Перейти до вмісту

Апартеїд

Едітовати одказы
Зо сторінкы Вікіпедія
Знак у Дурбанови, на котрому пише: „Подля секції 37 пудзаконных актув за плажі Дурбана, сесе купалноє місто є заброньованоє про ексклузивноє хоснованя членув білої расової ґрупы“. Текст продуфлованый анґліцькым языком, афрікансом и зулу, 1989. рук
Сеґреґована желізнична штація у апартеїднуй Южнуй Африці, из написами „Лиш небілі/неевропейці“ тай „Лиш білі/европейці“
Не поплетьте з Апатрид.

Апа́ртеї́д (уд афрік. apartheid [aˈpart(ɦ)əit] Информация о файле высловность „розділеня“) была система інституціоналізованої расової сеґреґації в Южнуй Африці тай Югозападнуй Африці[зазначка 1] (теперь Намібії) уд 1948. року до зачатку 1990. рокув.[зазначка 2] Апартеїд ся характеризовав авторитарнов політичнов културов, закладенов на бааскапі (афрік. baasskap, букв. „шефованя“) — ідеї політичної, соціалної тай економічної домінації у Южнуй Африці єї білої меншины в общому[4] и конкретно афріканерув. У гатарах сиї системы майвысокый статус мали білі громадяне, а за нима індійці, цвітні (афрік. Kleurlinge; мултирасова етнічна ґрупа у Южнуй Африці) тай чорні африканці — ипен у такому порядку.[4] Апартеїд лишив по собі економічні тай соціалні наслідкы, замітні у вшылякых проявах до днесь.[5][6][7][8]

Нашыроко апартеїд ся ділив на малый апартеїд, котрый обсяговав сеґреґацію громадськых міст и соціалных подій, тай великый апартеїд, котрый строго сеґреґовав бываня и професійні можності подля расы.[9] Першым апартеїдным законом став Акт заказа мішаної жонитьбы у 1949. році, пак за ним была прията Поправка акта за аморалность у 1950. році, котра вчинила нелеґалными жонитьбу тай сексуалні удношіня межи расами.[10] Акт за реґістрацію населеня 1950. року класифіковав ушыткых южноафриканцюв єднов из чотырьох расовых ґруп подля вонкашнього виду, знаного походжіня, соціоекономічного статуса тай културного образа жывота: „чорный“, „білый“, „цвітный“ тай „індієць“, послідні два з котрых мали дакулько пудкласифікацій.[11] Місто на бываня ся узначало расовов катеґорійов.[10] Межи 1960. и 1983. роками 3.5 міліона чорных африканцюв были выселені из хыжув и насилно переміщені у сеґреґовані районы позад апартеїдных законув, што стало єдным из майбульшых масовых выселень у сучаснуй історії.[12] Многі из них мали подля плана быти локалізовані у десять вызначеных „племінных отцюзнин“, знамых ищи як бантустаны (афрік. Bantoestan), чотыри з котрых стали номінално независимыми штатами.[10] Уряд уголосив, ож релоковані мали быти позбавлені южноафриканського громадянства позад свого переміщеня у бантустаны.[9]

Апартеїд узвав читавый межинародный и домашньый опур и дав поєдным из майвливовых ґлобалных соціалных кывань 20. стороча.[13] Ун став обєктом частого осуду Орґанізації споєных націй, причинов межинародных санкцій, у тум числі ембарґув на зброю тай економічных санкцій, накладеных на Южну Африку.[14] Пуд конець 1970–1980. рокув уднушньый опур апартеїдови ставав чим май дале, тым май радикалный, што ся перечинило у бруталні придусіня з боку уряду, домінованого Націоналнов партійов ЮАР тай насилство, котроє лишило по собі тысячкы жертв: умершых и арештованых.[15] Комісія правды тай примиреня установила, ож уд політичного насилства умерли 21,000 чоловік: 7,000 смертий у період 1948–1989 тай 14,000 смертий и 22,000 травмованых у переходный період межи 1990. тай 1994. роками.[16][17] Были провбы реформовати апартеїдну систему, наприклад позволити індійцям и цвітным мати політичну репрезентацію у парламентови, айбо тоты міры не дустали пуддержку бульшины активіштськых ґруп.[18]

Межи 1987. и 1993. роками Націонална партія зачала двасторонні переговоры з Африканськым націоналным конґресом — ведучым противапартеїдным кываньом — про конець сеґреґації тай імплементацію правліня бульшости.[18][19] У 1990 видні особы Африканського націоналного конґреса, такі ги Нелсон Мандела, были выпущені з тюрьмы.[20] Апартеїдноє законодавство было удкликаноє 17. юнія 1991, тай у апрільови 1994. року пруйшли нерасові убиранкы.[21][22]

Назывка

[едітовати | едітовати жрідло]

Термін апартеїд походит из афріканса, де apartheid (~апа́ртейт) значит „розділеня“, „стан розділености“. Першоє його зафіксованоє хоснованя ся датує 1929. роком.

