Іду на вы!

Діалект: пряшівскый

Іду на вы (укр. Іду на ви) є леґендарный выраз руського князя Святослава Іґоревіча, котрый значів выголошіня войны своїм противником — ултіматум на выголошіня войны. Перша писомна споминка подля Повісти давных лїт походить з року 964 подля славяньского календаря.

Історія

Непозераючі на выголошіня великым князём в роцї 945 досправды Руси пановала княгыня Ольґа, Святославова мати і штатна реґентка. В роцї 964 „кедь князь Святослав выростав і доростав“,^[1] зачав воєньскы выправы, з котрых першов была выправа проти Хазарів, тыж знама як „выходный поход“:^[2]

Україньскый:

І, на жару запікаючи, їв.

І шатра не мав, а пітник стелив,

А сідло в головах.

І всі вої його такими були.

І посилав у інші землі, кажучи: «Хочу на ви іти».

І пішов на Оку-ріку, і на Волгу.

І натрапив на в’ятичів, і питає їх:

«Кому дань даєте?»

Вони ж відповіли: «Козарам — по шелягу від рала даємо».

В літо 6473 [965]. Пішов Святослав на козар.

Прочувши про те, козари виступили супроти з князем своїм, каганом,

І зійшлися у битві.

І була битва між ними, переміг Святослав козарів,

І город їхній Білу Вежу взяв.

І ясів переміг, і касогів,

І до Києва повернувся.

Староруськый:

на угълехь испекъ, ядяше;

ни шатра имяше, но подъкладъ постилаше,

а сѣдло въ головахъ;

такоже и прочии вои его вси бяху.

И посылаше къ странамъ глаголя: «хочю на вы ити».

И иде на Оку рѣку и на Волгу,

и налѣзе [на] Вятичи, и рече имъ:

«кому дань даете»?

Они же ркоша: «Козаромъ по щелягу отъ рала даемъ».

В лѣто 6473. Иде Святославъ на Козары.

Слышавше же Козаре, изыдоша протіву съ княземъ своимъ каганомъ,

и съ [с]тупишася бити;

и бывши брани межи ими, одолѣ Святославъ Козаромъ

и городъ ихъ Бѣлувежю взя.

И Ясы побѣди и Касогы,

и приде къ Киеву.

В сучасній културї

Од здобытя незалежности ту ся одбывать рівноменный турнай в контактных боёвых уменях.
Выраз є темов піснї ґрупы „Чур“ з албуму „Лихо“, єдноменный албум Dub Buk і мініалбум Aparthate.
„Іду на ви“ є геслом СШО ОС Україны.^[3]
„Іду на Ви!“ — пісня музичной ґрупы «Кому Вниз».

Референції

↑ Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с.. http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm. [перевірено 16 травня 2017].
↑ Палій, Олександр (2015-06-04) (по uk). Історія України: Посібник. Yuri Marchenko. ISBN 978-617-684-099-2. https://books.google.com.ua/books?id=AdnGCQAAQBAJ&pg=PA112&dq=І,+на+жару+запікаючи,+їв.&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiTz9a3qfLqAhWDrIsKHZhRC0EQ6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q=І,%20на%20жару%20запікаючи,%20їв.&f=false.
↑ 9 фактів про Сили спеціальних операцій України (по uk). https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html. [перевірено 2020-07-29].

[1] Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с.. http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm. [перевірено 16 травня 2017].

[2] Палій, Олександр (2015-06-04) (по uk). Історія України: Посібник. Yuri Marchenko. ISBN 978-617-684-099-2. https://books.google.com.ua/books?id=AdnGCQAAQBAJ&pg=PA112&dq=І,+на+жару+запікаючи,+їв.&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiTz9a3qfLqAhWDrIsKHZhRC0EQ6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q=І,%20на%20жару%20запікаючи,%20їв.&f=false.

[3] 9 фактів про Сили спеціальних операцій України (по uk). https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html. [перевірено 2020-07-29].

[1]

[2]

[3]