Перейти до вмісту

Абрановцї

Зо сторінкы Вікіпедія
Абрановцї

Ерб
Полога
Полога
Основны інформації
КрайПряшівскый
ОкресПряшів
РеґіонШаріш
Полога00° 00' 00"
00° 00' 00"
Надморьска вышка492 м н. м.
Розлога958 км²
Жытелїв548 (ку 31.12.2004)
Націоналії
ШТЄ (NUTS)524158
ЕЧВPO
ПСЧ082 52 (пошта Кокошовце)
Офіціалны адресы
АдресаObecný úrad Abranovce
25
O82 52 Kokošovce
Телефон051 / 779 83 34
Староста
Станіслав Воланьскый[1]
(НАПРЯМ – СД)
Жрідла інформацій
MOŠ/MIS
Інформачный портал о містах і селах Словеньска

Абрановцї (словен. Abranovce) суть село в окресї Пряшів в Пряшівскім краю на юговыходї Словеньска.

Село Абрановцї лежать на западнім передгорї Сланьскых верьхів, в містї, де горьскый рельєф переходить до рівнинной Кошіцькой котлины. Катастер села ся розпростерать на старых терасах рїкы Торіса і на вулканічных горнинах (андезітах) в надморьскій вышцї од 411 до 780 метрів над морём. Земля в близкости села ся традічно выужывала на польногосподарьство і пасовиска, містны лїсы суть богаты на буковы і дубовы посаджіня.[2]

Найстарше поселїня на тім містї ся датує уж до 11. стороча. Подля містных повістей ся зачаточне село находило высше в горах (в локалітї „Дзедуховске“) і мало оборонный характер, од чого правдоподобно походить ай назва села (од славяньского мена Обран або слова „обрана“).

Перша писомна змінка о тім селї походить з року 1320.[3] В 14. аж 16. сторочах ся тото село споминать під назвами „Abran“, „Kysabran“, „Naghabran“ а в мадярьскім языку як „Ábrány“. В роцї 1773 ся стрїчать назва „Abrahány“, в роцї 1808 – „Abranowcze“, а сучасна офіціална назва ся утвердила од року 1920.[4]

Од 13. стороча было село маєтком шляхтічного роду Абовцїв з Дрєнова. Пізнїше, в 15. сторочу, належало родинї Раславіцовцїв, в 17. сторочу родинам Сеґнеёвцїв, Палфіовцїв і Каповцїв і в 18. сторочу роду Немешанёвцїв.

Абрановцї были всягды малым підданным селом. В роцї 1427 мало 10 портів (господарьстев). Подля спивованя обывателїв з року 1787 ту было 39 домів і 236 обывателїв. До року 1828 ся село розросло на 44 домів і 343 обывателїв.[5] Головным заместнанём обывательства было польногосподарьство і тяжка праца в лїсах.

Реліґія і памняткы

[едітовати | едітовати жрідло]

В селї дїє ґрекокатолицька громада, котра є філіалом парафії Кокошовцї. Головнов духовнов памнятков є ґрекокатолицька церьков народжіня Пресвятой Богородіцї, котра была поставена в роцї 1943. Іде о єднолодёву неоґотічну будову з вежов на даху.

Поблизь церькви ся заховала історічна деревяна дзвоніця, котра в минулости служыла ай як марніця.[6]

Інтересный є ай ерб села, на котрім є на синїм щітї выображена золота куніця із стрїберным брїшком. Быв створеный на основі стародавнёй сельской печати з конця 18. стороча.[7]

Динамика (десятьроча)[8]
Рік1995200520152025
Особ515572655741
Δ +11,06 % +14,51 % +13,12 %
Динамика (рік)[8]
Рік20242025
Особ734741
Δ+0,95 %
  1. Voľby do orgánov samosprávy obcí 2022 : Zoznam zvolených starostov. Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-10-30. https://volby.statistics.sk/oso/oso2022/sk/subory_na_stiahnutie.html.
  2. O našej obci - Príroda (по sk). Oficiálna stránka obce Abranovce. https://www.abranovce.sk/o-nasej-obci.html#m_408232. [перевірено 2026-04-30].
  3. Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA.
  4. Majtán, Milan (1998) (по sk). Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997). Bratislava: VEDA.
  5. Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA.
  6. (по sk) Schematizmus Prešovskej gréckokatolíckej eparchie. Prešov: Petra. 2000. с. 124.
  7. Kartous, Peter; Vrteľ, Ladislav (2000) (по sk). Heraldický register Slovenskej republiky. I. Bratislava: Ministerstvo vnútra SR.
  8. 1 2 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].