Система бантустанув

[едітовати | едітовати жрідло]
Подробно см.: Бантустан

У гатарах системы „отцюзнин“, уряд пробовав ділити Южну Африку тай Югозападну Африку на окремі штаты, кажджый из котрых мав бы ся пак розвити у окремі нації и державы про разні етнічні ґрупы.

Територіалноє розділеня не было новов концепційов — наприклад пуд британськым правліньом у 19. сторочови позад похожого принципа ся творили „резервації“. Бігом апартеїда 13% землі ся уділяла чорному населеню — друбіцька часть пропорційно до його числа — и часто тото была економічно непродуктивна територія. Комісія Фредеріка Томлінсона, професора аґрокултурної економікы з Університета Преторії, у 1954. році управдововала апартеїд тай систему „отцюзнин“, айбо заявляла, ож на отцюзнины треба уділити бульше землі — тота рекомендація не была реалізована.[23]

Кой Гендрік Фервурд став премєрміністром у 1958. році, зачала ся політика „окремого розвою“, и єдным из єї стовпув была структура „отцюзнин“. Фервурд повірив у датя независимости сим „отцюзнинам“, и власть прияла такый план демонстративно ги знак „політикы уряду, котра не є дискримінаційов на основі расы ци цвіта, айбо диференціаційов на основі нації, котра дає кажджому самовызначіня у гатарах свої отцюзнины — удсідь такый план окремого розвою“.[24] У рамках такої системы чорні люде бы бульше не были громадянами Южної Африкы, а ставали бы громадянами окремых независлых отцюзнин, и робили бы у ЮАР як міґранты з дочасными дозволами. У 1958. році быв приятый Акт за пуддержку чорного самосправованя; были закладені індустрії на границях тай Корпорації інвестицій банту, обы пудпоровати економічный розвуй и творити робочі міста удну вадь коло отцюзнин. Многі чорні южноафриканці, котрі ниґда не бывали у призначеных їм „отцюзнинах“, были насилу переміщені из варошув у тоты краї.

Візія Южної Африкы, поділеної на дакулько етнодержав, любила ся налаженуй на реформы афріканерськуй інтеліґенції, и давала май цільну філозофську и моралну основу про політику Націоналної партії, а межи тым чинила кустяк інтелектуалного честованя контроверзної політикы, котров быв так званый бааскап.[25][26][27]

Наслідкы

[едітовати | едітовати жрідло]
Bust of Nelson Mandela erected on London's South Bank. Mandela is widely considered a global hero for his role in opposing the apartheid system and inaugurating a multiracial democracy.[28][29][30]

Нерувность

[едітовати | едітовати жрідло]

Поапартеїдна Южна Африка и дале страдає уд соціалної нерувности, вытвореної десятьрочами апартеїда. Білоє кумувство ся лишат читавов перепонов про економічні выгоды тай політичный влив чорных южноафриканцюв.[31][32] Попри ростучый ГДП, індексы худобы, безробутности, нерувности у доходах, просікової довготы жывота тай володіня земльов падут.[33][34] У державі не є індустрії, котра бы была на бульш ги 50% у володіньови чорным населеньом, хоть 81.4% южноафриканського населеня чорноє.[31][34] Конець апартеїдної системы бульшинов не поміняв соціоекономічну стратифікацію подля расы.[32] Хоть малый дараб чорного населеня побировав учинити чорный середньый клас, котрого не было бігом апартеїда, про бульшину чорных людий у Южнуй Африці ситуація з економічным класом ся не поміняла уд падіня апартеїдної системы.[33][31] Подля Світового банка Южна Африка тото держава з майвысоков економічнов нерувностьов у світі.[35]

Осуд

[едітовати | едітовати жрідло]

Уд 2019. року публічна демонстрація флаґа 1928–1994. рокув у Южнуй Африці заказана тай класифікує ся як бесіда ненависти.[36] Подакотрі особы, котрі переже пудпоровали апартеїд, публічно попросили перебачіня, наприклад:

