Перейти до вмісту

Ирина Гарди Ковачевич

Зо сторінкы Вікіпедія
(Напрямленый з Іріна Гарді-Ковачевіч)
Ирина Гарди Ковачевич
Увидьте фото
Чинность писатель, новинарь, літературний критик, перекладатель, редактор
Горожанство Социалистична Федеративна Република Югославия, Сербія
Уроджѣня 17 септембра 1944
Руски Керестур
ЕСУ:28727;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Ирина Гарди Ковачевич[1][2] (*17. септембра 1944, Руски Керестур) — новинарька, писателька, литературна критичка и перекладателька.[3][4]

Закончила в Кулѣ середню економичну школу, але у тому фаху робила лем курто: любов ку литературѣ привела еѣ до новинарской роботы в новинку Руске Слово. Едночасно штудовала югославянску литературу на филозофской факултѣ в Новом Садѣ.[5] Дипломовала в року 1974.[2] Попри новинарствѣ зачала и свою литературну творчость. До литературы вступила як поетка, и так головно через поезию еѣ спознала ширша публика. Перву зберьку выдала в року 1969 под назвов На дланї заренко.[5]

У новинцѣ Руске Слово робила не лем за новинарьку, але и ушорьовала литературный додаток “Литературне слово”, была тыж главна и одвѣчателна редакторка молодежного часопису MAK. На главну и одвѣчателну редакторку новинох Руске слово была менована в року 1983. У маю 1987 перешла робити до каждоденной новинкы Дневник, де была редакторков рубрикы о културѣ, а по пензионованю вольнов репортерков. Еден мандат была членков Главного комитету Союзу новинарьох Югославии, а два мандаты предсѣдательков Общества новинарьох Войводины (1985-1987).[2] До пензии одышла в року 1999. Жие у Новом Садѣ.[4]

Авторка книжок [3]
  • На дланї заренко, Нови Сад (1969);
  • Тисяч радосци, Нови Сад (1976);
  • Безмена ява, Нови Сад (1980);
  • Бависка, Нови Сад (1984);
  • Куцик мудросци, Нови Сад (1987);
  • Єднозложносц, Нови Сад (2004);
  • Дванац сказки, Нови Сад (2007);
  • Сказки, Нови Сад (2009) (по сербски),
  • Нєбо над Керестуром, Нови Сад (2012);
  • Галов, Нови Сад (2015).

Поезия еѣ перекладана по сербскы, словацкы, македонскы, румынскы, италианскы, мадярскы и албанскы.

Награды

Межи найзначнѣйшыма наградами, котры достала, суть

  • “Искри култури” од Културно-просвѣтной сполочности Войводины,
  • “Златне пирко” од Общества новинарьох Войводины,
  • Межинародна награда за руску литературу “Александер Духнович”.[2]

В року 2023 достала награду Общества писательох Войводины за цѣложивотну творбу.[5]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • НАР: Ирина ГАРДИ-КОВАЧЕВИЧ [1]
  • Петро Медвідь (22. 4. 2016). Іріна Гарді-Кoвачевіч оцінена літературнов премійов [2]
  • Петро Медвідь (21. 3. 2023). Нагорода за ціложывотне діло про Іріну Гарді-Ковачевіч [3]
  • Руске Слово: Ирина Гарди Ковачевич [4]
  1. Гарди — призвиско в дѣвоцтвѣ
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 НАР
  3. 3,0 3,1 Руске Слово: Ирина Гарди Ковачевич
  4. 4,0 4,1 Петро Медвідь (22. 4. 2016)
  5. 5,0 5,1 5,2 Петро Медвідь (21. 3. 2023)