьской арбитражи достало ю назад. В чехословацкой добѣ село мало назву Ардовець. и входило до Севлюшского округу. На вшиткы уряды (нотарьскый, поштовый, даньовый, жандарьскый, судовый) требало ити до Севлюша.^[4] В списованю року 1930 заевидованы 1430 обывателе, з того: Русины — 1231, Мадяре — 88, Евреи — 81, Нѣмцѣ — 7, Чехы и Словаци — 5, чужоземцѣ — 18. Грекокатолицка громада была найвекша и мала 1196 вѣрникох и муровану церкву Св. Юря з 1912. року. В селѣ были русинска школа (5 клас).^[5]
По другой свѣтовой войнѣ з цѣлов Подкарпатсков Русьов вошло до УССР. В року 1946 найвысша рада УССР село Ардовець переименовала на Подвиноградов, под претекстом "збереженя историчных назв".^[6]

Жерела и одказы

Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)укр.
Marosi, Anita (2016.07.08). Kárpátalja anno: Szőlősvégardó (по мадярскы). Kárpátalja ma. https://karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-szolosvegardo/. [перевірено 2025-06-13].

Референции

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 https://gromada.info/gromada/vynogradiv/#2927 Виноградівська міська громада
↑ Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Составитель: Михаил Капраль. // Кроатика – Будапешт, 2021, 96 c.; см. стор. 54.
↑ Marosi, Anita: Kárpátalja anno: Szőlősvégardó
↑ https://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:4726c9d0-b7de-11dd-a769-000d606f5dc6?page=uuid:18fc6000-a118-11e8-ba56-5ef3fc9bb22f (1922)
↑ Ярослав Достал
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB. [перевірено 2025-06-15].

Навигация по Виноградовскому району

Районный центер: Виноградово
Мѣстечка: Вилок • Королево

Села: Велика Чіньґава • Ботар • Буковоє • Велика Копаня • Велика Паладь • Великы Комяты • Вербовець • Вербовое • Веряця • Гетиня • Горбкы • Гудя • Дротинцѣ • Дюла • Затисовка • Карачин • Мала Копаня • Матийово • Неветленфолу • Новое Клиново • Новое Село • Новоселиця • Окли • Оклі Гедь • Олешник • Онок • Перекрестя • Пийтерфолво • Подвиноградово • Притисянское • Пушкино • Руська Долина • Сасово • Теково • Тисабекень • Тісашашвар • Фанчиково • Фертешолмаш • Форголань • Хыжа • Холмовець • Чепа • Черна • Чорнотисово • Чорный Поток • Шаланкы • Широкое

[ВТГ-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 https://gromada.info/gromada/vynogradiv/#2927 Виноградівська міська громада

[2] Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Составитель: Михаил Капраль. // Кроатика – Будапешт, 2021, 96 c.; см. стор. 54.

[Marosi-3] Marosi, Anita: Kárpátalja anno: Szőlősvégardó

[4] ttps://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:4726c9d0-b7de-11dd-a769-000d606f5dc6?page=uuid:18fc6000-a118-11e8-ba56-5ef3fc9bb22f (1922)

[5] Ярослав Достал

[6] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB. [перевірено 2025-06-15].

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]