  • Фредерік Віллем де Клерк у 1997. році заявив: „Я прошу перебаченя, накулько можу, як лідер Націоналної партії, уд міліонув людий, котрі пострадали уд болячых насилных переміщень; котрі пострадали уд ганебных арештув за нарушеня законув за уднушні расові паспорты; котрі за десяткы рокув пострадали уд безчесної тай унижавучої расової дискримінації.“[37] У відеови, опублікованому по його смерти у 2021. році, ун послідньый раз попросив го перебачити за апартеїд, як на личному уровни, так и на політичному — ги експрезидент.[38]
  • Мартінус фан Шалквік: „Націонална партія принесла розвуй у єден дараб Южної Африкы, айбо у другу вна принесла страданя через систему, закладену на несправедливости“ — у заяві незадовго по голосованю Націоналної партії у 2005. році, бігом котрого вна рішила ся розпустити.[39][40]
  • У 2006. році Адріаан Флок помыв ногы жертві апартеїда Франку Чікану, обы попросити перебачіня за утискы апартеїдного режима.[41]
  • Леон Весселс: „Теперь єм пересвідченый як ниґда, ож апартеїд быв страшнов хыбов у нашому краю. Южноафриканці не прислуховали ся до сміху и реваня єден другого. Перебачте, ож я так довго быв глухый.“[42]

Хоснованя терміна у другых контекстах

[едітовати | едітовати жрідло]

Історична ситуація у Южнуй Африці популаризовала термін „апартеїд“ и його далшоє хоснованя поза контекстом конкретно южноафриканської системы расової сеґреґації. Наприклад „злочин апартеїда“ є дефінованый у межинародному праві, у тому числі у Римському статуті 2007. року, котрый вытворив Межинародный криміналный суд, у котрому понятя занесеноє межи злочины против людства. Перед створіньом Межинародного криміналного суда такоє понятя увела у правовоє поле Межинародна конвенція за ліквідацію тай наказаня злочина апартеїда, уплатнена у 1976. році.[43]

Термін „апартеїд“ быв узятый у хоснованя палестинськыми борцями за права тай ізраїльськыми и другыми орґанізаціями за людські права, обы означовати ізраїльську окупацію западного берега рікы Йордан тай тамтешньый барєр.[44][45][46][47] Палестинські борці за права пуднимали вопрос планованя хыж у гатарах Ізраїля до 1967. року, котроє дискриміновало против палестинськых громадян, и рувняли го з расовов сеґреґаційов.[48] Другі протиставлявут такому назорови гадку, ож удношіня Ізраїля ид палестинцям не пудпадат пуд дефініцію апартеїда, бо є мотивованоє пережыванями за безпеку и не є скапчаноє из расов.[49][50][51][52][53][54][55]

Соціалный апартеїд тото сеґреґація на основі класа вадь економічного статуса. Наприклад, соціалный апартеїд у Бразілії значит ушылиякі аспекты економічної нерувности у Бразілії. Економічну и соціалну дискримінацію позад ґендера пораз называвут ґендерным апартеїдом. Розділеня людий подля їх реліґійных віровань, позад законодавства вадь соціалных чекань, пораз называвут реліґійным апартеїдом. Общины у сівернуй Ірландії, наприклад часто ся розселявут подля реліґії — тот феномен описувут як „самоапартеїд“.[56]

У містах позбавліня слободы є понятя карцералного апартеїда — стратеґічного хоснованя расового поділеня, обмана тай позаправовых стратеґій контроля, особено про придусеня політичного протеста чорнокожых.[57]

Диспропорційні управліня тай контроль світової економікы и ресурсув державами тай компаніями „ґлобалного сівера“ знавут называти ґлобалным апартеїдом. Из ним скапчаноє щи понятя технолоґічного апартеїда — недоступности сучасных технолоґій державам „третього світу“ вадь „розвивавучым ся державам“. Сі два приклады хоснувут термін „апартеїд“ май волно, бо фокусувут ся на удношінях межи державами, а не дискримінації соціалных ґруп удну державы вадь політичної юрісдикції.

