Інґушетія

Інґушетія, офіціална назва Республіка Інґушетія — субєкт Россійской Федерації, республіка у єй составі. Входить у Сїверо-Кавказькый федералный округ.

Головне містом — город Маґас.

Граничить з Сївернов Осетіёв (на западі), з Чеченьсков Республіков (на выходї) и з Ґрузійов (на юзі). Граніця з Ґрузійов є державною границьов Росії.

Была сотворена 4 юнія 1992 року.

Є найменшым реґіоном Россійской Федерації по площі (без ґородів федералного значіня).

Ґеоґрафія

Горы

Інґушетія є розташована на сїверных схилах предгіря Великого Кавказького хребта (у централній єго части) и на прилеглых до нёго малых хребтах Терськым, Сунженьскым и Скалистым. Продовжітелность із сївера на юг чінить 144 кілометрів, із запада на выход — 72 кілометрів.

Рельєф

У сїверных раёнах рельєф є степный, на юзі — гірськый, котрый ся складає з хребтів, роздїленых долинами и ущелинами. У централных раёнах — долины рїк Сунжа и Асса, южна частка республікы є занята Кавказькыма горами.

Найвысша точка — гора Шан (4451 метрів). Продовжітелность Кавказькых гір — 50 кілометрів.

Часове пасмо

Інґушетія є у часовій зоні МСК (московськый час). Одхылїня од Універзалного Коордінованого Часу (УТС) чінить плюс 3 годины.

Клімат

Клімат є контіненталный, высокогірскый; залежыть од вышкы над уровнём моря. Середні температуры януара — од плюс 3 до плюс 10 градусів, юлія — плюс 21 до плюс 23 градусів. Опадів — до 1200 міліметрів у роцї.

Гідроґрафія

Гідроґрафічны обєкты мають неравномірне розподілїня, што є звязане з неєднородностёв рельєфа. Республіканьскы водны ресурсы ся актівно хосновують у ґаздуваню.

Рїкы

Вшыткы рїкы Інґушетії входять у рїчный басейн Каспійского моря меджерїча Терека и Волгы. Найвекшов воднов артеріов є Терек, але через Інґушетію протїкать лем на невеличкім одрїзку. Основны рїкы Інґушетії — приток Терека рїка Сунжа и приток Сунжи — рїка Асса. Протїкають также рїкы: Фортанґа, Армхи, Камбелїєвка и другі. Обща площа басейна рїк чінить 3073 кілометрів квадратных.

Водопады

Мають ся Ляжґиньскый, Фуртоуґськый, Ека-чожиньскый и Шоаньскый водопады.

Корисны копалины

Про тоє, же земля, єй недра и іншы природны ресурсы ся хосновують и охраняють, є записано у Конштітуції Республікы Інґушетія.

Мінерално-сырьебаза ся складає з находищ нафты (розвіданы запасы нафты чінять коло 11 міліонів тон), природного ґазу, мармора, вапна, ґлин, термалных лїчебных вод и мінералных вод тіпу «Боржоми». Нафта и ґаз суть найважнїйшыма корисныма копалинами. Добываня нафты ся веде од 1915 року.

Флора

Рослинность: на сїверї — лїсова и лїсостепна, на юзі у горах — шыроколисты лїсы, высше субалпійськы и алпійськы лукы. Обща площа лїсного фонда чінить 84,4 тысяч гектарів.

Фауна

У Інґушетії жиють около 60 видів ссавцїв, 150 видів птахів, 24 виды амфібій и 8 видів рептілій. У горах суть камяна и лїсова куна, бурый медвідь, кабан, сарниця, лїсовый кот и другі. У 2008 роцї была сотворена Червена книга Інґушетії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.