Ник. ищи

[едітовати | едітовати жрідло]

Зазначкы

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Югозападна Африка екзістовала як колоніална територія пуд контрольом южноафриканської адміністрації
  2. ↑ Акт реєстрації населеня 1950. року, основа бульшины апартеїдного законодавства, быв формално скасованый у 1991. році,[1][2] хоть першый нерасовый уряд быв установленый онь у 1994.[3]

Референції

[едітовати | едітовати жрідло]
Вікісклад обсягує мултімедіалный обсяг к темі: Апартеїд
  1. ↑ Repeal of Population Registration Act. C-Span. 17 June 1991. https://www.c-span.org/video/?19041-1/repeal-population-registration-act. [перевірено 7 June 2018]. 
  2. ↑ Myre, Greg (18 June 1991). "South Africa ends racial classifications". Cape Girardeau: Southeast Missourian. Associated Press. Archived from the original on 8 June 2020. Retrieved 1 March 2018.
  3. ↑ Bartusis, Mark (2012). Gomez, Edmund; Premdas, Ralph. eds. Affirmative Action, Ethnicity and Conflict. New York: Routledge Books. с. 126–132. ISBN 978-0415627689. 
  4. ↑ 4,0 4,1 Mayne, Alan (1999). From Politics Past to Politics Future: An Integrated Analysis of Current and Emergent Paradigms. Westport, Connecticut: Praeger. с. 52. ISBN 978-0-275-96151-0. 
  5. ↑ Leander (15 June 2015). "Despite the 1994 political victory against apartheid, its economic legacy persists by Haydn Cornish-Jenkins". South African History Online (in англійська). Archived from the original on 2 May 2018. Retrieved 2 May 2018.
  6. ↑ Moeti, Thato (27 April 2018). Apartheid legacy haunts SA economy (по en). SABC News. http://www.sabcnews.com/sabcnews/apartheid-legacy-haunts-sa-economy/. [перевірено 2 May 2018]. 
  7. ↑ Hirsch, Alan (6 April 2018). Ramaphosa's tough job on fixing Apartheid legacy. http://allafrica.com/stories/201804060509.html. 
  8. ↑ Msimang, Sisonke (12 December 2017). "All Is Not Forgiven: South Africa and the Scars of Apartheid". Foreign Affairs (in американский английский). No. January/February 2018. ISSN 0015-7120. Retrieved 20 November 2023.
  9. ↑ 9,0 9,1 Crompton, Samuel Willard (2007). Desmond Tutu: Fighting Apartheid. New York: Chelsea House, Publishers. с. 34–35. ISBN 978-0791092217. https://archive.org/details/desmondtutufight0000crom/page/34. 
  10. ↑ 10,0 10,1 10,2 Walton, F. Carl; Udayakumar, S.P.; Muck, William; McIlwain, Charlton; Kramer, Eric; Jensen, Robert; Ibrahim, Vivian; Caliendo, Stephen Maynard et al. (2011). The Routledge Companion to Race and Ethnicity. New York: Routledge Books. с. 103–105. ISBN 978-0415777070. 
  11. ↑ Baldwin-Ragaven, Laurel; London, Lesley; du Gruchy, Jeanelle (1999). An ambulance of the wrong colour: health professionals, human rights and ethics in South Africa. Juta and Company Limited. с. 18. 
  12. ↑ South Africa – Overcoming Apartheid. African Studies Center of Michigan State University. http://www.overcomingapartheid.msu.edu/multimedia.php?id=65-259-6. [перевірено 26 December 2013]. 
  13. ↑ Lodge, Tim (2011). Sharpeville: An Apartheid Massacre and Its Consequences. Oxford: Oxford University Press. с. 234–235. ISBN 978-0192801852. https://archive.org/details/sharpevilleapart0000lodg/page/234. 
  14. ↑ Lodge, Tom (1983). Black Politics in South Africa Since 1945. New York: Longman. 
  15. ↑ Pandey, Satish Chandra (2006). International Terrorism and the Contemporary World. New Delhi: Sarup & Sons, Publishers. с. 197–199. ISBN 978-8176256384. 
  16. ↑ Ugorji, Basil (2012). From Cultural Justice to Inter-Ethnic Mediation: A Reflection on the Possibility of Ethno-Religious Mediation in Africa. Denver: Outskirts Press. с. 65–66. ISBN 978-1432788353. 
  17. ↑ SAPA – 27 May 97 – HRC SUBMITS APARTHEID REPRESSION BOOK TO TRUTH BODY. https://www.justice.gov.za/trc/media/1997/9705/s970527b.htm. 
  18. ↑ 18,0 18,1 Thomas, Scott (1995). The Diplomacy of Liberation: The Foreign Relations of the ANC Since 1960. London: Tauris Academic Studies. с. 202–210. ISBN 978-1850439936. 
  19. ↑ "De Klerk dismantles apartheid in South Africa". BBC News. 2 February 1990. Archived from the original on 15 February 2009. Retrieved 21 February 2009.
  20. ↑ Alex Duval Smith (31 January 2010). "Why FW de Klerk let Nelson Mandela out of prison". The Guardian. Archived from the original on 17 March 2016. Retrieved 25 March 2016.
  21. ↑ Mitchell, Thomas (2008). Native vs Settler: Ethnic Conflict in Israel/Palestine, Northern Ireland and South Africa. Westport: Greenwood Publishing Group. с. 8. ISBN 978-0313313578. 
  22. ↑ Lieberman, Evan (2022). Until We Have Won Our Liberty: South Africa after Apartheid. Princeton University Press. doi:10.2307/j.ctv244ssrw. ISBN 978-0-691-20300-3. https://www.jstor.org/stable/j.ctv244ssrw. 
  23. ↑ Evans, Ivan. Bureaucracy and Race: Native Administration in South Africa. Berkeley: U of California, 1997. N. pag. Print.
  24. ↑ Amisi, Baruti, and Simphiwe Nojiyeza. Access to Decent Sanitation in South Africa: The Challenges of Eradicating the Bucket System Baruti Amisi n. pag. Feb. 2008. Web.
  25. ↑ "Verwoerd and his policies appalled me". News24 (in англійська). Archived from the original on 16 November 2018. Retrieved 4 June 2018.
  26. ↑ Remembering Verwoerd – OPINION | Politicsweb (по en). http://www.politicsweb.co.za/opinion/remembering-verwoerd. [перевірено 4 June 2018]. 
  27. ↑ "Afrikaner domination died with Verwoerd 50 years ago". News24 (in англійська). Archived from the original on 6 September 2016. Retrieved 4 June 2018.
  28. ↑ Evans, Ivan. Bureaucracy and Race: Native Administration in South Africa. Berkeley: U of California, 1997. N. pag. Print.
  29. ↑ Allison, Scott T (1 October 2024) (по en). Encyclopedia of Heroism Studies. Springer Nature. с. 2068. ISBN 978-3-031-48129-1. https://books.google.com/books?id=ALklEQAAQBAJ&dq=nelson+mandela+widely+considered+a+hero&pg=PA2068. 
  30. ↑ Allison, Scott T.; Goethals, George R. (4 July 2013) (по en). Heroic Leadership: An Influence Taxonomy of 100 Exceptional Individuals. Routledge. с. 25. ISBN 978-1-136-23273-2. https://books.google.com/books?id=uWnRs5wCpJsC&dq=nelson+mandela+global+hero&pg=PA25. 
  31. ↑ 31,0 31,1 31,2 Joseph, Juliet Eileen (2021-11-30), Post-apartheid South Africa's exacerbated inequality and the Covid-19 pandemic: intersectionality and the politics of power: The Politics of Power, EUREKA: Social and Humanities (6): 68–78, doi:10.21303/2504-5571.2021.002099, ISSN 2504-5571, http://journal.eu-jr.eu/social/article/view/2099 
  32. ↑ 32,0 32,1 McKeever, Matthew (2024-12-04), Social stratification and inequality in South Africa (по en), Sociology Compass 18 (2), doi:10.1111/soc4.13173, ISSN 1751-9020 
  33. ↑ 33,0 33,1 Oqubay, Arkebe, ред. (2021). The Oxford handbook of the South African economy (1st ed.). Oxford, United Kingdom: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-289419-9. 
  34. ↑ 34,0 34,1 Statistics South Africa | Census Dissemination. https://census.statssa.gov.za/#/. [перевірено 2024-03-07]. 
  35. ↑ New World Bank Report Assesses Sources of Inequality in Five Countries in Southern Africa (по en). https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2022/03/09/new-world-bank-report-assesses-sources-of-inequality-in-five-countries-in-southern-africa. [перевірено 2025-02-26]. 
  36. ↑ Breaking: It's now 'illegal' to display the apartheid flag in South Africa. 21 August 2019. https://www.thesouthafrican.com/news/why-apartheid-flag-banned-south-africa-hate-speech/. 
  37. ↑ De Klerk apologises again for apartheid. South_African_Press_Association. 14 May 1997.
  38. ↑ FW de Klerk's final message. FW de Klerk Foundation. 12 November 2021. https://www.youtube.com/watch?v=HlW0UQFW0Gg. [перевірено 13 November 2021]. 
  39. ↑ Meldrum, Andrew (11 April 2005). Apartheid party bows out with apology Архівовано 6 фебруара 2022.. The_Guardian.
  40. ↑ Macharia, James (11 April 2005). South Africa apartheid party votes to dissolve Архівовано 5 марца 2016.. The_Boston_Globe.
  41. ↑ Mr Adrian Vlok extends gesture of penance to Rev Frank Chikane, Director-General in the Presidency. South African Government Information. 28 August 2006. http://www.info.gov.za/speeches/2006/06082811151003.htm. [перевірено 22 February 2009]. 
  42. ↑ Volume Five Chapter Six – Findings and Conclusions Архівовано 14 марца 2013.. Report of the Truth and Reconciliation Commission.
  43. ↑ International Convention on the Suppression and Punishment of the Crime of Apartheid. 14 July 2021. https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.10_International%20Convention%20on%20the%20Suppression%20and%20Punishment%20of%20the%20Crime%20of%20Apartheid.pdf. [перевірено 14 July 2021]. 
  44. ↑ Amisi, Baruti, and Simphiwe Nojiyeza. Access to Decent Sanitation in South Africa: The Challenges of Eradicating the Bucket System Baruti Amisi n. pag. Feb. 2008. Web.
  45. ↑ Smith, Saphora (12 January 2021). B'Tselem labels Israel an 'apartheid regime' for first time. NBC News. https://www.nbcnews.com/news/world/b-tselem-labels-israel-apartheid-regime-first-time-n1253863. 
  46. ↑ A Threshold Crossed – Israeli Authorities and the Crimes of Apartheid and Persecution. Human Rights Watch. 27 April 2021. https://www.hrw.org/report/2021/04/27/threshold-crossed/israeli-authorities-and-crimes-apartheid-and-persecution. 
  47. ↑ Israel committing crimes of apartheid and persecution – HRW. BBC News. 27 April 2021. https://www.bbc.com/news/world-middle-east-56898864. 
  48. ↑ Israel: Discriminatory Land Policies Hem in Palestinians. Human Rights Watch. 12 May 2020. https://www.hrw.org/news/2020/05/12/israel-discriminatory-land-policies-hem-palestinians. 
  49. ↑ Sekulow, Jay A.; Ash, Robert W. (January 2023), Why Allegations that Israel Is An 'Apartheid' State Are False under International Law, Social Science Research Network, doi:10.2139/ssrn.4343950 
  50. ↑ Zilbershats, Yaffa (2013). Apartheid, International Law, and the Occupied PalestinianTerritory: A Reply to John Dugard and John Reynolds. https://ir.lawnet.fordham.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2883&context=ilj&utm. [перевірено 2026-01-25]. 
  51. ↑ Zilbershats, Y (2013), Errors in Comparing Israel to Apartheid, European Journal of International Law, https://www.ejil.org/pdfs/24/3/2426.pdf? 
  52. ↑ Alan M. Dershowitz: South African Charge of Israeli Apartheid Rings Hollow - Analysis - SPME Scholars for Peace in the Middle East (по en-US). 2011-04-13. https://spme.org/spme-research/analysis/alan-m-dershowitz-south-african-charge-of-israeli-apartheid-rings-hollow/9697/. [перевірено 2026-01-25]. 
  53. ↑ Amnesty joins with Iran to single out Israel for "apartheid" (по en-US). 2022-04-04. https://unwatch.org/amnesty-joins-with-iran-to-single-out-israel-for-apartheid/. [перевірено 2026-01-25]. 
  54. ↑ Douglas Murray Defends Israel and Admonishes the West | RealClearPolitics. https://www.realclearpolitics.com/articles/2025/05/11/douglas_murray_defends_israel_and_admonishes_the_west_152774.html. [перевірено 2026-01-25]. 
  55. ↑ The Easy Politics of Criticizing Israel | SAPIR Journal (по en-US). https://sapirjournal.org/war-in-israel/2023/israel-can-look-after-itself/. [перевірено 2026-01-25]. 
  56. ↑ O'Hara, Mary (14 April 2004). Self-imposed apartheid (по en). https://www.theguardian.com/society/2004/apr/14/northernireland.societyhousing. [перевірено 14 July 2021]. 
  57. ↑ Friedman, Brittany (2025). Carceral Apartheid: How Lies and White Supremacists Run Our Prisons (по en-US). https://uncpress.org/9781469683409/carceral-apartheid/. [перевірено 2025-11-20]. 
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Апартеїд&oldid=163368"